Біографія Ван Гога

Вінсент Ван Гог (1853–1890 рр.) – великий голландський художник, яскравий представник постімпресіонізму. Його творчий шлях був недовгим, але дуже плідним: за десять років - близько 2000 незвичайних полотен. "Соняшники", "Пара черевиків", "Їжаки картоплі", "Зоряна ніч" - ось неповний список знаменитих картин у біографії Ван Гога.

Дитинство

Народився майбутній художник у маленькому голландському селі під назвою Грот-Зюндерт. Ця радісна подія в сім'ї протестантського священика Теодора Ван Гога та його дружини Анни Корнеліус Ван Гог сталася 30 березня 1853 року. У сім'ї пастора було лише шестеро дітей. Вінсент – найстарший. Рідні вважали його важкою і дивною дитиною, тоді як сусіди відзначали в ній скромність, співчуття та дружелюбність у стосунках з людьми. Згодом він неодноразово говорив про те, що дитинство його було холодним і похмурим.

У віці семи років Ван Гога визначили до місцевої школи. Рівно через рік він повернувся додому. Здобувши початкову домашню освіту, в 1864 році він вирушив до Зевенбергена в приватну школу-інтернат. Провчився він там недовго - всього два роки, і перейшов до іншого пансіону - у Тілбурзі. У нього відзначали здібності до вивчення мов та малювання. Примітно, що у 1868 році він несподівано покинув навчання та поїхав назад до села. На цьому закінчилося його освіту.

Юність

Здавна так повелося, що чоловіки у родині Ван Гогов займалися лише двома видами діяльності: торгівля художніми полотнами та церковно-парафіяльна діяльність. Юний Вінсент було спробувати себе у тому й іншому.Він досяг певних успіхів і як пастора, і в ролі торговця картинами, але пристрасть до малювання взяла своє.

У 15 років сім'я Вінсента допомогла йому влаштуватися в гаазьку філію художньої компанії «Гупіль та Ко». Його кар'єрне зростання не забарилося: за старанність і успіхи в роботі його перевели до британського відділення. У Лондоні він із простого сільського хлопця, любителя живопису перетворився на успішного комерсанта, професіонала, який знається на гравюрах англійських майстрів. У ньому з'явився московський блиск. Не за горами і переїзд до Парижа, і робота у центральному відділенні компанії «Гупіль».

Однак сталося щось несподіване і не піддаються розуміння: він впав у стан «болісної самотності» і відмовився займатися чимось. Невдовзі його звільнили.

Релігія

У пошуках свого призначення він вирушив до Амстердама і посилено готувався до вступу на теологічний факультет. Але незабаром він усвідомив, що йому тут не місце, покинув навчання і вступив до місіонерської школи. Після закінчення 1879 року йому запропонували проповідувати Закон Божий в одному з міст на півдні Бельгії. Він погодився. У цей час він багато малює, переважно портрети пересічних людей.

Творчість

Після розчарувань, що спіткали Ван Гога в Бельгії, він знову впав у депресію. На допомогу прийшов брат Тео. Він надав йому моральну підтримку і допоміг вступити до Академії образотворчих мистецтв. Там він провчився недовго і повернувся до батьків, де продовжив самостійне вивчення різноманітних технік. У цей період він пережив і кілька невдалих романів.

Найпліднішим часом у творчості Ван Гога вважається паризький період (1886–1888 рр.).Він познайомився з яскравими представниками імпресіонізму та постімпресіонізму: Клодом Моне, Камілем Пісарро, Ренуаром, Полем Гогеном. Він постійно шукав свій стиль і водночас вивчав різні техніки сучасного живопису. Непомітно посвітлішала і його палітра. Від світлого до справжнього буйства фарб, характерних для полотен останніх років, залишилося зовсім небагато.

Інші варіанти біографії

Більш стиснута для доповіді чи повідомлення у класі

Цікаві факти

• Після повернення до психіатричної клініки Вінсент, як завжди, зранку подався малювати з натури. Але повернувся він не з начерками, а з кулею, випущеною ним самим із пістолета. Залишається незрозумілим, як серйозна рана дозволила йому самостійно дійти до притулку та прожити ще два дні. Помер він 29 липня 1890 року.
• У стислій біографії Вінсента Ван Гога неможливо не згадати одного імені - Тео Ван Гога, молодшого брата, який все життя допомагав і підтримував старшого. Він не міг пробачити собі останню сварку і подальше самогубство знаменитого художника. Він помер рівно через рік після смерті Ван Гога від нервового виснаження.
• Ван Гог відрізав собі вухо після бурхливої ​​сварки з Гогеном. Останній думав, що збираються напасти на нього, і в страху втік.

Іриси, картопля та відрізане вухо. Найцікавіше з біографії Ван Гога

30 березня виповнюється 170 років від дня народження одного з найзагадковіших і самобутніх художників-постимпресіоністів. Він прожив наповнені трагізмом 37 років і отримав визнання лише після смерті, а сьогодні його полотна регулярно встановлюють рекорди вартості. РБК Life розповідає про Вінсента Ван Гога і шість його робіт, за якими стоять найбільш цікаві історії та теорії.

Вінсент Ван Гог народився на півдні Голландії в сім'ї пастора реформатської церкви і був старшим із шести дітей. Через чотири роки на світ з'явився молодший брат Теодорус Ван Гог (Тео), який на все життя став його другом та помічником, покровителем та поціновувачем таланту.

Перш ніж зайнятися мистецтвом, Вінсент змінив чимало професій: продавав книги, викладав в англійському інтернаті, працював у Гаазі в художньо-торговельній фірмі з продажу картин, проповідував слово Боже на вугільних шахтах у бідному містечку Борінаж. Кілька разів у житті він вчився малювати, але весь час щось відволікало його від головного покликання. Лише 1881 року, коли йому було близько 30, Ван Гог отримав у подарунок етюдник, палітру, фарби та пензлі — все, що потрібно було живописцеві. Жити та творити йому залишалося менше десяти років.

Свою першу справжню картину — «Їжаки картоплі» — Вінсент написав у 1885 році. Його дебютні твори були присвячені селянському побуту: це досить похмурі та багато в чому реалістичні роботи. Художнику не вистачало вміння зобразити людські обличчя та постаті, проте важливіше було передати гнітючу атмосферу важкого селянського життя та свої емоційні переживання. Сам він був задоволений результатом і писав молодшому братові: «Здається, у мене вийшла справжня селянська картина, що пахне димом, салом та картопляною парою».