ГОСТ оформлення документів у word поля

ГОСТ - Це загальноросійський стандарт, затверджений для забезпечення однаковості в різних сферах діяльності. Не винятком є ​​оформлення документів у текстових редакторах, таких як Microsoft Word.

Коректно налаштовані поля в документі допомагають зробити його вигляд більш акуратним та професійним. Відповідно до ГОСТом існують певні вимоги до ширини та відступів полів.

Дотримуючись ГОСТу під час оформлення документів у Word, необхідно враховувати як розміри полів, а й їх розташування щодо тексту, заголовків та інших елементів. Дотримання цих правил дозволить створити документ, який буде зручним для читання та сприйняття.

Як оформити документи по ГОСТ у Word

При оформленні документів з ГОСТ у Word, необхідно враховувати наступні рекомендації:

1. Шрифт для основного тексту має бути Times New Roman розміром 14 пунктів.

2. Інтервал між рядками має становити 1,5 рядка.

3. Поля документа мають бути такими: верхнє та нижнє – 2 см, ліве та праве – 3 см.

4. Заголовки розділів слід виділяти жирним шрифтом без підкреслення.

5. Розміри заголовків та шрифт можна вибирати в залежності від рівня заголовка (зазвичай 16-18 пунктів).

6. Нумерація сторінок розміщується вгорі сторінки центром.

7. Важливо дотримуватися вимог ГОСТу, щоб документ виглядав професійно та відповідав стандартам.

Поля та відступи: поради та правила

При оформленні документів у Word важливо приділити належну увагу полям та відступам тексту, щоб зробити текст легкочитаним та професійним.

• Для більшості документів рекомендується встановлювати поля завширшки 2,5 см.Це стандартне значення, яке дозволяє тексту виглядати обережно на сторінці.
• Не забувайте також про відступ абзаців. Рекомендується встановлювати відступ першого рядка абзацу 1,25 см або робити відступи рівними один одному по всьому тексту.
• Відступи між абзацами також є важливими. Щоб текст не був надто завантаженим, рекомендується встановлювати інтервал між абзацами 1,5.
• Пам'ятайте про вирівнювання тексту. Вирівнювання по ширині (по обидва боки) виглядає акуратно, але намагайтеся не перевантажувати текст зайвою кількістю вирівнювань.

Дотримання правил оформлення полів і відступів робить документ більш професійним, а й полегшує його сприйняття читачем. Будьте уважні до деталей і ваш текст виглядатиме стильно та акуратно.

Скільки мають бути поля в документі

crocodata.io - Навчальний сервіс для тих, хто працює з даними.
Безкоштовні курси з основ математики, структур та алгоритмів даних.

1.1 Документи можуть створюватися на паперовому носії та в електронній формі з дотриманням встановлених правил оформлення документів.

2.1 Кожен аркуш документа, оформлений на бланку або без нього, повинен мати поля не менше: 20 мм – ліве; 10 мм - праве; 20 мм - верхнє; 20 мм - нижнє.

2.3 При двосторонньому створенні документів ширина лівого поля на лицьовій стороні аркуша та правого поля на зворотному боці аркуша мають бути рівними.

3.1 При створенні документа на двох і більше сторінках нумерують другу та наступні сторінки. Номери сторінок проставляються посередині верхнього поля документа на відстані не менше ніж 10 мм від верхнього краю аркуша.

4.1 Текст документа вирівнюється по ширині аркуша (на межі лівого та правого полів документа). Довжина найдовшого рядка реквізиту при кутовому розташуванні реквізитів трохи більше 7,5 див. Довжина найдовшого рядка реквізиту при поздовжньому розташуванні реквізитів трохи більше 12 див.

5.1 Переважними гарнітурами та розмірами шрифтів для реквізитів документа є: Times New Roman № 13, 14; Arial № 12, 13; Verdana № 12, 13; Calibri № 14 та наближені до них. При складанні таблиць допускається використання менших шрифтів.

6.2 Багаторядкові реквізити друкуються через один міжрядковий інтервал, складові реквізитів відокремлюються додатковим інтервалом.

6.3 Текст документа друкується через 1-1,5 міжрядкових інтервалів. Якщо документ готується до видання зі зменшенням масштабу, текст друкується через два інтервали.

7.1 Текст документа може містити розділи, підрозділи, пункти, підпункти, що нумеруються арабськими цифрами. Рівень рубрикації тексту має бути більше чотирьох.

7.2 При великому обсязі документа допускається розділяти його на частини, а частини, у разі потреби, на книги. Кожну частину та книгу комплектують окремо. Всім частинам дають найменування та надають позначення документа. Починаючи з другої частини, до цього позначення додають порядковий номер, наприклад ХХХХ.331112.032Ф0, ХХХХ.331112.032Ф01, ХХХХ.331112.032Ф02 і т.д. Всім книгам дають найменування та надають порядковий номер.

7.3 Кожен розділ текстового документа рекомендується розпочинати з нового аркуша (сторінки). Розділи повинні мати порядкові номери в межах всього документа (частини, книги), що позначені арабськими цифрами без крапки та записані з абзацевого відступу.Підрозділи повинні мати нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу та підрозділу, розділених точкою. Наприкінці номера підрозділу точка не встановлюється. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або кількох пунктів.

7.4 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки слід друкувати з великої літери без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх поділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом при виконанні документа машинописним способом має дорівнювати 3, 4 інтервалам, при виконанні рукописним способом — 15 мм. Відстань між заголовками розділу та підрозділу – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм. Під час виконання текстових документів автоматизованим способом допускається застосовувати відстані, близькі до зазначених інтервалів.

7.5 Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому має бути в межах кожного розділу, і номер пункту має складатися з номерів розділу та пункту, розділених точкою. Наприкінці номера пункту точка не встановлюється.

7.6 Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів має бути в межах підрозділу та номер пункту має складатися з номерів розділу, підрозділу та пункту, розділених точками.

7.8 Якщо текст документа поділяється лише на пункти, вони нумеруються порядковими номерами у межах документа.

7.9 Пункти, за потреби, можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 тощо.

7.10 Всередині пунктів або підпунктів можуть бути перераховані.Перед кожною позицією перерахування слід ставити дефіс або за необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру російської або латинського алфавітів, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис провадиться з абзацного відступу.

8.1 Зображення герба міститься посередині верхнього поля бланка документа над реквізитами організації - автора документа з відривом 10 мм від верхнього краю листа.

8.2 Герб відтворюється на бланках документів відповідно до Федерального конституційного закону від 25 грудня 2000 р. No 2-ФКЗ «Про Державний герб Російської Федерації», законодавчими та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації та нормативними актами органів місцевого самоврядування.

9.1 Зображення емблеми організації розміщується посередині верхнього поля бланка документа над реквізитами організації – автора документа на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша.

9.2 Емблема організації, розроблена та затверджена в установленому порядку, відтворюється на бланках документів федеральних органів державної влади (за винятком випадків, що передбачають використання зображення Державного герба Російської Федерації), територіальних органів федеральних органів державної влади, державних та недержавних організацій.

10.1 Зображення товарного знака (знака обслуговування) міститься посередині верхнього поля бланка документа над реквізитами організації - автора документа або зліва на рівні найменування організації - автора документа (допускається захоплювати частину лівого поля). комерційне позначення юридичної особи.

10.2 Товарний знак (знак обслуговування), зареєстрований у встановленому законодавством порядку, відтворюється на бланках організацій відповідно до статуту (положення про організацію).

11.1 Код форми документа проставляється на уніфікованих формах документів відповідно до Загальноросійського класифікатора управлінської документації (ОКУД) або локального класифікатора. розташовується у правому верхньому куті робочого поля документа, складається зі слів «Форма по» (найменування класифікатора) та цифрового коду.

12.1 Найменування організації - автора документа на бланку документа має відповідати найменуванню юридичної особи, закріпленій у її установчих документах (статут або положення). Під найменуванням організації у дужках вказується скорочене найменування організації. якщо воно передбачено статутом (положенням). Над найменуванням організації – автора документа вказується повне чи скорочене найменування вищої організації (за її наявності).

12.2 Найменування структурного підрозділу - автора документа (у тому числі філії, відділення).представництва, колегіального, дорадчого чи іншого органу) використовується у бланках листів та бланках конкретних видів документів відповідних підрозділів (органів) відповідно до локальних нормативних актів та вказується під найменуванням організації.

12.3 Найменування посади особи - автора документа використовується в бланках посадових осіб і розташовується під найменуванням організації або найменуванням території (краю, області, автономної області та ін), якщо документ видає керівник органу влади суб'єкта Російської Федерації, муніципальної освіти. Найменування посади особи - автора документа вказується відповідно до найменування, наведеного у розпорядчому документі про призначення на посаду.

13.1 Довідкові дані про організацію зазначаються в бланках листів та включають: поштову адресу організації (додатково може вказуватися адреса місця знаходження юридичної особи, якщо вона не збігається з поштовою адресою); номер телефону, факсу, адреса електронної пошти, адреса мережі. До складу довідкових даних, за винятком бланків документів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, включаються: код організації за загальноросійським класифікатором підприємств та організацій (ОКПО), основний державний реєстраційний номер організації (ОДРН) та ідентифікаційний номер платника податків / код причини постановки на податковий облік (ІПН/КПП).

14.1 Найменування виду документа вказується усім документах, крім ділових (службових) листів, розташовується під реквізитами автора документа (найменуванням організації, найменуванням структурного підрозділу, найменуванням посади).

15.1 Дата документа відповідає даті підписання (затвердження) документа або даті події, зафіксованої в документі. Документи, видані двома чи більше організаціями, повинні мати одну (єдину) дату.

15.2 Дата документа записується у послідовності — день місяця, місяць, рік — одним із двох способів: арабськими цифрами, розділеними точкою: 05.06.2016;словесно-цифровим способом, наприклад: 5 червня 2016 р.

16.1 Реєстраційний номер документа – цифровий або буквено-цифровий ідентифікатор документа. що складається з порядкового номера документа, який, на розсуд організації, може доповнюватися цифровими або буквеними кодами (індексами) відповідно до класифікаторів, що використовуються (індексом справи за номенклатурою справ, кодом кореспондента, кодом посадової особи та ін.).

16.2 На документі, складеному спільно двома та більше організаціями, проставляються реєстраційні номери документа, присвоєні кожній із організацій. Реєстраційні номери відокремлюються один від одного косою рисою та проставляються в порядку вказівки авторів у заголовній частині чи преамбулі документа.

17.1 Посилання на реєстраційний номер і дату документа, що надійшов, включає реєстраційний номер і дату вхідного ініціативного документа, на який дається відповідь.

18.1 Місце складання (видання) документа зазначається у всіх документах, крім ділових (службових) листів, а також доповідних, службових записок та інших внутрішніх інформаційно-довідкових документів.

18.2 Місце складання (видання) документа не вказується у тому випадку, якщо в найменуванні організації є вказівка ​​на місце її знаходження.Місце складання (видання) документа вказується відповідно до прийнятого адміністративно-територіального поділу.

19.1 Гриф обмеження доступу до документа проставляється у правому верхньому кутку першого аркуша документа (проекту документа, супровідного листа до документа) на межі верхнього поля за наявності в документі інформації, доступ до якої обмежений відповідно до законодавства Російської Федерації.

19.2 Види використовуваних в організації грифів обмеження доступу повинні відповідати законодавчим та іншим нормативним правовим актам Російської Федерації та повинні бути закріплені у локальних нормативних актах. До складу грифа обмеження доступу до документа входить обмежувальний напис («Для службового користування», «Конфіденційно», «Комерційна таємниця» або ін.), який може доповнюватися номером екземпляра документа та іншими відомостями відповідно до законодавства Російської Федерації.

20.1 Адресат використовується при оформленні ділових (службових) листів, внутрішніх інформаційно-довідкових документів (доповідних, службових записок та ін.).

20.2 Адресатом документа може бути організація, структурний підрозділ організації, посадова чи фізична особа.

20.3 Реквізит "адресат" проставляється у верхній правій частині документа (на бланку з кутовим розташуванням реквізитів) або праворуч під реквізитами бланка (при поздовжньому розташуванні реквізитів бланка). Рядки реквізиту «адресат» вирівнюються по лівому краю або центруються щодо найдовшого рядка.

20.4 При адресуванні документа керівнику (заступнику керівника) організації вказується в давальному відмінку найменування посади керівника (заступника керівника), що включає найменування організації, прізвище, ініціали посадової особи.

20.5 При адресуванні листа до організації вказується її повне чи скорочене найменування у називному відмінку.

20.6 При адресуванні документа до структурного підрозділу організації в реквізиті «адресат» вказується в називному відмінку найменування організації, нижче – найменування структурного підрозділу.

20.7 При адресуванні листа керівнику структурного підрозділу вказується в називному відмінку найменування організації, нижче - у давальному відмінку найменування посади керівника. що включає найменування структурного підрозділу, прізвище, ініціали. Перед прізвищем посадової особи допускається вживати скорочення «пана» (пану), якщо адресат чоловік, або «пані» (пані), якщо адресат жінка.

20.8 При розсилці документа групі організацій одного типу або до структурних підрозділів однієї організації адресат зазначається узагальнено. При розсиланні документа не всім організаціям чи структурним підрозділам під реквізитом «Адресат» у дужках зазначається: «(за списком)». В одному документі не повинно бути понад чотири адресати. Слово "Копія" перед другим, третім, четвертим адресатами не вказується. При більшій кількості адресатів складається список (лист, покажчик) розсилки документа, кожному документі вказується один адресат чи адресат оформляється узагальнено.

20.9 До складу реквізиту "Адресат" може входити поштова адреса.Елементи поштової адреси вказуються в послідовності, встановленої Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими наказом Міністерства зв'язку та масових комунікацій Російської Федерації від 31 липня 2014 р. № 234. організації та постійним кореспондентам (за винятком направлення листів зазначеним адресатам до конвертах із прозорими вікнами).

20.11 При надсиланні листа електронною поштою або факсом (без надсилання поштою) поштова адреса не вказується. За потреби може бути вказана електронна адреса (номер телефону/факсу).

21.1 Гриф затвердження проставляється на документі у разі його затвердження посадовцем, розпорядчим документом (постановою, рішенням, наказом, розпорядженням) або рішенням колегіального органу.

21.2 Гриф затвердження розміщується у правому верхньому кутку першого аркуша документа. Рядки реквізиту вирівнюються по лівому краю або центруються щодо найдовшого рядка.

21.3 При затвердженні документа посадовою особою гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ, найменування посади особи, яка затверджує документ, його підписи, ініціалів, прізвища та дати затвердження.

21.4 При затвердженні документа розпорядчим документом гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗАТВЕРДЖЕНО. ЗАТВЕРДЖЕНО або ЗАТВЕРДЖЕНО), погодженого з найменуванням виду документа, що затверджується, найменування розпорядчого документа в орудному відмінку, його дати, номера.

21.5 При затвердженні документа колегіальним органом, рішення якого фіксуються у протоколі, у грифі затвердження вказуються найменування органу, рішенням якого затверджено документ, дату та номер протоколу (у дужках).

22.1 Заголовок до тексту - короткий зміст документа. Заголовок до тексту формулюється з прийменником «Про» («Про») і відповідає питанням «що?». Заголовок до тексту може складатися, якщо текст документа вбирається у 4—5 рядків.

22.2 Заголовок до тексту оформляється під реквізитами бланка зліва, від межі лівого поля. В указах, постановах, рішеннях, наказах, що видаються органами влади, заголовок до тексту може оформлятися над текстом посередині робочого поля документа та центрується щодо найдовшого рядка.

23.1 Відмітка про додаток містить відомості про документ (документи), що додається до основного документа (у супровідних листах, претензіях, актах, довідках та інших інформаційно-довідкових документах), або про те. що документ є додатком до основного документа (у документах - додатках до розпорядчих документів, положень, правил, інструкцій, договорів, планів, звітів та інших документів).

23.2 У супровідних листах та інших інформаційно-довідкових документах відмітка про додаток оформляється під текстом від межі лівого поля таким чином:

- якщо програма не названа в тексті або якщо додатків кілька, вказують назви документів-додатків. кількість аркушів та екземплярів кожного додатка: «Додаток: 1. Положення про Управління регіонального кредитування на 5 л. в 1 екз.»;

- якщо документ, що є додатком, має додатки з самостійною нумерацією сторінок: «Додаток: лист Росархіву від 05.06.2015 № 02-6/172 та додатки до нього, всього на 5 арк.»;

- якщо додатком є ​​відокремлений електронний носій (компакт-диск, usb-флеш-накопичувач та ін): «Додаток: CD в 1 екз.». При цьому на вкладці (конверті), в який міститься носій, вказуються назви документів, записаних на носій, імена файлів.

23.3 У розпорядчих документах (постановах, рішеннях, наказах, розпорядженнях), договорах, положеннях, правилах, інструкціях та інших документах відмітка про додаток оформляється так:

- У тексті документа при першому згадуванні документа-додатка в дужках вказується: . (Додаток) або . (Додаток 1); перед номером програми допускається ставити знак номера. (Додаток № 2);

- на першому аркуші документа-додатка у правому верхньому кутку зазначається: «Додаток № 2 до наказу АТ «Профіль» від 15.08.2015 № 112».

23.4 Якщо додатком до розпорядчого документа є нормативний правовий акт або інший документ, який затверджується цим розпорядчим документом, на першому аркуші додатка проставляється відмітка про додаток (без посилання на розпорядчий документ) та гриф твердження, в якому зазначаються дані розпорядчого документа, яким затверджено документ-додаток .

24.1 Гриф погодження документа проставляється на документах, узгоджених органами влади. організаціями, посадовими особами. Гриф погодження залежно від виду документа та особливостей його оформлення може проставлятися:

- на першому аркуші документа (якщо документ має титульний аркуш - на титульному аркуші) у лівому верхньому кутку на рівні грифа затвердження або під найменуванням документа ближче до нижнього поля;

24.2 Гриф погодження складається зі слова Узгоджено, посади особи, якою погоджено документ (включаючи найменування організації), його власноручного підпису, ініціалів, прізвища, дати погодження.

24.3 Якщо погодження здійснюється колегіальним органом, у грифі погодження вказують відомості про орган, який погодив документ, дату та номер протоколу, в якому зафіксовано рішення про погодження. Якщо погодження здійснюється листом, зазначають: вид документа, організацію – автора документа, дату та номер листа.

25.1 Віза свідчить про згоду чи незгоду посадової особи (працівника) із змістом проекту документа. Візою оформляється внутрішнє узгодження документа. Віза включає посаду особи, яка візує документ, підпис, розшифрування підпису (ініціали, прізвище) та дату візування.

25.2 В організаціях, що застосовують системи електронного документообігу, узгодження може проводитись в електронній формі згідно з ГОСТ Р ІСО 15489-1. У документах, оригінали яких зберігаються в організації, візи проставляють на останньому аркуші документа під підписом, на обороті останнього аркуша оригіналу документа або на аркуші узгодження (візування), що додається до документа. У вихідних документах візи проставляються на екземплярах документів, що поміщаються у справу. На розсуд організації може застосовуватися полистное візування документа та її додатків.

26.1 Підпис включає: найменування посади особи, яка підписує документ, його власноручний підпис, розшифровку підпису (ініціали, прізвище).

26.2 Якщо документ оформлений не на бланку, до найменування посади включається найменування організації. Допускається центрувати найменування посади особи, яка підписала документ, щодо найдовшого рядка.

26.3 При оформленні документа на бланку посадової особи посада цієї особи у підписі не вказується.

26.4 Під час підписання документа кількома посадовими особами, які займають різне становище. їх підписи розташовуються одна під одною в послідовності, що відповідає ієрархії займаних посад. Під час підписання документа кількома особами рівних посад їх підписи розташовуються одному рівні.

26.6 При підписанні документа особою, яка виконує обов'язки керівника, підпис оформляється із зазначенням статусу посадової особи відповідно до наказу (розпорядження).

26.7 При підписанні документа особою, яка має право підпису у разі тимчасової відсутності керівника. виправлення на найменування посади та розшифрування прізвища вже підготовленого та погодженого проекту документа вносяться від руки або з використанням відповідних штампів. Не допускається ставити косу межу, напис «за» перед найменуванням посади особи у підписі, якщо документ підписує іншу посадову особу.

27.1 Друк засвідчує справжність підпису посадової особи на документах, що засвідчують права осіб. фіксують факти, пов'язані з фінансовими коштами, а також на інших документах, що передбачають засвідчення підпису печаткою відповідно до законодавства Російської Федерації. Документи засвідчують печаткою організації.Друк проставляється, не захоплюючи власноручного підпису особи, яка підписала документ, або на місці, позначеному «МП» («Місце друку»).

28.1 Відмітка про виконавця включає прізвище, ім'я та по батькові виконавця, номер його телефону. Відмітка про виконавця може доповнюватися найменуванням посади, структурного підрозділу та електронною адресою виконавця.

28.2 Відмітка про виконавця оформляється на лицьовій стороні останнього аркуша документа від межі лівого поля або. за відсутності місця, на звороті внизу зліва. Відмітка про виконавця може оформлятися як нижній колонтитул і друкуватись меншим шрифтом.

29.1 Відмітка про засвідчення копії оформляється для підтвердження відповідності копії документа (виписки з документа) оригіналу документа. Відмітка про засвідчення копії проставляється під реквізитом «підпис» та включає: слово «Вірно»: найменування посади особи, яка засвідчила копію: її власноручний підпис: розшифрування підпису (ініціали, прізвище): дату завірення копії (виписки з документа).

29.2 Якщо копія видається для подання в іншу організацію, відмітка про засвідчення копії доповнюється написом про місце зберігання документа, з якого була виготовлена ​​копія («Родужник документа знаходиться у (найменування організації) у справі N4 . за . рік») і засвідчується печаткою організації.

30.1 Відмітка про надходження документа служить для підтвердження факту надходження документа в організацію та включає дату надходження та вхідний реєстраційний номер документа. При необхідності позначка про надходження може доповнюватися вказівкою часу надходження у годинах та хвилинах та способу доставки документа.

31.1 Резолюція містить вказівку щодо виконання документа.Резолюція оформляється вільному місці робочого поля документа, на бланку резолюції чи вноситься у систему електронного документообігу.

31.2 Резолюція включає: прізвище, ініціали виконавця (виконавців), доручення за документом, за потреби — термін виконання, підпис особи, яка винесла резолюцію, дату резолюції.

31.1 Відмітка про контроль свідчить про поставку документа на контроль, проставляється штампом «Контроль» на верхньому полі документа.

32.1 Відмітка про направлення документа у справу визначає місце зберігання документа після завершення роботи з ним та включає: слова «У справу», індекс справи за номенклатурою справ. в яке міститься документ на зберігання, із зазначенням року, посади особи, яка оформила відмітку, підписи, дати.

32.2 Відмітка про направлення документа у справу може доповнюватись короткими відомостями про характер виконання документа.

33.1 ГОСТ 2.105-95 Міждержавний стандарт. Єдина система конструкторської документації. Загальні вимоги до текстових документів.

33.2 ГОСТ Р 7.0.97-2016 Національний стандарт Російської Федерації. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Організаційно-розпорядча документація. Вимоги до оформлення документів.

Як встановити потрібні розміри полів в Ворд

Коли ви починаєте друкувати текст у новому документі в MS Word, то легко помітити, що він починається не з краю аркуша. Такий відступ від краю сторінки до букв, таблиці, картинки тощо називається поле.

Якщо у вас серйозний документ, то поля у Ворді обов'язково повинні бути присутніми. Причому відповідати вони мають певним значенням. Якщо документ передбачений для особистого користування, то встановити їх можна будь-якими (зазвичай, їх роблять менше).У цій статті я докладно розповім, як встановити поля у Ворд. Розглянемо різні способи, щоб ви могли вибрати те, що підійде вам найбільше.

Налаштування полів найкраще займатися до наповнення документа. Якщо буде навпаки, то зіб'ється форматування. Якщо в ньому просто надрукований текст – нічого страшного не станеться. А ось якщо є таблиці, картинки, графіки, фігури та інше, то їхнє розташування на сторінці зміниться – доведеться все переглядати та виправляти.

Зовсім прибирати поля не потрібно, тому що, роздрукувавши документ, ви побачите білі області по краях. Все через те, що кожен принтер має певний розмір поля і те, що буде з самого краю не надрукується.

Зміна полів за допомогою лінійки

Найпростіший спосіб змінити розміри полів – це користуватися лінійкою. Вона в документі відображається зверху та ліворуч. На ній, на початку та наприкінці, є сірі області (2,3) – це і є поля.

Ваше завдання: навести курсор мишки на перетин білого і сірого так, щоб він набув вигляду двонаправленої стрілки. Далі натискайте та утримуйте ліву кнопку миші. Тепер рухайте мишку в потрібному напрямку. Дивіться, щоб рухалася саме лінійка, а не маркери на ній (вони схожі на білі будиночки). Якщо ви все робите правильно, з'явиться сіра лінія (1), за якою бігатиме текст при переміщенні мишки.

Щоб змінити всі поля сторінки, потрібно перемістити сірі області верхньої (3) та бічної (2) лінійки, розташовані на початку та наприкінці.

Цей метод відмінно підійде для оформлення неофіційних документів. Зловили двонаправлену стрілочку та перемістили сіру область на 1 сантиметр. Завдяки цьому область для тексту збільшиться і сторінок доведеться друкувати менше.

За промовчанням лінійка Word відображається.Але якщо у вас не так, у стрічці відкривайте вкладку «Вид». Шукайте область «Показати» та позначте пташкою потрібний пункт.

Точне налаштування полів у Ворді

Зрозуміло, у Ворді є спеціальна кнопка, яка допоможе точніше налаштувати поля документа, ніж лінійка. Вона має дуже логічну назву та знаходиться на вкладці «Макет».

У прикладі показаний Word 2016. Якщо у вас раніше версія, наприклад, Ворд 2010 або 2007, то шукайте вкладку «Розмітка сторінки» .

Натиснувши на неї, розгорнеться список із різними варіантами. Ви побачите іконку, назву та які будуть розміри по краях. Для вибору достатньо клікнути по сподобалося.

Якщо нічого не змінювати після встановлення MS Word, то у вас будуть стандартні поля, які відповідають варіанту «Звичайні». Тобто відступ від верхнього та нижнього краю по 2 см, ліворуч – 3 см, праворуч – 1,5 см.

Тепер давайте розберемося з пунктом «Настроювані…», що знаходиться внизу списку.

Після натискання на нього відкриється невелике вікно «Параметри сторінки» . До речі, воно з'явиться якщо двічі клікнути мишкою по лівій лінійці, або натиснути на стрілочку в групі «Параметри сторінки».

Використовувати це вікно зручно тоді, коли потрібно прямо точно вказати відступи від краю. Залишайтеся на першій вкладці та введіть значення для верхнього, нижнього, лівого та правого полів у запропонованих полях. Палітурка та її положення на аркуші чіпати не потрібно. Трохи нижче вкажіть, до чого застосувати зміни, і натисніть кнопку ОК .

Вимоги до розмірів полів згідно з ГОСТом. Для реферату: ліве – 3 см, решта – по 2 см. Якщо у вас курсова або дипломна робота: ліве поле – 3 см, праве – 1 см, а вгорі та внизу потрібно залишити по 2 см.

Закривши документ, його налаштування зіб'ються.Якщо вам таке не підходить, і потрібно, щоб встановлені поля були присутні у всіх нових документах, у вікні вище натисніть кнопку «За замовчуванням» .

З'явиться інформаційне віконце. Натисніть «Так» , щоб застосувати поточні параметри сторінки для вказаного шаблону. Тепер, створюючи новий ордівський файл, він відкриватиметься відразу з полями по 1 сантиметру з кожної сторони (наприклад).

Якщо у документі є розриви розділу, то вибрані поля встановляться у тому, де буде поставлено курсор. У прикладі добре видно, що зверху відступ 3 см, а після розриву 1 см. Тобто, я змінила поле для нижнього розділу, а у верхньому воно залишилося незмінене.

У цьому випадку, щоб застосувати зміни до всього документа, найзручніше скористатися вікном «Параметри сторінки» . У ньому потрібно буде вказати відступи, а потім у полі «Застосувати» вибрати «до всього документа».

Як зробити дзеркальні поля

Тим, хто збирається друкувати з одного та іншого боку аркуша, найкраще вибрати дзеркальні поля. Тоді після друку ви скріпите документ і вийде щось на кшталт книги. Шукати відповідний пункт потрібно на вкладці «Макет» у списку полів.

Якщо вас не влаштовують запропоновані значення відступів від краю, зайдіть в «Параметри сторінки» . У пункті «Кілька сторінок» виберіть «Дзеркальні поля» . Тепер вгорі вкажіть відповідні значення сантиметрів, виберіть, до якої частини документа застосовувати зміни, і натисніть «ОК» .

У самому документі зміни наступні: на двох сусідніх аркушах однакова відстань для протилежних сторін. Тобто, на першому 3 см зліва, значить на другому буде 3 см справа (червона стрілка).

Якщо вчасно згадати, то поля у Ворді можна змінити за пару хвилин без будь-яких змін у документі. Ну а якщо він вже набраний, то доведеться переглянути його форматування, щоб не спотворилися картинки, таблиці чи графіки.