Борис Гребєнщиков, біографія музиканта

Борис Гребенщиков (нар. 27 листопада 1953 року, Ленінград) – російський рок-музикант, автор пісень та композитор, лідер гурту «Акваріум». Вважається одним із засновників російської рок-музики. Автор повісті «Ліс» та оповідання «Іван та Данило». Захоплюється живописом. Записав кілька сольних альбомів. Є автором та ведучим музичної програми «Аеростат», яка виходить в ефір на хвилях «Радіо Росія».

1. Біографія Бориса Гребенщикова
2. Початок Акваріума
3. Борис Гребенщиков в Америці
4. БГ-Бенд
5. Сольні альбоми
6. Підношення цікавого часу
7. Реакція на СВО
8. Дискографія Бориса Гребенщикова
9. Участь у проектах та спільні альбоми
10. Музика до фільмів

Біографія Бориса Гребенщикова

Майбутній рок-музикант народився в сім'ї інженера, директора дослідного заводу Балтійського пароплавства Бориса Олександровича та юрисконсульта Ленінградського будинку моделей Людмили Харитонівни. Дитинство Бориса пройшло у Ленінграді, де закінчив школу №239 з фізико-математичним ухилом. У ранньому віці хлопчик захопився музикою і за допомогою бабусі, яка показала перші акорди, навчився грати на гітарі.

Після закінчення школи Гребенщиков вступив до Ленінградського державного університету імені Жданова на факультет прикладної математики – процесів управління. Закінчив навчання у 1977 році, після чого вступив на роботу в НДІ соціології. Паралельно трудової діяльності Борис займається музикою та пише пісні для заснованого у 1972 році гурту «Акваріум». Музична діяльність супроводжується концертами та співпрацею з експериментальним студентським театром ЛДУ.

1967 року Борис вступає до комсомолу. Проте, у створенні він значиться лише формально, але полягає у ній тринадцять років.У березні 1980 року гурт «Акваріум» виступає на рок-фестивалі в Тбілісі, причому концерт закінчується смішним на сьогодні скандалом (музикантів за нестандартну поведінку на сцені звинувачують у пропаганді нетрадиційних сексуальних відносин). Після виступу Гребенщикова виключають із комсомолу, а також знімають з посади молодшого наукового співробітника у НДІ.

Початок Акваріума

Виняток із комсомолу та втрата офіційної роботи дають Борису можливість зосередитися на творчості та зайнятися розвитком гурту «Акваріум», який він заснував разом із Анатолієм «Джорджем» Гуницьким у 1972 році. На початок 80-х колектив відомий лише у вузьких колах. Стрімкий зліт популярності колективу відбувся після виступу на фестивалі у Тбілісі.

Борис Гребенщиков є автором переважної більшості пісень із репертуару гурту «Акваріум». Він визначає звучання колективу і є його обличчям. За десятиліття існування команди у ній грали десятки музикантів, але назва колективу асоціюється саме з БГ.

Творчу історію «Акваріума» заведено ділити на етапи. Перший з них тривав із 1971 по 1991 рік. Борис вважав, що настав час змін і розпустив гурт, але вже 1992 року зібрав його з новими музикантами. Черговий етап розвитку закінчився 1997 року. Наступний оновлений склад групи з'явився у 1999 році і закінчився у 2015 році зі смертю клавішника та аранжувальника Бориса Рубекіна. Початок 2016 ознаменувався пошуком звучання «версії 4.0».

Борис Гребенщиков в Америці

Наприкінці 80-х Борис Гребенщиков отримує пропозицію про співпрацю від американської компанії CBS. Контракт передбачає запис кількох альбомів за участю західних музикантів та саундпродюсерів.Для цих платівок БГ пише пісні англійською мовою, а запис матеріалу приступає навесні 1988 року.

У травні 1989 року виходить альбом Radio Silence, продюсером якого виступив Дейв Стюарт. Процес роботи над диском знімається на камеру. Пізніше ці зйомки стануть основою документального фільму «Довга дорога додому» («Long Way Home»), виданого на DVD московським видавництвом «Відділення Вихід».

Після виходу Radio Silence Борис приступив до роботи над другим англомовним альбомом, проте довести справу до кінця не вдалося. На прохання Гребенщикова компанія CBS орендувала для нього студію та квартиру у Лондоні, де й проходила робота над піснями. Музикант хотів долучити до запису Рея Купера та Джорджа Харрісона, але видавець наполягав на інших кандидатурах. У 1990 році компанія CBS була куплена фірмою Sony, що дозволило БГ розірвати контракт, умови якого вже не задовольняли його повною мірою, і повернутися до Росії.

Чорнові записи, зроблені у 1990-1991 роках у Лондоні, були опубліковані лише у 1996 році. Платівка отримала символічну назву "Radio London". Втім, великим успіхом англомовні альбоми Гребенщикова не мали.

БГ-бенд - Гребінників на початку 90-х

Паралельно діяльності «Акваріуму» Борис Гребенщиков записував сольні альбоми, а також брав участь у різноманітних музичних проектах. Як правило, сольна діяльність музиканта отримувала розвиток у період розпаду чергової версії очолюваного ним колективу. Найбільшу популярність отримав проект «БГ-Бенд», який існував на початку 90-х років, заснований після повернення Бориса Борисовича з Америки та Великобританії.

Творчість періоду "БГ-бенду" зазвичай називають "російським періодом" Гребенщикова.Сам він казав, що ці пісні навіяні творчістю Олександра Башлачова, який трагічно загинув у лютому 1988 року. У рамках проекту «БГ-бенд» було записано «Російський Альбом», включений також до офіційної дискографії «Акваріума», а також видано концертний двійник «Листа капітана Вороніна», основою якого послужив запис концерту у В'ятці.

Творчість Гребенщикова періоду «БГ-бенду» знайшло відображення у документальному фільмі Олександра Липницького «40:0 на користь БГ». Ця картина відображає період роботи над «Російським Альбомом», відлуння якого чути і на платівках «Акваріуму» «Кострома Mon Amour» та «Навігатор». Фільм був випущений на DVD компанією "Відділення Вихід". Як додаткові матеріали до нього видавець додав відео виступу в Гжелі 1992 року.

Сольні альбоми Бориса Гребенщикова

В 1994 Борис Гребенщиков випустив альбом романсів Олександра Вертинського. У 1996 році, паралельно до роботи в «Акваріумі», музикант записав платівку народних пісень «Чубчик». Пізніше він неодноразово говорив про бажання зробити продовження альбому, проте досі ідея не реалізована. 1999 року БГ записав альбом пісень Булата Окуджави.

1997 року, після розпуску чергового складу «Акваріума», Борис Гребенщиков записує альбом «Ліліт». У створенні аранжувань йому допомагають музиканти гурту The Band. Наступний сольник БГ записує за допомогою музикантів гуртів Jethro Tull, Oasis та інших зірок світової музики. Платівка отримує назву «Сіль» та виходить у 2014 році. Надалі Борис Борисович випускає ще два сольні альбоми: «Час N» та «Знак Вогню».

Підношення цікавого часу

У 2020 році Борис Гребенщиков переїхав до Лондона.Своє рішення музикант пояснив тим, що в Англії йому зручніше займатись музикою, бо вся студійна діяльність останніх років музиканта велася саме там. У Лондоні ж Борис Гребенщиков пережив пандемію коронавірусу.

Після запровадження повсюдного карантину та скасування концертів, навесні 2020 року Борис Гребенщиков запустив цикл «Підношення Цікавому часу». У рамках циклу лідер «Акваріуму» співав під гітару пісні різних років, а також нові твори, записував виконання на смартфон та публікував на своєму Youtube-каналі. Спочатку музикант публікував по одній пісні на тиждень, але в міру ослаблення пандемії почав випускати ролики набагато рідше.

Проте цикл триває й у 2023 році. Проте спрямованість пісень змінилася, як змінилася і медународна повістка.

Реакція Бориса Гребенщикова на СВО

Після початку спеціальної військової операції в Україні Борис Гребенщиков виступив із різким засудженням військових дій. "Люди, що розв'язали цю війну - ганьба Росії" - так він написав у своїх соціальних мережах. Після такої реакції концертну діяльність «Акваріума» було зупинено і колектив не зміг відсвяткувати своє 50-річчя.

За словами Бориса Гребенщикова, востаннє він був у Росії 23 лютого 2022 року. Після цього він остаточно осів у Лондоні. Проте його гастрольна діяльність не припинилася. Музикант зібрав міжнародний проект «БГ+», з яким і виступає у різних країнах світу.

Дискографія Бориса Гребенщикова

Переважна більшість альбомів БГ – це номерні платівки Акваріума. Тут ми вказуємо лише роботи, які музикант позиціонує як сольні.

• Radio Silence (1989)
• Російський Альбом (1992)
• Листи капітана Вороніна (1993)
• Пісні Олександра Вертинського (1994)
• Чубчик (1996)
• Radio London (1996)
• Ліліт (1997)
• БГ та Deadушки (1998, альбом реміксів «Акваріума»)
• Притулок (1998)
• Зомбіяйць (концертний альбом, 1998, виданий у 2009)
• Пісні Булата Окуджави (1999)
• Молитва та Піст (2001)
• Переправа (2002)
• Без слів (2004)
• Сіль (2014)
• Час N (2018)
• Знак Вогню (2020)

Участь у проектах та спільні альбоми

• Усі брати-сестри (1978, спільно з Майком Науменком)
• Солодка N та інші (1980, Майк Науменко)
• 45 (1982, група «Кіно»)
• LV (1982, Майк Науменко)
• Ексерсизи (1983, разом із Сергієм Курьохіним та Володимиром Чекасіним)
• Начальник Камчатки (1984, група "Кіно")
• Божевільні солов'ї російського лісу (1985, разом із Сергієм Курьохіним)
• Підземна культура (1986, разом із Сергієм Курьохіним та Ігорем Бутманом)
• У колі світла (1988, група "Машина Часу")
• Sacred Heart (1989, група Shakespear's Sister)
• Золоті горіхи (1992, група "Адо")
• Чиж (1993, альбом Сергія Чигракова)
• Звіт 1983-1993 (1993, група "Наутілус Помпіліус")
• Титанік на Фонтанці (1993, група "Наутілус Помпіліус")
• Мітьківська тиша (1995, «Митьки»)
• Розкинулося море широко (1996, проект «Митьки»)
• Мітьківські пісні (1996, проект "Митьки")
• Дитячий альбом (1996, Сергій Курьохін)
• Парк Майського періоду (1997, триб'ють Майку Науменко)
• На морі танки гуркотіли (1997, «Митьки»)
• Second Sight (1997, Kate St John)
• Яблука (1997, група «Наутілус Помпіліус»)
• П'ятикутний злочин (2000, проект «Тераріум»)
• Кінопроби (2000, триб'ют Віктору Цою, пісня «Генерал»)
• Крізь пальці (2004, Настя Польова)
• Стати Півночі (2007, гурт «Аліса», участь у записі пісні «Рок-н-рол»)
• Машинопис (2009, триб'ют «Машині Часу»)
• 3 = 8 (2015, проект «Тераріум»)

Музика до фільмів

Борис Гребенщиков написав музику до наступних фільмів:

• Іванов (1981, короткометражка)
• Мистецтво бути смирним (1987)
• Асса (1988, реж. Сергій Соловйов)
• Чорна троянда – емблема печалі, червона троянда – емблема кохання» (1990, реж. Сергій Соловйов)
• Золотий сон (1989, реж. Сергій Дебіжев)
• Місто (1990, реж. Олександр Бурцев)
• Так ели-пали, або Мітьки в Європі (1990, реж. Олексій Вчитель)
• Будинок під зоряним небом (1991, реж. Сергій Соловйов)
• Два капітана-2 (1992, реж. Сергій Дебіжев)
• Мітьки нікого не хочуть перемогти, або Мітькімайєр (1992, мультфільм)
• Трава та вода (1992, реж. Віктор Тихомиров)
• Виродок (1993, реж. Роман Качанов)
• Не йде (1994, реж. Анатолій Васильєв)
• Ніжний вік (2000, реж. Сергій Соловйов)
• Зв'язок (2006, реж. Авдотья Смирнова)
• Золотий перетин (2009, реж. Сергій Дебіжев)
• Танець Делі (2012, реж. Іван Вирипаєв)
• Ієрей-сан. Сповідь самурая (2015, реж. Єгор Баранов)

Скільки альбомів у гурту "Акваріум"? Де знайти всю дискографію БГ?

На 2016 рік у гурту "Акваріум" - 31 "природний" альбом. "Природний" - щось на зразок антології.

1. Синій альбом. 1981
2. Трикутник. 1981
3. електрика. 1981
4. Акустика.1982
5. Табу 1982
6. Радіо Африка 1983
7. Іхтіологія 1984
8. День Срібла 1984
9. Діти Грудня 1985
10. Десять Стріл 1986
11. Рівнодінство 1987
12. Наше життя з погляду дерев 1987
13. Феодалізм 1989
14. Російський альбом 1992
15. Улюблені пісні Рамзеса IV 1993
16. Піски Петербурга 1994
17. Кострома mon amour 1994
18. Навігатор 1995
19. Сніговий лев 1996
20. Гіперборея 1997
21. Ліліт 1997
22. Псі 1999
23. Сестра Хаос 2002
24. Пісні рибалки 2003
25. Zoom Zoom Zoom 2005
26. Безпечний Російський бродяга 2006
27. Кінь білий 2008
28. Пушкінська 10 2009
29. Архангельськ 2011
30. Акваріум+ 2013
31. Сіль 2014

1: http://tfile-music.org/forum/viewtopic.php?t=580847 або на офіційному сайті, заплативши музикантам 3 долари

Крім "природних альбомів у гурту та Гребенщикова багато іншого.

Наприклад, 4 збірки "Доісторичного Акваріума" 79-х рр.:

1. Спокуса Святого Акваріума. 1973. з Джорджем (Гунницький Анатолій)
2. Притча Графа Діфузора 1974
3. З того боку дзеркала 1976
4. Усі брати – сестри 1978 з Майком Науменко

Два англомовні альбоми: Radio Silence 1989 та Radio London 1990

1. Майк та Акваріум. 25 жовтня 1980 року. Москва
2. Артус та Штер 1982
3. Акваріум. Десять років. 1982
4. Електрошок.1982
5. Запис про Флора і Фауна. 1982
6. БГ (вірші, пісні) 1984
7. Акваріум на Таганці 1984
8. Листи Капмтана Вороніна 1991
9. Візит до Москви 1993
10. Центр Циклону 1995
11. Сезон для Змій 1996
12. Через двадцять років 1996
13. Акваріум-25. Історія 1997
14. Молитва та Піст 1998
15. Зомбояєць 1998
16. Оракул Божественної Пляшки 1998
17. Акваріум International 2008
18. День Радості 2009
19. Акустичні концерти 2013 року.

І ще десятки дисків: сингли, антології, "кооперації", триб'юти та "участі в масових заходах (Свальний гріх)"