Де ростуть туї?

Туя (Thuja) — рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Відомо 5 видів, поширених у Східній Азії і Північній Америці.

Який сорт туї найкращий?

Кращі сорти туї

• 2.1 Туя Міккі
• 2.2 Туя Вілкорд
• 2.3 Туя Глобоза
• 2.4 Туя Холмстрап
• 2.5 Туя Еллоу Ріббон
• 2.6 Туя Міріам
• 2.7 Туя Вудварді
• 2.8 Туя Літл Гіант

Статья от Dobrodar: Туї. Види і різновиди, особливості … У ландшафтному дизайні відомі кілька систематичних груп: 1. за формою крони: 1. за забарвленням листів: 2. за розміром: 3. за швидкістю зростання: See more

Туя західна

Дерево висотою до 20 м або кущ з пірамідальною кроною в молодості і короткими горизонтальними гілками, пізніше крона набуває яйцеподібної форми. Кора молодих стовбурів гладка, дорослих – тріщинувата, лущиться поздовжніми смужками, від червонуватої до сірувато-коричневої, 0,5–1 см товщиною. Пагони перших двох років плоскі, розгалужуються в одній площині у два ряди; на третій рік стають округлими, червонувато-бурими.

Квітка

Цікава туя своєю біологічною особливістю – «цвітінням», яке правильніше назвати пилінням. Квітки туї називають колосками. Ниркоподібні жовто-зелені колоски в основному розташовані у верхній частині крони. Округлі, буро-жовті, знаходяться внизу дерева.

Квітка

Цікава туя своєю біологічною особливістю – «цвітінням», яке правильніше назвати пилінням. Квітки туї називають колосками. Ниркоподібні жовто-зелені колоски в основному розташовані у верхній частині крони. Округлі, буро-жовті, знаходяться внизу дерева.

Плід

Шишки яйцеподібно-продовгуваті, довжиною 1–1,5 см, на коротких черешках, стоячі, світло-коричневі, шкірясті, утворені 3–4 (5–6) парами лусочок, у верхньому кінці нерівномірно зубчатих, дозрівають у тому ж році. Коли луски дозрівають, вони відкриваються і звідти випадає насіння, плоске, з вузькими крилами.

Туя західна

Хвоя

Плоска клиноподібна хвоя верхньої і нижньої частини гілки має на спинці овальну або округлу випуклу смоляну залозу. Бокова хвоя продовгувата, більш загострена, із серпоподібно увігнутим внутрішнім і овальним зовнішнім краями. Хвоя влітку блискуче-зелена, взимку – буро-зелена. Через 5 років хвоя разом з гілками опадає.

Туя західна

Основні дані фенологічного розвитку:

Туя західна запилюється до початку росту пагонів, у квітні – травні. Тривалість запилення 6–12 днів і залежить від погоди. Потім з’являються овальні шишки, які щороку дозрівають за 160–180 днів, але рясний урожай їх буває лише раз на 2–3 роки. Пагони починають рости через 1–1,5 тижні після закінчення запилення. Довжина їх щороку збільшується на 10–15 сантиметрів. Шишки дозрівають і розкриваються у жовтні-грудні. Насіння зберігає схожість до двох років.

Фото рослини в різні пори року і в різні фази розвитку:

Використання в озелененні, народній медицині та ін.:

Розмножуватися туя західна може насінням, а також можна розмножувати зеленими і здерев’янілими живцями.

Рослина має поверхневу кореневу систему, тому взимку з дерева потрібно збивати важкий мокрий сніг, щоб воно не повалилося або не зламалося під його вагою. За правильного догляду рослина може радувати кілька поколінь людей, так як живе більше ста років.

Жовтувато-бура деревина туї дуже легка, м’яка і стійка проти гниття, з особливим ароматом. Назва виду перекладається як «воскурение, жертвоприношення». Цією назвою туя зобов'язана тому факту, що під час древніх магічних ритуалів при спалюванні ароматної деревини цього дерева поширювався легкий приємний запах. В хвої туї міститься велика кількість ефірної олії, яка знайшла застосування в медицині і в парфумерії. До цього слід додати, що туя є фітонцидною рослиною, здатною оздоровлювати навколишнє повітря.

У нетрадиційній медицині туя використовується у вигляді водних і спиртових форм. У гомеопатії вона часто призначається в різних видах і формах випуску. Слід мати на увазі, що свіжа хвоя цієї рослини може викликати опік.

Повільно ростуча порода, цілком морозостійка; вітростійка. Туя західна в природних умовах росте в болотистій місцевості, в місцях з високими ґрунтовими водами, хоча цю рослину можна зустріти і в долинах, на камінних берегах гірських річок. До ґрунту не вибаглива, росте на різноманітних ґрунтах, але краще розвивається на свіжих суглинистих і супіщаних, а також вологих піщаних ґрунтах. Тіневитривала – може добре рости під наметом інших хвойних і листяних порід. Добре переносить дим, гази і кіптяву. Можна додати, що туя світлолюбива рослина, легко переносить затінення, а також стрижку і рубку, після яких легко відновлюється.

Використання в озелененні: групи і солітери на передньому плані, негроміздкі алеї (особливо з пірамідальних або колоноподібних форм), вічнозелені узлісся, вічнозелені елементи партерів і квітників, топіарні форми, нівакі (садові бонсаї), бордюри і більш високі живоплоти і, нарешті, вічнозелений підлісок або насадження другого ярусу в групах високих листяних (береза, ясен, клен) і хвойних дерев (сосна, модрина) – ось те різноманітне застосування, яке може знайти туя західна і її культивари в зеленому будівництві.

Розмір шишки туї

Різноманітність хвойних дерев.

Виготовлення поробки з природного матеріалу- шишок

Мета : привити любов до природи та розширити кругозір, спонукаючи учнів до нових захоплень .

Ознайомити з різноманітністю хвойних дерев.

Навчити користуватись природним матеріалом та з ’ єднувати деталі у поробках .

Навчити малювати , відчувати форму та пропорції.

Розвинути фантазію, зорову пам ’ ять та спостережливість, мілку моторику рук.

Виховати гармонійно розвинену особистість.

Обладнання : колекція шишок та плакати з хвойними рослинами; поробки-зразки.

Матеріали та інструменти для виготовлення поробки: ялинкова шишка, 2 зубочистки, 2 шапочки від жолудів або 2 шкаралупки фісташок, білий картон або альбомний аркуш, фарби, клей, олівець, пензлики, ножиці.

Організаційний момент

II . Мотивація та актуалізація знань дітей

Вступне слово вчителя

Природа, яка оточує нас дуже різноманітна і цікава. Варто лише придивитись: ви відкриєте для себе світ, який раніше не помічали. Наприклад, зверніть увагу на траву, вона здається вам однаковою? А яке різноманітне колосся ви згодом побачите! Отже, вона не така вже й звичайна. Неповторність та різноманітність природних форм надихає на творчість. З природного матеріалу можна виготовити багато цікавих поробок.

Завдання: розгляньте поробки та скажіть який природний матеріал в їх основі (поробки розроблені автором)

Всі поробки виготовлені з шишок, які доповнюються іншими матеріалами. А де ростуть шишки? Звичайно, на хвойних деревах!

Розповідь про хвойні дерева та шишки

Хвойними називаються вічнозелені дерева з листям, перетвореним на голки. На відміну від листових дерев, хвойні скидають голки поступово протягом кількох років. Тому їх називають вічнозеленими. Хвойні дерева ростуть на всіх материках (крім Антарктиди). Існує велика кількість видів, які різняться розмірами, формою листя (хвої), крони, шишок, тощо. Цікаво, що хвойні дерева мають чоловічі і жіночі квітки. Саме шишки і є жіночими квітками (їх наукова назва – мегастробіли, а Чоловічі квіти на сосні чоловічих – мікростробіли).Всім відомі такі хвойні дерева, як ялинка і сосна. У ялинки маленькі, коротенькі голочки, а у сосни вони видовжені. Відрізняються і шишки. Ялинкові шишки здебільшого м`які, тому що мають тонкі лусочки, а у соснової шишки лусочки тверді.

Якщо ви спостережливі, то зможете відповісти на запитання : в яких поробках використовується ялинкова шишка, а в яких - соснова? Отже, метелик та білочка, а також голова мишки, виготовлені з ялинкових шишок (вони мають м ’ які лусочки); а тулуб мишки – з соснової шишки ( у неї тверді лусочки).

П ро різноманітність хвойних рослин можна дізнатись, розглянувши колекцію шишок.

Ось у сосни гімалайської (вона росте в Гімалаях) шишки дуже довгі – до 30см. Гарний вигляд надають дереву довгі ніжні хвоїнки, які, навіть , не колються.

Ш ишка сосни гімалайської

Мабуть, ви коштували кедрові горішки? Але це горішки не справжнього кедру, а сибірської сосни, яку ще називають кедровою сосною. Шишки цієї сосни в два-три рази більші за шишки сосни звичайної.

Кедри ж ростуть в засушливих гірських районах. Є декілька видів кедрів - гімалайський, ліванський, атласький та інші. Самий стрункий та високий - кедр атласький, шишку якого ви бачите. Він росте в Африці в Атлаських горах

Шишка кедру таласького Дерево кедру

Ось таку кулясту форму мають шишки кипарису. Це дуже гарне, струнке і високе дерево, поширене в гірських районах.

Ось маленькі шишки модрини, які мають м ’ які лусочки. Вони ростуть на гілках вертикально вгору. У модрини м ` які, дуже ніжні голки, восени вони жовтіють та опадають, а весною відростають нові. Зовсім так, як листя у дерев! Це єдине хвойне дерево, яке скидає хвою, тому друга його назва - листяниця.

Шишки модрини Шишки на гілочці

Шишки ялиці, або піхти як і у модрини не висячі, а сидять на гілочках вертикально, як свічки. Голочки ялиці сплющені, знизу білуватого кольору. Тому це дерево називають ще ялицею білою.

Шишка ялиці Дерево ялиці з зеленими шишками

Секвойя та секвоядендрон мають маленькі шишки, в яких міститьс теж маленьке насіння. І з цього насіння виростають дерева велетенських розмірів! Їх Батьківщиною є Північна Америка. Висота секвойядендронує може досягати 83 м, а окружність стовбура - 30 м! За такі розміри його ще називають мамонтовим деревом. Секвойя - найвище дерево в світі (до 115 м в довжину), але в обхваті стовбура (10м) поступається секвоядендрону. Ці дерева дуже повільно розмножуються, їх шишки можуть провисіти на дереві 20 років перш ніж упадуть і розсіють насіння.

Шишки секвойї та секвойядендрону Мамонтове дерево

А ось туя має самі маленькі шишки – їх розмір від 2 до 0,5 см. Це дерево ще цікаве тим, що має лусковидну хвою та сплющені паростки. Батьківщиною західної туї є Північна Америка. Деревина цієї рослини легка та стійка проти гниїння, використовується в суднобудівництві.

Туя східна або біота розповсюджена в гірських районах Китаю. На Україні вирощується як декоративна рослина.

Шишки туї східної та західної Туя східна

А де у шишок знаходиться насіння? Звичайно, під лусочками. Це їжа для багатьох мешканців хвойних лісів: пташок, гризунів. Та особливо полюбляє ласувати шишками пташка шишкарик (кльост). Вона має незвичайний, схожий на перехрещені клішні дзьоб. За його допомогою шишкарик швидко і вправно розкриває лусочки шишок хвойних дерев,вибираючи насіння.

Хвойні ростуть на пісках, на скелях, на позбавлених рослинності та грунту кам’янистих розсипах, закріплюють їх та захищають круті схили від обвалів і зсувів, зупиняють сипучі піски, зберігають від замулення річки.

Ще хвойні дерева дуже добре очищують повітря, випаровуючи в нього леткі речовини - фітонциди, які знищують хвороботворних бактерій. Тому людям, які мають хвороби дихальних шляхів дуже корисно дихати повітрям хвойних лісів.

А яке новорічне свято без ялинки? Охоче наряджають її діти та дорослі іграшками і вона створює справжній святковий настрій, наповнюючи оселю хвойним ароматом. Та недовго красуня буде прикрашати вашу оселю: обсиплються голочки - та й викинуть її на смітник. Така доля чекає сотні, тисячі хвойних дерев.

Але дуже хочеться, щоб вони були окрасою не мимолітною, а довговічною- парків, скверів та лісів.

Хвойні – прикраса парку Хвойне дерево в ландшафті

III . Практична робота «Метелик»

Виконання малюнку метелика (малюнок рекомендується виконувати перед виготовленням поробки для кращого відчуття пропорцій)

а) Намалювати форму шишки: зверху розширена та закруглена, знизу - звужена. б) Виділити частини тіла голову, грудку та черевце.

в) Стерти зайві лінії, домалювати вусики, очі та хоботок.

2. Виконання поробки

1) Крильця виготовляються з картону або з альбомного паперу. Щоб крильця вийшли симетричними, аркуш потрібно скласти вдвоє, обвести шаблон та вирізати

Далі потрібно їх розфарбувати. Якщо виникають труднощі з симетричним розфарбовуванням, можна скористуватись таким способом: на одну половину крилець нанести декілька крапель різних кольорів фарби потім стулити дві половини разом, розгорнути. І … ось які вийшли незвичайні крильця!Коли одна сторона крилець підсохне, розфарбувати іншу.

2) На ялинковій шишці виділити частини тіла: голову та дві частини тулуба за допомогою прийому відривання лусочок.

3) Зубочистки (вусики) вставити в голову, змастивши кінчики клеєм. Очі приклеїти та розфарбувати.

4) Приклеїти крильця до тулубу-шишки.

IV . Підсумок заняття

- Що вас з зацікавило в розповіді про хвойні рослини?

- Сподобалось вам працювати з шишками?

- Які поробки ви б хотіли ще виготовити з цього матеріалу?

Обговорення робіт гуртківців.