Коли заготовляють листя мучниці?

Офіцинальними видами сировини мучниці зазвичай є пагони — Cormі Uvae ursi та листя — Folia Uvae ursi. Заготовляють сировину навесні перед цвітінням та восени від початку достигання плодів до їх осипання. Кеш

Що лікує мучниця?

Мучницю здавна використовують у лікуванні нирок, сечового міхура. Вона ефективна при циститі, пієлонефриті, пієлоциститі, хронічному уретриті. Ведмеже вушко відоме сечогінним ефектом: збільшує вироблення та стимулює виділення сечі. Також рослина є натуральним антисептиком, позбавляє від запалень.

Де росте мучниця в Україні?

Росте мучниця у соснових лісах, на дюнних горбах. Рослина світлолюбна. Цвіте у травні-червні, плоди достигають у вересні. Поширена на Поліссі.

Мучниця звичайна — Вікіпедія Для суміщення гарного урожаю і заготівлі матеріалу для листяних настроїв, чаїв вирізайте в першу чергу загущуючі, слабкі пагони і ті, де мало ягід. See more

Мучниця звичайна

Мучниця звичайна (Arctostaphylos Adans) — рід вічнозелених жорстколистяних кущів, кущиків, зрідка невеликих дерев родини вересових — Ericaceae Juss. Відомо понад 30 (за іншими даними — 70) видів роду, розповсюджених у помірному та арктичному поясах Північної півкулі, головним чином Північної Америки.

Офіційним видом у Європі є мучниця звичайна (ведмеже вухо) — A. uva-ursi (L.) Soreng. (грец. arctos — ведмідь + staphyle — виноградна китиця, лат. uva — виноградна китиця + ursus — ведмідь); рос. назва — толокнянка обыкновенная (медвежье ушко); нар. назви: ведмежа ягода, розхідник, мучничник, ведмежий виноград. Мучниця звичайна — сланкий кущ завв. 30–50 см. Стебла лежачі, дуже розгалужені, завд. 30–120 см із висхідними квітконосними гілочками. Молоді гілочки трав’янисті, зелені або зеленкувато-бурі, старі — з червонувато-бурою корою, що злущується. Листки чергові, шкірясті, обернено-яйцеподібні, при основі звужені в короткий черешок, на верхівці заокруглені, іноді з невеликою виїмкою, з добре помітним сітчастим жилкуванням, цілокраї, з ледь загнутими хрящевими краями, завд. 1–2,5 см, завш. 0,5–1 см, зверху темно-зелені, блискучі, знизу — світліші, матові. Квітки на коротких квітконіжках по 4–6 у пониклих верхівкових китицях, двостатеві, правильні, дрібні, з 1 або 2 дуже дрібними приквітниками. Чашечка маленька, неопадаюча, п’ятироздільна. Віночок колесоподібний, з 5-зубчастим відігнутим краєм, знизу білий, зверху рожевий. Плід — куляста мучниста ягодоподібна кістянка з 5-ма кісточками. Цвіте у травні; плоди достигають у липні–серпні. В Україні місцями трапляється на Поліссі, дуже рідко — в Карпатах, на піщаних ґрунтах, розріджених хвойних лісах, лісових галявинах, сухих кам’янистих схилах, у горах. Офіцинальними видами сировини мучниці зазвичай є пагони — Cormі Uvae ursi та листя — Folia Uvae ursi. Заготовляють сировину навесні перед цвітінням та восени від початку достигання плодів до їх осипання. У період відцвітання починається приріст молодих пагонів, в яких мінімальний вміст арбутину та максимальний вміст іридоїдів, які при сушінні полімеризуються й зумовлюють потемніння листя, внаслідок чого знижується якість сировини. При заготівлі пагони відрубують спеціальними довгими ножами. Сушать під наметами або в сушарках при температурі 50 °С. Сировину залишають у вигляді пагонів або обмолочують. При заготівлі звертають увагу на схожу за ознаками брусницю звичайну, яка відрізняється еліпсовидними листками із загорнутим донизу краєм та залозками у вигляді коричневих крапок зісподу листків, соковитими багатонасінними ягодами. Основними діючими речовинами М. звичайної є фенольні сполуки. У листках містяться феноли та їх похідні: арбутин — 2,5–25%, метиларбутин — 1,17–1,22%, гідрохінон — 0,12–1,0%, 2-О-галоїларбутин, 6-О-галоїларбутин, β-D-глюкозид n-галоїлгідроксифенолу, n-метоксифенол, пірозид (6-ацетиларбутин), кофеїларбутин; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: протокатехова, галова — 6%, елагова, у гідролізаті — о-пірокатехова, гентизинова; антоціани: ціанідин, дельфінідин; катехіни: (+) катехін; флавоноїди — 0,33–1,85%: кверцетин, кемпферол, мірицетин, гіперин, кверцитрин, ізокверцетрин, мірицитрин, гіперин, 7-О-глюкозид кверцетину, 3-О-рамноглюкозид кверцетину, 3-О-арабінозид кверцетину, 3-О-диглюкозид кверцетину, 3-β-D-галактозид мірицетину, 3-О-арабінозид мірицетину; С-бензильовані флавоноїди: уваретин (хаманетин), ізоуваретин (ізохаманетин); дубильні речовини — 7,2-41,6%: танін — 7%, галотанін — 17,1%, елаготанін — до 0,75%, корилагін, β-пента-O-галоїл-D-глюкоза; органічні кислоти: мурашина, хінна, яблучна; ефірна олія — 0,01%; тритерпеноїди: олеанолова кислота, еритродіол, урсолова кислота — 0,4–0,75%, уваол, α-амірин, ацетат α-амірину, β-амірин, лупеол; вітаміни: аскорбінова кислота — до 629 мг%, каротин; іридоїди: унедозид, монотропеїн, асперулозид; мікро- та макроелементи: I — 2,1–2,7 мг/кг, Mn — до 2 мг%, Zn, Cu; воски, смола. У плодах виявлені органічні кислоти — 0,04%; вітамін С.

Уваретин

Ізоуваретин

Корилагін

Відвари пагонів та листя мучниці звичайної мають протизапальну, антимікробну та діуретичну дію, використовуються при захворюваннях нирок, сечового міхура, сечовивідних шляхів, сечокам’яній хворобі. Уросептичні властивості зумовлені гідрохіноном та більш виражені при лужному середовищі сечі. Надмірне і тривале застосування препаратів мучниці звичайної може спричинити загострення запального процесу у нирках, нудоту та блювання. Експериментально доведена антиоксидантна, антигіпоксантна, мембраностабілізувальна та жовчогінна дія мучниці звичайної, що пов’язують із наявністю фенольних сполук. Відомо, що мучниця звичайна має кровоспинну, седативну, антигельмінтну та утеротонічну дію, використовується в нар. медицині при серцевій недостатності, асциті, порушенні обміну речовин, ревматизмі, подагрі та венеричних захворюваннях, зовні — при гнійних ранах, виразках, діатезі. У гомеопатії застосовують настойку мучниці звичайної при сечокам’яній хворобі. Листя мучниці звичайної входять до складу діуретичних зборів № 1 та № 2, «Детоксифіт», «Нефрофіт». У косметології екстракт мучниці звичайної та арбутин застосовують зовнішньо для лікування гіперпігментації. Мучниця звичайна використовується у ветеринарії, для фарбування шкіри та тканин, для дублення шкіри, як ґрунтоукріплююча рослина.

Куцик Р.В., Зузук Б.М., Недоступ А.Т., Пецко П. Толокнянка. Arctostaphylos uva-ursi (L.) Sprend (Аналитический обзор) // Провизор. — 2003. — № 18; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. I — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae, часть II — Дополнения к 1–7-му томам. — СПб, 1996; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymelaeaceae.– Л., 1985.

Мучниці листя

Рослина являє собою вічнозелений гіллястий чагарник. Листи мають темно-зелений відтінок, квітки подібні до латаття, рожевого кольору, зібрані у верхівкові кисті. Ягоди червоні, округлі, з п'ятьма насінинами. Починають дозрівати в липні. Трава мучниці містить велику кількість корисних речовин, які незамінні при лікуванні циститу, уретриту, захворювань шлунково-кишкового тракту. Активно використовують рослину і в косметології.

ПРАТ «ЛІКТРАВИ»

Склад

Листя мучниці має у складі фенольні глікозиди арбутин, дубильні речовини, органічні кислоти, невелику кількість ефірної олії, кверцетин та інші компоненти.

Фармакологічна дія

Мають відхаркувальний ефект, відновлюють активність війчастого епітелію трахеї і бронхів, виявляють протизапальну, пом’якшувальну, легку потогінну і слабку спазмолітичну дію.

Зміст

• Загальна інформація
• Особливості збору
• Заготівля сировини
• Мучниця: ботанічні характеристики
• Мучниця: властивості
• Мучниця: застосування
  1. Рецепт 1
  2. Рецепт 2
• Мучниця: лікувальні властивості
• Мучниця: користь
• Мучниця: протипоказання

Трава мучниця - загальна інформація

Трава мучниця звичайна належить до Вересових. Росте переважно у Північній півкулі. Є багаторічною вічнозеленою рослиною у вигляді чагарнику, розмір якого коливається від 25 до 130 см. Пагони гіллясті, стеляться по землі, покриті темно-бурою корою.

Трава мучниці зацвітає у травні. Квіти світло-рожеві, суцвіття мають форму грона. Плоди у вигляді червоної ягоди діаметром до 8 мм починає приносити в липні.

Особливості збору

У рослині великий обсяг корисних речовин зосереджений у листі. Його починають збирати до або на початку цвітіння чи після дозрівання плодів. Важливо, щоб у цей момент ягоди ще не обсипалися. Якщо планується заготовити багато сировини, спершу зрізають гілки. Це потрібно робити ножем, не висмикуючи пагони. Крім цього, не можна видаляти повністю всі гілки, оскільки це призводить до загибелі чагарнику. Для домашнього збору найчастіше використовують ручне обривання листя.

На ділянці, де виконувався збір сировини, рослинність відновлюється відносно повільно. З цієї причини повторна заготівля можлива тільки мінімум через 5 років.

Заготівля сировини

Зібраний рослинний матеріал необхідно ретельно просушити. Сушіння краще на відкритому повітрі. Якщо немає такої можливості, можна висушити листя штучно за температури + 50 . + 60 градусів. Після цього сировину подрібнюють, поміщають у картонні пакування або скриньки з фанери. Готовий рослинний матеріал не має вираженого аромату, а його смак терпкий і гіркий.

Засіб можна зберігати близько п'яти років за умови дотримання оптимального рівня вологості в приміщенні.

Мучниця: ботанічні характеристики

Ведмежі вушка, або мучниця звичайна, росте чагарником висотою 25-130 сантиметрів. Гіллясті пагони покриті корою темно-бурого відтінку. Листя чергове, зверху зморшкувате, довжиною близько 2 см. З лицьового боку воно має темно-зелене забарвлення, до осені набуває червоного відтінку. На поверхні чітко видно сітчасті жилки.

Рослина цвіте квітками блідо-рожевого відтінку. Вони зібрані у верхівкові кисті. Цвітіння починається приблизно у травні-червні, а дозрівання плодів припадає на середину літа - початок осені.

Мучниця: властивості

Головними активними речовинами рослини є фенольні глікозиди, арбутин, пірозид. Кожен засіб має свій специфічний вплив, який визначає загальну користь мучниці:

• флавоноїди характеризуються салуретичною дією, тому вони підсилюють діурез і забезпечують активне видалення з організму іонів натрію, хлору;
• арбутин відрізняється антимікробними властивостями і особливо ефективний проти бактерій, що викликають урологічні інфекції;
• дубильні речовини теж мають антимікробні й протизапальні властивості.

Листя мучниці впливає переважно на органи сечовидільної системи, тому нерідко застосовується при лікуванні таких захворювань або для профілактики їхньої появи.

Мучниці листя: застосування

Існує безліч рецептів використання рослини в народній медицині:

Рецепт 1

Візьміть 1 столову ложку сухого засобу і залийте склянкою окропу. Опісля повільно нагрівайте на водяній бані. Коли відвар потомиться 30 хвилин, його можна остудити і вживати.

Засіб ефективний для профілактики запалень сечовивідних шляхів, зниження набряклості.

Рецепт 2

2 ложки сухого подрібненого листя залийте 40% спиртом (приблизно ½ склянки). Поставте суміш у темне місце і залиште на 2 тижні. Готовий розчин приймайте по 1 ч. ложці після їжі 3 рази на день.

Рецепт допомагає у лікуванні ревматизму, нервових захворювань, проти безсоння.

Мучниця: лікувальні властивості

Корисні властивості рослини обумовлені її антисептичною, протимікробною, протизапальною дією. За рахунок цього мучницю активно застосовують в рамках терапії гастритів, колітів, діареї, печії. Засіб також допомагає боротися з набряком і виводити надлишки води з організму. При цьому потрібно приймати його з обережністю, оскільки підвищені дози нерідко призводять до зневоднення.

Лікувальні властивості мучниці незамінні при терапії захворювань нирок. Вона активізує виділення, відновлює нормальне сечовипускання і знімає запалення. Для пацієнтів з діагнозом пієлонефрит рослина корисна тому, що знищує патогенні мікроорганізми і забезпечує їх виведення з сечею.

Мучниця: користь

Для лікувальних завдань висушене листя використовують у приготуванні настоїв і відварів, приймаючи розчин всередину при хворобах сечовидільної системи: циститі, уретриті, простатиті та ін. Можна також використовувати настої зовнішньо при виразках, гнійних пошкодженнях шкіри, екземі.

У косметології відвари застосовують з метою усунення висипу, пігментації на шкірному покриві. Рослина також допомагає знижувати пітливість нижніх і верхніх кінцівок.

За рахунок наявності дубильних речовин у складі ведмежа ягода застосовується в інших областях. Наприклад, рослину використовують при виробленні шкіри, фарбуючи її в сірий або чорний колір.

Листя та трава мучниця: протипоказання

Вкрай не рекомендується приймати відвари, настої на основі цієї рослини вагітним жінкам і годуючим матерям. Справа в тому, що мучниця впливає на мускулатуру матки і може спровокувати передчасні пологи або викидень. Заборонено призначати засіб дітям.

У деяких людей також спостерігається гіперчутливість до трави. У будь-якому випадку необхідно вживати засіб з обережністю і з урахуванням призначеної дози.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров'я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.