Як лікувати чорну плямистість?

Для обробки троянд від плямистості необхідно розвести 5 мл фунгіциду в 10 літрах води. Через 10-12 днів бажано обприскати рослини повторно. Топаз – ще один універсальний фунгіцид лікувальної та профілактичної дії. Препарат відноситься до малотоксичних, добре переноситься рослинами.

Як врятувати троянди?

Для того щоб оживити троянду класичним способом, необхідно занурити троянди у відстояну або талу воду. На 10 л води можна додавати кілька крапель стимулятора росту чи одну столову ложку меду. У такій воді пускати квіти пробудуть близько 1-2 діб.

Чому опадає листя з троянд?

Найчастіше проблема викликана неякісним доглядом та несприятливими умовами. Троянда – теплолюбива рослина, тому на протязі може почати обсипатися листя. Нестача світла також призводить до опадання нижнього листя. Щоб заповнити нестачу вологи, у липні та серпні потрібно регулярно обприскувати кущі з пульверизатора.

26.Чорна плямистість листків клена - StudFiles

26.Чорна плямистість листків клена

На початку літа на листках утворюються жовті великі плями в середині яких з часом з’являються чорні крапки – пікніди гриба. Ближче до осені плями чорніють, стають випуклими – гриб формує строму, в якій закладаються плодові тіла – апотеції. Зимує гриб апотеціями в стромі. На клені польовому і татарському паразитує збудник – Phytisma punctatum. Збудник суцільної строми не утворює.

27.Вкажіть відмінності між пікнідоюта перитецієм. Які спори в них утвор.

Пікніда – кулясті утворення, темного кольору з отвором, в якому формуються безстатеві спори – конідії., створені для зимування гриба. Перитецій – кулясте,темнозабарвлене плодове тіло з отвором, в середині якого формуються сумки з сумкоспорами, які звільняються через отвір при дозрівані. Служить для зимування.

28.Біла плямистість листків груші (септоріоз)

Збудник – Septoria piricola

На листках в середині літа (липень, серпень), рідше на плодах утворюються маленькі білі плями з темним обідком. На цих плямах утворюються чорні крапки – пікніди гриба. Пікноспорами гриб розповсюджується в період вегетації. Восени на опалому листі гриб з нижньої сторони утворює псевдотеції, в середині яких формуються сумки з сумкоспорами.

Заходи боротьби: згрібання та спалення листя, викорінююче обприскування 3%-ним розчином бордоської рідини, 2%-ним розчином нітрафену, 1%-ним ДНОК. В період вегетації – 1-2 обприскування 1%-ним розчином бордоської рідини.

29.Ізогамна гаметогамія

характеризується злиттям двох рухомих гамет.

В кінцевому результаті утворюється статева клітина – циста. Вона служить для перенесення грибом несприятливих умов. Після зимування циста проростає у зародковий зооспорангій, або як конідія. У зародковому зооспорангії (на відміну від вегетативного або первинного) формуються зооспори обох знаків: “+” і “-”.

30.Парша груші та яблуні

На листках, плодах та пагонах гриб утворює жовтуваті плями, які з часом стають повстистими і складаються з конідієносців і конідій. При ранньому ураженні плоди стають однобокими, часто розтріскуються (особливо груші). На опалому листі формується

сумчаста стадія гриба – перитеції з сумками і сумкоспорами, якими і відбувається первинне ураження весною наступного року. Гриб зимує також міцелієм в уражених пагонах. Весною міцелій розвивається і розриваючи епідерміс виходить назовні, заражаючи конідіями органи рослин. За період вегетації гриб дає 8-10 генерацій конідій. Якщо мати на увазі, що інфекційний період гриба становить 10-12 днів, то можна уявити який інфекційний фон створює гриб. Хвороба добре розвивається тільки при наявності вологи (роса, туман, дощ). Густі, погано провітрювані посадки, а також старі та ослаблені дерева сильніше уражаються паршою.

Заходи боротьби: знищення опалого листя, рихлення грунту, викорінююче обприскування 1%-ним ДНОК, 2-3%-ним розчином нітрафену.

31.Оогамна гаметогамія

характеризується злиттям двох різних за величиною і різних у статевому відношенні гамет.

Чоловічий гаметангій антеридій переливає свій вміст у жіночий нерухомий гаметангій оогоній. У результаті запліднення оогонія утворюється одна або декілька ооспор, які служать для зимування гриба. Після зимування ооспори проростають у зародковий зооспорангій, або в одну конідію, або як конідія.