Молочай звичайний
Що лікує молочай?
Їх застосовували при сифілісі, хворобах нирок, маткових кровотечах, імпотенції і як кровоочисний засіб. На Алтаї вважається, що молочай корисний при лікуванні раку шкіри і прямої кишки. Зовнішньо свіжим сіком всіх видів молочаю змащують екзему, бородавки, мозолі, родимки і гнійні рани для їх швидкого загоєння.
Як часто поливати молочай?
Полив молочаю Поливають помірно і тільки після підсихання землі в горщику на 1-2 см вглиб. Приблизний режим зрошення навесні й восени – раз на 2 тижні, а влітку в спеку – один раз на тиждень. Взимку досить поливати раз на місяць. Кеш
Як поливати молочай?
Догляд за домашнім молочаєм Що стосується поливу, то, як і всі сукуленти, молочай до води байдужий, тому поливайте його помірно (раз на тиждень улітку, раз на два тижні навесні і восени і раз на місяць взимку) в міру висихання верхнього шару земляної грудки.
Молочай — Википедия Молоча́й (лат. Euphórbia) — самый большой род растений семейства Молочайные (Euphorbiaceae), в нём насчитывается, по одним данным, 800 , по другим — свыше 1600 , по третьим — около 2000 видов. На территории России и сопредельных стран представлен 160 видами. Это … See moreМолочай густоволохатоплодий
Молоча́й густоволохатопло́дий (Euphorbia valdevillosocarpa) — отруйна багаторічна рослина родини молочайних. Східноєвропейський ендемік, занесений до Червоної книги України у статусі «Зникаючий». [1] Перспективна декоративна культура.
Зміст
Опис [ ред. | ред. код ]
Трав'яниста рослина заввишки 55-125 см, гемікриптофіт. Корінь стрижневий, товстий, здерев'янілий. Надземні вегетативні органи містять отруйний молочний сік. Стебла численні, прямостоячі, міцні, опушені відлеглими волосками, у верхній частині розгалужуються на неплідні пагони і пазушні квітконоси. Листки 4–11 см завдовжки, 1–2,8 см завширшки, чергові, довгасто-еліптичні або довгастоланцетні, вгорі зубчасто-пилчасті.
Суцвіття пазушні і верхівкові, мають вигляд зонтиків, хоча насправді складаються з циатіїв, утворених тичинковими та маточковими квітками. Квітки обох типів без оцвітини, жовтуваті.
Плід — стиснуто-кулястий тригорішок завдовжки 4-5,5 мм, густо опушений білуватими волосками. Насінини 2,7-3,5 мм завдовжки, кулясто-яйцеподібні, гладенькі, з невеличким придатком.
Екологія та поширення [ ред. | ред. код ]
Рослина доволі морозостійка (витримує пониження температури до -12,5 °C…-17,5 °C), світлолюбна, помірно посухостійка, віддає перевагу дренованим плодючим ґрунтам. Молочай густоволохатоплодий зростає на узліссях, галявинах, степових схилах, серед чагарників, у розріджених лісах, утворених звичайними та пухнастими дубами.
Розмножується насінням. Квітне в травні–липні, плодоносить у липні—серпні. Насіння може проростати як після стратифікації, так і без неї, тобто при осінній чи весняній сівбі. Втім, сходи з'являються не одночасно — протягом 10-15 днів.
Східноєвропейський ендемік, зона розповсюдження якого охоплює суміжні області Східної Румунії, Молдови та України. Оскільки через останню країну пролягає східна межа ареалу, то тут молочай густоволохатоплодий можна віднайти лише у прикордонних південно-західних областях: Чернівецькій (поблизу села Нагоряни), Вінницькій (на околицях смт Піщанки), Одеській (біля села Лісного).
Значення і статус виду [ ред. | ред. код ]
Українські популяції виду ізольовані, нечисельні (щільність становить 1-5 особин на 100 м²), але їхній стан стійкий, а насіннєве відтворення задовільне. Загрозу для заростей молочаю густоволохатоплодого становлять надмірне випасання худоби, терасування і заліснення схилів, рекреаційне навантаження. Певну роль відіграє і природна рідкісність, зумовлена прикордонним характером ареалу. Охорона виду здійснюється на теренах геологічної пам'ятки природи «Шишкові горби» [2] і в Староманзирському заказнику.
Молочай густоволохатоплодий утворює щільні зелені куртини, особливо привабливі під час цвітіння, тому придатний для декоративного садівництва. З цією метою його зрідка вирощують у США та Західній Європі, але українським садівникам він практично невідомий.
Див. також [ ред. | ред. код ]
Синоніми [ ред. | ред. код ]
- Euphorbia villosa subsp. valdevillosocarpa(Arvat & Nyár.) Soó
- Tithymalus valdevillosocarpa(Arvat & Nyár.) Chrtek & Krísa[3]
Джерела [ ред. | ред. код ]
- ↑ Червона книга України. Рослинний світ / Під ред. Я. П. Дідуха. — Глобалконсалтинг, 2009. — 921 с.
- ↑Повідомлення про знахідку молочая густоволохатоплодого на сайті Хотинського національного природного парку. — Переглянуто 12 березня 2016 року.
- ↑The Plant List. Архів оригіналу за 22 липня 2020 . Процитовано 12 березня 2016 .
Молочай болотяний
Молочай болотяний [1] [2] (Euphorbia palustris) — вид трав'янистих рослин з родини молочайних (Euphorbiaceae), поширений у Європі й на схід до пн.-зх. Китаю.
Зміст
Опис [ ред. | ред. код ]
Багаторічна рослина 50–150 см завдовжки. Рослина цілком гола, висока. Стебла прямостійні, дудчасті, при основі до 15 мм в діаметрі, розгалужені, з численними неплодучими гілочками. Стеблові листки в основному еліптичні, 2–11 см завдовжки, на неплодучих гілочках лінійно-ланцетні, до основи звужені в коротенький черешок, гострі або тупі, по краю лише на верхівці зазвичай дрібно-пилчасті. Основних променів суцвіть 5–8 [2] .
Поширення [ ред. | ред. код ]
Поширений у Європі й на схід до північно-західного Китаю [3] [4] [5] . Населяє береги річок, озера, прибережні болота і болота [6] .
В Україні зростає на заплавних луках, болотах, тальвегах степових балок — на всій території крім високогір'я Карпат і Криму, досить звичайний, але частіше трапляється на Лівобережжі [2] .
Див. також [ ред. | ред. код ]
Галерея [ ред. | ред. код ]
Джерела [ ред. | ред. код ]
- ↑Euphorbia palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ абвДоброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 146. (рос.) (укр.)
- ↑Euro+Med Plantbase . Процитовано 21.04.2019 . (англ.)
- ↑Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 березня 2019 . Процитовано 21.04.2019 . (англ.)
- ↑Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 липня 2020 . Процитовано 21.04.2019 . (англ.)
- ↑ Kavak, S. (2014). Euphorbia palustris. The IUCN. Архів оригіналу за 20 червня 2019 . Процитовано 21.04.2019 .
| Це незавершена стаття про молочайні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |