«Комісар Рекс»: коли пес грає краще за акторів

«Комісар Рекс» – серіал про пригоди найуспішнішого австрійського поліцейського, а за сумісництвом неймовірно крутого та кмітливого пса Рекса. З моменту виходу в 1994 році пілотної серії, мільйони людей по всьому світу із завмиранням серця стежать за його пригодами. Серіал показували у 49 країнах, включаючи екзотичний В'єтнам та спекотне африканське Марокко. Нові серії «Комісара» виходять і сьогодні. На даний момент знято вже 18 сезонів, що включають 209 епізодів пригод Рекса. Двісті дев'ять! Це майже, як Санта-Барбара, лише набагато цікавіше та смішніше.

Трохи історії

З незапам'ятних часів собаки допомагали людям у всьому, до чого могли дотягнутися їхні волохати лапи – охороняли будинок, пасли стада, возили сани замість оленів на Крайній Півночі, зрештою просто розважали своїх господарів, піднімаючи їм настрій. Логічно, що рано чи пізно вони стали в нагоді і в поліції. Одна з перших реальних спроб використовувати собак для допомоги сищикам у розкритті злочинів та затриманні злочинців була зроблена в 1869 комісаром столичної поліції Лондона сером Чарльзом Уорреном. За допомогою двох поліцейських пошукачів він намагався розшукати гучного вбивцю Джека Потрошителя, але треба визнати, що всі його спроби виявилися безуспішними. Зрештою, обидві шукачі втекли від комісара, а одна насамкінець примудрилася його навіть покусати. На материку спроби організувати поліцейську кінологічну службу були успішнішими.Паризька поліція в середині XIX століття стала використовувати собак для переслідування вуличних грабіжників, а в бельгійському Генті до 1899 існувала вже ціла програма дресирування поліцейських собак, яка незабаром поширилася і на Австро-Угорщину з Німеччиною. У той час для потреб поліції використовували різні породи: лабрадорів, доберман-пінчерів і навіть бульдогів. Прискіпливі німці підійшли до справи з науковою точністю і запустили цілу низку експериментів щодо виведення самої відповідної «поліцейської» породи. Такою було визнано німецьку вівчарку, вперше офіційно представлену на німецькій виставці собак у 1899 році. 1920 року в німецькому Грінхейді відкрилася перша школа для поліцейських собак, де їх навчали розшукувати злочинців та докази, йти слідом і затримувати злочинців. З тих пір кінологічні поліцейські служби з'явилися в усіх країнах світу і собаки з честю служать на благо суспільства, адже ніхто краще за них не відшукає наркотики або вибухівку і не зможе переслідувати злочинця гарячими слідами, покладаючись тільки на свій нюх.

Серіал

Поліцейські собаки часто ставали героями фільмів, починаючи від «До мене, Мухтаре!» (1964) до «К9: Собача робота» або «Тернер і Хуч» (обидва 1989). Але розтягнути цю історію на цілий серіал до початку 90-х нікому просто не спадало на думку. Ідея створити багатосерійний фільм про Віденську кримінальну поліцію з'явилася у австрійців Пітера Хайєка та Пітера Мозера. Вони зацікавили продюсерів, знайшли гроші та розпочали роботу. Під час попереднього періоду зйомок на проби з'явився актор Тобіас Моретті – це було те, що треба для серіалу про поліцейських: справжній красень, пронизливий погляд, довге волосся, вольове обличчя.Але Тобіас прийшов на проби не один – не було з ким залишити свою німецьку вівчарку Піко, і це вирішило долю майбутнього фільму. Режисерам так сподобалася ця парочка, що її вирішили не розлучати й у серіалі. Серйозне кіно про Віденську поліцію перетворилося на повний комічних моментів, трюків і погонь серіал про пса-детектива.

Пес

"Гав-гав!" — каже песик «Ви маєте право зберігати мовчання, інакше я відкушу вам яйця!» — каже Комісар Рекс

Рекс (справжнє ім'я – Реджинальд фон Равенхорст) – справжній суперпес, який вміє робити все: обшукувати місцевість та приміщення у пошуках доказів, вибухівки та зброї, шукати людей за запаховим слідом давністю від однієї хвилини до кількох годин, переслідувати злочинця десятки кілометрів за будь-якої погоди , затримувати лиходіїв та охороняти їх до прибуття допомоги.
У реальному житті таких собак не буває, кожен пес спеціалізується лише на чомусь одному. Навіть розшукові поліцейські собаки (а це найскладніша кінологічна спеціалізація) не вміють приймати самостійні рішення і робити якісь логічні висновки, а ось Рекс відрізняється цим у вигідний бік навіть багатьох своїх двоногих поліцейських колег. Кіногерой Рекс – син знаменитої вівчарки на ім'я Атос, розпочав свою кар'єру ще у дитинстві. Злочинці викрали його, коли заводчики відмовилися продати цуценя, але йому вдалося втекти та прибитися до хлопчика Бенні, який нещодавно втратив батька. Але на цьому його пригоди не закінчуються, і незабаром Рекс дізнається про своїх кривдників і разом з Бенні допомагає поліції заарештувати організатора свого викрадення.Не дивно, що з такими талантами пес рано чи пізно потрапив у поліцію, де зробив справді чудову кар'єру, якось отримав навіть звання кращого співробітника відділу. Ця історія розповідається в спеціальному двосерійному фільмі-флешбеку «Малюк Рекс — чотирилапий детектив», де роль Рекса грає щеня. На жаль, пес Моретті Піко не підійшов на роль кіно-собаки, і тоді було оголошено конкурс для заміщення вакантної посади. Конкурс на головну чотириногу роль у серіалі був чи не суворішим, ніж серед акторів-людей. Собаки виробляли різні акробатичні трюки, гавкали, виляли хвостом і дружелюбно посміхалися, а суворе журі оцінювало їхній екстер'єр, акторські здібності та фізичні можливості. У результаті переможцем став неповороткий, але дуже симпатичний пес Санто, а його дублером - спритний Сокко. Протягом трьох років саме вони грали роль Рекса. Дресируванням собак для серіалу займалася Тереза ​​Енн Міллер – дочка одного з найзнаменитіших дресирувальників у США Карла Міллера. Тереза ​​спеціалізувалася саме на підготовці тварин до зйомок у кіно. Санто доводилося на замовлення режисера зображати радість чи смуток, виляти хвостом по команді, будувати розумні та сумні очі і, звичайно ж, бігати, стрибати через паркани, прориватися крізь полум'я та рвати каскадерів зубами. Мабуть, найбільш вражаючим трюком стала сцена зі стартової заставки серіалу, де Рекс у гонитві за злочинцем стрибає прямо через шибку, розбиваючи його вщент. Звичайно ж, це було кіношне безпечне скло, виготовлене з цукру та слюди, але спробуйте пояснити це трирічному псові, якого змушують незрозуміло заради чого в оточенні натовпу з камерами та мікрофонами йти на вірні каліцтва.Санто був найпривілейованішим актором на майданчику - йому дозволялося грати, грати, лизати кіношників прямо в обличчя і скільки завгодно ласувати курячими грудками. Актори-люди по-справжньому заздрили собаці, бо їм лизати людей без попиту суворо заборонялося. Роль Рекса у фільмі упродовж 18 сезонів грали п'ять різних собак, а кількість дублерів просто не піддається підрахунку.

Господарі

Перші чотири сезони незмінним господарем Рекса був старший інспектор Віденської поліції Ріхард Мозер (якого грав той самий Тобіас Моретті), але рано чи пізно контракти з акторами закінчуються, вони починають просити більше грошей і стають дуже незручними для режисера. Які справжні причини рішення Мозера піти з серіалу невідомо, але своїм відходом він поставив перед продюсерами непросте завдання. Треба було пояснити зникнення головного героя серед серіального сезону. Сценаристи вирішили цю проблему дуже просто – убили персонажа Моретті руками маніяка у четвертій серії четвертого сезону. На зміну Мозеру прийшов Олександр Брандтнер (актор Гедеон Буркхардт), щоб логічно закінчити серії сезону, що залишилися, і закрити серіал. Але як тільки про плани продюсерів дізналися глядачі, вони збунтувалися та засипали телекомпанію величезною кількістю листів. "Комісара Рекса" вдалося врятувати, і Брандтнер ще протягом чотирьох сезонів розплутував найскладніші справи разом зі своїм чотирилапим напарником. А потім на зміну йому прийшов новий господар, потім ще один і ще… а серіал усе не закінчувався… За 20 років роль господаря Рекса зіграли вже 9 людей.

Особливості характеру

Рекс любить побешкетувати - у вільний від упіймання злочинців час він жартує з інших поліцейських і всіляко відхиляє від роботи по будинку, як би господар не намагався його змусити. Die Wurstsemmeln - це булочка зі шматком ковбаси - гора мрій Рекса. Він постійно дістає одного з детективів відділу розслідування вбивств, Ернста Штокінгера, відволікає його і краде ці «вурстземмельни». Штокінгер - худий і суворий, є антитезою господареві Рекса Мозеру - він дуже серйозно до всього ставиться і не любить собак. Якось детектив Хеллеррер, який працює разом із Рексом і Штокінгером, починає навіть вести підрахунок успішних викрадень булочок, і рахунок виявляється явно не на користь Штокінгера.
Є у Рекса та інші чудові особливості. Він особливо сильно реагує на два слова «Frau» (жінка) та «Tierartz» (ветеринар). Нелюбов до жінок, мабуть, пов'язана з тим, що Рекс ревнує свого велелюбного господаря до його численних пасій, які не встигали змінювати один одного протягом перших чотирьох сезонів серіалу. Нелюбов до ветеринарів, мабуть, не потребує пояснень. Колеги Рекса навіть навчилися користуватися цим. В одній із серій господар Рекса Мозер працює під прикриттям і перед завданням інструктує свого напарника Штокінгера: «Рекс не повинен показати, що ми з ним знайомі. Коли він побачить мене і збереться виявити свою радість, тобі потрібно лише крикнути йому «Ветеринар!» і він відразу підтисне хвіст і забуде про все!». *** Персонаж Рекса став настільки популярним у світі, що тепер його образ міцно асоціюється з самою Австрією, газета «Коммерсант» у 2007 році навіть включила Рекса до найвідоміших австрійців, поряд з Моцартом, Штраусом і Зигмундом Фрейдом.На момент закінчення 18 сезону перший пес Санто, який виконував роль Рекса, звичайно ж, помер, але ніхто не сумнівається, що його життя позаздрили б багато інших псів, а його кіногерой став, мабуть, найпопулярнішим собакою в світі нарівні з Бетховеном і Мухтаром. Ніхто не веде статистичний облік кличок собак, але, напевно, ім'я Рекс займає в цьому рейтингу перший рядок.