Що таке Тора?

Віра євреїв у Бога не закінчується на фразі «І створив Всевишнє небо і землю» — віра з цих слів починається. А стверджується вона в словах «Я, Господь Бог твій, Який вивів тебе з Єгипту». Всевишній не бездуховна матерія, Він продовжує відігравати Свою роль у існуванні створеного Ним всесвіту. Він — Всемогутній Бог, який спостерігає за людьми, яких Він створив, і Він має кілька способів донести до них Свою волю.

Центральне місце у вірі євреїв займає переконання, згідно з яким Творець передавав Свої накази через обраного Ним на роль посланця та наділеного свободою вибору людини. Юдаїзм, по суті своїй, будується на прийнятті духовно-історичних подій, коли наші предки діяли і приймали рішення злагоджено, всі разом, і згодом слухали пророків Ізраїлю. Найважливішою подією в історії єврейського народу є отримання Десяти заповідей на горі Сінай, після чого Моше Рабейну протягом сорока років поневірянь пустелею записував слова Творця. Згодом ці заповіді стали відомі як Письмова Тора.

Крім П'ятикнижжя, у євреїв є і Усна Тора, початок якої було покладено також на горі Сінай. Вся Усна Тора була передана Моше Рабейну, який у свою чергу згодом передав ці знання релігійним лідерам громади. Посилання на ці усні знання є у тексті Письмової Тори і, у свою чергу, дають пояснення до заповідей з Письмової. Записали Усну Тору лише у II столітті нової доби, колись її текст передавався з покоління до покоління усно. Ці записи стали основою Талмуду.

Тора є посланням Творця людям, але не навпаки.Відповідно, юдаїзм можна трактувати як єврейську віру, не забуваючи при цьому, що джерелом Тори є Бог.

З точки зору "технічної", Тора - це П'ятикнижжя, записане Мошу Рабейну на горі Сінай, тобто Письмова Тора (Тора Ше-Біктав). Сувій, на якому записаний текст Тори, зберігається в синагозі в спеціально відведеному місці (Арон а-Кодеш). Письмова Тора є свого роду «конституцією» єврейського народу. Усну Тору ( Тора Ше-Б'аль Пе ) «Моше отримав на горі Сінай і передав Йе h ошуа, а Йе h ошуа – старійшинам, а старійшини – пророкам, а пророки – мудрецям Великого зібрання…» (Піркей Авот, 1:1 ).

Усна Тора містить тексти, що дають повне розуміння всіх тонкощів та деталей заповідей Всевишнього. Наприклад, у Письмовій Торі забороняється «працювати» у Шабат. Що мається на увазі під роботою? Як визначити, чи є та чи інша «робота» забороненою до Шабату? У тексті Письмової Тори дається роз'яснення лише щодо збирання дров, запалення вогню та приготування їжі. Все ж таки інші пояснення містяться саме в Усній Торі.

У Письмовій Торі є вказівка ​​вбивати тварин, м'ясо яких особливим чином буде вжито як їжу,— «як Я наказав тобі» (Дварим, 12:21). Але як саме слід забивати тварин? Усі правила щодо правильного виконання цього наказу знаходяться саме в Усній Торі.

У Письмовій Торі сказано: «... пов'яжи їх як знак на руку і на лоб між очима» . Йдеться про заповідь надягати тфілін. Але як це зробити правильно? І як взагалі виготовити тфілін? Усі ці закони також зафіксовані у тексті Усної Тори.

У Письмовій Торі описані покарання різні види злочинів.Але як судити того, хто провинився? Чим керуватися при винесенні вердикту? Чи є винятки. Відповіді на ці запитання — знову ж таки в Усній Торі.

Зрозуміло, заради повнішого розуміння текст Усної Тори було скорочено і спрощено. У II столітті нової ери Усна Тора стала основою Мішни, яка дала початок Гмаре, в тексті якої містяться витримки з дискусій і навчань наших мудреців. Мішна та Гмара складають Талмуд.

Тора, як Письмова, так і Усна, є зведенням правил, якими людина повинна керувати у своєму житті. Хоча в першу чергу Тора звертається до народу Ізраїлю, вона містить вказівки і для решти людства. Причому, у тексті її можна знайти вказівки з будь-якого аспекту буття. І ритуальні закони, які традиційно приймаються за «релігійні обряди», є лише частиною складної системи заповідей з їх статусом та приписами, що охоплюють усі події людського життя та моделі суспільної поведінки. Юдаїзм зачіпає навіть ті сторони соціального буття, на які інші світові релігії не звертають уваги, вважаючи їх або елементами особистого існування кожного індивіда, або об'єктом турботи самого суспільства та його судової системи.

Серед книг Тори, що записувалися протягом багатьох століть, — пророки (Невіїм) і Писання (Ктувім). Вони містять вчення єврейських пророків, що охоплюють приблизно 700-річний період історії народу Ізраїлю, описують події з життя пророків, їх передбачення, настанови і боротьбу з численними лжепророками і священиками, які вводили євреїв в оману і намагалися вести народ по поганому шляху. і Всевишнього.У Писаннях також є псалми, що виражають глибокі релігійні почуття людини.

Тора разом з Невієм і Ктувім утворює ТаНаХ, який інші народи називають Старим Завітом і який є єдиним для євреїв.

У найширшому сенсі вивчення Тори має на увазі не тільки розуміння Писання і Усної Тори, але ще й цілого спектру книг і рабинських постанов, що накопичилися в бібліотеках іудаїзму за багато століть. Вказівки Тори завжди були «живими», євреї постійно застосовують їх у сучасних умовах, намагаючись повсюдно дотримуватися букви Закону. «І зроби за словом, яке вони скажуть тобі, з того місця, яке обере Бог, і точно роби все, як вони вкажуть тобі. За вченням, яке вони вкажуть тобі, і за законом, який вони скажуть тобі, чини. Не ухиляйся від слова, яке вони скажуть тобі, ні вправо, ні вліво» (Дваримо, 17:10-11).

Тора - це втілення юдаїзму, підтвердження союзу Всевишнього з єврейським народом. Саме завдяки ній євреї продовжують залишатися євреями.