Скільки Міжвузлів на пшениці?

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4—7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами.

Скільки часу лікується ячмінь?

Сходи починають з'являтись за середньої добової температури повітря +8… +10°С на 12-17 добу, а за +16… +18°С — на 6-7. Сходи ячменю витримують заморозки до -3…

Коли сіяти ячмінь на сіно?

Строки сівби та норма висіву озимого ячменю В залежності від регіону терміни можуть коливатись від середини вересня до середини жовтня. Ярий ячмінь краще за все сіяти в кінці березня. Насіння ячменю досить крупне та важке, маса 1000 зерен — 45-52 г.

Микола Матвійчук: Догляд, живлення й захист ячменю та пшениці

Усі, хто пов’язаний з аграрною сферою, знають, що зима — час теоретичних семінарів, практичних конференцій та зустрічей. Коли експерти різних профілів можуть обговорити питання і проблеми, які виникають під час сезону. Так, на заході компанії «Суффле Агро Україна», керівник агрономічного відділу Микола Матвійчук, підняв питання вирощування ярого ячменю та пшениці. Він поділився досвідом минулих років, визначив труднощі, з якими доводилося стикатися, та розповів, як вирішити ті чи інші завдання.

Основне про ячмінь

Ячмінь — як озимий, так і ярий — досить поширена й популярна культура для вітчизняних аграріїв Цю культуру давно навчилися вирощувати і роблять це добре. Але, попри численну кількість різноманітних технологій, у досконалості немає меж.

Підготовка ґрунту під дану культуру залежить від парку техніки господарства й попередника. Хоча на сьогодні технологія і система захисту ячменю дозволяють нам не звертати уваги на те, яка ж культура передуватиме ячменю. Важливо вирівняти поле, щоб весною мати змогу обробити ґрунт на глибину загортання насіння.

У минулому сезоні першою проблемою, з якою довелося зіткнутися, була пізня весна з високими температурами, внаслідок чого аграрії не встигли якісно посіяти ячмінь.

Найбільш прийнятною глибиною сівби вважають 2 см, але в разі хороших природних умов. Минулого ж року весна була далекою від ідеалу, тож ті, хто посіяв на 3-4 см, вчинили дуже правильно. А от хто посіяв на 2 см — отримав «рвані» сходи, що у свою чергу призвело до нерівномірного дозрівання, зниження врожайності та збільшення білку.

«Слідкуйте за ситуацією, рішення треба приймати на полі, а не за книжками. Щойно ви побачите, що ґрунт дещо пересихає, то не більше 4 см, інакше кущення не відбудеться», — зауважив Микола Матвійчук.

Ячмінь, як правило, потребує дуже ранніх термінів сівби. Не треба боятися морозу, до –8℃ культура витримає, але у фазі шильця, якщо буде 2 листочки, то підмерзатиме. Листя почне біліти, адже ще не працюють цукри за рахунок фотосинтезу, і вже не працюють цукри з ендосперму насінини.

Важливим моментом є фізична стиглість ґрунту. Коренева система ячменю дуже слабка й у погано аерованому ґрунті дуже слабо розвивається. Тому під час сівби ячменю на площах не має бути «болота». Ґрунт повинен підсохнути і гарно розрихлитися. Чи це ранні, чи пізні строки посіву, треба стежити за механічним складом ґрунту, щоб його не замісило. Зокрема це важливо, коли перед сівалкою іде компактор, адже він дуже інтенсивно перемішує ґрунт.

Захист ячменю

Серед основних моментів захисту ячменю — фунгіцидне й інсектицидне протруювання. Якщо інсектицид не додається, є висока ймовірність, що під час сухої, теплої погоди активізується блішка, втрати врожаю від шкодочинності якої можуть сягати 0,2-0,3 т/га.

Щодо гербіцидного обробітку: до 25-ї фази, до середини кущення всі процеси потрібно завершити, адже впливатиме на продуктивність рослин.

Мікродобрива, які плануються вносити, також краще дати до фази виходу в трубку. Подальша дія мікродобрив знижуватиметься, бо там уже формується колос. Він буде формуватися за рахунок того, що вже є в рослині та ґрунті.

Дуже важливим для вирощування ячменю є перший фунгіцид. Внесення першого фунгіциду, як правило, надзвичайно важливий крок, бо відомо, що вагомий вплив на врожай культури мають листки 2-3 міжвузля. На даному етапі хвороби не помітні. Але коли приходить пора — вносити вже пізно, адже рослина уже вражена хворобами, тож починається процес лікування, а не профілактики, що й призводить до втрати урожайності. Тому перший фунгіцид треба дати до 31-ї фази. Коли рядочки змикаються на полі, не має значення ширина міжряддя 15, чи 12. Перший регулятор росту вносимо або з першим фунгіцидом, а якщо є можливість, то – окремо у фазі 30-31.

Другий регулятор росту застосовується перед самим виходом колоса, тільки у той момент, коли з’являються перші вуса, бо пізніше вже не можна. Разом можна давати другий фунгіцид. Регулятора багато використовувати не потрібно, наприклад, 0,2 л Церона перед виходом вусів буде достатньо для того, щоб колос не схилявся донизу, а стояв під кутом 45 градусів, що дає можливість його краще комбайнувати, не втрачаючи врожайність за рахунок обламування колоса. Та якщо стоїть спекотна погода, вище від 24℃, усі регулятори категорично заборонені. Буде більше від того шкоди, ніж користі. Тому симбіоз фунгіциду з регулятором вносити варто в вечірні та нічні години.

Коли вносити фунгіциди — визначили, а от від чого? Основними хворобами, котрі уражують ячмінь, є:

• борошниста роса, до якої найбільш схильний сорт Себастьян;
• гельмінтоспоріоз — всі без виключення сортів вражаються;
• ринхоспоріоз здебільшого уражує Квенч;
• рамуляріоз — хвороба маловідома, тому часто здається, що це опіки від обприскування, ефект лінзи. Хвороба з’являється фактично перед виходом колоса.

Також важливим моментом у захисті ячменю є недопущення повторення діючих речовин, (особливо стробілуринів) протягом вегетаційного періоду.

Важливе про пшеницю

Для ефективного вирощування озимої пшениці, якій останнім часом надають перевагу аграрії, дуже важливим періодом є відновлення весняної вегетації. У цей час варто звернути увагу на те, скільки рослини мають листочків.

Якщо це були пізні посіви, після сої чи соняшнику, з ними потрібно дещо попрацювати в плані швидкого відновлення вегетації. Це завдання вирішується, насамперед, за допомогою азоту, окрім якого бажано внести швидкий фосфор і марганець. Фосфор починає працювати, коли температура ґрунту сягає 15℃ і вище, а взагалі ідеально — це 20℃. У такому випадку експерт радить вносити рідкий фосфор, який активізує кореневу систему, покращує процес фотосинтезу, рослина швидко відновлює вегетацію та активно починає споживати азот.

Також важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після олійних культур і навіть ріпаку. Бобові, ріпак, соняшник виносять із ґрунту великий відсоток бору, внаслідок чого може бути дефіцит елементу на пшениці. Це візуально не спостерігається, але внесення всього 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим.

Такий елемент, як мідь, варто вносити на перших етапах, у період до активного кущення, тоді ж і перший фунгіцид. Мідь потрібно вносити на ґрунтах із середнім pH, а також слабко-лужних. Це обов’язковий елемент на таких ґрунтах. Якщо міді буде недостатньо, у верхівках колоса не закладатимуться зерна. Вона має бути присутня в рослині протягом всієї вегетації, тому краще розділити дозу внесення міді на 2 рази (70/30).

Одним із найважливіших етапів підживлення пшениці, де ми максимально впливаємо на врожай, є закладка колоса, що відбувається на 29-30 фазі. Перше внесення азоту ми робимо під час відновлення вегетації рослини, доза залежатиме від часу відновлення, від стану посівів і міри розкущення. Рішення щодо кількості азоту потрібно ухвалювати безпосередньо на полі. Але важливо не пропустити фазу, коли колос разом із вузлами кущення буде заввишки 1 см.

«Якщо ви користуєтеся карбамідом або КАСом, цю операцію потрібно зсунути на 25-ту фазу. Якщо це аміачна селітра, то 29-30 фаза, під час закладки колоса. Бо амінна форма в КАСі переходитиме в амонійну за 2 дні, а в нітратну — за 2 тижні. Для вирахування цієї фази слід вийти на поле, вирвати рослину, по вузлу кущення зробити вертикальний зріз канцелярським ножем — і неозброєним оком це все видно», — поділився Микола Матвійчук.

Найбільша проблема втрат карбаміду — активне сонце, тому вносити добриво потрібно завжди ввечері. За сухих погодних умов втрати карбаміду становитимуть до 30%.

Загалом, за ситуації, коли ґрунти не кислі, варто вносити 100 кг сульфату амонію на відновлення вегетації, в залежності від стану посівів. Якщо рН 3.

Як і всі інші культури, пшениця схильна до різноманітних захворювань, найбільш шкодочинним експерт вважає піренофороз. Його симптоми подібні до септоріозу — на початкових етапах з’являється чорна цятка в жовтій оболонці. Розвивається хвороба дуже швидко і може знижувати врожайність до 40%. На початкових етапах для боротьби з нею достатньо сторбілуриновмісних продуктів.

Для того, щоб не стикатися ані з піренофорозом, ані з іншими хворобами пшениці, профілактичний фунгіцидний захист варто проводити у 31-шу фазу. Другий фунгіцид застосовується тоді, коли на рослинах з’явився прапорцевий листок, а третій — під час появи перших квіток на колосі. У фунгіцидному захисті важливо не повторювати діючі речовини, тоді ці заходи будуть найбільш ефективними.

За вирощування ячменю або пшениці кожен сільгоспвиробник знаходить для себе найбільш відповідні та правильні рішення. Водночас не забувайте звертати увагу на досвід інших, створюючи умови ефективного й якісного аграрного бізнесу.

Записала Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Вирощування ячменю — особливості технології

Ячменю в країні вирощують немало — у 2019 році 2668 тис. га, тому добре орієнтуватись в технології його вирощування — запорука успіху.

За даними сервісу Урожай Онлайн у 2019 році було зібрано 9,04 млн. т ячменю — і валовий збір виріс порівняно з 2018 роком, коли було зібрано 7,4 млн. т. Це загальні дані, що включають і ярий і озимий ячмінь.

Технологія вирощування ячменю загалом стандартна, але не без певних тонкощів. SuperAgronom.com нагадає, як поводитись із зерновою, акцентуючи увагу на деталях.

Сорти озимого ячменю

Лінійка насіннєвого матеріалу культури дуже широка. Сорти вітчизняної і зарубіжної селекції можна знайти на нашому сайті .

Насіння кожен підбирає під власні умови і потреби. Великий відсоток залишається для вітчизняної селекції, але й все більше аграрії звертають увагу на іноземні сорти. Говорять, що врожайність їх вища. Хоча український ячмінь більш витривалий до погодних негараздів і нестачі елементів живлення.

Найоптимальнішими попередниками для ячменю вважають кукурудзу на зерно, але якщо йдеться про пивоварний ячмінь, то спеціалісти говорять, що попередник взагалі не принциповий. З невеличкою ремаркою, головне, аби не цукровий буряк.

Строки сівби та норма висіву озимого ячменю

Озимий ячмінь чутливий до термінів сівби. Якщо посіяти зарано, до зими рослини вже вийдуть в трубку і не перенесуть морозів. Найбільш відповідні терміни для сівби ті, за яких на кожній рослині не утвориться більше 4-5 пагонів. В залежності від регіону терміни можуть коливатись від середини вересня до середини жовтня. Ярий ячмінь краще за все сіяти в кінці березня.

Насіння ячменю досить крупне та важке, маса 1000 зерен — 45-52 г. Норми висіву в середньому становлять 4 млн/га, тобто 206 кг/га на глибину 4-5 см, а в посушливих умовах — 6-8 см, на важких ґрунтах західних областей 3-4 см. Але в умовах все більш частих посух аграрії експериментують з густотою, зменшуючи її.

В сучасних умовах вже аксіомою стало те, що посівний матеріал має бути протруєним. Слід не забувати, що через насіннєвий матеріал можуть поширюватися збудники хвороб, які призводять як до погіршення цінності самого насіння, так і в подальшому до зниження продуктивності рослин.

Для протруювання насіння ячменю найкраще підійде поєднання наступних трьох діючих речовин: флуксапіроксаду , флудіоксонілу та тритіконазолу . Така комбінація забезпечує повноцінний захист рослини, надає потужний ріст та розвиток кореневої системи рослини і захист від основних хвороб.

Підготовка поля

Кажуть, що сезон починається не з сівби, а з прибирання врожаю. Тому, якщо в планах сівба ячменю, після збирання попередника варто подрібнити рештки.

За інтенсивної технології проводять оранку на глибину 25-27 см. Що стосується технології no-till, то ячмінь прекрасно почуває себе серед стерні, але, це не стосується, знову ж таки пивоварного ячменю, тому що коренева система його розвинена слабше. Якщо немає структури ґрунту – корінь ячменю не має чіткого розвитку, такого, як хотілося б, і ми отримуємо потім за першої ж критичної ситуації з вологою скидання бічних пагонів. Тоді скидається і кількість зерен. Тож під ячмінь поле треба готувати правильно. Якщо говорити про no-till, то цю технологію застосовувати можна лише з сидеральними культурами, щоб роботу плуга виконували сидерати.

Система удобрення ячменю

Ячмінь дуже відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив та їх післядію. Якщо попередня культура отримувала високі дози добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Окремо підживлення ячменю відбувається кілька разів, а саме: внесення азоту перед сівбою, мікроелементи під час сівби та, знову ж таки, азот під час вегетації.

Вся інформація про мінеральні добрива

Система захисту

Протягом сезону аграріям доводиться боротись з масою проблем, у томи числі цілим переліком хвороб, таких як сажкові хвороби, різноманітні види іржі, плямистостей тощо. Їх поширення може призвести до знищення до 70% врожаю.

Фунгіциди варто вносити в 4 етапи, а саме: у період кущення, на початку виходу в трубку, у фазу прапорцевого листка і по колосу. При цьому кожен з цих етапів є важливим і від нього буде залежати формування урожайності.

У період кущіння треба захистити посіви від хвороб з метою максимального функціонування листової поверхні — щоб вона продукувала асимілянти для закладання бокових пагонів.

На початку виходу в трубку відбувається закладання елементів колосу. Зрозуміло, якщо в цей період розвиваються хвороби, ми втрачаємо листову поверхню, автоматично отримуємо слабо розвинений колос, з невисокою продуктивністю.

Всі поради агроному в смартфоні

Захист прапорцевого листка важливий, бо в цей час сформована майже вся листова поверхня рослини. Більшого наростання листя вже фактично не буде. Тому, вносячи фунгіциди в цей період, ми передусім зберігаємо листову поверхню, яка в подальшому буде працювати на налив зерна. А також у цей період формується фертильність квіток колоса, тобто фактично формується його майбутня озерненість.

І останнє — робота по колосу. Тут є можливість одночасно захистити листову поверхню і колос від найбільш поширених хвороб. І при цьому захист у цей період пролонгує роботу другої фунгіцидної обробки по прапорцевому листку, дає можливість до завершення наливу листка, тобто до воскової стиглості, функціонувати листовій поверхні, продукувати пластичні речовини і наливати зернівку.

31-32 фаза розвитку, коли перше міжвузля відокремилось від основи стебла, тобто від вузла кущення, на відстань більше 1 см, — оптимальна для внесення регуляторів росту на початку виходу в трубку. Це потрібно для вкорочення першого, другого і частково третього міжвузля. Через те, що посіви в більшості випадків лягають саме на другому міжвузлі, внесення регуляторів росту в цей період дає можливість укоротити ці міжвузля і зміцнити стінки соломин.

Другий етап внесення, це внесення по прапорцевому листку. Це дає можливість ефективно вкоротити підколоскове міжвузля, 4-те і 3-тє міжвузля, які у рослин озимого ячменю є найдовшими. Внесення регуляторів росту по прапорцевому листу найбільш ефективно зменшує довжину соломини рослин.

Саме поєднання двох цих заходів дає можливість як максимально коригувати висоту рослин, так зміцнити по всій довжині стебла соломинку. За рахунок цього не відбудеться вилягання посівів, оптимізується мікроклімат в самому посіві.

Шкідники ячменю не такі небезпечні, як хвороби, тому увага інсектицидному захисту зазвичай менша. Але хлібний жук, цикадки та совки, власне, не дрімають і за їх негативного впливу відбувається зменшення площі листкової поверхні, відмирання частин чи рослини загалом, а також створюються сприятливі умови для поширення хвороб. Тому, знову ж таки, протруювання насіння і інсектицидна обробка, якщо поширення перевищує економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) — стануть запорукою чистих посівів.

Гербіцидами потрібно намагатися спрацювати до середини кущення, щоби стрес для рослин був найменшим. Тут можна працювати гормональними продуктами, а далі вже — продуктами на основі сульфонілсечовин, на щастя, вибір препаратів неймовірно широкий. Але, сульфонілсечовини можуть впливати на масу 1000 зерен, тому такі препарати слід застосовувати обережно.

Вже після середини кущення ефективність внесення гербіцидів буде набагато меншою. Від ВВСН 30 до ВВСН 37 ВВСН так званий період спокою рослини, у який гербіциди краще не застосовувати. Навіть якщо є забур’яненість, краще поки «залишити їх в спокої». Після ВВСН 37, коли колос почав збільшуватися у трубці, можна знову зайти на поле з гербіцидами. До виходу прапорцевого листочка ще є можливість «поправити» посіви та проконтролювати засміченість.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Агрономи говорять, що ячмінь взагалі складна культура для комбайна. Складність полягає у тому, що при обмолоті важко відділити зерно від соломи, адже воно більш жорстке і чіпляється за рослинні рештки.

Збирають озимий ячмінь на кілька тижнів раніше ярого — кінець червня початок липня. Але, знову ж таки, Південь тут попереду всіх і збирати може набагато раніше. Тому аграрії не те, що не перестають вирощувати ячмінь, а й збільшують площі під ним. Особливо в південних регіонах і під озимим, бо погода не лишає можливості вирощувати ярі культури.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.