Що таке речовина приклади?

А що ж таке речовина? Запам'ятайте Речовина ― це те, з чого складаються фізичні тіла, тобто навколишні предмети. Наприклад, Тіло дріт складається з речовини міді, Тіло кубик льоду ― з речовини води; Тіло обручка ― з речовини золота.

Що належить до речовин?

Те, з чого складаються фізичні тіла, називають речовинами. Кисень, що знаходиться у повітрі, вода, цукор, скло, пластмаси — все це речовини.

Як відрізнити одну речовину від іншої?

Ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин. Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин. До фізичних властивостей належать: колір, блиск, запах, смак, густина, температура кипіння і плавлення, електрична провідність.

Підручник з Хімії. 8 клас. Григорович - Нова програма Луги та кислоти — їдкі речовини, а в результаті їх взаємодії утворюється нейтральна сіль. Отже, луг та кислота взаємно нейтралізують один одного, через що реакцію між ними називають …

Луги (хімія)

Луги́ — розчинні у воді сильні, а іноді слабкі основи, які, дисоціюючи в розчині, створюють велику концентрацію іонів OH – . До них зазвичай відносять гідроксиди лужних і лужноземельних металів. Луги — зазвичай безбарвні кристалічні речовини, за деякими винятками, наприклад, гідроксид цезію.

Зміст

Загальний опис [ ред. | ред. код ]

Гідроксиди лужних металів — їдкі луги — добре розчинні у воді (гірше — LiOH), гідроксиди лужноземельних металів — гірше. Сила основ і їх розчинність у воді в кожній групі періодичної системи зростають зверху вниз зі збільшенням радіуса катіона. Їдкі луги розчинні також в етанолі і метанолі. Їдкі луги (за винятком LiOH) термічно стійкі до температури вище 1000 °С, гідроксиди лужноземельних металів і гідроксид літію розкладаються при нижчих температурах.

Луги жадібно поглинають з повітря воду, СО₂, SO₂, H₂S і NO₂. При доступі повітря, вони завжди будуть містити кристалізаційну воду, домішки карбонату, сульфату, сульфіду, нітрату і нітриту. Для зневоднення луги нагрівають в атмосфері, вільній від СО₂, від домішок карбонату в їдких лугах позбуваються перекристалізацією з етанолу. Водні розчини їдких лугів руйнують скло, розплави — порцеляну і платину. Плавлять їдкі луги в посудинах зі срібла, нікелю або заліза, зберігають в поліетиленових посудинах.

Їдкі луги отримують електролізом хлоридів лужних металів, реакціями обміну між солями лужних металів і гідроксидами лужноземельних металів; інші луги отримують дією води на оксиди лужноземельних металів. Луги визначають за допомогою кислотно-основних індикаторів.

При потраплянні лугів на шкіру відбувається лужний гідроліз ліпідів з утворенням поверхнево-активних речовин. Тому руки від розчину лугу стають слизькими.

Тверді луги і їхні концентровані розчини руйнують живі тканини, особливо небезпечним є потрапляння частинок твердого лугу в очі.

До лугів деколи відносять також солі сильних основ і слабких кислот, водні розчини яких мають лужну реакцію внаслідок гідролізу, наприклад гідросульфіди NaSH і KSH, карбонати Na₂СО₃, а також TlOH, аміачну воду.

Класифікація [ ред. | ред. код ]

В залежності від кількості гідроксильних груп ОН луги діляться на однокислотні NaOH і багатокислотні Са(ОН)₂.

Найбільше значення серед лугів мають їдкий калій KOH і їдкий натрій NaOH.

Їдкий калій — сильний луг, їдкий, мильний на дотик. Одержують його електролізом водного розчину KCl, а випускають у вигляді твердої речовини (марок А і Б) або рідини (марок В і Г) з вмістом їдких лугів в перерахунку на КОН відповідно 95, 93, 52 і 50 %. Використовується для виготовлення електролітів лужних акумуляторів, виробництва рідкого мила та ін.

Твердий калій — біла кристалічна речовина, яка має велику гігроскопічність, легко розчинна у воді і спирті. Діє руйнівним чином на тваринні і рослинні тканини, роз'їдає скло і порцеляну особливо при нагріванні, негорюча, вибухонебезпечна.

Їдкий натрій (каустична сода) — сильний луг, який одержується хімічним способом або електролізом водного розчину кухонної солі (електрохімічний метод). Виготовляється рідкий і твердий, технічний і реактивний, першого та другого сортів.

Твердий NaOH — біла непрозора, досить гігроскопічна маса або луска.

Агрегатний стан і метод одержання їдкого натрію відбивається в його маркуванні. Наприклад, ТХ — твердий хімічний, ТР — твердий ртутний, РР — розчин ртутний, РД — розчин діафрагмний.

Використовується у виробництві штучних волокон, корда, як обмивальний, знежирювальний засіб та ін.

Рідкі луги перевозять і зберігають в залізничних цистернах, контейнерах, сталевих або поліетиленових бочках, тверді — в барабанах із чорної покрівельної сталі або в поліетиленових мішках, які вкладені в 3-4-шарні паперові мішки або в металеві барабани.

Лужність [ ред. | ред. код ]

• 1. Міра здатності речовини нейтралізувати кислоти. Визначається титруванням.
• 2. У хімії води — здатність води нейтралізувати йони Н + , пов'язана з наявністю карбонатів, бікарбонатів чи гідроксидів.

Етимологія [ ред. | ред. код ]

Слово луг походить від прасл. *lugъ, *luga («луг», «водний розчин попелу для прання, миття»), що вважається давнім запозиченням з германських мов (давн.в-нім. louga, нім. Lauge, прагерм. *laugo < пра-і.є. *lou̯əkā < *lou). Не пов'язане з омонімічним «луг» (що походить від прасл. *lǫgъ ) [1] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Н. С. Зефіров (ред.). Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9.
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Матеріал до уроку хімії "Маркування небезпечних речовин"

Матеріал до уроку хімії "Маркування небезпечних речовин". Цей матеріал буде корисний для учителів хімії, екології. В ньому приводяться причини, способи та види маркування речовин в залежності від виду небезпеки, галузі призначення, утилізації тощо.

Маркування небезпечних речовин

В Україні, як і у всьому світі, обертається, перевозиться, утилізується та зберігається значна кількість небезпечних речовин (далі - НР). НР в разі їх неконтрольованого потрапляння в атмосферу несуть величезну загрозу для життя, здоров’я людей та навколишнього середовища. Ліквідація кожної аварії, пов’язаної з викидом НР, потребує спеціальних знань та умінь. Тому підрозділам Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС України) необхідно бути готовими до дій при аваріях, які пов’язані з викидом НР.

Виділяють різні системи маркування хімічних речовин та препаратів . Маркування хімічних речовин створено на основі класифікації, в якій враховують такі критерії як токсичність; хімічні та фізичні властивості; корозійну чи подразнюючу дію; канцерогенний, мутагенний ефекти; вплив на репродуктивну систему.

В Европейському Союзі класифікують хімічні речовини за фізико-хімічними властивостями (вибухонебезпечні, окисники, надзвичайно займисті, легкозаймисті, займисті), токсичною дією на здоров’я людини (дуже токсичні або токсичні, шкідливі, корозійні, їдкі, подразнюючі, канцерогенні, репродуктивно токсичні, мутагенні) та впливом на довкілля (токсичні для живих організмів, стійкі в навколишньому середовищі, здатні до біоакумуляції). Речовини та препарати на їх основі, що є небезпечними для здоров’я людини та довкілля, та які не можливо віднести до жодної з вищенаведених груп, розглядають як небезпечні.

«Маркування небезпечних речовин»