Що відноситься до фосфорних добрив?

Основні представники мінеральних добрив цього класу: суперфосфат, фосфорнокислий амоній, діамофос, ортофосфорна кислота, метафосфат калію, преципітат, томасшлак, кісткове й фосфоритне борошно. Кеш

Як виглядає фосфорне добриво?

Використовують як основне добриво. Фосфоритне борошно містить фосфор у формі Са3(РО4)2. Це порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору, негігроскопічний, не злежується, добре розсівається. Кеш

Коли краще вносити фосфорні добрива?

Фосфорні добрива рекомендується вносити восени під час перекопування ґрунту на грядках. Кеш

Фосфорні добрива

Фосфорні добрива — це продукти переробки природних мінералів – фосфоритів і апатитів, а також деякі відходи металургійної промисловості.

Основною сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити, фосфорити, відходи металургії (томасшлак та мартенівський фосфатшлак) і м’ясопереробної промисловості (кісткове борошно). У фосфоритах і апатитах фосфор міститься здебільшого у формі трикальцієвого фосфату.

За ступенем розчинності та доступністю для рослин їх поділяють на групи:

• водорозчинні– розчинні у воді, легкодоступні для рослин (гранульовані суперфосфати простий, подвійний і потрійний, амонізований, з мікорелементами) – вносяться перед посівом або одночасно з посівом;
• розчинні у слабких кислотах– не розчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах (наприклад, лимонна кислота) і також доступні для рослин (преципітат, фосфатшлак, томасшлак);
• важкорозчинні– не розчинні у воді й погано розчинні в слабких кислотах, можуть використовуватися рослинами після взаємодії з кислими грунтами (фосфоритне й кісткове борошно) – використовуються на кислих дерново-підзолистих грунтах, вносяться під основний обробіток грунту, щоб на час посіву в грунтовому розчині утворилося більше доступного для рослин фосфору

Суперфосфат простий [Са(Н2РО4)2] випускають у вигляді темно- і світло-сірого порошку й гранул розміром до 1-4 мм. Вміст фосфору не менше 10 %. Швидко переходить у важкорозчинні форми.

Гранульований суперфосфат має такий же хімічний склад, але випускається у вигляді гранул. Не злежується. Містить трохи більше фосфору (19,5-22 %). Ефективніший, ніж простий суперфосфат. Одна норма гранульованого суперфосфату може зумовити такий же ефект, як у три рази більша норма порошкоподібного. Його застосовують як основне (допосівне) добриво з наступним приорюванням, при сівбі в рядки, а також для підживлення.

Подвійний суперфосфат. Це концентроване фосфорне добриво, яке містить 38-54 % фосфору. Одержують його розкладанням розмелених природних фосфатів (апатитів або кісткового борошна) за допомогою концентрованої фосфорної кислоти. Норми внесення подвійного суперфосфату в два рази нижчі, тому зменшують затрати на його транспортування, зберігання і внесення.

Преципітат. Порошкоподібне добриво білого або світло-сірого кольору, вміст фосфору в якому коливається від 27 до 46 %. Добриво не гігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Фосфор у преципітаті розчинний у лимонній кислоті. На кислих грунтах це добриво ефективніше, ніж суперфосфат. Використовують як основне добриво.

Фосфоритне борошно містить фосфор у формі Са3(РО4)2. Це порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору, негігроскопічний, не злежується, добре розсівається. Одержують фосфоритне борошно розмелюванням фосфоритів. Його можна змішувати з усіма видами органічних і мінеральних добрив. Залежно від якості вихідної сировини вміст фосфору у фосфоритному борошні вищого сорту становить не менше 30 %, першого сорту 25 %, другого – 22 %, третього – 19 %, четвертого – 16-18 %, pH фосфоритного борошна – 7,2- 8,1.

Надлишок фосфору призводить до передчасного розвитку, відмирання листкового апарата і раннього достигання, внаслідок чого рослини не встигають сформувати достатній урожай.

За нестачі фосфору в тканині рослин нагромаджується нітратний азот і сповільнюється синтез білків. Особливо чутливі рослини до нестачі фосфору в молодому віці, коли коренева система їх слаборозвинута і має низьку поглинальну здатність. При дефіциті фосфору уповільнюється розвиток рослин, особливо репродуктивних органів, різко послаблюється ріст пагонів і коренів, зменшується стійкість до ураження хворобами і морозостійкість. Листки набувають сіро-зеленого, червоного або червоно-фіолетового забарвлення внаслідок посилення синтезу антоціану.