Коли вносять фосфорно калійні добрива?

Фосфорні добрива рекомендується вносити восени під час перекопування ґрунту на грядках.

Для чого використовують фосфорні добрива?

Фосфор — елемент, необхідний для повноцінного живлення садових та овочевих рослин. Фосфорні добрива збільшують цукристість плодів, роблять багаторічники холодостійкими та несприйнятливими до хвороб. Основні його завдання — розвиток потужної кореневої системи та стимулювання цвітіння.

Що входить до фосфорних добрив?

Складаються переважно з кальцієвих і амонієвих солей ортофосфорної кислоти. Основні представники мінеральних добрив цього класу: суперфосфат, фосфорнокислий амоній, діамофос, ортофосфорна кислота, метафосфат калію, преципітат, томасшлак, кісткове й фосфоритне борошно.

Фосфорні добрива — Вікіпедія За доступністю сполук фосфору фосфорні добрива поділяються на : Водорозчинні. Легко розчиняються у воді. Амофос, суперфосфат, діамонійфосфат.Цитратно-розчинні. Слабко розчиняються у воді, але добре в розчині цитрату амонію. Преципітат.Цитрино-розчинні. … See more

Фосфорні добрива

Фосфорні добрива — це продукти переробки природних мінералів – фосфоритів і апатитів, а також деякі відходи металургійної промисловості.

Основною сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити, фосфорити, відходи металургії (томасшлак та мартенівський фосфатшлак) і м’ясопереробної промисловості (кісткове борошно). У фосфоритах і апатитах фосфор міститься здебільшого у формі трикальцієвого фосфату.

За ступенем розчинності та доступністю для рослин їх поділяють на групи:

• водорозчинні– розчинні у воді, легкодоступні для рослин (гранульовані суперфосфати простий, подвійний і потрійний, амонізований, з мікорелементами) – вносяться перед посівом або одночасно з посівом;
• розчинні у слабких кислотах– не розчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах (наприклад, лимонна кислота) і також доступні для рослин (преципітат, фосфатшлак, томасшлак);
• важкорозчинні– не розчинні у воді й погано розчинні в слабких кислотах, можуть використовуватися рослинами після взаємодії з кислими грунтами (фосфоритне й кісткове борошно) – використовуються на кислих дерново-підзолистих грунтах, вносяться під основний обробіток грунту, щоб на час посіву в грунтовому розчині утворилося більше доступного для рослин фосфору

Суперфосфат простий [Са(Н2РО4)2] випускають у вигляді темно- і світло-сірого порошку й гранул розміром до 1-4 мм. Вміст фосфору не менше 10 %. Швидко переходить у важкорозчинні форми.

Гранульований суперфосфат має такий же хімічний склад, але випускається у вигляді гранул. Не злежується. Містить трохи більше фосфору (19,5-22 %). Ефективніший, ніж простий суперфосфат. Одна норма гранульованого суперфосфату може зумовити такий же ефект, як у три рази більша норма порошкоподібного. Його застосовують як основне (допосівне) добриво з наступним приорюванням, при сівбі в рядки, а також для підживлення.

Подвійний суперфосфат. Це концентроване фосфорне добриво, яке містить 38-54 % фосфору. Одержують його розкладанням розмелених природних фосфатів (апатитів або кісткового борошна) за допомогою концентрованої фосфорної кислоти. Норми внесення подвійного суперфосфату в два рази нижчі, тому зменшують затрати на його транспортування, зберігання і внесення.

Преципітат. Порошкоподібне добриво білого або світло-сірого кольору, вміст фосфору в якому коливається від 27 до 46 %. Добриво не гігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Фосфор у преципітаті розчинний у лимонній кислоті. На кислих грунтах це добриво ефективніше, ніж суперфосфат. Використовують як основне добриво.

Фосфоритне борошно містить фосфор у формі Са3(РО4)2. Це порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору, негігроскопічний, не злежується, добре розсівається. Одержують фосфоритне борошно розмелюванням фосфоритів. Його можна змішувати з усіма видами органічних і мінеральних добрив. Залежно від якості вихідної сировини вміст фосфору у фосфоритному борошні вищого сорту становить не менше 30 %, першого сорту 25 %, другого – 22 %, третього – 19 %, четвертого – 16-18 %, pH фосфоритного борошна – 7,2- 8,1.

Надлишок фосфору призводить до передчасного розвитку, відмирання листкового апарата і раннього достигання, внаслідок чого рослини не встигають сформувати достатній урожай.

За нестачі фосфору в тканині рослин нагромаджується нітратний азот і сповільнюється синтез білків. Особливо чутливі рослини до нестачі фосфору в молодому віці, коли коренева система їх слаборозвинута і має низьку поглинальну здатність. При дефіциті фосфору уповільнюється розвиток рослин, особливо репродуктивних органів, різко послаблюється ріст пагонів і коренів, зменшується стійкість до ураження хворобами і морозостійкість. Листки набувають сіро-зеленого, червоного або червоно-фіолетового забарвлення внаслідок посилення синтезу антоціану.

Водорозчинні фосфорні добрива

Суперфосфат гранульований (суперфосфат простий) Са(Н2РO4)2 • Н2O + Н3РO4 + 2CaSO4 • 2Н2O добувають дією сірчаної кислоти на фосфорити й апатити:

Са3(РO4)2 + 2H2SO4 + Н2O = Са(Н2РO4)2 • Н2O + 2CaSO4;

2Ca5F(PO4)3 + 7H2SO4 + Н2O = 3Ca(H2PO4)2 • Н2O + 7CaSO4 + 2HF.

Спочатку суміш фосфорної сировини із сірчаною кислотою засипають у камери й отримують суперфосфатну масу, яка в процесі реакції твердне. Потім цю масу зберігають на складі, де реакція триває 10–20 діб, тобто відбувається її дозрівання. Дозрілий на складі суперфосфат містить 19–21 % Р2O5, у тому числі не більш як 2,3 % у вигляді вільної фосфорної кислоти, що надає йому характерного запаху.

Суперфосфат містить до 50 % гіпсу CaSO4•2H2O, який має практичне значення як джерело сірки і як меліорант на засолених ґрунтах. До складу гіпсу входить 8–12 % сірки, що особливо цінно для бобових, зернових та олійних культур у регіонах із низьким вмістом рухомих сполук сірки в ґрунті.

За зовнішнім виглядом суперфосфат – це гранули розміром від 1 до 4 мм темно-сірого (продукт переробки фосфориту) або світло-сірого (продукт переробки апатиту) кольору. Добриво можна застосовувати під усі культури і на всіх типах ґрунтів. При цьому рослини одночасно забезпечуються сіркою. Оскільки концентрація фосфору в добриві невисока, його можна вносити в рядки у мінімальних дозах – 10–15 кг/га Р2O5 під час сівби.

Суперфосфат подвійний Са(Н2РO4)2 • Н2O + Н3РO4 добувають розкладанням фосфоритів фосфорною кислотою. Спочатку фосфорити обробляють сірчаною кислотою і добувають вільну фосфорну кислоту, якою діють на нову порцію фосфатної сировини. При цьому відбувається реакція

3Са3(РO4)2 – CaF2 + 14Н3РO4 + 10Н2О = 10Са(Н2РO4)2 • Н2O + 2HF.

За зовнішніми ознаками він подібний до суперфосфату гранульованого, але гранули крупніші, приблизно однакового розміру і темніші (сірого або темно- сірого кольору). Подвійний суперфосфат містить менше домішок і майже не містить сірки.

Хімічні та фізичні властивості подвійного суперфосфату, способи його застосування та ефективність такі самі, як і суперфосфату гранульованого, проте він поступається останньому при удобренні культур, що позитивно реагують на сірку (капустяні, конюшина та ін.). Суперфосфат подвійний застосовують на всіх типах ґрунтів під усі культури.

Залежно від сировини і технології виробництва гранульований подвійний суперфосфат випускають двох марок: марка А містить не менш як 48-50 % засвоюваного фосфору, марка Б, що випускається двох сортів, містить не менш як 45–47 % (І сорт) або 42–44 % (II сорт) засвоюваного фосфору. За класифікацією Міжнародної асоціації виробників суперфосфату і складних добрив суперфосфатом подвійним вважається добриво, яке містить 25 % Р2O5, потрійним – 43–49 % Р2O5. Масова частка вільної фосфорної кислоти в перерахунку на Р2O5 у суперфосфаті марки А не перевищує 2,5 %, марки Б – 4,5–5 %.

Збагачений суперфосфат за вмістом засвоюваного фосфору (23,5–24,5 % Р2O5) займає проміжне положення між простим і подвійним. Виробництво його ґрунтується на взаємодії природних фосфатів із сумішшю фосфорної і сірчаної кислот.

Для поліпшення фізичних та агрохімічних властивостей суперфосфатів у процесі грануляції їх нейтралізують кістковим і фосфоритним борошном, вапняком, крейдою, доломітом або газоподібним аміаком. Найефективнішою є нейтралізація аміаком.

Суперфосфат амонізований гранульований СаНРO4 + NH4H2PO4 + CaSO4 добувають насиченням звичайного суперфосфату аміаком. Це складне добриво, що містить 3 % азоту і 17 % фосфатів (Р2O5), зокрема 92 % в засвоюваній і 70–80 % у водорозчинній формах. У результаті амонізації суперфосфату кількість водорозчинних фосфатів у добриві зменшується, але вміст засвоюваного фосфору при цьому майже не змінюється.

Суперфосфат амонізований подвійний – містить не менш як 30 % засвоюваних фосфатів (Р2O5), не менш як 8 % загального азоту, не більше як 3 % вільної фосфорної кислоти (Н3РO4). Добриво хімічно кисле. Застосовують для основного, передпосівного удобрення та для підживлення сільськогосподарських культур.

Суперфос містить 37–40 % Р2O5, з яких 2/3 перебуває в доступній для рослин формі і майже половина – у водорозчинній. Виготовляють його із фосфоритів з низьким вмістом фосфору за допомогою фосфорної кислоти, якої витрачається на 20–25 % менше, ніж під час виробництва суперфосфату. За основного внесення суперфос за ефективністю подібний до суперфосфату подвійного.