які є вставні слова
Вставними називають такі слова, словосполучення, речення, що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації. Приклад: Втім, ласки виглядали ніжними, беззахисними істотами (Г. Пагутяк).
Як це вставні слова?
Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.
Як позначити вставні слова?
Вставні слова на письмі завжди виділяються комами. Бувають навіть вставні словосполучення, які також виділяються комами з обох боків. Кеш
Як виділяються вставні слова приклади?
в усному мовленні вставні слова виділяють паузами, а на письмі відо- кремлюють розділовими знаками (найчастіше - комами) незалежно від місця в реченні; Безперечно, осика відіграє важливу роль у народній медицині. Осика, безперечно, відіграє важливу роль у народній медицині. Кеш
Вставне слово — Вікіпедія1. Вставні слова й словосполучення
Вставними називаються слова чи сполучення слів , що виражають ставлення мовця до висловлювання. Вони не пов'язані з членами речення і виражають ставлення мовця до інформації, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки тощо. Вставні слова не додають нічого нового до змісту, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. На письмі вставні слова чи словосполучення виділяємо комами.
Напевно , літо цього року буде спекотне і посушливе. За словами учених , колись територію нашої країни вкривали величезні льодовики.
Вставні конструкції не є членами речення, до них не можна поставити запитання від головних чи другорядних членів речення.
1. Виражають упевненість, невпевненість, сумнів: безумовно, безперечно, без сумніву, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи, щоправда, сподіваюся, певно, напевно.
2. Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування: на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, на сором, чого доброго, як навмисне, як на біду, дивна річ.
3. Указують на джерело повідомлення: по-моєму, по-твоєму, кажуть, як кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, по-вашому, як відомо, на думку. за словами.
4. Указують на зв'язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином, значить, виходить, однак, проте.
5. Привертають увагу співрозмовника: чуєте, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, зрозумійте, даруйте.