вставні слова це

Вставні слова це

Що таке вставні слова і приклади?

Вставними називають такі слова, словосполучення, речення, що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації. Приклад: Втім, ласки виглядали ніжними, беззахисними істотами (Г. Пагутяк). Кеш

Що означають вставні слова?

Вставним є слова (словосполучення, речення), які граматично не пов*язані з членами речення і виражають ставлення мовця до висловленого, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки тощо. Кеш

Як знайти вставні слова?

Вставні слова і речення не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні. Вставні слова і речення в усній мові не завжди виділяються паузами, але на письмі обов'язково відокремлюються парними комами, рідше — тире. Кеш

Вставне слово — Вікіпедія Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.… See more

1. Вставні слова, словосполучення, речення. Групи вставних слів за значенням

Вставними називають такі слова, словосполучення, речення , що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації .

Вставні слова, словосполучення, речення не є членами речення, вони не пов'язані ні з головними, ні з другорядними членами речення.

В усному мовленні вставні слова, словосполучення, речення виділяються паузою , а на письмі — комами . Між сполучником і вставним словом завжди ставимо кому . Якщо ж протиставний сполучник а (рідше але ) стосується вставного слова , то він відокремлюється комою разом із ним.

— Скажіть, будь ласка , над чим ви зараз працюєте? (Г. Пагутяк)

Боляче думати, як цей, може , найдосвідченіший із людей нашої планетної системи вперто змагався зі смертю, ницістю, байдужістю і, головне , з самотністю, ніколи не знаючи спочинку (Г. Пагутяк).

А можливо , хлопчик був як всі люди (Г. Пагутяк).

Деякі дієслова ( думаю, здається, кажуть ), іменники ( на жаль, на щастя, правда ), прислівники ( можливо, видно, справді ) можуть виконувати функції і члена речення , і вставного слова , залежно від змісту речення.

Якщо в реченні до такого слова можна поставити запитання, то воно не вставне і комами не виділяється .

Порівняй : Як не крути, а правда завжди ( що зробить ?) випливе . — Правда , під час минулої поїздки до Львова мені не вдалося відвідати оперний театр.

Слова однак, одначе, проте є вставними лише в середині речення — на початку речення вони є сполучниками .

Порівняй : Сьогодні весь день лив дощ. Однак на завтра обіцяють хорошу погоду. — Сьогодні весь день лив дощ. На завтра, однак , обіцяють хорошу погоду.

Ніколи не є вставними слова навіть, майже, приблизно, принаймні, нібито, все-таки, мовби, наче, неначе, адже, тобто, особливо .

Вставні речення передають те ж значення, що й вставні слова . До основного речення вони приєднуються за допомогою сполучника або без нього.

Як стало відомо з офіційних джерел , найближчим часом відбудеться пресконференція голови Олімпійського комітету України.

Слова ввічливості теж відносять до вставних слів : дякую, будь ласка, до побачення, на добраніч, доброго дня, вітаю, спасибі, прошу, перепрошую, вибачте.

Вставне слово

Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Зміст

Синтаксис

Незважаючи на те, що вставне слово синтаксично не пов'язане з членами речення, воно може бути частиною його структури. При цьому воно виражає протиставні («втім»), поступові («правда»), (але) розділові («може») та інші види відносин.

Пунктуація

Як правило, але не завжди, вставні слова виділяються розділовими знаками з обох сторін.

Не ставимо кому, якщо вставне слово стоїть на початку або наприкінці відокремленого звороту.

Значення

Модальне значення
Буденність здійснюваного
Вказівка на джерело повідомлення
Вказівка на спосіб вираження думок
Заклик до співрозмовника
Вказівка на зв'язок і послідовність думок
Вираз почуттів мовця (радість, співчуття, здивування тощо), емоційна оцінка
Експресивне

Групи за значенням

Що виражають	Вставні слова	Приклади
1. Упевненість, невпевненість, сумнів, передбачення тощо	Безумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ, здається, певно, мабуть, видно, може, може бути, очевидно тощо	І я був неправий, звичайно.
2. Емоційну оцінку повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування, незадоволення тощо)	На радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ тощо	Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата.
3. Оцінку фактів з погляду їх звичайності	Як водиться, як завжди, було, бувало тощо	Отак, бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес ясну колиску.
4. Вказівку на зв'язок думок, послідовність викладу	По-перше, по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, таким чином, значить, виходить тощо	Ніжність, наприклад, описати математично неможливо.
5. Вказівку на способи оформлення думок, на експресивний характер висловлювання	Словом, правду кажучи, сказати правду, до речі, признатися по правді, ніде правди діти, грубо кажучи тощо	Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію.
6. Вказівку на джерело повідомлення	З погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому тощо	На його думку, ситуація набуває загрозливого характеру.
7. Активізацію уваги слухача або читача	Знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте тощо	А завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті.

Морфологія

Питання про те, чи є вставне слово частиною мови, залишається відкритим. Деякі лінгвісти не вводять їх у свою класифікацію (Виноградов, наприклад, розглядає їх як спеціальний розряд). У Граматичному словнику Залізняка вставні слова виділені як особлива частини мови.