Що можна лікувати часником?

У народній медицині часник використовують для виведення глистів. Часник стимулює виділення жовчі та покращує перетравлення жирної їжі. Часник позитивно впливає на потенцію, а також використовують для лікування простатиту. Кеш

Що вбиває часник?

За словами вчених з Американського інституту боротьби з раком, присутній в часнику кварцетин зупиняє ріст злоякісних новоутворень в товстій кишці, тканинах стравоходу, шлунка і сечового міхура. Сірчані з'єднання і зовсім здатні проникати через гематоенцефалічний бар'єр і боротися з раком мозку – гліобластомою. Кеш

Кому не можна їсти часник?

Часник – шкода та протипоказання Сирий часник категорично не можна вживати людям із гастритом та виразковою хворобою, інакше наслідки можуть стати фатальними. Овоч у сирому вигляді може викликати подразнення слизової оболонки і спровокувати серйозні порушення в роботі шлунково-кишкового тракту.

Лікувальні властивості часнику

Часник (Allium sativum) з лікувальною метою застосовують тисячі років: перші згадки, писані санскритом, з’явилися приблизно 5 000 років тому. У 1858 р. Пастер описав антибактеріальні властивості часнику, його застосовували як антисептик для профілактики гангрени протягом Першої та Другої світових воєн.

Історично в цілому світі часник використовували для лікування багатьох захворювань, включаючи артеріальну гіпертензію, інфекції, укуси змій. Нині часник застосовують для зниження рівня холестерину та серцево-судинного ризику, а також завдяки його протипухлинним та антимікробним властивостям.

Для медичних потреб застосовують цибулину рослини у свіжому, висушеному вигляді або як екстракт часникової олії.

У часнику у високих концентраціях наявні сірковмісні речовини. Активними діючими речовинами, очевидно, є тіосульфінати, включаючи аліцин. Аліцин утворюється тоді, коли аліїн, сірковмісна амінокислота, контактує з ферментом аліїназою під час розрізання, подрібнення або жування сирого часнику. Сухі препарати часнику, які містять аліїн та аліїназу, для збереження їх ефективності повинні бути покритими спеціальною ентеророзчинною оболонкою, оскільки шлунковий сік інгібує аліїназу. Аліїназа також інактивується під дією підвищеної температури, тому варений часник фармакологічно менш активний. Антимікробна, гіполіпідемічна, антиоксидантна та антитромботична дія часнику, як гадають, пов’язана з аліцином та іншими похідними речовинами. Протипухлинна дія може бути зумовлена сірковмісними та іншими невідомими сполуками.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Численні лікувальні властивості часнику широко досліджували in vitro, під час епідеміологічних та клінічних досліджень на тваринах та людях. Якість досліджень на людях була різною, тому їх важко порівнювати між собою. Окрім того, застосовували багато різних препаратів часнику, ступінь вивільнення активних компонентів з яких важко передбачити.

Вплив часнику на рівень ліпідів у крові досліджували під час багатьох рандомізованих досліджень. Результати двох мета-аналізів (Warshafsky S. et al., 1993; Silagy C. et al., 1994) вказують на суттєве (9–12%) зниження рівня загального холестерину порівняно з плацебо. З тих пір опубліковано дані додаткових, краще організованих досліджень, результати яких неоднозначні. Згідно з мета-аналізом Stevinson C. et al. (2000), який включав дані цих досліджень, часник більше, ніж плацебо, знижує рівень загального холестерину, проте його ефективність помірна (4–6%). Нещодавній мета-аналіз плацебо-контрольованих досліджень стандартизованого сухого порошку часнику (Ackermann R.T. et al., 2001) виявив достовірне зниження рівня загального холестерину (0,50 ммоль/л), ліпопротеїдів низької щільності (0,20 ммоль/л) та тригліцеридів (0,24 ммоль/л) через 8–12 тижнів, проте ці показники не утримувалися через 6 місяців лікування. Різниця в рівні зниження показників може бути зумовленою відмінностями в дизайні досліджень.

Європейським дослідженням (Holzgartner H. et al., 1992) для порівняння часника з комерційним ліпідознижуючим препаратом безафібратом статистично достовірно доведено, що ці препарати однаково ефективні для зниження рівня ліпідів. Під час дослідження McCrindle B.W. et al. (1998) екстракту часнику в дітей з гіперхолестеринемією виявлено, що часник не зумовлює побічних ефектів, але й значно не впливає на рівень ліпідів.

Антигіпертензивна дія часнику досліджувалася, проте залишається контроверсійною. У мета-аналізі (Silagy C.A., Neil H.A., 1994) впливу часнику на артеріальну гіпертензію порівняно з плацебо встановлено, що трьома дослідженнями доведено достовірне зниження рівня систолічного артеріального тиску (найбільше зниження — на 7,7 мм рт. ст.), а іншими чотирма — зниження діастолічного тиску (найбільше зниження — на 5 мм рт. ст.). Під час нещодавнього мета-аналізу Ackermann R.T. еt al. (2001) 23 плацебо-контрольованих досліджень ефективності часнику встановлено, що тільки 3 дослідження довели наявність статистично достовірного зниження діастолічного артеріального тиску (на 2–7%) і тільки одне — систолічного тиску (приблизно на 3%).

Інша дія на серцево-судинну систему

Під час нещодавнього огляду Ackermann R.T. (2001) 10 досліджень впливу часнику на ризик тромбозу порівняно з плацебо виявлено помірне, але достовірне зниження агрегації тромбоцитів, проте дія на фібронилітичну активність та в’язкість плазми неоднозначна. У цьому ж мета-аналізі проаналізовано 12 досліджень призначення часнику хворим з наявністю або відсутністю діабету; тільки одним дослідженням встановлено достовірне зниження рівня цукру під дією часнику в пацієнтів без діабету порівняно з плацебо. Двома дослідженнями на людях (Koscielny J. et al., 1999; Siegel G. et al., 2002) лікування часником порівняно з плацебо доведено зменшення об’єму атеросклеротичних бляшок. Дослідженням Breithaupt-Grogler K. et al. (1997) виявлено, що регулярний прийом порошку часнику послаблював підвищення ригідності аорти, зумовлене віком та артеріальним тиском.

Епідеміологічні дані (Mulrow C. et al., 2000; Wargovich M.J. et al., 1996; Fleischauer A.T. et al., 2001) вказують на зниження ризику розвитку раку шлунка та товстого кишківника при значному споживанні часнику та інших овочів з високим вмістом аліуму (наприклад, цибулі, цибулі-порею, цибулі-шалоту, шніт-цибулі), проте багато з цих досліджень були недостатньо контрольовані. Під час групового дослідження Mulrow C. et al. (2000) часникові добавки не давали таких же захисних переваг, проте спеціальні дослідження впливу окремих часникових добавок на захворюваність на рак не проводилися.

Невеликі дослідження встановили, що часник має протимікробну дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії, віруси, грибки та паразити (Murray M. T., 1995). Часник традиційно застосовують місцево та як дієтичну добавку для лікування інфекцій, особливо дерматологічних, травного та дихального тракту — від діареї та вагініту до застуди та бородавок, проте мало правильно проведених клінічних досліджень підтверджують його застосування при таких показаннях.

ПРОТИПОКАЗАННЯ, ПОБІЧНА ДІЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАМИ

Споживання 1–2 зубчиків сирого часнику безпечне для дорослих. Найчастіші побічні прояви — специфічний запах тіла та подиху. Споживання надмірної кількості сирого часнику, особливо на порожній шлунок, може спричинювати шлунково-кишкові розлади, метеоризм, дисбактеріоз. Описано випадки алергічного дерматиту, утворення опіків та пухирів від місцевого застосування сирого часнику.

Часник не впливає на метаболізм ліків, хоча результати останніх досліджень (Piscitelli S.C. et al., 2002; Gallicano K. et al., 2003) на здорових добровольцях неоднозначні щодо його впливу на фармакокінетику інгібіторів протеази. Вважають, що пацієнти, які отримують антикоагулянти, повинні споживати часник обережно через його антитромботичні властивості. Варто припинити вживати часник у високих дозах за 7–10 днів до операції, оскільки він може подовжити час кровотечі та був пов’язаним із утворенням спонтанної спінальної епідуральної гематоми (описано один випадок).

Ефективне дозування часнику не встановлено. У літературі звичайно рекомендують вживання 4 г (1–2 зубчики) сирого часнику на день, 1 таблетку 300 мг сухого часникового порошку (стандартизованого до 1,3% аліїну або 0,6% вмісту аліцину) 2–3 рази на день чи 7,2 г екстракту несирого часнику на день.

Таблиця. Лікувальні властивості часнику

Антигіпертензивна дія: неоднозначна

Протимікробна дія: недостатньо даних

Протипухлинна дія: епідеміологічні вказівки на позитивну дію

Протитромботична дія: помірна протитромбоцитарна дія

Гіпоглікемічна дія: відсутня

Гіполіпідемічна дія: помірна, позитивна короткотривала

Часто: специфічний запах тіла та подиху

Рідше: розлади ШКК, метеоризм

Дуже рідко: дерматит, опіки, утворення пухирів від місцевого застосування

Вплив на фармакокінетику інгібіторів протеази неясний; застосовувати обережно разом з антикоагулянтами; бажано відмінити високі дози часнику за 7–10 днів перед операцією

Сирий часник: 4 г на день (1–2 зубчики)

Сухий порошок (1,3% аліїну): 300 мг 2–3 рази на день

Екстракт несирого часнику: 7,2 г на день

$1–15 на місяць залежно від фармакологічної форми та виробника

Безпечний; має протипухлинну та гіполіпідемічну дію

Реклама

Медицина світу © 1996-2022 - Усі права застережено
При використанні матеріалів посилання на джерело обов’язкове
Редакція: Надіслати лист
Розробник: Lukom! Контент-менеджер: Мирослав Дуб

Часник - лікар від ста хвороб

З давніх-давен наші предки вважали часник лікарем від ста хвороб. Його давали хворим, ним проганяли злих духів. “Рослинний лікар" допомагає при атеросклерозі, застої жовчі, глистах, але якщо у вас виразка, то краще відмовитися від такої терапії.

По-перше, в часнику містяться фітонциди — рослинні антибіотики, завдяки яким часник може запобігати появі деяких простуд.

По-друге, народний "антибіотик" багатий на селен — мікроелемент, який має дуже могутню антиоксидантну дію (не дає застоюватися в організмі токсинам). Завдяки цьому часник корисний навіть при раку".

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Часник протипоказаний тим, у кого є виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, захворювання печінки і нирок на гострій стадії.

1. Від атеросклерозу. Добре допомагає виводити холестерин настоянка часнику. Для її приготування візьміть 400 г часнику, подрібніть його в соковижималці і змішайте сік 1:1 з горілкою. Настоюйте годинку і потім починайте вживання, за годину до їжі, змішуючи настоянку з молоком або знежиреним кефіром. Для першого тижня прийому дозування складає 4—5 крапель на склянку молочного. В день потрібного вживати ліки 3—4 рази. З другого тижня можна вживати його по 7—8 крапель, з третьою — по 10—12. Такі чищення бажано проводити 3—4 рази на рік усім, кому за 60 років: як правило, атеросклероз до цього віку вже є у всіх.

2. Від застою жовчних шляхів. Вживайте ту ж горілчану настоянку, але вже не змішуючи її з молочним. Підліткам спиртну настоянку потрібно замінити прийомом суміші товченого часнику зі здором (перекрученим салом) або з вершковим маслом, в пропорції 0,5 зубчика на 1 ст. л.

3. Від застуди. Розмішайте товчений зубчик часнику з соняшниковою олією і візьміть цієї кашки на кінчику ножа. Змащуйте сумішшю обидві ніздрі усередині 4—5 разів на день. Запах доведеться потерпіти, зате простуда пройде швидше. Для профілактики простуд в приміщенні можна залишити пару товчених зубчиків на блюдечку на відкритому місці. Вони, хоч і створять специфічний аромат, зате проженуть бактерії.

4. Від наривів. Робіть із тією ж сумішшю компреси на фурункули і угрі, 2 рази на день — вранці і на ніч. Це пришвидшить їх загоєння.

5. Від глистів. Розмішайте в півлітрі молока 1 ч.л. товченого часнику. Випивайте раз на день, за годину до їжі, впродовж тижня. Як правило, глисти не терплять запаху часнику і покидають організм.