Що не мають бактерії?

Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел.

Чого немає у фотосинтезуючих бактерій?

У зелених і пурпурових бактерій, на відміну від ціанобактерій, немає фото-системи II, постачальником електронів є не вода, а сірководень, молекулярний водень та деякі Інші сполуки. Внаслідок цього у цих груп бактерій під час фотосинтезу кисень не виділяється. Значення фотосинтезу для біосфери важко переоцінити. Кеш

Яку роль нітрифікуючих бактерій у природі?

Гнильні бактерії розщеплюють білок з утворенням аміаку, який нітрифікуючі бактерії окислюють до нітритів, нітратів і відновлюють до вільного азоту, беручи участь у кругообігу азоту в природі. Ґрунтові бактерії істотно впливають на ріст і розвиток рослин.

Бактеріальні захворювання — Вікіпедія Бактеріа́льні захво́рювання — захворювання, спричинені діяльністю мікроорганізмів (бактерій), які складаються з однієї клітини, котра має міцну стінку. Вони належать до інфекційних хвороб, які є розладами життєдіяльності людей і тварин, які спричинюються живими збудниками … See more

Гниття

Гниття́, або гуміфіка́ція — процес розпаду органічних речовин, який, на відміну від тління, протікає при недостатньому доступі повітря і малій вологості: його уподібнюють неповному згорянню. В результаті гниття органічні речовини рослинних залишків лише частково перетворюються в СО і Н₂О, причому одночасно утворюється також невеликий твердий залишок, що містить більше вуглецю, ніж вихідний матеріал. Такі тверді, бурі або чорні горючі речовини, що утворюються в результаті неповного розкладання вищих рослин, називають перегноєм, або гумусом. В природі гумус накопичується у вологому ґрунті полів і лісів, надаючи ним бурий або чорний колір (лісовий торф).

Деяка частина гумусу легко розчиняється у воді, утворюючи колоїдні розчини, відомі під назвою «чорні води». В тропічному поясі «чорні води», що виносяться дощовими опадами з лісів, надають річковим потокам бурого відтінку.

Зміст

Гнильне шумування [ ред. | ред. код ]

Гнильне шумування, або бродіння — це своєрідний вид перетворень рослинних залишків, при якому процес здійснюється в спокійній воді за повної ізоляції від кисню повітря. Для цього процесу характерна перевага відбудовних реакцій, причому тверді продукти, що утворюються (гнильний мул, або сапропель) збагачуються не стільки вуглецем, як у вище описаних процесах, скільки воднем. Гниттю піддаються в основному нижчі рослини (водорості) і тваринні залишки.

Судова медицина [ ред. | ред. код ]

Під гниттям трупу людини в судовій медицині розуміють такі пізні трупні явища, при яких під впливом мікроорганізмів відбувається розкладання складних органічних сполук тканин людського тіла (перш за все білків). В залежності від передсмертного стану організму та умов зберігання трупу його гниття починається через одну або декілька діб після смерті. При гнитті трупа виділяється багато газоподібних продуктів (аміаку, сірководню, метану), при цьому труп розпухає (т.зв. трупна емфізема). Особливо сильно розпухають обличчя, кінцівки, мошонка і молочні залози), при цьому тканини можуть розриватися з виділенням коричнюватої або зеленкуватої рідини, що являє собою розкладені внутрішні органи.

Гниття найбільш інтенсивно відбувається в умовах підвищеної вологості повітря і підвищеної температури. В умовах доступу свіжого повітря гниття також відбувається швидше, ніж у воді, ґрунті, труні та інших герметично закритих ємностях. При низьких температурах гниття уповільнюється, при температурах нижче нуля може зовсім призупинитися. При наявності прижиттєвих гнійних процесів, а також сепсису гниття значно прискорюється.

Товстий кишечник першим втягується в процес гниття (через рясне обсіменіння його симбіотичними бактеріями), при цьому за кімнатної температури впродовж доби на нижній частині черевної стінки з'являються зелені плями, що поширюються за 11-13 діб на все тіло. Тіло розбухає внаслідок виділення газоподібних продуктів гниття, кров забарвлюється в брудно-зелений колір. Надалі всі м'які тканини людини розкладаються, стають кашоподібними, перетворюючись в рідину, і відбувається скелетизація трупа. [1]

Література [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

1. ↑Волков В.Н., Датій А.В. Судова медицина: Учеб. посібник для вузів / Под ред. проф. А.Ф. Волинського. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 639 с. — ISBN 5-238-00142-8.

Бродіння

Броді́ння, шумува́ння — біохімічний процес розкладу вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або їх ферментів:

• Бродіння (біотехнологія) — процес, в якому клітини (мікроорганізмів, рослин, тваринні клітини) вирощуються в біореакторі в рідкому чи на твердому середовищі з метою перетворення органічних речовин у біомасу або певні продукти. Бродіння застосовується в промисловості для одержання етанолу, деяких органічних кислот (напр., глюконової, цитратної), у виробництві напоїв (вин, пива, кефіру й ін.), для очистки стічних вод (метанове бродіння). Різні види бродіння звичайно називаються за головним продуктом, що утворюється в результаті процесу (напр., спиртове), або ж за субстратом, який підлягає розкладові (напр., пектинове). Синонім — ферментація.
• Бродіння (біохімія) (також зброджування, ферментація), це анаеробний метаболічний розпад молекул (наприклад, глюкози) за допомогою мікроорганізмів. Найчастіше, кажучи про бродіння, мають на увазі перетворення цукру на спирт за допомогою дріжджів, але, наприклад, при виробництві кефіру використовується бродіння за допомогою інших мікроорганізмів — бактерій.
• Спиртове бродіння — ферментативний процес неповного окисненнягексоз з утворенням спирту.
• Молочнокисле бродіння — процес анаеробного окиснення вуглеводів, кінцевим продуктом при якому виступає молочна кислота
• Метанове бродіння — метод біотехнології, здатний перетворювати більшість полімерних та інших органічних матеріалів на метан і вуглекислий газ за анаеробними умовами.
• Пропіоновокисле бродіння — шлях анаеробного окиснення вуглеводів, що здійснюється бактеріями родини Propionibacteriaceae, кінцевими продуктами є пропіонова та оцтова кислоти, а також вуглекислий газ.
• Маслянокисле бродіння — шлях анаеробного окиснення вуглеводів, що здійснюється бактеріями родів Clostridium, Butyrivibrio, Eubacterium та Fusobacterium, кінцевими продуктами є масляна та оцтова кислоти, етанол, ацетон, ізопропанол, бутанол, а також вуглекислий газ і водень.
• Лимоннокисле бродіння — окиснення вуглеводів, деяких спиртів і органічних кислот до лимонної кислоти плісневими грибами з родів Aspergillus і Penicillum.
• Оцтове бродіння