Хто був основоположником вітчизняної клінічної медицини?

С. П. Боткин – основоположник отечественной клинической медицины / А. Я.

Хто був засновником медицини?

Грецького лікаря Гіппократа часто називають батьком сучасної медицини за те, що він приділяв увагу спостереженню, діагностиці та лікуванню хвороб.

Хто був першим професором історії медицини?

Першим великим медико-історичним дослідженням цього часу є обширна стаття Овксентія Васильовича Корчака-Чепурківського (1857-1947) “Основні етапи будування та розвитку вищої медичної школи у Києві за перше десятиліття Радянської влади на Україні”.

Застосування результатів біологічних досліджень у медицині Вітчизняні вчені зробили значний внесок у розвиток медицини, зокрема відкриття пеніциліну Олександром Флемінгом, розробка вакцини проти поліомієліту Йонасом Солком, розробка рентгена ...

Видатні медики України: історія 5 українських вчених

Сучасна медицина здатна вилікувати те, що раніше вважалося неможливим. Більшість відкриттів було зроблено за останні 200 років. Українські вчені зробили неабиякий внесок у цю справу. У сюжеті "Ранку Вдома" розповідаємо про 5 визначних людей у цій сфері: Володимира Беца, Володимира Хавкіна, Олександра Богомольця, Софію Окуневську-Морачевську та Миколу Амосова.

1834 року в Чернігівській області народився Володимир Бец. Найбільше його цікавили таємниці роботи людського мозку. Але ще під час навчання у Київському університеті він також захопився українською історією. Разом із легендарним етнографом та археологом Володимиром Антоновичем медик написав та видав книгу "Історичні діячі південно-західної Росії". Саме так у Російській імперії треба було називати українські землі. Але навіть таке видання дуже не сподобалось можновладцям. Тож вони звільнили Беца з рідної київської кафедри анатомії. Він видав понад 50 наукових праць про анатомію мозку і навіть відкрив новий тип великих пірамідальних нейронів. Їх у світовій медицині досі називають "клітинами Беца".

Бактеріолог Володимир Хавкін народився в Одесі в 1860 році й закінчив місцевий медичний університет, який вважався одним з найкращих у Східній Європі. Незабаром йому пощастило влаштуватися в паризьку лабораторію іншого легендарного вихідця з України — зоолога та імунолога Іллі Мечникова. Саме там Хавкіну вдалося створити першу вакцину від однієї з найнебезпечніших хвороб XIX століття — холери. Бактеріолог мріяв якнайшвидше запровадити вакцину в рідній Україні, але влада Російської імперії вважала вченого політично неблагонадійних і заборонили йому будь-яку практику. Натомість працю Хавкіна оцінили у Великій Британії. І зрештою перша масова вакцинація від холери відбулася в тодішній британській колонії — Індії. Вже там український бактеріолог винайшов першу в історії вакцину від чуми. В Мумбаї й досі працює заснований ним бактеріологічний інститут Хавкіна.

Медицину жодним чином неможливо розвивати без мережі науково-дослідних установ. Зараз це сприймається як прописана істина, але на початку XX століття така ідея здавалася новаторською. І один із таких новаторів в Україні — киянин Олександр Богомолець. Його дитинство було складним та трагічним. Він народився у 1881 році в Лук'янівській в'язниці куди запроторили його матір — українську революціонерку. Юний Олександр планував вчитися на юриста в Києві, але його визнали неблагонадійним. Тоді він переїхав до Одеси й де почав навчання на медичному факультеті місцевого університету. У 1920-1930 роки він не лише перевернув уявлення світової науки про процеси розвитку пухлин в організмі, а й організував всю нову академічну медицину в Україні з престижними університетами та науково дослідницькими центрами.

Роль жінок у світовій медицині тривалий час обмежувалася сестринським доглядом за хворими. І лише з кінця XIX століття в окремих країнах жінки змогли здобувати ґрунтовну освіту нарівні з чоловіками. Так Софія Окуневська-Морачевська стала однією з перших лікарок України. Вона народилася на Тернопільщині 1865 року. Вивчитися на медика Софії вдалося в Женеві. Проте вдома її диплом не визнавали, бо вона — жінка. Не зважаючи на це українка змогла використати дослідження французької вченої Марії Склодовської-Кюрі та розробила новаторську методику для лікування раку шийки матки за допомогою радіаційного опромінення. Окуневська-Морачевська також стала упорядниця першого словника української медичної термінології. Зрештою вона відкрила власну практику у Львові, де й лікувала пацієнтів до кінця свого життя.

Але будь-який список видатних медиків України був би неповним без цього кардіохірург світового рівня. Микола Амосов за походженням росіянин, але з середини двадцятого століття зв'язав свою долю з Києвом. Тут він відкрив перший в Україні Інститут серцево-судинної медицини та навчив кілька поколінь фахівців у цій сфері. Сам Амосов провів понад 6 тисяч операцій і вперше в історії світової медицини створив протези для клапанів серця. Перші зразки хірург виготовив з власної нейлонової сорочки. Щоб люди якнайменше зіштовхнулися з необхідністю складних операцій на серці Амосов розробив власні методики здорового способу життя та виклав їх у своїх книгах. Сам учений дожив до 89 років. Похований у Києві. Він досі вважається одним із найвпливовіших діячів усієї української науки за останні 100 років.