Що краще всього продається на Олх?

OLX назвали найпопулярніші товари, які українці купували та шукали на платформі у 2021 році. Найпопулярнішим товаром став диван (його шукали пів мільйона користувачів). На другому місці – велосипеди. Також у трійку лідерів за кількістю запитів потрапив верхній одяг, а саме куртки.

Як продавати дорого?

Щоб продати дорогу продукцію, враховуйте наші поради:

1. Створіть детальну презентацію продукту ...
2. Покажіть цінність товару ...
3. Дізнайтеся все про товар ...
4. Покажіть ексклюзивність ...
5. Уникайте «дешевих» оцінок ...
6. Відповідайте на всі запитання і заперечення клієнта ...
7. Надайте додаткові послуги

Що купують люди кожен день?

Усього онлайн купують приблизно 11 млн українців. Найпоширенішими категоріями для них залишаються одяг, техніка та косметика. Якщо восени 2020-го від 5 до 20 покупок робив кожен другий, то у квітні-травні 2021 року – це вже майже 60% людей. Ядро споживачів живе населених пунктах до 100 тисяч мешканців – це 56% людей.

Продаж продукції на ринку: які основні вимоги

Для багатьох людей, які мають власну ділянку землі та невелике господарство, торгівля є одним з основних джерел доходу.

Овочі, фрукти, ягоди, м’ясо, мед — продукція може бути різною. Хтось продає вирощене знайомим, колегам та друзям друзів, дехто для цього обирає онлайн-платформи (соціальні мережі, спеціальні інтернет-майданчики для фермерів та сімейних господарств), а основна маса все-таки несе вирощене на ринок. Так, частіше всього не на традиційний, а на стихійний, але і там, і там є свої «правила гри».

Сьогодні ми поговоримо про класичні агропродовольчі ринки та основні вимоги до виробника і продукції, яку він планує покласти на свій прилавок.

Підготовка — ваш фундамент

Перш ніж іти на ринок у якості продавця, радимо сходити туди як покупець: оглянути, прицінитися, зрозуміти асортимент і визначити так звані «прогалини» у ньому. Якщо будете в хорошому сенсі прискіпливим і уважним, то, можливо, саме ви заповните порожню нішу своєю продукцією.

Моніторинг ринку і цін — це універсальне і важливе правило для будь-якого бізнесу. Тому на цей етап не радимо махати рукою.

Також не забувайте про гарну викладку і презентацію товару — це ваше «обличчя» та один зі способів привернути увагу покупця і змусити його зупинитися саме біля вас.

І звісно, перед початком торгівлі, важливо знати правила цього процесу та вимоги до продукції, щоб бути інформаційно озброєним і мати можливість швидко вирішити будь-яке робоче питання.

Агропродовольчі ринки: правила роботи

Вимоги до агропромислової продукції, дозволеної для продажу на ринку, регламентуються законодавчо. Зокрема, такими документами:

• наказ «Про затвердження правил торгівлі на ринках»
• ветеринарно-санітарні правила для ринків
• Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Наприклад, якщо ви продаєте молочні продукти та м’ясо — необхідно завжди мати при собі ветеринарні документи, які підтверджують чистоту і безпечність вашої продукції (ветсвідоцтво — форма №2).

Для цієї групи товарів зазвичай є або ж окремий павільйон, або торговельні ряди, де продукція буде підвішена на спеціальних гачках. Продаж з авто чи причепів — заборонено.

Для торгівлі молоком і молочними продуктами продавець повинен мати особисту медичну книжку. Також необхідна довідка місцевої установи державної ветеринарної медицини про епізоотичний стан місцевості та те, що ваші тварини пройшли клінічний огляд. Зрештою, вам повинні видати етикетку для кожного виду своєї продукції, яка вказує на хорошу якість товару.

Сметану, молоко, сир, масло та інші молочні продукти необхідно продавати у чистій тарі, щільно закритій кришками (підійде емальований, скляний, глиняний, глазурований, алюмінієвий посуд).

Якщо ви продаєте живу птицю — то маєте це робити в спеціальних зонах, обладнаних клітками. І дотримуватись норм розміщення: 1 м² клітки на 10-15 птахів.

Власникам особистих чи фермерських господарств, які продають курячі яйця, необхідно мати свідоцтво чи довідку про клінічний огляд птиці та епізоотичний стан місцевості. Такий документ видає місцева установа державної ветеринарної медицини. Також ця продукція підлягає перевірці в державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи безпосередньо на ринку.

Для продажу меду також є свої вимоги. Щоб торгувати цим продуктом необхідно пройти ветсанекспертизу, яку робитимуть лише за умови, що у вас є ветсвідоцтво (форма №2) або ветеринарна довідка. Якщо ж ви будете реалізувати мед за межі району, то до списку необхідних документів додається ще й ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Тим, хто торгує овочами, зеленню, фруктами, ягодами та свіжими грибами, не доведеться проходити експертизи та готувати спеціальні документи, але це не означає, що з цією категорією все просто. Адже така продукція може швидко псуватися і втрачати товарний вигляд, а згідно з нормами, на прилавку не має бути зіпсованих та загниваючих фруктів, зелені, овочів тощо. Тож за цим доведеться прискіпливо стежити.

І запам’ятайте головне правило: вся продукція має розміщуватися на столах чи спеціальних підставках (піддонах, настилах).

Торгівля дозволяється з машин, столів, мішків, кошиків, ящиків, але тільки за умови, що продукція не контактує із землею/підлогою.

Враховуйте ще один нюанс: свіжі овочі, фрукти та ягоди не можна ставити на один прилавок із соліннями, маринованою та квашеною продукцією.

Картопля продається окремо, у спеціально відведених зонах ринку.

До речі, продаж маринованих, солених і квашених овочів та фруктів дозволено лише з емальованого, дерев’яного та глиняно-глазурованого посуду. А от сухі гриби за правилами можна продавати у спеціально відведених місцях із вішалами.

Щодо піддонів і підставок — це правило стосується і зернових, круп’яних виробів та борошна. Такий товар слід розміщувати на стелажах або інших конструкціях, які відмежовують продукцію від підлоги.

Ще важливий момент: для торгівлі на агропродовольчих ринках у вас має бути в наявності особиста медична книжка.

Вимоги однобокі?

Окрім правил, які стосуються товарної продукції та самих продавців, також існує багато вимог безпосередньо до ринків, їх облаштування та утримання, правильного оформлення павільйонів, торговельних місць, прилавків, території довкола, стану інвентарю, який продавці беруть в оренду тощо.

Наприклад, обов’язковим є покриття столів для торгівлі м’ясо- та молокопродуктами нержавіючою сталлю. А весь торговельний інвентар (ваги, лійки, лопатки, виделки, ложки, ножі тощо) має бути чистим та виготовленим із нержавіючих матеріалів, що легко миються.

Якщо робочі інструменти та обладнання продавець бере на ринку напрокат, то за станом цих інструментів стежить управління ринку.

Коли ж ви використовуєте власний торговельний інвентар, то вся відповідальність за його стан лежить виключно на вас.

І якщо подекуди достатньо лише ретельно мити ножі та інший робочий інструмент, то продавці м’ясної продукції щодня повинні мити увесь інвентар гарячою водою та 0,5-1% розчином кальцинованої соди (можна замінити іншим мийним засобом, не забороненим Міністерством охорони здоров'я України).

Що не можна продавати на ринку?

Якщо уявити, що у нашому суспільстві всі дотримуються правил і законів, то звернемо увагу на товари, які не можна продавати на ринку. Це м’ясні та рибні напівфабрикати домашнього виготовлення (котлети, зельц, холодець, фарш, домашні та кров'яні ковбаси тощо). А також кондитерські та кулінарні вироби, плодоовочеві та грибні консерви власного (домашнього) виготовлення.

Також заборонено продаж червонокнижних рослин, риб, польових квітів та лікарських рослин, на які немає дозволу від лабораторії ветсанекспертизи.

Не дозволяється і продаж круп’яних та зернових продуктів, забруднених насінням шкідливих бур’янів.

До категорії заборонених продуктів належать і м'ясні копчені вироби, ковбаси, кролі та копчена птиця, які виготовляються кооперативами, орендними підприємствами та приватними особами на давальницьких умовах.

Цей товар підлягає ветеринарно-санітарній експертизі, здійснити яку можна лише за наявності ветеринарного свідоцтва (форма N 2) і посвідчення про якість, яке має видати підприємство, що виготовляло продукцію.

Хто та як перевіряє?

В Україні якість харчових продуктів та санітарні умови торговельних павільйонів, критих ринків і відкритих площ перевіряє Держпродспоживслужба. За згоди контрольних органів, така перевірка може відбуватися у присутності представників адміністрації ринку.

На ринку обов’язково має діяти лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка щодня перевіряє якість і безпечність товарної продукції (тваринного та рослинного походження, харчових продуктів, кормів та кормових добавок, безпосередньо самих тварин).

Отримати місце на ринку і сплатити «містове» (ринковий збір і оплата за послуги ринку) продавець може лише після отримання і пред’явлення висновків лабораторії про епізоотичне, ветеринарно-санітарне благополуччя та якість своєї продукції.

Тож, якщо ви — покупець, то маєте розуміти, що продукція, яку ви придбали у місці несанкціонованої торгівлі, скоріше за все не проходила жодних офіційних досліджень якості та безпечності.

Кому та коли платити «містове»?

Часто за право «орендувати» своє місце на ринку люди віддають гроші певній особі у кишеню, без жодних офіційних операцій та чеків про оплату.

Але запам’ятайте: якщо ми говоримо про офіційний ринок, то ви маєте право вимагати чек і платити по-білому.

Як ми вже згадували, ринковий збір ви маєте сплатити до початку торгівлі, але вже після проведення ветеринарно-санітарної експертизи вашої продукції. Збирають «данину» контролери ринку та касири, і згідно із законодавчими нормами, робити це вони мають із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. А це передбачає видачу касових чеків.

Документи про оплату варто зберігати до кінця торгівлі. Передавати іншим особам своє торговельне місце та документи про сплату ринкового збору заборонено.

Довідково: При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через дві години з початку роботи ринку. Після закінчення двох годин від початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до зайняття торговельного місця.

Ознайомившись із вищенаведеними вимогами й правилами, хтось скаже, що більш вигідно було б продавати продукцію оптом, не витрачаючи час та кошти на щоденну торгівлю на ринку в роздріб.

Але оптовий офіційний продаж передбачає сплату податків у розмірі 10-20% від прибутку, тому більшість виробників взагалі йдуть «у тінь», на ті ж самі стихійні ринки чи офіційні базари, де доволі часто платять «містове» не по чеку, а комусь у кишеню.

Або ж за безцінь продають усе своє добро перекупникам, бо самі, по-перше, не мають спеціальних приміщень, де можна було б довго зберігати продукцію, яка швидко псується, а по-друге — не зможуть у роздріб продати великий об’єм товару. Адже для дрібних господарників та фермерів організація надійного постійного збуту — це проблема. А гроші потрібні тут і зараз.

Утім, вовка боятися — в ліс не ходити. Тож якщо ви ще не спробували себе в «ринкових умовах» — чому б не спробувати? До того ж новий досвід — це завжди розвиток і крок вперед. А якщо ви ще й добре все продумаєте, будете чесним та відповідальним продавцем і попрацюєте над маркетинговими інструментами для просування вашого товару, то хто знає, може попит ще й перевищить пропозицію.

© Вікторія Сумченко, Zemliak.com, 2021.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.

Здійснення торгівлі з лотка на території ринку

Зокрема, адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку; з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Всі ці учасники господарських відносин є суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність в порядку передбачену чинним законодавством України.

Відповідні суб’єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності (Державна реєстрація фізичної особи – підприємця).

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля з лотків

Одним із видів торговельних об'єктів у сфері роздрібної торгівлі через який здійснюється продаж товарів є лоток.

Лоток - торговельний об'єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складно-розбірної конструкції, легко переміщуваної з місця на місце.

Лоток як торговельний об'єкт розміщується в установленому порядку.

Розташування лотків на ринку має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування. Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення лотків обладнанням необхідним для здійснення торгівлі (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативних документів.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнано (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо. Засоби вимірювальної техніки, що мають бути у продавця при здійсненні продажу товарів та як використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі з лотка на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб'єкта господарювання, що організував торгівлю. Усі відомості оформляються відповідно до законодавства про мови.

Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють торгівлю з лотка на ринку зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів", виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність. Працівники, залучені до виготовлення, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати спеціальну підготовку. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. При торгівлі з лотків забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів, а також примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена.
Лотки столи ємкості з напоями або інші пересувні елементи вуличної торгівлі розміщуються лише на тротуарах завширшки не менше 5 метрів за межею пішохідної частини.

При здійсненні торгівлі, ціни на товари і продукцію обов'язково зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін.

Обов’язки суб’єктів господарювання при реалізації товарів

При здійсненні торгівлі суб'єкт господарювання зобов'язаний:

• надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;
• усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;
• забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;
• перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;
• забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства;
• забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
• створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
  

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку. Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби. Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги. Працівник, який здійснює продаж товарів з лотка та з яким споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом. Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси. При здійсненні торгівлі з лотка забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в грошовому ящику тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей працівників, які здійснюють продаж товару.

У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість. Продаж продовольчих товарів тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) з лотків поза територією ринку (виїзна торгівля ) здійснюється у відведених для цього місцях за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм. На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності. За порушення правил торгівлі на ринках настає адміністративна відповідальність передбачена стаття 159 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.