Як впізнати гадюку звичайну?

Забарвлення тулуба коливається від сірого до коричневого з оливковими та червоно-бурими відтінками, з характерною темною зигзагоподібною лінією вздовж хребта та іксоподібним малюнком на голові. Від ока до кута рота тягнеться темна смуга. Кінчик хвоста світліше тулуба, жовтуватий або червонуватий.

Що робити якщо вкусила гадюка звичайна?

Уражену частину тіла необхідно звільнити від одягу чи взуття. Рану потрібно обробити будь-яким антисептиком та накласти на неї стерильну пов'язку. Якщо є поруч протиалергічні чи антигістамінні препарати, необхідно їх прийняти.

Як відрізнити вужа від гадюки?

У вужа – звичайні круглі зіниці, а от у гадюки вони вузькі і вертикальні. Форми голови у вужа і гадюки також відрізняються. У гадюки вона більш загострена і трикутна, вкрита дрібними щитками, в той час, як у вужа на голові великі щитки, і сама голова ближче до овальної форми. У вужа на щічках розташовані яскраві плями.

Що робити, коли побачили змію та як вберегтися від її укусу: відповідь експерта з Чернівців

У Берегометі 44-річну жінку за руку вкусила змія. Її стан був задовільний, тому в лікарню не забрали. Такий випадок цього року перший.

Про те, що робити, коли побачили змію та як вберегтися від її укусу " МБ " розповів провідний науковий співробітник відділу природи краєзнавчого музею Назар Смірнов.

В області водиться п’ять видів змій, але з них лише одна є отруйною. Найбільш поширений неотруйний вид – вуж звичайний.

" Вуж звичайний водиться практично на всій території області. Крім нього, є вуж водяний, який оселяється вздовж річки Дністер. Також є мідянка звичайна, її часто вважають отруйною, тому й бояться. Вона насправді не є отруйною. Цей вид змії внесений до Червоної книги і трапляється рідко. Варто ще згадати про полоза лісового – це найдовша змія на Буковині. Вона може сягати від півтора до двох метрів завдовжки. Рідкісна змія, трохи схожа на вужа звичайного, трапляється в долині Дністра, у букових лісах, на скелястих ділянках. І останній вид змії – гадюка звичайна. Це єдиний отруйний вид змії на Буковині. Вона переважно мешкає в гірських районах " , – розповідає Назар Смірнов.

Як відрізнити гадюку від неотруйних

Гадюка водиться зазвичай у лісових масивах.

" Гадюка – невелика змія, завдовжки – 50-60 см. Вона є товстою з непропорційним коротким хвостом – близько 5 см. Її забарвлення є дуже мінливим, має досить помітну ознаку, за якою її можна розпізнати – зигзагоподібна темна смуга вздовж спини. Проте тут варто звернути увагу, що вона не завжди є в усіх особин. Тому що трапляються чорні гадюки, в яких ця смуга є непомітною. Часто кажуть, що у цієї гадюки голова трикутної форми, але це не завжди можна побачити, тому краще будь-яку змію обходити стороною і намагатися з нею не контактувати " , – описує Назар Смірнов.

Вуж звичайний та водяний

Вуж звичайний має " жовті вуха " – плями на голові, частіше жовті, але іноді білі й помаранчеві.

" Вужі відрізняються тим, що в обох видів цих змій черево нагадує шахову дошку, вкрита чорними та світлими плямами. Водяного вужа часто плутають з гадюкою, бо він великий – близько метра " , – розповідає співробітник музею.

Мідянка звичайна

Мідянка зазвичай буруватого або ж коричневого відтінку, черево є однотонно коричневим. Вздовж тіла має великі смуги, у дорослих змій видніються слабкі " жовті вушка " позаду голови, черево однотонне жовтувате або сірувате.

Полоз лісовий

Змія має оливково-буре, жовтувате, яскраво-коричневе або сіро-коричневе забарвлення, черево біле або сіре, у самок – жовте. Полоз не отруйний.

Як поводитися при зустрічі зі змією

1. Якщо випадково побачили змію, не панікуйте, не наближайтеся, не намагайтеся її розгледіти й не робіть різких рухів, а спокійно відійдіть.
2. Будьте уважні у місцях, де можна натрапити на плазунів: висока трава, кущі, ліс. Вирушаючи у ліс, взувайте високе щільне взуття.
3. Якщо десь у лісі хочете присісти, то уважно огляньте місце. Змії люблять грітися на каменях або ж на пеньках.

1 9 916

Укус гадюки: що робити, а чого не слід!

Коли ворог криє артою — треба ховатися. Будь-яка шпарина на місцевості значно підвищує шанси пережити артналіт. Особливо у степах півдня та сходу України. Проте якщо ти щодуху біжиш та стрибаєш, не надто дивлячись собі під ноги, в перше-ліпше укриття, є ймовірність зустріти небезпечного сусіда. Адже серед трави та листя в такому заглибленні може ховатися отруйна змія. Та й спекотне літо — пора активності плазунів. Тож пригадаймо, як вберегтися та чим лікуватися, якщо не вдалося уникнути небезпечного укусу. (для соцмереж)

Отруйна п’ятірка

Варто знати, що популяція змій на території України представлена всього одинадцятьма видами. З них отруйних — п’ять, і всі вони належать до родини гадюк. А саме: гадюка звичайна (Vipera berus); гадюка східна або степова (Vipera ursinii); гадюка Нікольського, або лісостепова гадюка (Vipera nikolskii Vedmederja); гадюка Ренарда (Vipera renardi); гадюка носата (Vipera ammodytes).

На сході України, в Луганській та Донецькій областях, найбільш поширена степова гадюка й може зустрічатися гадюка звичайна.
Загалом змії, зокрема гадюки, не домінантні агресори: побачивши людину, вони намагаються якнайшвидше сховатися. Укус гадюки як прояв агресії — це крайня захисна дія, до якої вдається змія. Змії використовують свою отруту для полювання, а не для захисту. Адже вироблення токсину в їхньому організмі — вельми затратний процес, що потребує ресурсів. Змії не полюють на людей і великих тварин.

Отрута

Як і в більшості гадюк, отрута гадюки звичайної гемотоксичного типу, тобто вона руйнує еритроцити — червоні кров’яні тільця. Також в отруті є нейротоксин, що діє на серцево-судинну систему. Зазвичай реакція організму після укусу спостерігається через 15–20 хвилин. Характерні такі симптоми:

1. Біль, що зростає разом із набряком.
2. Впродовж 48 годин можливі ускладнення у вигляді запалення лімфатичних судин і вузлів, геморагічні ексудативні пухирі, тромбофлебіт.
3. Можлива поява локального некрозу в місці укусу.
4. Інколи може піднятися температура, постраждалого може нудити.
5. Падіння тиску та підвищення пульсу.
6. Можливий розвиток серцевої недостатності.

Навесні отрута гадюки токсичніша, ніж улітку. Що ближче місце укусу до голови, то він небезпечніший. Однак отрута гадюки для дорослої здорової людини не смертельна. Найбільшу небезпеку вона становить для дітей, хворих та людей похилого віку. Особливо небезпечні укуси в шию чи голову.

Протиотрута

Антидот проти гадючої отрути — це очищена сироватка крові імунізованих тварин (здебільшого коней), яким протягом певного часу вводили у невеликих кількостях отруту для того, щоб утворювалися антитіла.

На жаль, власного виробництва сироваток проти зміїних укусів у нас немає. 2020 року з’явилася інформація про те, що в Україні почали розроблення й випробування власної сироватки під назвою «Вариспладиб», але чи завершено нині ці випробування — невідомо.

Наразі моновалентну сироватку проти отрути гадюки звичайної виробляють у країнах Азії, росії та в Європі. Найпоширенішим комерційним постачальником такої сироватки була якраз рф, яка успадкувала виробничі потужності та фармакологічні розробки СРСР. У СРСР випускалося чотири основні види сироватки, а саме: моновалентні «Антигюрза», «Антикобра», «Антиефа» та полівалентна від трьох видів змій. Окремо від укусів гадюки звичайної сироватки не випускали й у таких випадках використовували «Антигюрза» (гюрза належить до родини гадюк).

Треба знати, що в Україні через аптеку ви навряд чи купите собі ампулу протиотрути. До початку повномасштабної російської агресії закупівля такого препарату здійснювалася через МОЗ. І закуповували його на обласні чи районні лікарні. Адже існують жорсткі вимоги щодо транспортування та зберігання сироватки. Вона має зберігатися за постійної температури 2-8 градусів Цельсія в захищеному від сонячного проміння місці. Тобто в холодильнику.

А у разі порушення правил транспортування чи зберігання сироватку заборонено використовувати!

Після введення сироватки можливі ускладнення, зокрема анафілактичний шок. Саме тому вводити сироватку повинен лікар і бажано в медичному закладі. Термін вводу сироватки — до 3 годин, найбільш ефективне введення — у перші 30 хвилин.

Таки вкусили, що робити?!

Зазвичай на рік офіційно реєструють 30–50 випадків укусів змій. Офіційна статистика свідчить, що за останні 10 років такі інциденти не призводили до летальних фіналів.

Приблизно 70 % укушених взагалі не відчували ніяких симптомів або відчували пекучий біль безпосередньо в місці укусу.

2006 року МОЗ затвердило клінічний протокол дій, які обов’язкові для надання медичної допомоги хворим на гостре отруєння Код МКХ-10: Т63 «Токсична дія, спричинена контактом з отруйними тваринами».

Звісно, в польових умовах дотриматися всіх пунктів майже не реально. Але ось алгоритм, який базується на вимогах клінічного протоколу:

1. Очистити місце укусу (зняти одяг, промити рану), щоб залишки отрути не потрапляли в рану. Якщо це кінцівка, треба зняти всі каблучки, годинник. Бо через алергічну реакцію місце укусу почне набрякати.
2. Необхідно уповільнити розповсюдження отрути по тілу. Для цього допоможуть горизонтальне положення постраждалого та знерухомлення місця укусу, спокій.
3. Зону ураження отрутою слід охолодити. Якщо, звісно, знайдеться лід і холодильник.
4. Мінімізувати кількість отрути в організмі — давати багато пити та по змозі дати сечогінні препарати.

Надалі надавати постраждалому медикаментозну допомогу. Для послаблення дій отрути даємо преднізолон 30-60 мг. Знімаємо алергію за допомогою антигістамінних препаратів: діазолін, димедрол, лоратідін тощо. Даємо протизапальне — дексаметазон або аналоги. Підтримка серцевої діяльності — кордіамін або інше.

Бажано відправити постраждалого до лікарні, щоб лікарі спостерігали за хворим.

Чого не треба робити:

1. Припікати, розрізати рану, робити кровопускання, обмивати марганцівкою — це завдасть додаткового травмування й ніяк не допоможе. У гадюки гострі та довгі зуби, тому зовнішні маніпуляції ніякого впливу не зроблять.
2. Накладання джгута заборонено, бо може спричинити ампутацію кінцівки. Гадюча отрута — некротизуюча й у разі, якщо кровотік буде зупинений, може спричинити гангрену.
3. Алкоголь, їжа, активні рухи будуть пришвидшуватидію отрути.

Чи відсмоктувати з рани отруту — немає єдиного погляду щодо ефективності цієї процедури. Якщо ми говоримо не про спеціальні відсмоктувачі. Але ними ще треба вміти користуватися й мати їх у наявності.

Отже, підсумовуючи сказане, хочемо підкреслити, що шанс бути укушеним отруйною змією досить малий. І здебільшого для вояків отрута гадюки не становить великої небезпеки. Але краще бути обізнаним і діяти правильно, якщо прикрий інцидент уже стався.

Фото з мережі інтернет.
Колаж автора