Де можна побачити лисицю?

Лисиця живе на території Тибетського плато, рідше зустрічається в північній Індії, Непалі, в деяких провінціях Китаю. Кеш

Як можна впізнати лисицю?

Це тварина з переважно рудим волосяним покривом, який на животі й горлі стає білуватим, а на лапах чорнуватим. Мордочка в лисиці загострена, хвіст пухнастий, вуха настовбурчені. Цей звір м'ясоїдно-всеїдний — харчується переважно гризунами та кроликами, а також комахами, рибою й плодами рослин.

Що робити коли побачив лисицю?

Побачив дику тварину – потрібно її застрелити. Проте це забороняється законом. Відповідно до закону України «Про тваринний світ» всі види тварин знаходяться під охороною. Тобто, якщо ви побачили лисицю в своєму мікрорайоні, її вбивати не можна, бо це порушення закону.

Руда (звичайна)

Історія

Руда (або звичайна) лисиця – найбільш розповсюджений та широко відомий вид роду лисиць. Вона також є найбільшим видом роду.Звичайна лисиця розповсюджена вельми широко – в Європі по всій території, в північній Африці (Єгипет та Алжир, Марокко, північний Туніс), більшій частині Азії (аж до північної Індії, південного Китаю та Індокитаю), в Північній Америці від арктичної зони до північного узбережжя Мексиканської затоки. В Австралії лисиця була акліматизована і розповсюдилась по всьому континенту, за винятком деяких північних районів з вологим субекваторіальним кліматом. В Україні руда лисиця зустрічається по всій території. Забарвлення та розміри лисиць відрізняються великою географічною мінливістю; всього нараховують 40–50 підвидів, не беручи до уваги більш дрібних форм. Загалом, при просуванні на північ лисиці стають крупнішими та яскравішими, на південь – дрібнішими та більш тьмяно забарвленими. В північних районах та в горах також частіше зустрічаються чорно-бурі та інші меланістичні форми забарвлення лисиць. Окрім добичі хутра в природі, лисицю на хутро розводять і в неволі. Наприкінці ХІХ сторіччя було штучно виведено породу сріблясто-чорних (чорно-бурих) лисиць. Потім, завдяки селекції, у цієї породи було значно покращена (порівняльно з диким типом) якість хутра, а також на її основі виведено ряд інших хутрових порід: платинова, бакуріанська, дакотська і т. ін.

Стандарт породи

Для цієї породи характерна міцна будову тіла, великі розміри, міцне здоров’я, жвавий темперамент. Тварини цього типу мають густий, пишний і шовковистий волосяний покрив однакової довжини по всьому тулубу. Грудна клітка світла або жовтувата, черево біле або рудувата (як і боки), або з чорною плямою на червоному тлі. Вушка і шкарпетки лап чорні. Кінчик хвоста, як правило, білий, але по всій довжині, а не рідко і по тілу розкидані чорне волосся. Підшерсток по всьому тілу сірий, або коричневий різних відтінків. Хребет і боки тварини яскраво-рудого кольору, який може бути різних відтінків. Руда лисиця найбільший вид роду лисиць. Довжина її тіла досягає 90 см, хвоста - 60 см, маса від 6 до 10 кг.

Господарська характеристика

Подібно до вовка, лисиця належить до моногамних тварин, що розмножуються тільки один раз на рік. Тічка (на території України) в неї проходить з грудня до лютого, і продовжується у кожної самки лише кілька днів. Час гону та його ефективність залежать від погоди та вгодованості звірів. Бувають роки, коли до 60 % самок лишаються без потомства. Вагітність у лисиць продовжується 49–58 діб. У виводку налічується від 4–6 до 12–13 цуценят, вкритих темно-бурою шерстю. У двотижневому віці вони починають бачити, чути, в них прорізаються перші зуби. Півтора місяці мати годує лисенят молоком, окрім того, батьки поступово привчають їх до звичайної їжі, а також до її добичі. Загалом, з часу гону до остаточного виходу лисенят з нори проходить близько 6-ти місяців. У їх вихованні беруть участь обидва батьки. В неволі лисиці живуть 20–25 років, але в природі лише кілька років.Під час гону та просто у стані збудження лисиця видає надривистий голосний гавкіт; самці, що б’ються, пронизливо верещать. Лисиця має велике господарське значення як цінний хутровий звір, а також регулятор чисельності гризунів та комах. При цьому збиток, який наноситься лисицями промисловій дичині та свійським птахам, є набагато меншим за користь, яку лисиця приносить, знищуючи гризунів – споживачів зерна.