Скільки води потрібно для вирощування 1 кг пшениці?

У рослинництві кількість споживаної води набагато менша. Щоб виростити кілограм бобів, потрібно 4 тисячі літрів води, кілограм сої - 2,1 тисячі літрів та 1 тисяча літрів води на кілограм пшениці.

Як росте пшениця?

Загальна тривалість росту озимої пшениці в середньому становить близько 300 днів. При цьому на проростання та початковий розвиток може припадати до 30 днів, на кущіння – до 150, на розвиток стебла – 48, на висування колоска – 6, на цвітіння – 11 та на дозрівання – до 50 днів.

Хто вирощує пшеницю?

Перша п'ятірка країн-виробників пшениці це — Китай, Індія, рф, США та Австралія. Незмінним лишається місце ЄС у світовому виробництві, у 2022/2023 МР — 134,3 млн т. Більше пшениці виробляє лише Китай. Водночас, для окремих країн «великої десятки» сезон 2022/2023 ознаменувався своїми рекордами та антирекордами.

Секрети вирощування пшениці: отримуємо максимально високий урожай

Пшениця – одна з найбільш популярних в аграрному секторі зернових культур. Багатовіковий досвід вирощування дозволяє досконально розібратися в тонкощах землеробства, щоб отримати урожай з високим показником рентабельності. Його розраховують з посівної площі на 100 гектар.

Пшениця – одна з найбільш популярних в аграрному секторі зернових культур. Багатовіковий досвід вирощування дозволяє досконально розібратися в тонкощах землеробства, щоб отримати урожай з високим показником рентабельності. Його розраховують з посівної площі на 100 гектар.

Задумуючи зайнятися вирощуванням пшениці, потрібно проаналізувати свої шанси на отримання прибутку: фінанси, кліматичні умови, стан ґрунту, технічна база.

Фактори, що впливають на врожайність

Якість насіння – не єдина складова успіху. Для хорошого результату необхідні:

1. Достатня кількість світла. На це впливають тривалість світлового дня та густота сходів. Сонячне світло повинно мати доступ до всіх частин рослини. Так вони зможуть накопичити корисні для їхнього розвитку речовини, сформувати достатню вегетативну масу. Тому посів не може бути занадто густим, а світловий день – коротким. Інакше не уникнути вилягання/хвороб.
2. Сприятливий для конкретного сорту діапазон температур. Оптимальним для розвитку посівів є від +10 до +24 °С. Після проростання і загартування рослини, залежно від виду, можуть витримувати і низькі (до -24 °С), і високі (до +32 °С) температури. Цей фактор потрібно передбачити, підбираючи сорт для певного регіону.
3. Помірна кількість вологи. Достатньо зволожений ґрунт особливо важливий у період вегетації. Слід враховувати, що для пшениці твердих і м’яких сортів потрібна різна кількість вологи. Деякі сорти виявляються взагалі невибагливими в цьому питанні. В окремих випадках рослини здатні добувати воду, що знаходиться на глибині одного метра.
4. Родючий ґрунт. Найкращим є жирний чорнозем, особливо той, що знаходився під паром. Якісний середньосуглинковий ґрунт – також запорука високого врожаю. Краще, якщо його pH знаходиться в межах 6–7,5.
5. «Правильні» попередники. Такими для пшениці є картопля, буряк, бобові та інші просапні культури, а також сидерати. Це допомагає уникнути передачі захворювань, виснаження землі, розвитку бур’янів. Що має рости перед пшеницею, залежить від її виду. Після збору урожаю попередників рекомендовано дискове або лемішне лущення.

Такі умови можуть здатися занадто жорсткими. Однак велика кількість сортів, виведених для різних куточків планети, дозволяє вибрати той, що відповідає умовам конкретного регіону.

Правила вирощування пшениці

Починають посівну кампанію з підготовки ділянки, щоб вона відповідала агротехнічним вимогам в умовах конкретного регіону. Також в ній не повинно залишатися залишків інших культур і грудочок, що в діаметрі перевищують 50 мм.

Під час внесення насіння потрібно дотримуватися певних правил, які стосуються висіву:

• рівномірний розподіл посівного матеріалу;
• дотримання норм внесення на гектар: твердих – 5–6 млн насінин/га, м’яких – 4–5 млн насінин/га;
• відповідна глибина загортання – для ярих рекомендовано 4–5 см, озимих – 3–8 см;
• своєчасне проведення всіх робіт.

Відповідно до виду пшениці вибирають один зі способів висівання: рядовий, вузькорядний або перехресний.

Догляд за посівами

Вирощуючи озиму пшеницю, потрібно подбати про її збереження в умовах холодного сезону. Догляд зводиться до кількох видів заходів:

1. Накочування необхідне для поліпшення контакту насіння з ґрунтом.
2. Боронування позбавляє від джерел захворювань, покращує аерацію.
3. Боротьба з бур’янами підвищить врожайність на 20–30%, оскільки дикорослі рослини забирають у культурних світло, вологу, поживні речовини. Для знищення застосовують різні гербіциди.
4. Запобігання розвитку й поширенню хвороб дозволить зберегти урожай максимально високим. У разі появи шкідників доведеться підібрати відповідні інсектициди. А з грибковими захворюваннями потрібно вчасно почати боротьбу фунгіцидами.
5. Для контролю розвитку рослин слід у 2–3 етапи вносити ретардант.

Підвищенню врожайності пшениці гарно сприяють добрива. Розводять їх відповідно до інструкції, враховуючи особливості ґрунту. Кращий момент для підгодівлі – початок трубкування. Землю під ярі обов’язково підживлюють також і в передпосівний період.

Збирання урожаю

Коли та як збирати пшеницю, залежить від кліматичних умов регіону. Терміни з року в рік можуть не збігатися. Проте розбіжність незначна. Завдання фермера – визначити ступінь зрілості зерна, щоб не дати йому перестояти до осипання, але й поспішати не варто. Адже досушування забере час та ресурси. Оптимальна вологість зерна – 20%.

Збирають урожай одно- або двофазним способом (пряме й роздільне комбайнування). Починати це робити рекомендують за 12 днів до повного дозрівання. Після завершення збирання спеціальною технікою проводять сушку та кінцеву обробку зерна.

Хоча сучасне оснащення дозволяє швидко і якісно обробляти величезні наділи, обсяг урожаю залежить від правильно підібраної тактики його вирощування.

Вирощування озимої пшениці

Пшениця є основною хлібною культурою, що вирощується в Україні, якими б не були погодні та економічні умови.

Технологія вирощування основної зернової культури – озимої пшениці, як і інших с/г культур, тільки тоді буде ефективною, якщо вона буде гармонійно працювати в системі: грунтово-кліматичний потенціал – рівень родючості грунту – попередник – сорт – строки сівби – норми висіву – збалансована система живлення, збалансований фінансовий стан агрофітоценозу – раціональний обробіток грунту і збір врожаю.

Сучасні високопродуктивні сорти озимих зернових культур відзначаються підвищеними вимогами до попередників, родючості грунту, наявності вологи та чистоти поля від бур’янів.

Суворе дотримання усіх без винятку агротехнічних прийомів забезпечує одержання високих врожаїв з відповідною якістю зерна.

Якісна підготовка грунту – це основа для всього технологічного комплеку заходів по вирощуванню озимих зернових.

Обробіток грунту під озимі повинен бути диференційованим – відповідно до грунтових і погодних умов, попередників, термінів їх збирання, окультуреності поля, технічного забезпечення господарства. Озима пшениця вибаглива до наявності в грунті поживних речовин, а також до реакції грунтового середовища. Норму добрив розраховують з урахуванням попередника, механічного складу грунту, забезпеченості його живильними речовинами і запланованого врожаю.

Основне завдання обробітку грунту – нагромадження і збереження вологи для одержання повноцінних сходів, доброго розвитку та укоріненя рослин з осені.

До значного зниження продуктивності озимої пшениці призводять розміщення її повторно після неї самої. Добрими попередниками є культури раннього прибирання, після яких на полі знижується забур'яненість, зменшується можливість поширення хвороб і шкідників, а в грунті накопичуються легкозасвоювані поживні речовини. До таких попередників відносяться багаторічні і однорічні трави, зернобобові, кукурудза на зелений корм, а також гречка, кукурудза на силос, ріпак, рання і середньостигла картопля. Пшеницю можна сіяти після вівса, оскільки він не уражається кореневою гниллю і залишає більш якісні поживні залишки порівняно з іншими зерновими культурами. Повторно засівати поле озимою пшеницею можна через два роки, коли під дією корисної мікрофлори грунт очиститься від більшості хвороб і шкідників. Не слід розміщувати її після ячменю через поразку кореневою гниллю.

Посів здоровим насінням – важлива умова одержання високого врожаю. Заражене зерно є основним джерелом інфекції для багатьох шкодочинних організмів (сажкові, кореневі гнилі, стеблові гнилі, тощо). Саме тому потрібно зробити все можливе, щоб ця інфекція не стала причиною загибелі наступного врожаю. Оздоровлення насіння досягається протруєнням його хімічними засобами (пестицидами), ефективними проти інфекцій та хвороб, що визначається за допомогою аналітичних досліджень які проводить Державна установа «Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія».

Протруєння насіння з точки зору охорони навколишнього середовища є найбільш екологічно прийнятним методом захисту посівів.

Ринок фунгіцидних препаратів – протруйників дуже великий і різноманітний. Кожна група препаратів має свій спектр і характер дії на шкідливі організми. При виборі протруйників необхідно звертати увагу на хвороби, проти яких буде застосовуватись той чи інший препарат. Не слід забувати і про те, що за умов застосування з року в рік одного і того самого препарату може виникнути привикання патогену до діючої речовини.

Ефективність протруйників в значній мірі залежить від якості протруєння. Слід дотримуватися рекомендованих норм витрат препаратів. При зменшенні їх не досягається бажаного ефекту, а завищення норми призводить до зниження схожості насіння.

Догляд за посівами передбачає підживлення азотними добривами, захист від шкідників, хвороб і бур'янів.

Сучасна технологія виробництва зернових культур ба­зується на помітному збільшенні енерговитрат на техніку, добрива, пестициди та ін. Тому по-господарськи правильне використання енергії необхідно розглядати як одну з важ­ливих умов збільшення виробництва продукції сільського господарства.

З метою зменшення забруднення навколишнього середовища слід ретельно розраховувати дози добрив, вибирати правильні строки і способи їх внесення. При розрахунках доз добрив важливо враховувати як біологію рослин і розміри запланованого врожаю, так і грунтово-кліматичні умови.

Раціональне господарювання на землі – головний фактор її процвітання, природа – національне багатство, її охорона – всенародна справа. Боротьба за екологічну безпеку повинна розглядатись як одне з найвідповідальніших завдань спеціалістів усіх галузей народного господарства

Завідувач відділу аналітики
пестицидів, агрохімікатів
Державної установи «Тернопільська
обласна фітосанітарна лабораторія»
Гоц А.В.