Що таке луки визначення?

Лу́ка, луг — ділянка ґрунту в умовах достатнього або надмірного зволоження, вкрита переважно багаторічними трав'янистими рослинами, в основному злаками та осоковими. Зазвичай використовується як пасовища для домашньої худоби та як сіножаті. Всі луки характеризуються наявністю травостою та дернини.

Де в Україні є луки?

У Лісостепу та Степу, де домінують степ. трав'янисті угруповання з ксерофітів, Л. розміщені в заплавах річок, глибоких подах, на днищах балок та їхніх пн. схилах тощо. Кеш

Як на українській лук?

Тлумачення, значення слова «лук»: ЛУК, а, чол. Ручна зброя для метання стріл, яка має вигляд стягнутої тятивою дуги.

Словник української мови

Л У ́ КА, и, жін. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Степ без краю; зелені та м'які луки понад річкою; темні луги з дібровами (Марко Вовчок, I, 1955, 169) ; На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40) .

ЛУК А ́ , и, жін.

1. Вигин переднього або заднього краю сідла. Він на луку в сідлі упирає — До Києва на вороному коні скакає (Панас Мирний, V, 1955, 273) ; Підвівшись на стременах, він сідає на задню луку свого розгойданого сідла й дає коневі волю (Іван Микитенко, II, 1957, 54) .

2. Дугоподібний вигин русла річки або берега річки, моря. Ріка Буг, що вигиналася тут лукою, оперізувала гору і все старе місто з трьох боків (Яків Качура, Вибр., 1947, 277) ; Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 158) .

3. Луки — природне угруповання

Лука — це природне угруповання, де ростуть дикорослі трав’янисті рослини та живуть тварини. Рослини на луці добре освітлюються Сонцем, тому отримують багато світла й тепла.

Дикорослі трави вкривають луки суцільним килимом. Їхні корені тісно переплітаються у ґрунті, захищаючи його від висихання та руйнування вітром, водою. На луках ростуть тонконіг, тимофіївка, стоколос, лисохвіст, пирій, деревій, волошка, королиця, конюшина, жовтець. Усі рослини луків мають невеликі за розмірами листки, щоб під палючими сонячними променями випаровувати менше вологи. Практично відсутні дерева та кущі.

Луки приваблюють комах. Метелики, оси, бджоли, джмелі живляться нектаром квіток. Різноманітні жуки, личинки метеликів, попелиці, цикади живляться рослинною їжею. Комахи-хижаки: сонечко, коник, бабка живляться іншими комахами.

На луках живуть тварини, які добре пристосувалися до існування серед трав’янистих рослин. Луки — це відкриті простори, тому на них живуть невеликі за розмірами тварини. Адже від ворогів вони можуть заховатися лише в густій траві чи в норах.

Комахами живляться жаби трав’яні, ропухи звичайні та ящірки, а також птахи — деркач, перепілка, плиска жовта. Деркач і перепілка люблять поласувати ще й насінням трав. Лелека білий, журавель сірий прилітають на луки в пошуках корму: жаб, ропух, ящірок, комах і мишей. На луках у норах водяться полівки та польові миші. Для них тут достатньо рослинного корму. Під землею живуть кроти. У пошуках їжі (дощових черв’яків, комах, личинок жуків) вони риють у ґрунті підземні ходи.

Я досліджую світ : підруч. для 3-го класу закл. загал. серед. освіти. У 2 ч. Ч. 2 / І. Жаркова, Л. Мечник, Л. Роговська, Л. Пономарьова, О. Антонов. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2020. — 144 с. : іл.

Я досліджую світ : підручник для 3 кл. закладів загальн. серед. освіти : у 2-х ч. Ч. 2. / Н. О. Будна, Т. В. Гладюк, С. Г. Заброцька, Н. Б. Шост, Л. В. Лисобей. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. — 160 с. : іл.