Що це за квітка герань?

Отже, герань. Герань – це багаторічник, так що цілком підходить для кімнатного розведення. В залежності від виду, це трав'яниста або напівчагарникова рослина. Взагалі фахівці-ботаніки нараховують більше 250 видів герані. У дикій природі ця рослина росте на півдні Африки.

Що лікує герань?

Лікувальні властивості рослини використовуються в народній медицині для приготування відварів і настоїв, що мають антибактеріальну, дезінфікуючу, протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, в'яжучу та заспокійливу дію, а також здатні розчиняти відкладення солей при сечокам'яній хворобі, ревматизмі та подагрі.

Як ще називають герань?

Пеларго́нія, або кала́чики (Pelargonium L'Hér.)

Пеларгонія

Пеларго́нія, або кала́чики (Pelargonium L'Hér.) — рід квіткових рослин з родини геранієвих. Налічує близько 250 [1] видів рослин, що походять переважно з Південної Африки (існує там близько 125 видів).

Часом геранню називають не лише рослини роду журавець (Geranium), а й рослини роду пеларгонія (Pelargonium), яких раніше відносили до гераней. Проте герань — другорядна ботанічна назва окремого роду споріднених рослин, українською «жураве́ць» (англ. cranesbill). Обидва роди належать до родини Geraniaceae. Лінней спочатку включив усі види в один рід, Geranium, але пізніше у 1789 році французький ботанік Шарль Луї Леритьє де Брютель розділив рослини на два роди.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Стебла прямостоячі або повзучі, гіллясті. Листки прості, пальчасті або пальчасто-розсічені.

Квітки різноманітного забарвлення, зібрані в мало- або багатоквіткові зонтичні суцвіття.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Багато видів ростуть у Східній Африці, ареал сягає на півночі до Близького Сходу (південь Туреччини та Іраку). Декілька видів ростуть в Австралії та Нова Зеландії, поодинокі ендемічні види є на острові Святої Єлени та на островах Тристан-да-Кунья [1] . Пеларгонії є одними з найбільш поширених садових рослин у районах, вільних від морозу, окрім того їх вирощують як кімнатні рослини. У відкритому ґрунті не зимують [1] .

Види [ ред. | ред. код ]

У Флорі України зустрічаються два види — пеларгонія надрізанолиста (Pelargonium radula) та пеларгонія смугаста (Pelargonium zonale) [2] .

Серед декоративних пеларгоній розрізняють дві великі групи видів: кущові і ампельні. У свою чергу, кущові поділяють на квітучі й духмяні.

• Пеларгонія смугаста (Pelargonium zonale) — широко розповсюджена пеларгонія, часто культивується влітку у квітниках, має народну назву «калачики». Округлі, злегка лопатеві листки з невеликими зубцями. На листках помітні концентричні кола темно-зеленого або бурого забарвлення, які розділяють листя на зони. Звідси і назва — зональна пеларгонія. Суцвіття кулясті із простих або махрових квітів. Відомі сотні сортів з різноманітним забарвленням і формою квітів і малюнком листків. У горщику пеларгонія зональна досягає 30-60 см у висоту, але є сорти висотою і до 1,5 м.
• Пеларгонія крупноквіткова (Pelargonium grandiflorum) або пеларгонія домашня (Pelargonium domesticum) — більш популярна назва «королівська пеларгонія» або «пеларгонія Марти Вашингтон». Час цвітіння (з початку весни до середини літа) коротший, ніж у зональних пеларгоній, квітки більші, гофровані, часто більш ефектні і звичайно двоколірні. Листки із зубчастим краєм близько 7,5 см завширшки, характерного малюнку не мають. У горщику вони досягають 30-60 см у висоту.

• Пеларгонія головчаста (Pelargonium capitatum). Листя із запахом троянди. Рожево-лілові квітки. У відповідних умовах досягає 90 см.
• Пеларгонія кучерявенька (Pelargonium crispum). Дрібні, лопатеві блідо-зелені листки з лимонним запахом. Рожеві квітки. Досягає 60 см.
• Пеларгонія сильнопахуча (Pelargonium graveolens). Сильно розділені лопатеві листки із запахом троянди. Квітки від рожевих до рожево-червоних. Досягає 90 см.
• Пеларгонія ароматна (Pelargonium odoratissimum). Листя з ароматом яблук. Білі квітки. Висота близько 30 см.
• Пеларгонія повстяна (Pelargonium tomentosum). Великі округлі, злегка лопатеві листки із запахом перцевої м'яти. Дрібні білі квітки. Висота близько 60 см.

• Пеларгонія щитоподібна або плющеподібна (Pelargonium peltatum) має ребристі стебла, що стеляться, із плющеподібними листками. Прості або махрові зірчасті квітки звичайно рожевого або червоного тонів, іноді білих або яскраво-зелених, зрідка із червонуватою облямівкою. Ця група пеларгоній є чудовою прикрасою вікон (особливо в підвісних кошиках), балконів і веранд.

Використання [ ред. | ред. код ]

Духмяні (запашні) пеларгонії вирощують заради ароматних листків, які містять запашну ефірну олію. Тому навіть при незначному дотику рослина видає злегка терпкий, але дуже приємний аромат. Ефірні олії пеларгонії широко застосовуються в медицині, парфумерній та кондитерській промисловості. З цією метою використовують наступні види пеларгоній P. capitatum (L.) L'Hér. ex Aiton, P. fragrans (Poir.) Willd., P. graveolens L'Hér. ex Aiton, P. krappeanum Knuth, P. odoratissimum (L.) L'Hér. ex Aiton, P. radula (Cav.) L'Hérit.

Екстракт кореня Pelargonium sidoides застосовується в медицині при інфекційних захворюваннях ЛОР-органів [3] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абв Roger Philips, Martyn Rix (2011). The Botanical Garden. Vol. 2. Perennials and annuals. London: Macmillan. с. 114. ISBN0333748905.
2. ↑Pelargonium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
3. ↑Умкалор (Umkalor). Архів оригіналу за 5 травня 2014 . Процитовано 5 травня 2014 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 14. — 224 с.
• Все про квіти, вазони, рослини[Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Пеларгонія // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 25. — ISBN 978-966-429-165-8.
• Пеларгонія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 98. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• The Pelargonium Page: описи ботанічних видів рослин з фотографіями[Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Pacific Bulb Society: Pelargonium (tuberous species)[Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.]

Пеларгонія (Герань): догляд, пересадка, розмноження

Пеларгонія – багаторічна трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітами різного кольору з родини геранієвих. Пеларгонію в народі також називають калачики а на західній Україні - мушкателька. Декілька рекомендацій по догляду за пеларгонією.
На сьогоднішній день налічується 250 видів пеларгоній. У природному середовищі пеларгонія росте у Південній Африці на гірських схилах і сухих неродючих землях.

В Європі ця квітка з’явилася у кінці ХVII ст. і вирощується як кімнатна рослина. Пеларгонія вважається зовсім непримхливою рослиною, за нею дуже легко доглядати. Це одна і небагатьох квітучих рослин, яка не боїться прямих сонячних променів і добре себе почуває улітку на південних вікнах, балконах чи дахових терасах Вашого будинку.

Пеларгонію можна без труднощів вирощувати як у кімнатних умовах, так і на дворі. Початківцям слід починати саме з цієї квітки. Пеларгонія себе прекрасно почуває і рясно цвіте з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях. В результаті багаторічної роботи селекціонерів з’явилися багато сортів кімнатної герані. Існують сорти різних кольорів, з двоколірними, махровими квітами, двоколірними листками також виведені карликові види пеларгоній.

. . . . .

Види пеларгоній

Пеларгонію можна поділити на групи кущові і ампельні. Кущові бувають квітучі (P.Hortorum, P.Springtime., P.Modesty , P.Electra. ) і запашні (P.Capitatum, P.Graveolens. ).

Ампельні пеларгонії можна поділити на звичайні і махрові.

Завдяки безлічі гібридних видів ми можемо обрати рослину за кольором і формою квітки. При правильному догляді ці красиві квіти будуть милувати Ваше око своїм рясним довготривалим цвітом.

Догляд за пеларгонією

Пеларгонія дуже легка у догляді ці квіти себе прекрасно почувають і рясно цвітуть з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях на підвіконниках, терасах.

Температура повітря

Спеціального клімату для пеларгонії створювати непотрібно. Пеларгонія витримує температуру повітря до +8( ампельна +12 градусів), що дозволяє нам значно швидше на весні виносити її на відкрите повітря ніж інші квіти. Цвісти герань почне при температурі +15 С. Улітку витримує температуру 25 – 30 градусів С ( до 35 С у відкритому грунті). Пізньої осені пеларгонію викопують і заносять у прохолодне приміщення(+10 С), де тримають до ранньої весни.
. . . . .

Яскравість світла

Пеларгонія добре себе почуває і рясно цвіте на сонці, в тіні і напівсонячних місцях. Якщо у літні спекотні дні герань стоїть на південному підвіконні, вона буде гарно цвісти але нижні листки почнуть сохнути краще переставити рослину у яскраве місце без прямих сонячних променів. Запашні пеларгонії (P. Capitatum, P. Graveolens. ) надають перевагу легко притіненим місцям.

Полив пеларгонії та вологість повітря

Поливати пеларгонію улітку потрібно часто, у спекотні дні підливаємо 2 рази, увечері і зранку. Зимою підливають по мірі висихання землі. Вода підходить будь яка дощова, з під крану. Обприскування листків не потребує. У сильну жару краще переставити у тінь.
. . . . .

Пересадка пеларгоній та грунт

Для щорічного цвітіння пересаджувати пеларгонію необхідно кожної весни. Грунт можна купити у квіткових магазинах,вибирайте для квітучих, або ж зробити самостійно.

Підживлення пеларгоній

Починати підживляти пеларгонію потрібно в період бутонізації і протягом весни - осені один раз на 14 днів. Добрива використовуйте для квітучих. Для запашних підійде добриво з вмістом азоту. Азот активізує ріст листя і сповільняє цвітіння.

Обрізання та прищипування пеларгоній

Щоб отримати пишні кущі пеларгонії варто їх обрізати, як кущові так і ампельні краще це робити весною, або восени перед занесенням їх до будинку залишаючи від 10-20 см. висоти, відрізані пагони укорінюються.

Для посилення гіллястості стебел можна також прищипувати молоді пагони. Робити це можна в будь-який час року при необхідності. Відщипуємо новоутворені вершечки (1-2 верхніх листочка).
. . . . .

Розмноження пеларгоній

Розможується пеларгонія насінним і вегетативним способом розділенням куща та живцями.

Вегетативним способом пеларгонію можна розмножувати цілий рік.

Шкідники та хвороби

Насправді у пеларгонії мало ворогів. Це білокрилка, попелиця, цикламенів кліщ, білокрилка. Перед тим як занести рослину у будинок восени необхідно використати хім. препарати і ніякі шкідники рослині не будуть загрожувати.

Не забувайте що хім. препарати дуже шкідливі і токсичні для людини, потрібно вжити всіх необхідних заходів безпеки.
Хворобами пеларгонія хворіє дуже рідко, а саме їй загрожує чорна ніжка.

Помилки в догляді пеларгоній

• Відсутнє цвітіння: надто висока температура повітря.
• Краї листя жовтіють, сохнуть і опадають : недостатній полив, зараження білокрилкою.
• Всі листки опали стебла залишились голі: замало світла, зараження білокрилкою.
• На листках сіра гниль, гниття стебел, водянисті крапочки: надмірний полив, бажано пересадити у легшу землю і поставити на більш сонячне місце.

Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!

➡ Приват 4149629353047269

➡ Monobank: 4441114410047144