Яка харчова цінність м'яса?

Головна харчова цінність м'яса полягає в білках. Яловичина містить 18-20 %, жирна свинина близько 12 %, беконна свинина 17 %, баранина 16-20 % білка. Білки м'яса, особливо яловичини, є повноцінними.

Як вибрати якісне м'ясо?

Свіже м'ясо має молочний запах з легкою, ледь помітною кислинкою. Виразний неприємний запах говорить про те, що це м'ясо вже не першої і навіть не другої свіжості, купувати його у жодному разі не варто. Так само не варто брати м'ясо, яке має насичений м'ясний запах , тому що це говорить про його несвіжість. Кеш

Скільки грам білка в 100 г м яса?

Звичайно ж, білок міститься в м'ясі. У 100 грамах курячого або індичого філе — 30 г білка, пісної яловичини — 36 г, свинини — 30 г, кролятини — 21,5 г.

М'ясні страви: рецепти та блюда з м`яса від Євгена Клопотенко М’ясна страва – це смачно, ситно та досить легко в приготуванні. Якщо ви часто себе запитуєте, що ж приготувати на м’ясне, і вам набридло тільки варити або смажити птицю – то тут ви знайдете багато рецептів, які прийдуться вам до душі. М’ясні страви бувають дуже різними. Але головний критерій … See more

Харчова цінність м'яса

М'ясо — продукт забою сільськогосподарських та їстівних диких тварин у вигляді туші або частини туші (напівтуші, четвертини, відруби), що являє собою сукупність м'язової, жирової, сполучної та кісткової тканини (м'ясо на кістках) або без неї (безкісткове м'ясо). Також м'ясом іноді називають деякі субпродукти: язик, печінку, нирки, мозок і серце , діафрагми, м'ясо голів та стравохід і т. д.

М'ясо використовується переважно як харчовий продукт.

Зміст

Білки [ ред. | ред. код ]

Головна харчова цінність м'яса полягає в білках. Яловичина містить 18-20 %, жирна свинина близько 12 %, беконна свинина 17 %, баранина 16-20 % білка. Білки м'яса, особливо яловичини, є повноцінними. Однак від 3 до 15 % білків (в залежності від відрубу — мінімум в вирізці) припадає на білки сполучної тканини — колаген і в меншій мірі еластин. Обидва вони неповноцінні, оскільки містять надто мало цистину і зовсім не містять триптофану. Від кількості і якості сполучної тканини залежать спосіб і тривалість приготування: чим її більше і чим вона міцніша, тим довше треба нагрівати м'ясо.

Жири [ ред. | ред. код ]

Жирність м'яса коливається в більш широких межах, ніж вміст білка (від 2 до 17 % у яловичини і баранини, а у свинини і до 50 %). Жири містять переважно насичені жирні кислоти, однак у свинячому жирі чимало (до 10,5 %) поліненасичених кислот, у тому числі 9,5 % ліноленової, 0,6 % лінолевої і 0,4 % арахідонової, біологічно найбільш активною. З тваринних жирів свинячий, безумовно, найбільш повноцінний.

Вітаміни [ ред. | ред. код ]

У м'ясі і м'ясних продуктах досить багато вітамінів групи В: до 0,6 мг% тіаміну, до 0,2 мг% рибофлавіну і до 5 мг% ніацину. З мінеральних речовин (загальний вміст близько 1 %) варто відзначити фосфор, калій, цинк і залізо, причому залізо знаходиться в гемоглобіновій, легкозасвоюваній формі — воно засвоюється в три рази краще, ніж залізо з рослинних джерел.

Екстрактивні речовини [ ред. | ред. код ]

М'ясні продукти взагалі, а особливо печінка і нирки, відрізняються значним вмістом екстрактивних речовин, включаючи азотисті — креатин, карнозин, пуринові основи тощо Останні з названих (їх часто називають просто «пурини») при варінні наполовину переходять у бульйон, тому у відварному м'ясі їх менше, ніж у смаженому або тушкованому. А так як пурини перетворюються в організмі людини в сечову кислоту і можуть при зайвому вживанні викликати відкладення солей і подагру, то стає зрозумілою рекомендація дієтологів: з віком і при порушеннях обміну речовин обмежувати вживання бульйонів і смаженого м'яса.

Впливи теплової обробки на харчову цінність [ ред. | ред. код ]

М'ясо піддається різним видам кулінарної обробки — варіння, смаження, тушкування. При такій обробці розм'якшуються тканини, проте частково втрачаються деякі корисні речовини. Найбільше білків втрачається, до того ж безповоротно, коли м'ясо смажать, — 8-12 %. При варінні в бульйон переходить приблизно 10 % білків, але бульйон ми використовуємо в їжу, тому загальні втрати невеликі — не більше 2 %. Трохи більше білка пропадає при тушкуванні — від 4 до 8 %.

Втрати жиру при варінні досягають 25-35 %, і знову через перехід в бульйон; при тушкуванні вони набагато менші — 4-8 %.

Теплова обробка відбивається і на вітамінах.

1.2 Харчова та біологічна цінність страв із м’яса сільськогосподарської птиці

Для забезпечення населення продуктами птахівництва необхідно збільшувати і виробництво продукції і всіляко розширювати її асортимент. Саме це завдання вирішують такі галузі птахівництва як перепільництво, голубівництво і страусівництво.

Страви із птиці мають приємний смак, високу поживність і легко засвоюються організмом. Вони містять багато повноцінних легкозасвоюваних білків, жирів, вітамінів та екстрактивних речовин. За вмістом азотистих речовин найціннішим є філе птиці. Порівняно з м'ясом свійських тварин сполучної тканини у м'ясі птиці менше, вона ніжніша і пухкіша. Страви з нежирної птиці широко вживаються у лікувальному харчуванні.

Харчова цінність м'яса птиці характеризується кількістю і співвідношенням білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин і ступенем їх засвоєння організмом людини; вона зумовлена ​​також енергетичним вмістом і смаковими властивостями м’яса. Краще засвоюється і володіє хорошими смаковими властивостями м’ясо з рівним вмістом білків і жирів.

Найбільшою харчовою цінністю володіє м'язова тканина, так як вона містить переважно повноцінні білки з найбільш сприятливими для організму людини незамінних амінокислот[2].

М'ясо птахів – важлива складова в харчуванні людини. М'ясо птиці поживне і легко засвоюється (на 93%). Воно містить білки (15-22%), жири (5-39%), мінеральні солі, екстрактивні речовини, а також вітамівни А, D, РР, групи В. Жир птиці плавиться при низькій температурі (23-39), в ньому багато насичених кислот. При тепловій обробці він розтоплюється і просочує м'язову тканину, завдяки чому м'ясо стає соковитим, поліпшується його смак. У м'ясі птиці переважають повноцінні білки. З мінеральних речовин м'ясо містить солікалію, натрію, фосфору, кальцію, заліза, міді. В м'ясі птиці багато екстрактивних речовин, тому бульйони, особливо з курей, ароматні, викликають посилення виділення травних соків, а це сприяє кращому засвоєнню їжі.

Біологічна ефективність є показником якості жирових компонентів харчових продуктів, що відображає вміст поліненасичених жирних кислот. Вони містять всі незамінні амінокислоти. Амінокислотний склад м'яса птиці представлений різними амінокислотами.Найбільше значення з них мають лізин (8,7%), лейцин(7,8%), ізолейцин (3,6%), валін (4,8%) та ін. Вміст неповноцінних білків (еластин, колаген) в м'ясі птиці становить 1,5%, в яловичині 3% і свинині 5%. Лімітуючими амінокислотами є сірковмісні амінокислоти, ізолейцин, валін.

Біологічна ефективність є показником якості жирових компонентів харчових продуктів, що відображає вміст поліненасичених жирних кислот. Вони містять всі незамінні амінокислоти[3].

1.3 Загальна характеристика страв із сільськогосподарської птиці

Із сільськогосподарської птиці виробляють напівфабрикати різного асортименту. З курей – тушку, підготовлену до теплової кулінарної обробки; філе (з кісточкою і без неї); окісточки; крила; печінку; шиї; шлунки; гомілки; рагу; набори для холодцю, бульйону, супу. З курчат – тушку, підготовлену до теплової кулінарної обробки, а також набори для холодцю, рагу, супу. З качок і каченят – тушку, підготовлену до теплової кулінарної обробки; грудинку; окісточки; шкіру шиї для фарширування; крила; печінку; набори для холодцю, рагу, супу. З індичок – тушку, підготовлену до теплової кулінарної обробки; філе; окісточки; стегно; гомілку; шкіру шиї для фарширування; набори для холодцю, рагу, бульйону, супу [10].

Напівфабрикати з січеного м'яса курей та індичок виробляють двох різновидів: з м'яса зі шкірою й м'яса без шкіри (котлети "Пожарські"). Вони можуть бути натуральними та з котлетної маси із хлібом.

Спосіб теплової обробки готових напівфабрикатів залежить від виду, вгодованості й віку птиці.

Стару птицю варять або тушкують, оскільки у неї тверде м'ясо і при смаженні погано розм'якшується.

Для зберігання поживних речовин курчат та філе курки, слід використовувати такий прийом, як припускання. Щоб зберегти білий колір філе і поліпшити смак, під час припускання додають біле сухе вино або сік лимона.

Для других страв варять курей, курчат, індиків, рідше гусей, качок. Бульйон, що залишився після варіння птиці, використовують для приготування соусів або припускання рису для гарніру. Втрати при варінні птиці становлять 25-28 %.

У процесі припускання курчат, філе курей і дичини втрати поживних речовин менші, ніж при варінні. Втрати маси становлять 12 %.

Оброблені тушки птиці перед варінням формують, тобто надають їм гарної і компактної форми. Заправлені тушки птиці кладуть у гарячу воду (на 1кг продукту – 2-2,5 л. води) і доводять до кипіння, знімають піну, додають ріпчасту цибулю, біле коріння, сіль, зменшують нагрівання і варять до готовності при температурі 85-90°С. Готовність визначають кухарською голкою, проколюючи стовщену частину ніжок (голка вільно проходить, витікає прозорий сік). Час варіння залежить від віку і маси птиці. Курчат варять 20-30хв., молодих курей –майже одну годину, старих курей і півнів – до 2 год., гусей та індиків – 1-2 год.

Зварену птицю виймають з бульйону, охолоджують, потім розрубують на порції по два шматочки (від окосту і філе). Спочатку тушку розрубують на 4-6 частин залежно від величини тушок і норм виходу, складають у глибокий посуд, заливають гарячим бульйоном, доводять до кипіння і зберігають на марміті у закритому посуді.

Смажать птицю і вироби з січеного м'яса. Їх смажать основним способом, у жаровій шафі та у фритюрі. Втрати при смаженні птиці становлять 25-40 %, залежно від виду і вмісту жиру, який при смаженні витоплюється (при смаженні жирних качок і гусей витоплюється до 15 % жиру).

Старих курей, качок та індиків перед смаженням відварюють до напівготовності. Тривалість смаження курчат – 20-30 хв., курей і качок – 40-60 хв., гусей, індичок – 1-1,5 год.

Готовність смаженої птиці визначають проколюванням кухарською голкою товстої частини м'якоті (з готового виробу витікає прозорий сік) [4].

Вимоги до якості варених і припущених страв із птиці. Варена і припущена птиця нарубана на порції, які складаються з частинки тушки і частинки окосту. Колір філе курки, курчат від сіро-білого до світло-сірого, окосту –темно-сірий, гусей, качок – світло- або темно-коричневий, консистенція м’яка, соковита, ніжна. Смак у міру солоний, без гіркоти, з ароматом, властивим певному виду птиці і соусу.

Термін зберігання гарячих варених цілих тушок птиці не більше 1 год. Для тривалішого зберігання їх охолоджують, кладуть у холодильник. Перед викорис­танням розрубують на порції, заливають бульйоном і прогрівають.

Вимоги до якості смажених страв з птиці. Смажена птиця повинна мати рівномірний золотистий колір. Консистенція кірочки хрустка, всередині м’яка, соковита.

Котлети по-київськи та інші паніровані вироби мають світло-золотисту рівно­мірно підсмажену кірочку, смак і запах, властивий смаженій курці, консистенція м’яка, соковита, кірочка хрустка. Масло всередині котлет розтале, але не витікає.

Січеники правильної форми, на поверхні світло-золотиста кірочка, колір на розрізі від світло-сірого до кремово-сірого. Консистенція пухка, соковита. Не допускається почервоніння м’яса і присмак хліба.

Термін зберігання гарячих смажених цілих тушок птиці не більше 1 год. Для тривалішого зберігання їх охолоджують, а перед використанням розрубують на порції і прогрівають. Порціонні вироби смажать безпосередньо перед подаван­ням, оскільки при зберіганні погіршується їх якість. Страви з котлетної маси зберігають гарячими не більше 30 хв.

Вимоги до якості тушкованих страв з птиці. Смак і запах тушковано­го м’яса птиці з ароматом спецій і овочів. Консистенція соковита, м’яка, ніжна. Колір птиці світло-коричневий, овочів – властивий їх натурально­му вигляду.

Гарячими тушковані страви зберігають не більше 2 год [1].