Чому корова важко дихає?

Легкий тепловий стрес у корів, основними ознаками якого є: Підвищення температури тіла (ректальна температура > 39°С) Зниження надоїв та вмісту % жиру в молоці (в одиничних випадках) Підвищена частота дихання (> 80 вдихів / хвилина), лежачі тварини важко дихають

Як перевірити кетоз?

Більш надійними є такі методи діагностики кетозу:

1. Реактив Лестраде для аналізу сечі. Це один з найдешевших і найкоректніших методів. ...
2. Обчислення кетонових тілець в біопробі крові тварини. Таке тестування виконується за допомогою спеціального приладу. ...
3. Тест-смужки для визначення бета-кетонів в крові корів.

Лейкоз корів. Чим небезпечна ця хвороба та що про неї варто знати

08/05/2020

Вже давно не доводилось порушувати тему лейкозу ВРХ – хронічного захворювання вірусної етіології, яке вражає, в основному, високопродуктивних корів і може протікати цілком безсимптомно, проте наслідки цієї хвороби лише летальні.

Хвороба свого часу наносила значні економічні збитки і тваринництву Тернопільської області, де загальний рівень інфікованості худоби становив майже 30%. Через лейкоз, господарники змушені були піддати забою десятки тисяч голів великої рогатої худоби (далі-ВРХ). На розв’язання проблеми пішли десятки років. Проте, нині хвороба носить спорадичний характер, а інфікованість ВРХ по області складає лише 0,02%, що є одним з найнижчих показників в Україні.

Здавалось би, що на цьому можна ставити крапку, проте викликає занепокоєння той факт, що у різних місцях області в останні роки в індивідуальних господарствах населення, лейкоз ВРХ все частіше нагадує про себе. Службою ветеринарної медицини у кожному випадку проводяться розслідування і доводилось констатувати, що всі хворі тварини були придбані новими власниками у заготівельників живності.

Наведемо один давній, проте дуже класичний приклад, коли господиня, повертаючись з Тернополя, побачила, як в одному з сусідніх сіл, на пасовищі, що неподалік автомобільної дороги, випасалась її корова, яку вона тижнів 2 тому, через заготівельника, здала на забій, бо ветеринари виявили у тварини збудника лейкозу. Інтерес взяв верх і жінка не полінувалась наступного дня поїхати у те село і відшукати свою Красулю. Нові господарі повідомили, що придбали корову в заготівельника. А платню, яку вони озвучили, була значно вищою, ніж та, за якою корова була продана посередникові.

А ось ще один приклад. В одного господаря у Заліщицькому районі захворіло на лейкоз відразу дві корови. Спеціалісти ветеринарної медицини району при епізоотичному розслідуванні встановили що, як і в наведеному вище прикладі, тварини були придбані через заготівельника, без будь-яких ветеринарних документів, які б засвідчували про їх походження та стан здоров’я. І до того ж – корови не піддавались ідентифікації.

Не будемо стверджувати, що всі заготівельники здатні на такі кроки. Та інколи трапляються особи, які можуть підсунути довірливим людям «свиню» у вигляді корови, інфікованої збудником лейкозу чи туберкульозу. І то за чималу платню. У них в цьому питанні вже відпрацьований і неодноразово перевірений сценарій. Мовляв, є гарна молочна корова, яку господарі здали, бо через старість вже неспроможні її утримувати. Або щось на зразок цього.

Нагадаємо, шо в молоці від лейкозних корів, крім самого вірусу, містяться ще й продукти його життєдіяльності, які при тривалому споживанні можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань.

Тому, застерігаємо всіх, хто у своєму господарстві може і хоче утримувати корів – не піддавайтесь впливу невідомих і, в такому випадку часто нечесних, людей. Купувати корів варто в осіб, від яких можна отримати інформацію про стан здоров’я тварини, яка має бути підтверджена ветеринарним документом, виданим державною установою ветеринарної медицини.

Якщо ви все-таки вирішили купувати корову у заготівельника живності, то вимагайте ветеринарний документ і візьміть у нього контактні дані. Придбавши тварину, повідомте про це у місцеву установу ветеринарної медицини, спеціалісти якої проведуть відповідні дослідження, котрі покажуть, чи корова є дійсно здоровою.

Червонка у корови

Гіподерматоз великої рогатої худоби (ВРХ) являє собою хронічний запальний процес, який локалізується під шкірою в результаті попадання туди оводів під назвою «Hypodermatidae». Паразитування цих комах викликає поступову інтоксикацію організму і це стає причиною зниження продуктивності тварин.

Опис і причини хвороби
Небезпека підшкірних оводів полягає в тому, що вони живуть практично по всій території країни, тому уникнути зараження ВРХ дуже важко. Дорослі самки оводів ззовні схожі на джмеля, а збудниками гіподерматозу є личинки, довжиною 3 см і товщиною близько 1,5 см. До основних причин зараження можна зарахувати територіальне розташування ферми, клімат місцевості, а також густота розміщення тварин на пасовищах.

Епізоотологічні дані
Початок розвитку гіподерматозу можна спостерігати вже в перші теплі дні весни. Адже саме в цей період підшкірні оводи відкладають близько 800 яєць по всьому тілу ВРХ. Але, частіше за все, для розмноження ці комахи вибирають волосяні частини - живіт, груди, рідше - пах і вим'я.

Через 4-5 днів після кладки, з яєць вилуплюються личинки 1-ої стадії, проникаючі в тіло тварини і рухаються в напрямку спинного мозку, де вони переходять у 2-у стадію протягом 6-9 місяців.

По закінченню цього періоду личинки потрапляють в ділянку спини. Там вони створюють капсули для повного перетворення в личинок 3-ї стадії, яке в цілому триває від 17 до 43 днів. Після закінчення цих процесів личинки виходять назовні і через 1-3 дні перетворюються в лялечок. Слід знати, що у молодих тварин капсули з личинками 3-ї стадії утворюються на місяць раніше, ніж у дорослої і здорової великої рогатої худоби.

Симптоматична картина
Велика рогата худоба інтуїтивно відчуває наближення оводів і в цей період можуть спостерігатися такі ознаки: постійне занепокоєння тварини, що знаходиться на пасовищі; свербіж, набряки, болючість уражених ділянок шкіри; істотне зниження маси тіла ВРХ; зменшення кількості молока у корів; розрив кровоносних судин в місцях просування личинки; параліч кінцівок, спровокований потраплянням великої кількості комах в спинномозковий канал; на спині або попереку можуть утворюватися характерні опуклі затвердіння з ледь помітними отворами по центру; може спостерігатися забруднення волосяного покриву в період рясного виділення гною з жовна.

Діагностика захворювання
Щоб діагностувати гіподерматоз великої рогатої худоби, слід періодично проводити огляд корів в період з березня по вересень включно. Пальпація проводиться по всій спині, від шиї до крижів.

Найбільш ефективно знищення личинок оводів на першій стадії розвитку, тому важливо своєчасно оглянути корів і прийняти рішення про необхідність консультації з фахівцем.

Методи лікування і профілактики гіподерматозу
Гіподерматоз ВРХ, як і будь-яке інше захворювання, легше запобігти, ніж лікувати. З метою профілактики забороняється випасати тварин на заражених оводами ділянках.
Лікування та знищення личинок, які потрапили під шкіру тварин, проводиться в 2 стадії:
- Рання (15 вересня - 15 листопада), здійснюється за допомогою інсектицидів серед корів, нетелів, тварин на відгодівлі, молодняку до 3-х місяців. Профілактику проводять гіподермін-хлорофосом і хлорофосом у особин, на тілі яких виявлено більше 5-ти жовен. Препарат наносять тонким шаром за допомогою автоматичного дозатора уздовж хребта.
- Пізня (з 1 березня до вересня), сприяє знищенню личинок на 2-3 стадії дозрівання. Для обробки уражених ділянок використовують 4%-розчин хлорофосу. Через деякий час проводять повторний огляд на наявність жовен. Оскільки організм молодих і хворих тварин має найменшу опорну здатність, їх зараження відбувається частіше, ніж у іншого поголів’я. Тому важливо до профілактики цієї групи ставитися особливо ретельно.
Широко поширені методи медикаментозної профілактики та лікування гіподерматозу у корів. Позитивний результат дають препарати фосфорорганічної групи (фентіон, хлорофос, діоксафос). Однак їх категорично заборонено давати тваринам в період лактації, оскільки токсини можуть потрапляти в молоко. Практично на 98% загибель личинок овода викликають інсектициди на основі авермектину. У місцях стійлового утримання великої рогатої худоби в момент випадання личинок рекомендується збирати і знезаражувати гній біотермічним шляхом, що дозволяє запобігти гіподерматозу ВРХ.