Що таке хелатні добрива?

Короткий огляд: що таке хелатна форма добрив Сучасні хелатні добрива це інноваційний комплекс, в якому спеціальний агент (хелат в перекладі означає - клешня), захоплює і утримує іони мікроелементів (заліза, марганцю, міді, сірки, цинку та інших металів). У хелатних добривах мікроелементи поєднуються з органікою.

Що таке Хелатна форма?

Хелатна форма – це іони металів у поєднанні з органічними кислотами. Тому мікроелементи в хелатній формі набагато краще засвоюються рослинами.

Що значить Хелатна форма?

Хелатна форма міді - поєднання іонів мінералу з амінокислотами, має засвоюваність від 70 до 99%. Хелатні форми, на відміну від звичайних, не викликають побічних порушень травлення та здуття, оскільки не впливають на рівень кислотності шлунка.

Інтернет-магазин мікродобрив Квантум

В асортименті нашого інтернет-магазину представлені високоефективні мікродобрива: рідкі комплексні NPK добрива, сухі водорозчинні добрива, комплекси хелатованих мікроелементів та мікрогранульовані добрива.

• рідкі преміальні стартові добрива;
• комплексні мікродобрива для різних культур;
• моноелементні мікродобрива для корекції живлення рослин; функціональні мікродобрива спрямованої дії;
• добрива-біостимулятори;
• водорозчинні мінеральні добрива;
• високотехнологічні ад’юванти.

Рідкі преміальні стартові та мікрогранульовані добрива. Рідкі концентровані безбаластні NPK добрива Квантум Діафан ACTion використовуються для ґрунтового внесення (в якості стартового добрива при посіві), для листкового внесення з метою корекції мінерального живлення та для фертигації. Містять ортофосфатну форму фосфору. Добриво має низький сольовий індекс та низьку температуру кристалізації, характеризується нейтральним показником рН, відсутністю баластних солей (хлоридів та ін.) та токсичних домішок.

Мікрогранульоване стартове добриво UltraStart для ультралокального внесення під час посіву містить збалансований комплекс поживних речовин, необхідних для активного росту рослин на початкових етапах розвитку.

Комплексні спеціалізовані та універсальні мікродобрива (з функціями регуляції росту рослин) – хелатовані мікродобрива для листового підживлення окремих культур із спеціально підібраним складом макро- , мікроелементів і біологічно активних речовин.

Моноелементні мікродобрива – мікродобрива для корегування або ліквідації дефіциту мікроелементів.

Функціональні добрива направленої специфічної дії – мікродобрива з направленою специфічною дією для підживлення та обробки насіння окремих культур.

Сухі водорозчинні добрива для фертигації Proventus – водорозчинні NPK добрива з мікроелементами для фертигіції та позакореневого підживлення. Містять комплекси хелатованих мікроелементів (Fe, Mn, Zn, Cu, B, Mo) та біологічно активні речовини (БР). Застосовуються на всіх культурах на різних фазах онтогенезу в системах зрошення та фертигації відкритого та закритого ґрунту.

Високотехнологічні ад’юванти створені для підвищення ефективності застосування засобів захисту рослин, добрив і коригування властивостей робочого розчину.

В інтернет-магазині передбачені різні варіанти оплати. Діє гнучка система знижок для оптових покупців, постійних клієнтів та партнерів. Купуйте найкраще за приємними цінами в нашому онлайн-магазині!

Євген Черненко про попит аграріїв на хелатовані добрива, розумну економію на живленні та нові продукти Ерідон

У наступні 5-10 років на українському ринку відбуватиметься поступова біологізація виробництва і до цього потрібно готуватися вже зараз, говорить заступник керівника відділу технологічної підтримки компанії «Ерідон» Євген Черненко . У другій частині інтерв'ю він розповів, як «Ерідон» шукає нові продукти та проводить внутрішні випробування. Чому потрібно розумно та зважено підходити до купівлі добрив і в яких випадках на живленні краще не економити, а також про популярність на ринку хелатних добрив.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Latifundist.com: Ще один виклик цього сезону — добрива. Ми знаємо, що аграрії змінюють систему живлення. Якою ви бачите ситуацію на ринку?

Євген Черненко: Щоб отримати врожай, потрібно в нього вкласти. У минулі роки аграрії робили 2-3 підживлення по озимим. Але, як показав досвід, таке внесення не завжди ефективне, бо часто під час другого підживлення у ґрунті недостатньо вологи. У цьому році багато аграріїв максимально вкладалися саме у перше підживлення, а на другому економили з огляду на досвід, кліматичні умови та ситуацію з війною.

Але, спілкуючись з клієнтами, скажу, що є і такі, які не зменшували внесення добрив, бо націлені на врожай.

Latifundist.com: На чомусь все ж можна економити?

Євген Черненко: Деякі агровиробники будуть оптимізувати витрати на позакореневе живлення, але все ж таки будуть звертати увагу на критичні елементи живлення, які необхідні рослині. Звичайно, що першочергово будуть вносити гранульовані добрива.

Можливо і буде скорочення норм внесення, але невелике — на 10-30%. Багато хто каже, що буде приймати рішення вже по сходах, по стану розвитку культур, по наявній волозі і по ситуації у цілому. Так звана економія має бути розумною та прорахованою.

Але повірте мені, якщо аграрій націлений на врожай, то сяде, порахує і буде вносити всі обов’язкові елементи. Наприклад, для кукурудзи потрібен цинк. І він розуміє, якщо його не внести, то запланованого врожаю не буде. Можливо, буде переформатування на інші препаративні форми.

Latifundist.com: Які саме?

Євген Черненко: Хелатні, щоб робити бакові суміші. Попит на хелатні добрива був і в минулому році. Буде він і в цьому. Економія у кількості проходів оприскувача, оплаті персоналу, пальному.

Про інокулянти і нову торговову марку redoniQ

Latifundist.com: Багато хто шукає дешеві добрива.

Євген Черненко: Треба розумно та зважено підходити до пошуку таких добрив. Два роки тому у мене був випадок на Сумщині. Фермер почав збирати соняшник і проводити обробіток ґрунту. А в землі лежить нерозчинена гранула, яку він вносив як основне живлення.

Тобто на момент збирання та гранула навіть не розчинилася. З точки зору економії, цей аграрій зекономив на закупівлі якісних добрив. Коли показував нам цифри, то там економія була в рази. А з точки зору врожайності? Якщо до цього він збирав соняшник по 3,5 т/га, то в цей раз зібрав 2,3 т/га. Тому якщо це гранульовані добрива, то потрібно враховувати їх фізичні властивості, розчинність, наявність заявленої кількості NPK.

Latifundist.com: Аграрії кажуть, що запасу фосфору та калію у ґрунтах достатньо і краще фокусуватися на азоті.

Євген Черненко: Так, вони забезпечені, але наявність тих чи інших елементів знаходиться у недоступній для рослини формі. Потрібні корисні організми, які покращують засвоєння поживних елементів, що в свою чергу підвищить стійкість до збудників хвороб та шкідників.

Для прикладу, хочуть економити на технології вирощування кукурудзи. Яким чином? Ми пропонуємо рішення — інокуляція насіння кукурудзи. Ринок України звик, більшою мірою, тільки до інокуляції сої. Компанія «Ерідон» з 2021 року пропонує на ринку американський інокулянт для кукурудзи МайкроСорч Плюс Кукурудза N + P Мобілайзер, щоб рослина могла себе забезпечити фосфором та азотом. У складі цього біопрепарату є азотфіксуючі бактерії та види фосфоромобілізуючих бактерій, які перетворюють недоступну форму фосфору у доступну для рослини. Ось приклад як можна розумно підходити до оптимізації удобрення кукурудзи.

Latifundist.com: А як щодо мікродобрив?

Євген Черненко: Як я і казав, мікродобрива будуть вносити. Особливо ті, які необхідні у критичні фази розвитку культури. Що ж ви рослину викохали, а потім відмовилися годувати. Вона почне «сама себе їсти», забирати всі свої поживні речовини, щоб прогодувати себе, дати потомство. Бо така фізіологія рослини: у будь-якому випадку вона хоче дати гарне потомство — ваш потенційний врожай.

Latifundist.com: Ви вже говорили, що на ринку є попит на хелатовані добрива, бо вони дають певну економію. В цьому році «Ерідон» представила нову лінійку добрив redoniQ. Розкажіть трохи про цей бренд.

Євген Черненко: redoniQ — це нова торгова марка рідких мікродобрив компанії «Ерідон». Ці позакореневі добрива виготовлені в Україні за міжнародними стандартами з адаптацією під потреби сільгоспвиробників. Для лінійки redoniQ розроблені ексклюзивні технічні умови, за допомогою яких контролюється якість продукції та технологія виробництва. До лінійки продуктів входять як монопродукти в хелатній формі, так і високотехнологічні комплексні продукти, у складі яких є амінокислоти та екстракти водоростей.

Latifundist.com: Скільки продуктів пропонуєте ринку?

Євген Черненко: На сьогодні маємо п’ять продуктів лінійки redoniQ, серед них моно- і полікомпонентні. Всі метали, наприклад, мідь, марганець, залізо і цинк — хелатовані. Вони можуть змішуватися і не випадати в осад. Є багато хелатизаторів, але найкращим вважається етилендіамінтетраоцтова кислота (EDTA). Вона «тримає» катіони до тих пір, поки бакова суміш не потрапила у рослину. І тільки там по максимуму віддається вміст елементів живлення на рівні 90-95% у рослину.

Також в портфелі Ерідон є лінійка добрив (гранульовані, кристалічні, рідкі) від бельгійської компанії Rosier і функціональні добрива Премиант від іспано-британського постачальника EcoCulture.

Latifundist.com: Цього року ви представили ще гранульовані добрива IFAGRI.

Євген Черненко: Так, на цьому тижні ми отримуємо останню партію добрив, які замовили на весняний сезон, а всі попередні вже розпродані. Це до теми економії на добривах.

Компанія IFAGRI запропонувала попрацювати у цьому напрямку. Ми отримали зразки добрив, подивилися на фізичні властивості. Перевірили на відповідність вмісту і замовили.

Багато хто сьогодні не зазначає вміст сірки у добривах. Але сірка — важливий елемент для пролонгації азоту, забезпечення цим елементом рослини. Тому ми акцентували на цьому увагу і свідомо декларуємо на біг-бегах вміст сірки.

На сьогодні у портфелі добрив IFAGRI маємо три формули. Дві з них NPK: 10:20:20 + 7S та 10:28:15 + 5S та одна NP: 14:35 + 6S — безкалійне добриво.

Як компанія шукає і впроваджує нові продукти

Latifundist.com: Які нові продукти плануєте впровадити і коли представите ринку?

Євген Черненко: З наступного року плануємо додати 5-10 продуктів від IFAGRI. Представники компанії вже консультувалися з нами на предмет того, що ми хотіли б бачити у своєму портфелі. Ми висловили їм свої побажання і вони подали продукти на реєстрацію. Очікуємо відповіді. Процес реєстрації довготривалий, так як регламентується відповідними вимогами та законами на державному рівні.

Latifundist.com: При пошуку нових продуктів на що ще звертаєте увагу, окрім попиту на ринку?

Євген Черненко: Дивимося, на які продукти і препаративні форми є попит на європейському ринку. Аналізуємо досвід цього ринку з огляду наявних проблем та погодних умов і ситуації на ринку України. Звісно дивимося наскільки ефективно препарати вирішать поставлені перед ними задачі. А також приділяємо велику увагу на потенційну заборону тих чи інших ДР в ЄС, так як наша задача забезпечити сільгоспвиробника якісними продуктами на довготривалий період часу, з урахуванням проблем із шкодочинними об’єктами у нас. Наприклад, якщо зараз піти по посівах пшениці, то побачите багато септоріозу . І він буде розвиватися. Далі, якщо буде вологість і зниження температури, можуть піти борошнисторосяні гриби.

Минулого року ми навмисно хотіли зрозуміти для себе наявність інфекційного фону і висіяли чутливий до борошнистої роси сорт пшениці. Була посуха, але борошниста роса дійшла до колосу. Це я до того, що якщо будуть сприятливі умови, то 100% буде зараження. Та й якщо навіть не буде сприятливих умов, то 2-5% ураження може бути.

Тому я завжди рекомендую здавати вегетуючу рослину на фітопатологічний аналіз. Із посадок відбирати бур’яни і здавати. Бо саме бур’яни можуть накопичувати інфекції і переносити їх на собі.

Курс на біологізацію виробництва

Latifundist.com: На які продукти буде попит у наступні роки?

Євген Черненко: У наступні 5-10 років буде відбуватися поступова біологізація виробництва і до цього потрібно готуватися. Деякі виробники вже готуються. До нас звертаються європейські компанії, і кажуть, що хотіли б вже заходити на ринок зі своїми біологічними продуктами.

Однак на ринку вже є багато таких продуктів, але Україна до них ще не готова. Хоча у нас є господарства, які вирощують органічну продукцію, і в нашому портфелі є продукти для органічного виробництва, які мають сертифікати «Органік Стандарт» .

Чи, наприклад, у нас часто купують насіння кукурудзи, але просять, щоб насіння було непротруєне.

Latifundist.com: У агропідприємствах ГК «Ерідон» великий напрямок тваринництва, відповідно є заготівля силосу. З огляду на масштаби — у компанії має бути експертиза в цьому питанні. Плануєте ділитися досвідом?

Євген Черненко: У ГК «Ерідон» добре розвинутий напрямок тваринництва, тому потрібне забезпечення якісною кормовою базою. Спеціалісти, які відповідають за відгодівлю тварин, вже робили певні випробування: посіяли кукурудзу різних виробників, у тому числі гібриди з лінійки компанії IFAGRI, і дослідили результати. Прийшли до висновку, що на якість силосу впливає не тільки гібрид, а й правильний підхід на всіх етапах заготівлі. Скошена маса має бути якісно порізана, подрібнена, силосна яма закрита швидко та щільно. На отримання якісного силосу впливає велика кількість факторів.

Наші менеджери з агрономічних питань відділу технологічної підтримки «Ерідон» також мають доступ до цієї інформації. Всі аналізи по силосу, які проводили технологи з відгодівлі, ми теж маємо і ділимося з ринком. Ми вважаємо, що ділитися досвідом сьогодні вкрай важливо, адже ми маємо спільні цілі. Війна показала, що навіть давні конкуренти можуть стати найкращими партнерами.

У нас сучасні місця утримання худоби — корівники великої площі з металоконструкцій каркасного типу без опор з новітнім обладнанням для роботизованого доїння. Тож до нас часто приїжджають фермери за досвідом. Головне — не бути закритими, а ділитися інформацією. Десь ти ділишся досвідом, десь сам переймаєш нові знання від інших.

Про дослідження CROPSTAGE

Latifundist.com: Розкажіть про роботу CROPSTAGE: які дослідження проводите?

Євген Черненко: На базі CROPSTAGE ми проводимо «Дні поля». І у нас є внутрішні дослідження, де ми показуємо аграріям рішення від компанії «Ерідон». Тобто продукти нашого ексклюзивного портфеля — повний комплекс живлення і захисту, порівняння різних селекцій. За пару тижнів до нас зможуть завітати аграрії, щоб подивитися, як вегетують ріпаки та пшениця, а можливо потраплять вже і на сходи ярих культур. Дамо змогу аграріям порівняти наші сорти та гібриди, технології. Більш того, ви можете самостійно слідкувати за розвитком культур і проведеними польовими операціями на локаціях CROPSTAGE у регулярних звітах на нашому сайті.

Latifundist.com: Скільки локацій по Україні?

Євген Черненко: Майданчики CROPSTAGE територіально так розміщені, щоб аграріям з будь-якої області було зручно до них дістатися. Бувають і такі партнери, які двічі-тричі за сезон у нас бувають. Але, як мінімум, ми збираємо агровиробників двічі: для демонстрації озимих культур (весняно-літній сезон) та ярих культур (серпень-жовтень, демонстрація гібридів та технологій для соняшника і кукурудзи). Окрім цього, є ще зимові семінари без польової частини. На них ми аналізуємо сезон минулого року і готуємося до нового.

Якось нам сказали: «Ви демонструєте дію ґрунтових чи страхових гербіцидів, але у вас же тут за десять років роботи все вилизано, що і бур’янів немає». Хоча насіння деяких бур’янів, для розуміння, здатне пролежати у ґрунті від 3 до 100 років, зберігаючи свою схожість. Тому ми зараз намагаємося в межах масиву закладати різні сорти і гібриди. Наприклад, ріпаки заклали, ще 5-10 га відвели під пшеницю та кукурудзу. Щоб аграрії бачили всю лінійку і щоб переконати їх у тому, що дані гібриди підходять саме для цієї кліматичної зони.

Latifundist.com: Як моніторите посіви?

Євген Черненко: Кращий моніторинг — виїзд у поле. Я завжди кажу сільгоспвиробникам, що для того, щоб зрозуміти яка у вас ситуація у полі, потрібно його обійти. Беру лопатку, ножа, планшет, чоботи. Агроном дивиться на мене і каже: «Навіщо таке екіпірування?». Так ми ж у поле збираємося. А він: «Так це на 10 хвилин». Ні, хлопці, так не вийде, щоб повноцінно оцінити та промоніторити посіви, то варто відноситися до своєї справи віддано.

Є загальноприйняті методики. Обстеження потрібно робити не тільки з краю, а й іти в глибину посівів до середини. Бо тільки так ти бачиш візуально стан культури, її розвиток. Можеш оцінити, чи є хвороби в посівах чи ні. Інколи нам скидають фото, щоб ми візуально оцінили розвиток хвороби чи ідентифікували бур’ян. Хоча я прихильник того, щоб хвороби, а точніше їх збудники визначалися у лабораторії. Але наші менеджери з агрономічних питань – це класні спеціалісти, професіонали своєї справи, і якщо ідентифікували бур’яни чи симптоми хвороб, то дали рекомендацію, який препарат краще застосувати.

Тут також цінне те, що це буде не просто рекомендація з напрямку «наукової фантастики», а порада як спрацювати вже наявними в господарстві препаратами або тими продуктами, які є у наявності на найближчому складі компанії «Ерідон».

Latifundist.com: Скільки співробітників зараз працює у відділі технологічної підтримки?

Євген Черненко: 17 співробітників, з яких 14 працюють у регіонах. Ми постійно проводимо їх навчання. Беремо участь у навчаннях із залученням іноземних спікерів, щоб бути у тренді.

Мінімум два рази на рік збираємо команду і по тижню вчимо їх, обмінюємося досвідом, як теоретичним так і практичним, так як під час навчань відвідуємо майже всі наші CROPSTAGE. Також залучаємо до навчання компанії-постачальників, відомих фахівців-практиків, науковців (для прикладу, фітопатологів). Зараз актуально, наприклад, внесення дронами. Тож наші хлопці активно вивчають цю тему.

Є аграрії, які відкриті до експериментів і наші спеціалісти йдуть з ними пліч-о-пліч. Це і досвід, і комунікація, і підтримка. Я вважаю, що так і повинно бути у взаємовигідних відносинах справжніх партнерів.

Наостанок хочу побажати нам Перемоги та миру!

Latifundist.com: Дякуємо за цікаве та ґрунтовне інтерв'ю.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.