Що роблять з птицею хворою на хворобу Ньюкасла?

У разі появи хвороби Ньюкасла господарство оголошують неблагополучним і карантинують. Хвору й підозрювану щодо захворювання птицю забивають безкровним способом, трупи знищують спалюванням. Клінічно здорову птицю забивають на м'ясо, яке проварюють упродовж 30 хв. і реалізують для харчування всередині господарства.

Чому хворіють кури?

Зараження птахів може відбуватися через виділення птахів-переносників, інфікований послід або поїдання мертвих птахів (канібалізм), забруднені корми, воду, обладнання чи одяг.

Як розводити вакцину Ньюкасла?

Вакцину розчиняють у кип'яченій, чистій прохолодній воді (21-28)°С, вільній від іонів заліза й хлору, з розрахунку 1000 доз препарату на 0,2-0,25 л води при імунізації добових курчат або на 0,5-1 л води - при імунізації птахів більш старшого віку.

Хвороба Ньюкасла у птиці – що треба знати і як … Оскільки ефективних засобів лікування від хвороби Ньюкасла немає, єдиним способом захисту птиці від неї залишається своєчасна імунізація всього поголів’я сучасними вакцинами ...

Хвороба Ньюкасла

Хвороба Ньюкасла (NDV) є заразним захворюванням птахів, що уражає багато домашніх та диких видів птахів, це хвороба, що передається людині. [1] Вперше описана в Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британія 1926 року, потім Бернетом 1943 року в Австралії. Вірус найбільше загрожує домашній птиці у зв'язку з її високою чутливостю до вірусу. Хвороба є ендемічною в багатьох країнах.

Контакт людей з інфікованими птахами (наприклад на птахофабриках) може викликати легкий кон'юнктивіт та грипо-подібні симптоми, але вірус Ньюкасла не представляє ніякої небезпеки для здоров'я людини. Інтерес до використання NDV як протиракового засобу виник через його здатності вибірково вбивати клітини пухлин з обмеженою токсичністю для нормальних клітин.

Не існує схем лікування хвороби, але використання профілактичних вакцин [2] та санітарних заходів знижує ймовірність спалахів.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Всесвітня організація з охорони здоров'я тварин (МЕБ)
• Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільського господарства, UK

1. ↑ Nelson CB, Pomeroy BS, Schrall K, Park WE, Lindeman RJ. (1952). An outbreak of conjunctivitis due to Newcastle disease virus (NDV) occurring in poultry workers. Am J Public Health42 (6) :672–8 []http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1526237/[Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]]
2. ↑FAO Manual on Vaccines. Архів оригіналу за 7 лютого 2019 . Процитовано 22 січня 2013 .

Хвороба Ньюкасла у птиці – що треба знати і як протидіяти

Хвороба Ньюкасла - це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, викликаних вірусом сімейства Paramyxoviridae, що вражає усі види птахів. Виявлені штами вірусу є імунологічно однорідними, однак їхня здатність викликати захворювання у чутливих організмів значно відрізняється, що впливає на ступінь прояву хвороби та її епізоотологічні особливості. При першому занесені збудника захворюваність може охоплювати до 100% поголів’я та закінчуватися загибеллю до 60–90% птиці.

Хворобу Ньюкасла найчастіше реєструють у домашніх курей, індичок, цесарок тощо. Однак у природі також існують випадки захворювання дикої птиці, зокрема горобців та голубів, які можуть переносити збудника захворювання на значні відстані і сприяти перезараженню здорових домашніх птахів.

Основним джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус у зовнішнє середовище з повітрям при диханні, яйцями та всіма виділеннями організму. Вже через добу після зараження починається виділення збудника, а після одужання вірус зберігається в організмі птахів ще упродовж 2–4 місяців.

Поширюється хвороба Ньюкасла переважно при безпосередньому контакті здорової птиці з виділеннями інфікованої.

Вірус може жити у теплому і вологому середовищі кілька тижнів. Цим середовищем, зокрема, є пташине пір’я і гній. При морозі існує дуже довго. Однак він швидко руйнується при зневодненні або під дією сонячного світла. Із сільськогосподарської птиці найбільш сприйнятливі кури, а найменш чутливі -водоплавні.

Щодо симптомів хвороби Ньюкасла, то вони з’являються протягом 2-12 днів (в середньому 5). Поширення відбувається повільніше, якщо фекально-оральний шлях є основним способом передачі, особливо для птахів, що утримуються в клітках. Молодняк птиці найбільш чутливий.

Після проникнення до організму вірус через кров розноситься до різних тканин та органів, викликаючи порушення роботи центральної нервової системи, а також дихання і травлення. Спершу збудник розмножується в ендотелії, через що клітини кровоносних судин розрихлюються, порушується їхня порозність і починає розвиватися запально-некротичний процес. Результатом цього стають множинні крововиливи в слизових та серозних оболонках. Через 1–1,5 доби вірус локалізується у паренхіматозних органах з дистрофічними змінами, а також кістковому і головному мозку, викликаючи симптоми порушення роботи нервової системи. Залежно від того, наскільки сильно ураження торкнулося певних органів і систем, спостерігають різні клінічні прояви захворювання.

Атипова форма хвороби Ньюкасла частіш за все реєструється у молодняка. При ній характерних клінічних симптомів не виявляється. Основною клінічною ознакою такої форми є скручування шиї, судоми, а також параліч крил та ніг. Розлади в роботі нервової системи найбільш характерні для індичат. Інколи хвороба взагалі лишається непоміченою без проявів будь-яких симптомів, або птиця швидко видужує. Розвиток такого атипового перебігу пов’язаний із циркуляцією у навколишньому середовищі слабко вірулентних штамів вірусу, а також із наявністю у птиці різного ступеня напруженого імунітету.

Основні симптоми захворювання такі:

• чхання, утруднене дихання, виділення з носа, кашель;
• зелений водянистий пронос;
• депресія, м’язовий тремор, опущені крила, скручування голови і шиї, кружляння і параліч.
• часткове або повне падіння несучості;
• поява яєць з тонкою шкаралупою і водянистим білком, незвичних за кольором, формою або поверхнею;
• набряк тканин навколо очей і на шиї.
• раптова смерть.

Вакцини від хвороби Ньюкасла для курей, індиків і голубів вводяться домашній птиці шляхом масового застосування з питною водою або аерозольного розпилення. Також живу вакцину вводять через ніздрі або кон’юнктивний мішок. Здорових курчат вакцинують на 1-4 день після народження.

Внаслідок перенесеного захворювання та одужання, або ж після вакцинації у птиці виникає імунітет до збудника хвороби Ньюкасла. Рівень накопичення у сироватці крові антитіл залежить від віку, а також термінів, способу і кратності проведення вакцинації. Важливу роль тут також відіграють фактори годівлі та утримання, які загалом сприяють кращій імунній відповіді і більшій стійкості організму до збудника.

Оскільки ефективних засобів лікування від хвороби Ньюкасла немає, єдиним способом захисту птиці від неї залишається своєчасна імунізація всього поголів’я сучасними вакцинами, зареєстрованими в Україні.

З питаннями стосовно вакцинації домашніх птахів від хвороби Ньюкасла можна звертатись до державних лікарень ветеринарної медицини у районах і містах області.