Какие есть фермы?

По типу опирания фермы подразделяются на:

• балочная (разрезная/неразрезная, консольная) двухопорная многоопорная
• арочная
• вантовая
• рамная
• комбинированная

Где используются фермы?

Область применения ферм

• изготовление металлических опор ЛЭП;
• строительство многопролетных мостов;
• сооружение башен для молниеотводов.

Почему называется ферма?

Слово «ферма» происходит от латинского «firmus», что означает «прочный», поэтому уже по самому названию можно судить о высокой надежности, жесткости подобных конструкций. Металлическая ферма представляет собой систему стержней, которые соединены друг с другом в узлах и формируют конструкцию, неизменяемую геометрически.

Бизнес-план козьей фермы в Украине: мелкая, рогатая, но прибыльная

Бизнес-план козьей фермы в Украине разработан компанией Pro Capital Investment после оценки инвестиционной привлекательности рассматриваемого направления животноводства на основании анализа украинского и мирового рынков козьих молока, мяса, шерсти и продукции из них. Готовый бизнес-план козьей фермы в Украине можно приобрести на сайте компании.

В последние годы животноводство в Украине переживает спад. Уменьшается поголовье крупного рогатого скота, свиней, коз и овец. В период с 2015 по 2019 год производство молока сократилось на 9,5%, шерсти – на 31%, в то время как забой животных на мясо вырос на 6,7%.

Причинами упадка животноводческой отрасли в Украине являются:

• распространение болезней животных и низкий уровень ветеринарного обеспечения хозяйств;
• сокращение численности сельского населения страны;
• непрозрачная процедура идентификации и регистрации поголовья;
• слабый контроль качества и безопасности мясомолочной продукции.

Что касается сектора мелкого рогатого скота, то с уверенностью можно констатировать факт, что культура промышленного выращивания коз в Украине практически отсутствует. Из 688 овце-козьих ферм, работающих в нашей стране по состоянию на начало 2019 года, только 88 имели поголовье свыше 500 единиц, а наибольшую долю составляли маленькие хозяйства, на которых содержались до 50 коз. Увеличивать стадо фермы не рискуют из-за:

• отсутствия государственных дотаций;
• риска потерять животных в период эпизоотий;
• необходимости покупки дорого импортного доильного оборудования для обеспечения своевременной дойки.

Вместе с тем, при правильном подходе к делу, выращивание коз в Украине может быть довольно рентабельным бизнесом, а низкая конкуренция обеспечит ему благоприятные условия для развития. Об этом свидетельствуют расчеты, выполненные в рамках бизнес-плана козьей фермы в Украине от компании Pro Capital Investment.

Проектом предусмотрено создание хозяйства, в котором будет содержаться 750 дойных коз. Кроме молока, выходной продукцией предприятия станут:

• козье мясо из молодняка и козлов-кастратов;
• живые животные – козлята до 3-х месяцев, подростки и взрослые козлы;
• козий сыр;
• кефир и йогурт из козьего молока.

Первоначально будут закуплены 160 молодых коз, с последующим доведением численности стада до проектного значения. Поскольку козьему стаду необходимо время для роста и развития, реализация молока и продукции из него начнется с 20-го месяца, мяса – с 19 месяца, живых коз – с 25 месяца от момента начала работы фермы.

На реализацию бизнес-плана козьей фермы потребуется 1,2 млн долларов США. Согласно финансовой модели предприятия, его рентабельность продаж составит 23,3%, что позволит окупить все первоначальные вложения в течение 7,5 лет (89,1 месяца) с учетом дисконта.

Мы подготовили для вас короткий перечень готовых проектов на эту и смежные темы. Данные проекты могут быть актуализированы и расширенны по товарным и географическим границам под ваши цели:

Бізнес з нуля. Як колишній заробітчанин відкрив молочну ферму у селі Балаховичі

Чи знаєте ви, скільки потрібно дати корові води, щоб вона давала по 20 літрів молока на день? Чи відомо вам, скільки разів на рік необхідно робити «педикюр» (чистку ратиць) високопродуктивній корові, щоб продовжити її вік? Відповіді на ці та інші питання тваринницького бізнесу вивчає на власному досвіді наш земляк з Балахович – 39-річний Ігор Коц.

Не так давно за кордоном він був заробітчанином з невтішною долею – його «кинули», не заплативши ні копійки. А сьогодні він – власник перспективного сімейного фермерського господарства. Як не падати духом і ризикнути всім та ще й в часи карантину, дізнавалась журналістка Володимирець.City.

Розбита дорога в поліську глибинку

Ми зустрічаємось на виїзді з Балахович. У селі кожен знає, де новий корівник – на території колишнього колгоспу, на старій фермі. Там нині відновлюють частину ферми.

– Через карантин трохи загальмувався процес будівництва, – пояснює Ігор при зустрічі. – Ми мали б вже зробити набагато більше, а так наразі тільки закінчуємо ремонт стайні.

І справді – один із корівників потроху оновлюється. Робота кипить, адже з дня на день сюди переведуть 13 корівок.

«Кинули» на заробітках – і почав свій бізнес

На питання, з чого усе почалось, Ігор посміхається:

– Усе почалось з того моменту, коли на заробітках за кордоном мене «кинули»: працював сумлінно, але не заплатили. Повернувся додому, а тут сім’я, діти. Розумів, що треба щось міняти, – говорить чоловік.

Ознайомився в інтернеті з бізнес-планом молочної ферми. Перечитав дуже багато інформації, передивився безліч відео. І випадково натрапив на відеоролик про рівненську компанію, що спеціалізується на створенні та підтримці фермерських господарств. Вона фінансує, курує і консультує початківців в цій сфері. І я вирішив ризикнути та взяти участь в такому проєкті.

Заручившись підтримкою рідних, Ігор подав заявку до інвестора. Це засновники кластеру «Натуральне молоко». Вони хочуть створювати на Рівненщині до десятка сімейних ферм із залученням власних грошей та грошей канадського уряду. Представники зв’язались з чоловіком. Невдовзі зустрілися, обговорили деталі і підписали договір.

– За умовами договору інвестори надають мені безвідсотковий кредит, допомагають з усіма юридичними і фінансовими питаннями, повністю курують процес запуску і ведення бізнесу. А ще надають стартовий капітал на оренду і реконструкцію приміщення, закупівлю корів. А обладнання надали за пів ціни – звісно, в кредит. За необхідності допоможуть ще й із заготівлею кормів на зиму. Але плануємо зробити це своїми силами. Пропонують такі вигідні умови, щоб створити власний ринок молока, – говорить підприємець.

Скільки коштує почати тваринницький бізнес?

На запуск ферми чоловік витратив близько 700 тисяч гривень. В цю суму увійшло все, що необхідно для старту тваринницького бізнесу.

125 тисяч гривень інвестори виділили на реконструкцію приміщення – на 10 місяців без відсотків.

75 тисяч дали на обладнання. При цьому Ігор має повернути тільки 50% вартості. Ця оплата починається після того, як він погасить 125 тисяч, взяті на реконструкцію.

440 тисяч – на закупівлю корів. Повернення позики – вже під 15% річних. Але фермер починає виплати після того, як виплатить попередні безвідсоткові кредити.

І 20 тисяч – придбання приміщення. Оренда території поки що оформлюють.

– Скажу, що окупність такої сімейної ферми при хороших надоях і хороших кормах у середньому 2,5 роки, – говорить фермер. Видно, що ці цифри у нього в голові тримаються. Хоча в очах помітна тривога за цей ризикований бізнес.

Кожна корова має свій паспорт

– На жаль, племінні високопродуктивні корови дуже дорогі. Компанія виділила певну суму на одну корову. Я шукав звичайних молочних. Кожна з них має своє ім’я, ветеринарний паспорт. Щомісяця мою маленьку ферму перевіряє ветеринар від інвестора. Наразі у нас 13 корів. Згодом плануємо поголів’я збільшити, – каже чоловік.

Цілий день корови на пасовиську. Видоюють їх двічі на день доїльними апаратами. У цьому допомагає мама Ігоря пані Марія. Вона 20 років пропрацювала дояркою в колишньому колгоспі.

У день надоюють в середньому 130 літрів молока. Його зберігають в спеціальному холодильнику. Раз на день продукцію забирає молоковоз.

– Це не так багато, адже наші трави не надто сприяють тому. Та й кілька корів вже тільні і в запуску. За час лактації тварини витрачають на утворення молока велику кількість поживних речовин, використовуючи для цього навіть резерви свого тіла. Тому під кінець лактації високопродуктивні корови худнуть або, як кажуть, здоюються. Таким тваринам треба дати перепочинок для того, щоб вони мали змогу не тільки набути нормальної вгодованості й створити необхідний запас поживних речовин для майбутньої лактації, але й спрямувати зусилля на забезпечення сприятливих умов для росту і розвитку плода. Це тим більше необхідно, що в останні два місяці тільності плід росте так інтенсивно, що за цей період нарощує свою масу в два з лишком рази.

Запуск — це навмисне припинення лактації і переведення корови на сухостій. Запускають тварин звичайно за 45-60 днів до отелення. Низькопродуктивні корови здебільшого припиняють доїтися раніше.

– Щоб збільшити об’єми молока, плануємо засіяти люцерну. Роботи в нас ще багато, – говорить підприємець.

Молоко збувають на Житомирщину

Молоко на фермі забирає Рихальський завод сухого молока, що на Житомирщині.

– Це питання вирішував також мій інвестор, – зауважує Ігор. – У нас в селі збирають молоко в людей заготівельники і від Рихальського заводу, і від Володимирецького. Я взяв контактні телефони в обох, передав їх до інвестора, а їхні менеджери вже між собою домовлялися. За домовленістю молоко у мене забирають трохи дорожче, ніж у населення.

У сім'ї Коців п'ятеро дітей: одна донька і четверо синів. Вони всі допомагають татові на фермі. Ігор каже, що суттєва проблема – це брак робочої сили.

– Мусимо обходитись своїми силами. Бо найняти додаткові робочі руки ми зараз фінансово неспроможні. Задіяні в ремонті я з жінкою і моя мама, наші діти. Отак потроху і піднімаємо нашу ферму. Хоч і важко це робити під час карантину, однак завзятості нам не позичати.

А що село?

У селі люди по-різному ставляться до нового корівника. Хтось радіє за Ігоря і його сім’ю, хтось засуджує.

– Ой, та багато чого наговорили вже люди. Що і сім’ю по світу пущу, що і будинок дав під заставу, що і діла путнього не буде. Ніхто ж не знає умов, на яких ми вирішили працювати, а поговорити хочеться, – каже Ігор.

Ігор з дружиною Ніною відвідали два семінари, присвячені веденню молочної ферми.

– Договір з інвестором я підписав на 5 років, а далі буде видно – чи продовжувати співпрацювати, чи йти своїм самостійним шляхом. Поки що мене все влаштовує. Бо стартувати з нуля з браком досвіду і початкових знань в сфері ведення будь-якого бізнесу дуже важко. А вони мене вчать, страхують. Також консультаціями допомагає заступник голови Полицької ОТГ Вадим Давидюк, – додає чоловік.

А тим часом, поки ми спілкуємось, корови роблять свою справу: жують травичку на пасовиську. Випасають їх діти і рідний дядько, що приїхав відпочити від міської метушні з далекої Харківщини.

Соковиті пейзажі, вгодовані добротні чорно-білі корови, як в рекламі шоколаду, запах свіжих копичок сіна – пасторальна картинка як у кіно. Життя у Балаховичах не зупинилося. Це підтверджують працьовиті фермери із родини Коців.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Кошмарим ворога мініградом. Як стріляє АГС? Полювання на рzню, робота піхоти, снайпер, тероборона TOLO4NYI: сила караоке, Нолан ван лав, їжа Горлівки, улюблена пісня Скрябіна, Віктор Павлик, Бадоєв «Як можна забити?»: хто цей харківський волонтер Олексій Масло, що врятував з окупації тисячі людей Зґвалтували мій дім - Сєвєродонецьк! Офіцер тероборони про бої на Луганщині, Путіна, Кремінські ліси Stoned Jesus: дивний альбом, улюблений стендап-комік, Hellfest, феномен гори, Бітлз, Тіна Кароль Психологиня Анна Римаренко про одяг і жінок та чоловіків плюс-сайз Ми нащадки лемків зі сходу, які знову вимушено переселені Евакуація: шлях до безпеки чи в нікуди? Герої без форми: з якими перешкодами стикаються волонтери Син вивчив "Отче наш", поки місяць сиділи в підвалі під обстрілами

https://www.victims.memorial/people/liudmyla-skvorcova Кожен може долучитися до збору імен загиблих у війні Росії проти України. Аби повідомити дані про втрати України — заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.

Уранці 25 вересня 2023 року російські військові скинули на місто Берислав Херсонської області чотири авіабомби. Одна з них упала на будівлю ЖЕКу. Травми, несумісні з життям, отримала Людмила Скворцова, а також її чоловік Володимир. На момент ворожого удару вони перебували в приміщенні установи.

Людмилі Скворцовій було 70 років. Вона працювала у Бериславському педагогічному училищі, була викладачкою музичних дисциплін.