українські слова запозичені з французької мови
Найбільша кількість французьких запозичень зосереджена в культурній (актор, амплуа, балет, богема, шедевр, вернісаж), економічній (акціонер, купюра, аваль, аванс, баланс, бюджет, бюрократ), політичній (авторитарний, дипломат, пацифіст, армія, альянс), побутовій (жалюзі, бігуді, портфель, портмоне, шезлонг, бенкет) ...
Що таке запозичені слова приклади?
До запозиченої лексики належать слова іншомовного походження (приблизно 10% слів). З давньогрецької — миска, ангел, кедр, граматика, філософія, хор тощо. Із латинської — республіка, конституція, формула, префікс, юрист, адвокат; лекція, студент, екзамен, інститут, факультет, університет.
Скільки запозичень в українській мові?
Фахівці вважають, що в українській мові є близько 10% запозичених слів.
З чого складається українська мова? (запозичення/частина 3)Лексичні запозичення з французької мови
А ви знали, що за підрахунками лексикографів в українській мові близько 9% слів є спільними з французькою мовою? Часто запозичення з французької мови потрапляли в українську різними шляхами: через мову-посередник (польську, російську), напряму через літературу, мистецтво, безпосередні контакти.
Слова франкомовного походження мають широку сферу вживання. Вони використовуються у побуті, описують різні сфери нашого життя, у тому числі суспільно-політичні відносини, економіку і фінанси, кулінарію, мистецтво, сучасні тенденції в моді і косметології тощо.
До словникового складу французької мови з XVII ст. проникали також українізми. Зокрема, це такі слова, як: ataman, bandoura, borsch, boulava, haidamak, houra, cosaque, bandouriste, kourène, porog, slobode, staroste, sotnia, oukase, khoutor, starchine та iн. Серед слів у французькій мові, які потрапили туди з української, є також і зукраїнізовані тюркізми. Також, відзначено у французькій мові кілька кальок з українських слів: le dizainier (десяцький), le centainier (сотник) тощо.
А тепер пропонуємо ознайомитися з французькими запозиченнями в українській мові. Їх умовно можна поділити на наступні групи:
1) суспільно-політична термінологія: абсолютизм, авантюра, агресивний, альтернатива, асамблея, аташе, бенкет, буржуа, бюлетень, бюро, бюрократ, візит, гарантія, дебати, дебют, девіз, демарш, демонстрація, департамент, депеша, егоїзм, експропріація, жюрі, ідеаліст, імперіалізм, ініціатор, ініціатива, інтрига, інтриган, кар’єра, кар’єризм, комюніке, мораліст, мораль, націоналізм, опортунізм, пансіон, парламент, політика, прем’єр, режим, саботаж, транспарант, туризм, турне, шантаж, шеф; / absolutisme, aventure, agressif, alternative, assemblée, attaché, banquet, bourgeois, bureau, bureaucrate, Visite, garantie, débat, débuts, devise, démarche, démonstration, département, dépêche, égoïsme, expropriation, jury, idéaliste, impérialisme, initiateur, initiative, intrigue, intrigant, carrière, carriérisme, communiqué, moraliste, moralité, nationalisme, opportunisme, pension, parlement, politique, premier ministre, régime, sabotage, banderole, tourisme, tournée, chantage, patron ;
2) слова, пов’язані з мистецтвом та літературою: акомпанемент, актор, альбом, амплуа, анонс, ансамбль, антракт, артист, афіша, балет, барельєф, бемоль, бравурний, буфонада, бюст, ваза, віньєтка, водевіль, гравюра, грим, дисонанс, ескіз, жанр, кадр, каламбур, кларнет, мотив, натюрморт, палітра, п’єса, роль, романс, рояль, силует, суфлер, сюжет, сюїта, тембр, увертюра, шедевр; / accompagnement, acteur, album, rôle, annonce, ensemble, entracte, artiste, affiche, ballet, bas-relief, plat, bravoure, bouffonnerie, buste, vase, vignette, vaudeville, gravure, maquillage , dissonance, esquisse, genre, cadre, calembour, clarinette, motif, nature morte, palette, jeu, rôle, romance, piano, silhouette, souffleur, intrigue, suite, timbre, ouverture, chef-d'œuvre ;
3) військова та морська лексика: абордаж, авангард, ар'єргард, аванпост, авіатор, амбразура, ангар, армія, арсенал, база, баржа, барикада, батарея, бівуак, бомба, бригада, гарнізон, гвардія, дезертир, демаркація, демобілізація, десант, дивізіон, дирижабль, дислокація, ешелон, інтендант, кавалерія, калібр, канонада, капітан, команда, міна, мінер, парашут, партизан, флот, флотилія, фронт; / embarquement, avant-garde, arrière-garde, avant-poste, aviateur, embrasure, hangar, armée, arsenal, base, barque, barricade, batterie, bivouac, bombe, brigade, garnison, gardien, déserteur, démarcation, démobilisation, débarquement, division, dirigeable, déploiement , échelon, quartier-maître, cavalerie, calibre, canonnade, capitaine, commandement, mine, mineur, parachute, guérilla, flotte, flottille, front ;
4) фінансово-економічна термінологія: аванс, акциз, акціонер, акція, баланс, банк, тариф; / avance, accise, actionnaire, part, solde, banque, tarif;
5) технічна термінологія: автомобіль, екіпаж, кабіна, карбюратор, монтаж, ресора, таксі, фара, шасі, шосе; / automobile, équipage, cabine, carburateur, installation, ressort, taxi, phare, châssis, autoroute ;
6) лексика з будівництва, архітектури, містовпорядкування тощо: авеню, алея, бельетаж, бульвар, вестибюль, віадук, оранжерея, панно, тамбур, тераса, тротуар, фасад, фойє; / avenue, alée, premier étage, boulevard, vestibule, viaduc, serre, panneau, vestibule, terrasse, trottoir, façade, foyer
7) назви одягу й тканин: блуза, бордо, вуаль, велюр, габардин, драп, капюшон, кашне, костюм, пальто, трикотаж, фетр, фланель; / blouse, bordeaux, voile, velours, gabardine, drapé, capuche, cache-nez, costume, manteau, tricot, feutre, flanelle;
8) назви предметів побуту, розкоші тощо: абажур, браслет, брильянт, буфет, канапа, маскарад, люстра, одеколон, портьєра, пудра, ридикюль, сервіз, туалет, флакон; / abat-jour, bracelet, diamant, buffet, canapé, mascarade, lustre, eau de Cologne, rideau, poudre, ridicule, service, toilette, bouteille ;
9) кулінарна лексика: антрекот, вінегрет, гарнір, десерт, делікатес, желатин, філе / entrecôte, vinaigrette, accompagnement, dessert, gourmandise, gélatine, filet.
Для запозичених із французької мови слів властиві такі фонетичні й морфологічні особливості:
а) звукосполучення "уа": амплуа, кулуари, експлуатація, вуаль;
б) пом'якшення губних та "к" перед "у" (буква "ю"): гравюра, капюшон, фюзеляж, кюрі, кювет;
в) звукосполучення "ам", "ан" перед приголосними: тампон, пансіон, авантюра, жанр;
г) суфікси -аж, -ант, -анс, -ер, -йон: екіпаж, фураж, інтендант, реверанс, режисер, компаньйон;
ґ) незмінювані іменники з кінцевими наголошеними голосними -е, -і, -о: пенсне, турне, резюме, журі, кашпо, шапіто.
Українські слова запозичені з французької мови
g ar ant – г арант, g r iff e – г риф
expertis e – експертиз а ,
garant ie – гарант ія
cour ier – кур’ єр
doss ier – дось є , couliss ier – кулісь є
commissionn а iere – комісіон ер
verifica tion – верифіка ція
export eur – експорт ер
Прикмети французьких запозичень:
кінцеві ударні -é , -ú , -ó у незмінних словах: кліше, купе, турне, філе, шосе, жалюзі, парі ; бюро, бордо, лото, панно, табло ;
кінцеве ударне - ер : актор, гравер, режисер, шофер ;
кінцеве -аж /- яж : віраж, гараж, масаж, міраж, тираж, фюзеляж ;
кінцеве -анс : аванс, нюанс, преферанс, романс, сеанс ;
поєднання -уа- , -уе- у середині слова: амплуа, вуаль, гуаш, пуанти, репертуар, дуель, менует, силует , і т.д.
Французькі запозичення другої половини XX в.
охоплюють різні сфери життя:
Мистецтво і культура: буклет (bouclette), витраж(vitrage), кашпо(cache-pot), медиатека(médiatheque), паралитература (paralittérature), шансон(chanson);
Краса і мода: бижутерия(bijouterie), визажист(visagiste), кутюрье(couturier), макияж(maquillage), макраме(macramé), прет-а-порте(prêt-à-porter);
Культура застілля: багет (baguette), конфитюр(confiture);
Суспільне життя і політика: конфронтация (confrontation),
Дозвілля, спорт: батут (batoude), дубль(double), культуризм(culturisme), тандем(tandem);
Техніка, наука: дисбаланс (disbalance), рапид(rapide), глиссировать(glisser);
Інше: клише(cliché), менталитет(mentalité).
Чимало в українській мові стійких виразів з французьких слів:
словотворчі: зосередити (з фр. concentrer ), вишуканий (з фр. recherch é);
семантичні: блискучий (фр. brillant ), положення - 'ситуація' (фр. la position );
фразеологічні: покласти руку на серце (з фр. mettre la main sur son coeur ), після нас хоч потоп (з фр. apres nous le d é luge ), проковтнути язика (з фр. avaler sa langue ), дивитися у всі очі (з фр. regarder de tous ses yeux ) і т.д.
Можна навести декілька цікавих прикладів з мистецтва та літератури: з французької мови слово « commode » означає ‘зручний’, а в українській мові це слово трансформувалося в безпосередню назву предмета, де зручно зберігати одяг – комод.
Слово «драпірування» походить від французького «drapeau», що означає ‘прапор’ (тобто тканину), а в українській мові слово «драпірування» використовують саме для позначення тканини в художніх постановках.
Цікаві приклади можна знайти серед суспільно-політичних термінів. Так, слово «аташе» в українській мові означає дипломатичну посаду, а походить це слово від «attaché», що перекладається як «прикутий, закріплений». Тобто відбувається трансформація змісту слова – від прикутого до зобов’язаного представляти.
Вплив французької на українську лексику спостерігалося у XVIII та XIX столітті. Ставлення до запозичених слів як до більш «гарних» і престижних притаманно кінцю XX- початку XXI століття.
Наприклад, слово бутік. У французькій мові boutique означає просто «маленький магазин», але в українському грунті слово бутік стало означати «дорогий магазин модного одягу».
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в англійській - до 60% слів французького походження.
В українській лексиці вживають слова, запозичені з французької мови. Цьому сприяли культурні, економічні й політичні взаємозв’язки українського та французького народів, унаслідок чого українська мова перейняла велику кількість слів, підпорядкувала їх своїм законам фонетики й граматики, пристосувала до правил українського словотворення і семантичних систем.
Проаналізувавши обрану нами тему, ми прийшли до висновку, що лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.
Таким чином, запозичена французька лексика збагатила нашу мову й надала їй більшої виразності.