Яку породу свиней краще вирощувати?

Найпродуктивніші породи свиней Дюрок - при інтенсивній м'ясній відгодівлі з однієї свинячої туші цієї породи можна отримати 80% м'яса. Гемпшир - цілком адаптивна порода, здатна давати максимальні результати (середньодобовий приріст свиней досягає 900-950 г). П'єтрен - складна у догляді і вибаглива щодо корму порода.

Яка порода свиней краще на свиноматку?

Щоб отримати гарне з точки зору відгодівельних якостей потомство, кнурів породи ландрас успішно спаровують зі свиноматками. Свиноматки демонструють високу плодючість, приносячи у посліді 11-12 поросят, і молочність до 80 кг. Кеш

Яка порода свиней сальна порода?

М'ясо-сальні породи вирощують щоб отримати смачне м'ясо та сало, які полюбляють українці. Серед усіх груп породи свиней, саме м'ясо-сальна група є найбільшою та налічує породи: Велика біла, Українська степова біла, Українська степова ряба тощо. Кеш

Червона білопоясна порода

Червона білопоясна порода — порода свиней української селекції м'ясо-сального напряму. Виведена вченими Полтавського інституту свинарства УААН ім. О. В. Квасницького. Затверджена наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук № 324/47 від 14 травня 2007 року.

Зміст

Історія виведення [ ред. | ред. код ]

Робота зі створення червоної білопоясної породи розпочалася у відповідності з Наказом міністерства сільського господарства УРСР «Про міри по прискоренню виведення нових високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин» № 305 від 24 лютого 1984 року. Необхідність у створенні лінії була викликана підвищеним попитом товарного свинарства на скороспілих м'ясних кнурів для масового використання їх у регіональних системах породно-лінійної та міжлінійної гібридизації.

Порода створена в результаті застосування методу складного відтворювального схрещування полтавського м'ясного типу свиней ПМ-1 та помісей різних поєднань порід великої білої, ландрас, гемпшир і дюрок. При створенні нової лінії ставилася мета одержувати високий гетерозисний ефект при поєднанні кнурів лінії з матками районованих порід, а гібридний молодняк від таких поєднань при забої живою масою 115—120 кг мав відповідати вимогам стандарту на м'ясну свинину.

Автори породи — науково-виробничий колектив під керівництвом академіка Рибалко В. П.

Характеристика [ ред. | ред. код ]

Свині червоної білопоясної породи — порівняно великі тварини, пропорційної будови тіла, з добре розвиненими м'ясними формами. Середня жива маса кнурів 316 кг, довжина тулуба — 184 см; свиноматок, відповідно, — 245 кг і 169 см. Середній рівень відгодівельних та м'ясних якостей: вік досягнення маси 100 кг — 176,5 днів; середньодобовий приріст на відгодівлі — 846 г, вихід м'яса в туші — 62,1 %, товщина шпику на рівні 67 ребер — 25 мм.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Ю. В. Засуха, В. М. Нагаєвич, М. П. Хоменко, Д. І. Барановський, В. І. Герасимов, В. Г. Пелих, М. Г. Повод, В. І. Радченко, В. І. Сокрут, Є. Ф. Томін. Червона білопоясна порода // Технологія виробництва продукції свинарства : Підручник для ВМНЗ ІІІ-IV р.а. — Вінниця : Нова книга, 2008. — 336 с. — ISBN 978-966-382-254-9.
• Г. О. Бірта, Ю. Г. Бургу.Українська м'ясна порода // Товарознавство м'яса. — К. : Центр учбової літератури, 2011. — 164 с. — ISBN 978-611-01-0251-3.