Як проводиться Післязабійна діагностика на трихінельоз?

Основним методом післязабійної діагностики трихінельозу є метод перетравлення м'язів в штучному шлунковому соку. В окремих випадках за відсутності можливості проведення штучного перетравлення проводиться компресорна трихінелоскопія. 2.2. Прижиттєвим методом діагностики є метод імуноферментного аналізу (ІФА).

Який з методів діагностики застосовують при трихінельозі тварин?

Діагностика 2.1. Діагноз на трихінельоз встановлюється шляхом виявлення личинок трихінел у пробах поперечно-смугастих м'язів. Дослідження проводять методами: компресорної світлової трихінелоскопії за допомогою мікроскопу та перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому сокові.

Що таке трихінельоз?

Trichinellosis, trichinosis or trichiniasis) — біогельмінтоз, який спричинюють гельмінти — різні види роду Trichinella, характеризується гострим перебігом, гарячкою, мінливими набряками, особливо обличчя, міалгіями і вираженими алергічними проявами.

2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.

Кожна свиняча туша, тушки нутрії, туші коней та диких тварин, які сприйнятливі до трихінельозу, повинні підлягати ветеринарно-санітарній експертизі з обов'язковим проведенням трихінелоскопії Кожна свиняча туша, тушки нутрії, туші коней та диких тварин, які сприйнятливі до трихінельозу, повинні підлягати ветеринарно-санітарній експертизі з обов'язковим проведенням трихінелоскопії Для проведення трихінелоскопії беруть дві проби поперечносмугастих м'язів по 80 г кожна із ніжок діафрагми на місці переходу їх у сухожилля. За відсутності ніжок діафрагми у туш свиней проби беруть із м'язової реберної частини діафрагми, язика, м'язів гортані, стравоходу, міжреберних, шийних, жувальних м'язів у такій самій кількості. Із кожної проби м'язів роблять по 24 зрізи розміром з вівсяне зерно (всього 48 зрізів). Зрізи розкладають у вічка нижніх пластин двох компресоріїв і роздавлюють між пластинками так, щоб через них можна було читати газетний текст. Від туш коней, а також від туш інших тварин у неблагополучних пунктах роблять 120 зрізів, які досліджують у п'яти компресоріях. Зрізи досліджують під малим збільшенням (8 x 10) з допомогою відповідних приладів для трихінелоскопії. Інкапсульовані личинки трихінел мають лимоноподібну або овальну форму. Довжина капсули - 0,5-0,7 мм, ширина - 0,2-0,3 мм. Усередині капсули міститься одна, рідше 2-3 скручені спіраллю личинки. При вапняному переродженні капсул личинки бачити неможливо. У такому разі зрізи виймають із компресорію, кладуть у 5-10%-ний розчин соляної кислоти на 1-2 години, або чашки зі зрізами ставлять у термостат при температурі 37+-1 град. Цельсію на 20-30 хв. Потім додають краплинами гліцерин чи молочну кислоту. Оболонка капсули просвітлюється і в ній видно личинки трихінел. При дослідженні сала із прошарків м'язової тканини (з кожного шматка масою 20 г) роблять 24 зрізи, поміщають у чашку Петрі з 0,5 куб. см розчину (1%-ний розчин фуксину в 5%-ному розчині натрію гідроксиду) на 5-8 хв. Потім зрізи розміщують у компресорії і проглядають. Перетравлення в штучному шлунковому соці (ШШС) Пробу подрібнюють у м'ясорубці з діаметром решітки 3-4 мм, переносять у конічну колбу відповідної ємності й заливають ШШС у співвідношенні 1:15. Колбу поміщають у термостат при температурі 41-42 град. Цельсію і витримують 5-7 годин, періодично струшуючи. За 10 хв. до закінчення перетравлення струшування припиняють. По закінченні перетравлення в осаді залишаються пластівці коричневого або темно-коричневого кольору Із колби зливають (обережно!) 2/3 надосадової рідини. Осад пропускають через капронове сито (напівсферичної форми з діаметром вічок 400 мкм), вставлене в скляну лійку діаметром 90-120 мм, сполучену гумовою трубкою з пробіркою ємністю 5 куб. см. Злитий осад відстоюють 15-20 хв., потім гумову трубку перекривають затискачем і пробку відТєднують. Вміст пробірки (осад) переносять частинами на годинникове скло і досліджують під малим збільшенням мікроскопа або трихінелоскопа на наявність личинок трихінел

Для продолжения скачивания необходимо пройти капчу: