Як відбувається травлення в товстому кишечнику?

Товста́ ки́шка (лат. Intestinum crassum) — кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту людини. Тут відбувається в основному всмоктування води і формування з харчової кашки (хімуса) оформленого калу. Товста кишка — похідна задньої кишки.

Скільки часу триває травлення у товстій кишці?

Неперетравлені рештки їжі, що потрапили з тонкої кишки, протягом приблизно 12 год проходять по товстій кишці. За цей час з її напіврідкого вмісту всмоктується в кров більша частина води. Кеш

Як болить товстий кишечник?

Найчастіше такий біль локалізований у середніх відділах живота (навколо пупка). При цих захворюваннях біль тупий і розпираючий, він пов'язаний із накопиченням в кишечнику газів. Запальні процеси в товстій кишці, наприклад, хронічний коліт, також можуть викликати болі в животі.

Травлення в товстому кишечнику - History

Будова та робота товстого кишечника Відділи товстого кишечника Травлення в товстому кишечнику Основні функції Процеси Мікрофлора товстого кишечника Значення Нервова регуляція випорожнення прямої кишки

ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК – відділ, яким завершується травний канал.

Цей орган наявний лише у ссавців.

Складові кишки товстого кишечника:

1) сліпа кишка – початкова ділянка товстого кишечнику;

2) від її задньої частини відходить тонкий червоподібний відросток – апендикс (не бере безпосередньої участі в процесах травлення, містить велику кількість лімфоїдних вузликів і тому відіграє роль у місцевому імунітеті, захищаючи організм від проникнення інфекції, складова імунної системи);

3) сліпа кишка переходить в ободову (висхідна ободова, поперекова ободова, низхідна ободова), яка з трьох боків охоплює черевну порожнину;

4) від неї бере початок сигмоподібна кишка;

5) вона продовжується прямою кишкою, що закінчується анальним отвором.

Відділи товстого кишечника:

• пряма, що завершується анальним отвором.

Будова товстого кишечника.

Загальна довжина органа дорівнює 1,5-2 метри, діаметр близько б см. Стінки кишечника складаються з трьох оболонок: зовнішньої, м'язової, слизової з підслизовим шаром. Стінки товстого кишечнику не мають ворсинок, адже в ній не всмоктуються складні молекули — лише вода, мінеральні солі та деякі вітаміни.

Основні функції товстого кишечника:

• інтенсивне всмоктування води в кровоносні судини;

• всмоктування деяких мінеральних речовин;

• часткове перетравлення мікроорганізмами целюлози рослинної їжі;

• формування калових мас (можуть залишатися в товстому кишечнику до 24 годин, а потім переміщуються до прямої кишки);

• виведення неперетравлених решток назовні (дефекація).

Процеси товстого кишечника:

Накопичення та ущільнення неперетравлених решток.

Переміщення їжі за допомогою м’язової оболонки.

Видалення за допомогою внутрішнього та зовнішнього сфінктерів.

З участю слизу кишкових залоз, лімфовузлів пригнічуються гнильні процеси та шкідливі бактерії. Продукти розщеплення целюлози мікроорганізмами мають бактерицидні властивості, пригнічують розмноження патогенної мікрофлори. Деактивуються ферменти.

Симбіотичне травлення за допомогою корисних мікроорганізмів мікрофлори кишечника (розщеплюють клітковину до моно­сахаридів, молочної, масляної та янтарної кислот тощо). Синтезуються вітаміни групи В, К.

У кров, лімфу й тканинну рідину надходять неорганічні (вода, йони) й невелика кількість органічних речовин (глюкоза, амінокислот)

ТРАВЛЕННЯ В ТОВСТОМУ КИШЕЧНИКУ.

Представники позитивної мікрофлори товстого кишечника: біфідобактерії, лактобактерії, дріжджеподібні гриби, найпростіші тощо. Маса симбіотичних бактерій може становити від 1 до 3 кг. В апендиксі розмножується кишкова паличка, що розщеплює рослинну клітковину, синтезуючи вітамін К і вітаміни групи В. Товстий кишечник є середовищем життя для бактерій-симбіонтів.

Значення бактерій позитивної мікрофлори:

• синтезують корисні для людини речовини: деякі амінокислоти, вітамін К, вітаміни групи В, що надходять у кров і транспортуються до кожної клітини організму людини;

• частково перетравлюють клітковину (целюлозу рослинної їжі), на яку не діють ферменти травних соків людини;

• поліпшують травлення та підсилюють засвоєння поживних речовин, моторику кишок;

• запобігають розвиткові хвороботворних мікроорганізмів, які ведуть до зміни мікрофлори кишечника;

• утворюють особливі речовини, які захищають клітини слизової оболонки товстої кишки від розвитку запальних процесів.

Значення мікрофлори кишечника.

Зменшення, або повна втрата мікрофлори супроводжується гнильними та бродильними процесами, під час яких утворюються токсичні речовини (індол, скатол, фенол), які можуть стати причиною виникнення загальної інтоксикації організму.

Травний сік залоз стінок товстої кишки майже не містить ферментів, а виділяє слиз, який робить неперетравлені рештки подібними до мастила.

Значення товстого кишечника:

• завершується розщеплення поживних речовин, целюлози мікроорганізмами;

• інтенсивне усмоктування води та мінеральних речовин;

• формування калових мас, які надходять у пряму кишку, накопичення яких викликає рефлекс й випорожнення.

Нервова регуляція випорожнення прямої кишки.

Випорожнення відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м'язів живота. Хоч центр цього рефлексу розташований у спинному мозку, але його діяльність регулюється певними відділами головного мозку.

Товста кишка

Товста́ ки́шка (лат. Intestinum crassum) — кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту людини. Тут відбувається в основному всмоктування води і формування з харчової кашки (хімуса) оформленого калу. Товста кишка — похідна задньої кишки [1] .

У інших хребетних характер товстої кишки має лише кінцева вивідна частина, фізіологічно відповідна прямій, а інші частини кишок мають характер тонких кишок. Загальна довжина кишківника дорівнює 1,5-2 м. Його слизова оболонка не має ворсинок.

Зміст

Анатомія товстої кишки людини [ ред. | ред. код ]

Товста кишка — найширша частина кишок у ссавців, зокрема у людини. Складається зі сліпої (caecum), ободової (colon), сигмоподібної (sigmoidei) і прямої кишок (rectum).

В ободовій кишці людини розрізняють: висхідну частину (висхідна кишка), що становить безпосереднє продовження сліпої; поперечно лежачу частину (поперечна кишка); спадну частину (низхідна кишка), що з'єднуються з прямою кишкою за допомогою вигину у вигляді букви S. Ободова кишка сходить вертикально, лягаючи над crista ossi s ilei і прикриваючи нижню третину нирки. Тут вона повертає круто і переходить у поперечну кишку (colon transversum), яка в лівому підребер'ї звичайно утворює S-подібний вигин, а потім круто загинається вниз і переходить у низхідну кишку (colon descendens). Сигмоподібний вигин (flexura sigmoidea) утворює, по суті, петлю різної довжини і форми і часто глибоко звішується в малий таз, іноді підіймається вгору, сягаючи шлунка та печінки. Ця частина і поперечна кишка мають власну брижу, тоді як низхідна і висхідні кишки тільки частково прикриті покривом очеревини.

Довжина товстих кишок варіює від 120 до 227 см і в середньому становить 158,4 см. Тільки пряма кишка має гладку внутрішню поверхню, інша ж частина містить у стінці на всьому своєму протязі три плоскі щільні м'язові потовщення (taeniae coli), між якими стінка представляється роздутою, але внаслідок нерівномірного розвитку поперечної мускулатури ці здуття поруч поперечних перетяжок (plicae sigmoideae) поділяються на численні округлі виступи (haustra coli).

Стінка товстої кишки складається із серозної оболонки (не скрізь) і м'язового шару. Його поздовжні волокна і утворюють вищезгадані м'язові потовщення зі слизової оболонки, що не має ворсинок і покрита циліндричним епітелієм. У стінці товстої кишки є численні ліберкюнові залози, лімфатичні вузли і солітарні фолікули. Залози слизової оболонки виділяють сік, у якому кількість ферментів незначна, але багато слизу, що полегшує перетравлення та просування неперетравлених решток їжі. У порожнині товстої кишки живе багато мікроорганізмів.

Захворювання товстої кишки людини [ ред. | ред. код ]

Хоча товста кишка не відноситься до фізіологічно найактивніших органів, з нею пов'язаний цілий ряд захворювань. До них належать порушення моторики, проблеми з травленням і всмоктуванням, запалення і новоутворення (неоплазії). Для профілактики захворювань товстої кишки рекомендовано збалансоване харчування.

Порушення моторики пов'язані з посиленням або послабленням перистальтики. Занадто активна моторика товстої кишки скорочує час перебування в ній калової маси, що призводить до недостатнього всмоктування води і затримки калу.

Запалювальні захворювання товстої кишки (коліти) включають хворобу Крона (при товстокишкової локалізації), неспецифічний виразковий коліт.

До частих захворювань, особливо в зрілому віці, належить утворення гемороїдальних вузлів. Ці вузли є розширеними ділянками кровоносних судин під слизовою оболонкою нижньої частини прямої кишки. Геморой — захворювання болісне, що супроводжується кровотечею, пухлинами, печінням, свербінням.

Найчастіше захворювання апендикса — апендицит, що є невідкладним гострим станом та потребує хірургічного лікування. Апендицит може виникати внаслідок ішемії апендикса через потрапляння всередину його твердих залишків їжі або гельмінтів. Симптоми апендициту — біль у животі, найчастіше у правій здухвинній ділянці, блювання, зрідка пронос, підвищений лейкоцитоз і гарячка. Єдиний метод лікування — видалення апендикса (апендектомія). Ускладнення апендициту (наприклад перитоніт, пілефлебіт) можуть бути фатальними для пацієнта.

Тривожні симптоми, до яких відноситься перш за все поява крові в калі, — підстава для колоноскопії (ендоскопія), тобто візуального дослідження просвіту товстої кишки за допомогою ендоскопа. Його трубка оснащена освітлювальним пристроєм і мініатюрною камерою, що передає зображення на великий кольоровий монітор. Застосування ендоскопа дозволяє оглянути всю внутрішню поверхню товстої кишки. У разі виявлення підозрілих утворень або поліпів їх слід видалити та взяти біопсію для патоморфологічного дослідження.

Рак товстої кишки є одним з найчастіших злоякісних новоутворень у людини. Карцинома утворюється в стінці кишки та може проростати в напрямку її просвіту, що може призвести до розвитку кишкової непрохідності. В іншому випадку карцинома проростає у латеральному напрямку і в такому випадку у пацієнта спостерігаються явища анемії та втрати ваги. Сучасні методи діагностики та хірургії допомагають виявляти і видаляти ракові пухлини на ранніх стадіях.

Серед інфекційних хвороб з переважним ураженням товстої кишки найчастішими є шигельоз, амебіаз, балантидіаз тощо. Деякі гельмінти колонізують товсту кишку, спричинюючи ентеробіоз, трихоцефальоз тощо.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑М. Г. Привес, Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович. Анатомия человека. — 9-е изд. — Москва : Медицина, 1985. — С. 275-282. — 110000 прим. (рос.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Бабкин Б. П., Секреторный механизм пищеварительных желез, Л., 1960;
• Богач П. Г., Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника, К., 1961;
• Уголев А. М., Пристеночное (контактное) пищеварение, Л.— М., 1963;
• Уголев А. М., Физиология и патология пристеночного (контактного) пищеварения, Л., 1967;
• Шлыгин Г. К., Ферменты кишечника в норме и патологии, Л., 1967;
• Полушкина Н. Н. Диагностический справочник гастроэнтеролога. М.: — АСТ, 2007, ISBN 978-5-17-039782-2, 670 с.

• Bockus Н. L., Gastroenterology, 2 ed., v. 2, Phil.—L., 1964; Handbook of physiology, v. 2—4, Wash., 1967—68.
• Sherwood, Lauralee (2006). Fundamentals of physiology: a human perspective (вид. Third). Florence, KY: Cengage Learning. с. 768. ISBN0-53-446697-4.