сінна палочка

сінна палочка

Сінна палочка

В чем польза сенной палочки?

Сенная палочка защищает растения от гнили и многих грибковых и бактериальных заболеваний. По сути, это не более чем природный антибиотик. Бактерия вырабатывает ряд ферментов, удаляющих продукты гнилостного разложения. В процессе обмена веществ синтезируются полезные для растений аминокислоты и витамины.

Какую болезнь вызывает сенная палочка?

Наиболее известными бактериальными пищевыми отравлениями являются ботулизм, стафилококковый токсикоз, заболевания, вызываемые Clostridium perfringensi и сенной палочкой (Bacillus cereuse). Экзотоксины, производимые плесневыми грибками, называются микотоксинами, вызыванные ими пищевые отравления – микотоксикозами.

В чем есть сенная палочка?

Встречается повсеместно в почве, в воздушной пыли. Выделяют кипячением настоя сена, при котором споры сенной палочки выживают. Приводит к порче некоторых пищевых продуктов.

Сінна паличка для людини шкоду і користь До числа бактерій, які широко поширені в природі, відноситься і сінна паличка (Bacillus subtilis). Вперше вона була описана в 1835 році. Таку назву ці мікроби отримали через те, що спочатку культуру виділяли з прілого сіна. У лабораторних умовах в закритій посудині … See more

Bacillus subtilis

Bacillus subtilis — грам-позитивна аеробна ґрунтова бактерія, як і всі представники роду, утворює ендоспори. Вперше була описана в 1835 році Еренбергом як Vibrio subtilis, в 1872 році була перейменована Коном на Bacillus subtilis та стала типовим видом роду. В українській літературі трапляється назва «сінна паличка» через те, що культури накопичення цього мікроорганізму отримують з сінного екстракту. Є продуцентом деяких пептидних антибіотиків та ферментів (амілази, протеази), що отримуються промислово. Також ця бактерія — модельний організм для дослідження грам-позитивних бактерій.

Зміст

Біологічні властивості [ ред. | ред. код ]

B. subtilis — паличкоподібна бактерія розмірами 3-5x0,6 мікрон. Ендоспори овальні, не перевищують розміру клітини, розташовані центрально. Кожна клітина має кілька джгутиків (перитрих), рухома.

Колонії сухі, дробнозморшкуваті, оксамитові, безбарвні або рожеві. Край колонії хвилястий. Росте на МПА, МПБ, а також на середовищах, що містять рослинні залишки, на простих синтетичних живильних середовищах для гетеротрофів. Ця бактерія — хемоорганогетеротроф, амоніфікує білки, розщеплює крохмаль, глікоген. Доведено, що штами Bacillus subtilis зовсім не шкідливі для людини та тварин. Відсутність патогенності у штамів Bacillus subtilis дало підставу для присвоєння їм Управлінням за контролем якості продовольчих і лікувальних засобів США статусу GRAS (generally regarded as safe) — безпечних організмів (К. Харвуд, 1992). [1]

Геном [ ред. | ред. код ]

Геном B. subtilis штаму 168 представлений кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 4214814 пар основ і містить 5279 генів, з яких 5163 кодують білки, вміст ГЦ 43,51 % [2] , геном містить принаймні два ori сайти (ділянки початку реплікації) [3] . Також досліджене біологічне різноманіття штамів B. subtilis на рівні геному, гени, що відповідають за синтез антибіотиків, синтез компонентів клітинної стінки, споруляції, і проростання спор є високоваріабельними [4] .

Патогенез та псування харчових продуктів [ ред. | ред. код ]

B. subtilis зазвичай не вважається патогеном людини, проте інколи здатна викликати отруєння їжі токсинами [5] . Її спори здатні виживати при значному та тривалому нагріванні, тому не вмирають при звичайних методах приготування їжі. При проростанні спор при зберіганні продуктів, бактерія викликає утворення слизького шару на поверхні продуктів, за що відповідають довгі полісахариди, які вона секретує. Є причиною картопляної хвороби хліба.

Використання в промисловості [ ред. | ред. код ]

B. subtilis є важливим продуцентом протеаз, амілаз, амінокислот і деяких полісахаридів. Зокрема, протеаза цього організму (субтілізин) використовується як компонент миючих засобів і для видалення волосся при виробництві шкір. Також є продуцентом пептідних антибіотиків. Зважаючи на наявність антагоністичних властивостей проти фітопатогенів, використовується в біозахисті рослин. Штам грам-позитивної спороутворюючої аеробної ґрунтової бактерії Bacillus Subtilis, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України (реєстраційний № IBM B-7321 від 6 березня 2010 року), за складом біологічно активних речовин здатен до створення на його базі лікувально-профілактичних препаратів для потреб медицини та ветеринарії і після проведення з ним температурно-проточно-ультразвукової обробки значно підвищується ефективність дії біологічно активних компонентів, отриманих із штаму IBM B-7321 Bacillus Subtilis. Опис корисної моделі до патенту № 74992 [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Модельний організм [ ред. | ред. код ]

B. subtilis дуже придатна до генетичних маніпуляцій, через що стала популярним модельним організмом для численних лабораторних досліджень, зокрема досліджень споруляції, що є прикладом диференціації клітин. Також ця бактерія має численні джгутики, що надають бактерії можливості швидко рухатися. Через популярність як лабораторного модельного організму, B. subtilis часто називають грам-позитивним еквівалентом Escherichia coli, найбільш дослідженої грам-негативної бактерії.

Посилання [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Опис корисної моделі до патенту № 74992,http://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=180055&chapter=description[Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Bacillus subtilis 168 Genome Page. Архів оригіналу за 11 червня 2008 . Процитовано 19 червня 2009 .
  3. ↑http://www.pubmedcentral.nih.gov/picrender.fcgi?artid=1213236&blobtype=pdf
  4. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2009 . Процитовано 23 січня 2009 .
  5. ↑ Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN0-8385-8529-9.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bacillus subtilis
Це незавершена стаття з бактеріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Сенная палочка

Сенна́я па́лочка (лат. Bacillus subtilis ) — вид грамположительных спорообразующих факультативно аэробных [1] почвенных бактерий. Первоначально были описаны в 1835 Эренбергом как Vibrio subtilis, в 1872 были переименованы Коном в Bacillus subtilis. Название «сенная палочка» вид получил из-за того, что накопительные культуры этого микроорганизма получают из сенного экстракта.

Является постоянным членом микробиоценозов почвы, кишечника животных и человека, встречается в воде и в воздухе. Является продуцентом некоторых полипептидных антибиотиков, а также ферментов (амилазы, протеазы), получаемых промышленно.

Эта бактерия имеет и другие названия: Bacillus uniflagellatus, Bacillus globigii, и Bacillus natto, Bacillus vulgatus, Vibrio subtilis. [2]

Биологические свойства [ править | править код ]

Палочковидная бактерия, размер 2—5 × 0,4-0,6 мкм. Споры овальные, не превышающие размер клетки, расположены центрально. Перитрихиальное расположение жгутиков, подвижная. Колонии сухие, мелкоморщинистые, бархатистые, бесцветные или розовые. Край колонии волнистый. Растёт на МПА, МПБ, а также на средах, содержащих растительные остатки, простых синтетических питательных средах для гетеротрофов. Хемоорганогетеротроф, аммонифицирует белки, расщепляет крахмал, гликоген. Развивается при температуре +5…+45 °С.

Встречается повсеместно в почве, в воздушной пыли. Выделяют кипячением настоя сена, при котором споры сенной палочки выживают. Приводит к порче некоторых пищевых продуктов.

Согласно санитарно-эпидемиологическому правилу СП 1.3.2322-08 «Безопасность работы с микроорганизмами III - IV групп патогенности (опасности) и возбудителями паразитарных болезней» (приложение № 1) не относится к патогенным для человека микроорганизмам. Может быть санитарно-гигиеническим показателем загрязнения микроорганизмами пищевых продуктов, а также к порче некоторых пищевых продуктов и отравлениям при их употреблении.

Отсутствие патогенности у штаммов Bacillus subtilis дало основание для присвоения им Управлением по контролю качества продовольственных и лекарственных средств США статуса GRAS (generally regarded as safe) — безопасных организмов (К. Харвуд, 1992) [нет в источнике]

Геном Bacillus subtilis штамма 168 представлен кольцевой двуцепочечной молекулой ДНК размером 4214814 п.н. и содержит 5279 генов, из которых 5163 кодируют белки, процент Г+Ц пар составляет 43,51 % [3] , геном содержит по крайней мере два ori сайта (сайта начала репликации) [4] . Изучено биологическое разнообразие штаммов Bacillus subtilis на уровне генома, гены, отвечающие за синтез антибиотиков, синтез клеточной стенки, споруляцию и прорастание спор являются высоковариабельными [5] .

Использование [ править | править код ]

Штаммы Bacillus subtilis используются в ветеринарии, медицине, сельском хозяйстве и в других отраслях.

Ряд штаммов Bacillus subtilis используют в медицине для получения фармацевтических препаратов и пищевых добавок. Так, на основе штамма Bacillus subtilis создан известный препарат «Споробактерин» российского производства, который предназначен для борьбы с нарушениями микрофлоры кишечника. [6]

B. subtilis является важным продуцентом протеаз, амилаз, аминокислот и некоторых полисахаридов и других соединений. Также является продуцентом полипептидных антибиотиков. Ввиду наличия антагонистических свойств против целого ряда возбудителей, в том числе фитопатогенов. Последнее свойство используется в биозащите растений.

В сельском и личном подсобных хозяйствах разрешены к применению зарегистрированные препараты на основе штаммов Bacillus subtilis.

Также используется для производства традиционной японской еды Натто, производимой из сброженных соевых бобов.

Примечания [ править | править код ]

  1. ↑https://jb.asm.org/content/192/16/4164Архивная копия от 5 февраля 2020 на Wayback Machine Differences in Cold Adaptation of Bacillus subtilis under Anaerobic and Aerobic Conditions Jana Beranová, María C. Mansilla, Diego de Mendoza, Dana Elhottová, Ivo Konopásek, JOURNAL OF BACTERIOLOGY, Aug. 2010, p. 4164–4171
  2. Stephen A Berger. GIDEON. Guide to Medically Important Bacteria (англ.) // GIDEON Informatics, Inc., Dr. Stephen Berger.. — 2015. — ISSN= 978-1-4899-0429-5 ISBN = 978-1-4899-0429-5.
  3. ↑Bacillus subtilis 168 Genome Page(неопр.) . Дата обращения: 19 июня 2009.Архивировано из оригинала 11 июня 2008 года.
  4. ↑NCBI - WWW Error Blocked Diagnostic
  5. ↑Bacillus subtilis Genome Diversity — Earl et al. 189 (3): 1163 — The Journal of Bacteriology(неопр.) . Дата обращения: 4 сентября 2008.Архивировано 6 марта 2009 года.
  6. Хаитов Р.М. Аллергология и иммунология. Национальное руководство. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 636 с.

Подібні статті

  • як щепити грошове дерево
  • допомога на поховання військовослужбовця
  • віза в німеччину ціна
  • Скільки стадій у комі
  • Чому у перемикача шість контактів
  • Як розрахувати коефіцієнт ущільнення ґрунту
  • Чому чорніють штучні рослини в акваріумі
  • Який коментар до фото пари
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії