Яка порода свиней сама краща?

Найпродуктивніші породи свиней Дюрок - при інтенсивній м'ясній відгодівлі з однієї свинячої туші цієї породи можна отримати 80% м'яса. Гемпшир - цілком адаптивна порода, здатна давати максимальні результати (середньодобовий приріст свиней досягає 900-950 г). П'єтрен - складна у догляді і вибаглива щодо корму порода.

Яка найбільша вага свині?

Найбільша свиня Вага гіганта сягала 1,153 кг, а довжина становила 2,74 см. Висота Білла в холці дорівнювала 1,52 см.

Який із типів конституції свиней найбільш бажаний для племінних свиней?

Богдановим, які запропонували виділяти міцний тип конституції (рис. 1.2). Такі тварини характеризуються пропорційною будовою тіла, добре розвиненим кістяком і мускулатурою, підвищеною життєздатністю. Цей тип конституції бажаний для тварин усіх напрямів продуктивності, особливо для племінних. Кеш

Свиня свійська — Вікіпедія Свійська свиня дає м'ясо і сало, а також шкіру і щетину; вона виявляє високу плодючість і швидко росте. Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно ... See more

Свиня (рід)

Свиня (Sus) — рід ссавців з родини свиневих (Suidae) ряду оленеподібних (Cerviformes). До цього роду належить одомашнена форма свині дикої — одного з найвідоміших в Україні видів сільськогосподарських тварин (свиня свійська). Налічується 9 сучасних видів свиней.

Зміст

Назви [ ред. | ред. код ]

Свиня — один з найдавніших зоонімів, спільний для багатьох мов. Інколи для роду вживають назву «кабан», проте остання — лише одна з назв одного з видів цього роду — свині дикої (Sus scrofa), або лише самців цього виду (як дикої форми, так і свійської).

Поширення [ ред. | ред. код ]

Батьківщина свиней — Євразія, проте, тепер свині (власне, вид Sus scrofa) розселені на всіх континентах, крім районів Арктики, Антарктиди, важкодоступних районів, деяких пустель і островів.

Життєвий цикл [ ред. | ред. код ]

Вагітність триває 100–140 діб. Вага новонароджених: 500–1500 грам. Число дитинчат у виводку: 1–12, зазвичай 4–8. Вигодовування молоком триває 3–4 місяці. Статева зрілість настає у 8–10 місячному віці, але самиці не вступають у статеві зв'язки до 18-місячного віку. Середня тривалість життя: 10 років, максимальна — 27 років.

Генетика [ ред. | ред. код ]

2n=38 у Sus scrofa domestica, 2n=36 у Sus scrofa scrofa, 2n=38 у Sus barbatus, 2n=34 у Sus cebifrons,

Види [ ред. | ред. код ]

Рід включає 10 сучасних видів. За останнім зведенням «Види ссавців світу» (2005), класифікація роду наступна:

• Sus ahoenobarbus
• Sus barbatus (підвиди barbatus, oi) — Свиня бородата
• Sus bucculentus
• Sus cebifrons (підвиди cebifrons, negrinus)
• Sus celebensis (підвиди celebensis, floresianus, timoriensis)
• Sus oliveri
• Sus philippensis (підвиди philippensis, mindanensis)
• Sus salvanius
• Sus scrofa (підвиди scrofa, algira, attila, cristatus, davidi, leucomystax, libycus, majori, meridionalis, moupinensis, nigripes, riukiuanus, sibiricus, taivanus, ussuricus, vittatus) — Свиня дика
• Sus verrucosus (verrucosus, blouchi) — Свиня яванська

Окрім того, відомі такі вимерлі форми:

Свиня в релігії [ ред. | ред. код ]

Іслам [ ред. | ред. код ]

Мусульманам свиня взагалі заборонена для вжитку її м'яса, адже в ісламі вона вважається нечистою твариною.

Юдаїзм [ ред. | ред. код ]

В юдаїзмі, як і в ісламі, свиня заборонена для вжитку. Але не через те, що вона нечиста тварина, а через те, що це не жуйна тварина. А за правилами кашруту можна їсти м'ясо тільки тих тварин, які є жуйними і мають подвійні ратиці (а також вони обов'язково повинні бути забиті за правилами шехити).

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash. Atlas of mammalian chromosomes. — John Wiley and Sons, 2006. — С. 568. — ISBN 047135015X.
• Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 1054-1058. — ISBN 0801857899.
• Рід Свиня[Архівовано 13 травня 2009 у Wayback Machine.] // Види ссавців світу (2005).

• Вікідані: Q10798
• Віківиди: Sus
• ADW: Sus
• BOLD: 3143
• EoL: 42318
• EPPO: 1SUXXG
• Fauna Europaea: 305278
• Fossilworks: 42416
• GBIF: 2441213
• iNaturalist: 42126
• IRMNG: 1062733
• ITIS: 180721
• MSW: 14200036
• NBN: NHMSYS0000377289
• NCBI: 9822
• NZOR: 4be79c57-b221-4cd5-b2a6-262e08b838ff
• Plazi: 3C3576EB-C29D-DC04-5DD7-B6893B366820
• uBio: 106000
• WoRMS: 1469455
• ZooBank: 35857D3E-9FE3-449E-B898-1B9041B04E05

Лабораторна робота №2 тема: вивчення статей і промірів, типів конституції і екстер’єру сільськогосподарських тварин

Мета заняття: 1) вивчити назви статей, їх топографію на тілі тварин, а також способи вимірювання основних промірів; 2) вивчити типи конституції і екстер’єрні особливості різних видів сільськогосподарських тварин, дати опис конституції і екстер’єру заданих тварин.

Матеріали та обладнання: муляжі, малюнки корів, свиней.

Зміст роботи і методика її виконання:

Статі – це частини тіла тварини, анатомічні ділянки, що мають свої умовні межі. Знання топографії статей, тобто їх положення та тілі, уявлення про правильну їх будову, пропорційність будови тіла та про вади, що мають вплив на життєву діяльність організму, є основою вивчення екстер’єру. Під екстер’єром розуміють зовнішні форми тварин. Назви окремих статей та їх топографія наведені на мал. 1, 2.

Мал. 1. Статі молочної корови:

1 – потиличний гребінь; 2 – лоб; 3 – ніс; 4– щока; 5 – нижня щелепа; б – шия; 7 – потилиця (загривок); 8 – горло; 9 – підгруддя; 10 – грудинка; 11 – холка; 12 – лопатка; 13 – плечолопатковий суглоб і плече; 14 – лікоть; 15 – підопліччя; 16 – зап’ястя; 17– п’ясть; 18 – путо (бабка); 19 – копито; 20 – ратиці; 21– ребра; 22 – спина; 23 – поперек; 24 – колінна складка; 25 – молочні колодязі; 26 – молочні вени; 27 – пупок; 28 – вим’я; 29 – дійки; 30 – клуби; 31 – крижі; 32 – сідничні горби; 33 – стегно; 34 – колінна чашечка; 55 – скакальний суглоб; 36 – китиця хвоста; 37 – гомілка.

1 – хоботок; 2 – очі; 3 – перенісся; 4 – вуха; 5 – ганаші; 6 – шия; 7 – плече; 8 – передня нога; 9 – задня нога; 10 – груди; 11 – підпруга; 12 – спина; 13 – поперек; 14 – ребра; 15 – хвіст; 16 – передній пах; 17 – задній пах; 18 – здухвинна ділянка; 19 – крижі; 20 – черево; 21 – окіст; 22 – коліно; 23 – п’ятка; 24 – путо; 25 – копитце; 26 – копито.

Для оцінки екстер’єру часто використовують візуальний, так званий пунктирний метод. Цим методом для різних видів і порід тварин розробляються відповідні шкали оцінки статей, в яких викладено вимоги до будови і розвитку статей і кількість балів, що дається за них. Різні статі оцінюються різною кількістю балів. Статі, що мають більш тісний зв’язок з напрямком продуктивності, від яких залежить технологія виробництва продукції, одержують більшу кількість балів. Візуальна оцінка значною мірою є суб’єктивною.

Об’єктивним способом оцінки екстер’єру є вимірювання. Для вимірювання тварин використовують такі інструменти: мірну палицю, мірну стрічку і циркуль. Для взяття промірів тварина повинна стояти спокійно, з рівно поставленою головою на рівному твердому майданчику.

Проміри у великої рогатої худоби здійснюють у відповідності до мал. 3.

Maл. 3. Основні проміри корови:

1 – висота в холці; 2 – ширина грудей; 3 – глибина грудей; 4 – коса довжини тулуба; 5 – обхват грудей за лопатками; 6 – обхват п’ясті; 7 – ширина заду в маклоках; 8 – ширина заду в сідничних горбах:

а) висоту в холці (від вищої точки холки по вертикалі до землі);

б) ширину грудей за лопатками (відстань між крайніми точками грудей з одного і другого боку по дотичній до заднього кута лопатки);

в) глибину грудей (відстань від задньої межі холки до грудної кістки по дотичній до заднього кута лопатки);

г) косу довжину тулуба (від крайньої передньої точки виступу плечолопаткового суглоба до крайнього заднього виступу сідничного горба);

а) косу довжину тулуба (ті ж точки, що і при визначенні проміру мірною палицею);

б) обхват грудей за лопатками (по дотичній до задніх кутів лопаток навколо тулуба);

в) обхват п’ясті (в нижній частині верхньої третини п’ясті, в найтоншому місці п’ясті);

а) ширину заду в маклоках (між зовнішніми виступами маклоків);

б) ширину заду в сідничних горбах (між крайніми зовнішніми виступами сідничних горбів).

У свиней беруть чотири проміри: довжину тулуба, обхват грудей за лопатками, висоту в холці та глибину грудей. Перші два проміри беруть мірною стрічкою, останні — мірною палицею. Довжина тулуба вимірюється від середини потиличного гребеня до кореня хвоста. Решта промірів, як і у великої рогатої худоби.

Ознайомлення з типами конституції сільськогосподарських тварин

Типи конституції визначаються по загальній статурі і міцності тварин, відносному розвитку окремих частин тіла, органів і тканин, реактивності і темпераменту, стану здоров’я і характеру продуктивності. При описі типів конституції звертають також увагу на будову суглобів, а також на будову шкіри і розвиток підшкірної сполучної тканини.

Тварини грубої конституції мають важкий кістяк, товсту і малорухливу шкіру, об’ємисту мускулатуру з невеликими жировими прошарками. Груба конституція відповідає робочій продуктивності у коней і волів, а також виробництву грубої шерсті у овець.

Тварини ніжної конституції характеризуються протилежними властивостями, а саме: легким, але достатньо міцним кістяком, тонкою, добре рухливою шкірою, покритою м’яким блискучим волосом. Тварини ніжної конституції мають легку невелику голову, тонкі кінцівки і живий темперамент. Ніжна конституція частіше за всього зустрічається у високопродуктивних тварин культурних порід — чистокровних скакових коней, молочних і м’ясних порід худоби. Тварини з ніжною конституцією мають недостатню міцність організму.

Тварини щільної (сухий) конституції відрізняються міцним кістяком, добре розвиненою пружною мускулатурою із слабким розвитком підшкірної жирової тканини і невеликим відкладенням жиру на внутрішніх органах. Щільна конституція сприятлива для вияву мускульної сили і молочної продуктивності. При щільній конституції добре функціонують кровоносна і дихальна системи і травні органи, які особливо сильно розвинуті у молочної худоби.

Тварини рихлої конституції за своїми показниками протилежні тваринам щільної конституції, подібно тому як ніжна конституція протилежна грубій. Рихла конституція характеризується сильним розвитком підшкірної, сполучної і жирової тканин, унаслідок чого тварини мають округлі форми і відрізняються деякою рихлістю статури. Тварини з рихлою конституцією відрізняються підвищеними м’ясними якостями унаслідок доброго розвитку мускулатури з жировими прошарками і великим відкладенням жиру на внутрішніх органах, що . виключає розвиток об’ємистих травних органів. Тому всі м’ясні породи пред’являють підвищені вимоги до концентратної годівлі.

Тварини міцної конституції володіють сильним і міцним, але не важким кістяком, досить тонкою і щільною шкірою, помірним розвитком підшкірної сполучної тканини, добре розвиненою мускулатурою. Тому тварини, що володіють міцною конституцією, відрізняються гармонійною статурою, енергійним темпераментом, доброю рухливістю, бадьорим і здоровим виглядом, довговічністю, високою довічною продуктивністю і доброю пристосованістю до умов зовнішнього середовища; вони легко переносять несприятливі умови і рідко хворіють. Міцна конституція найбільш бажана для всіх високопродуктивних племінних тварин. В більшості випадків у тварин спостерігається поєднання різних конституціональних типів. З таких поєднань зустрічаються наступні: 1) груба – щільна, 2) груба – рихла, 3) ніжна – щільна, 4) ніжна – рихла, 5) міцна – щільна і 6) міцна – рихла конституція.

Опис і оцінка екстер’єру сільськогосподарських тварин

Екстер’єр тварин тісно пов’язаний з їхньою конституцією і є зовнішнім виразом останньої. Проте на відміну від конституції, екстер’єр є порідною ознакою і в значній мірі залежить від статі і віку тварин. Тому екстер’єрна оцінка тварин також має велике значення в племінному і промисловому тваринництві.

У виробничих умовах екстер’єрну оцінку тварин проводять при племінному відборі і підборі, складанні племінних документів, занесенні тварин в племінні книги, при прийомі тварин на виставки і виводки, при експертній оцінці тварин і т. д.

Для вивчення і оцінки екстер’єру використовуються наступні методи:

а) огляд, опис і окомірна оцінка тварин за будовою і розвитком статей;

Завдання 1. Вивчити основні статі корови і свині, їхню топографію. Вказати статі на контурах корови і свині.

Завдання 2. Назвати основні проміри тварин, точки їх взяття та інструменти, якими вони вимірюються.

Завдання 3. Провести опис конституції і екстер’єру декількох тварин користуючись муляжами та малюнками (4 та 5) за показниками, указаними в таблицях 1 і 2.

Мал. 4. Корова голштино-фризської породи Бічер-Арліна-Елен, надій за 3-тю лактацію 25247 кг молока, вищий добовий надій 88,7 кг.

Мал. 5. Корова Убре-Бланка (Куба), рекордний добовий надій 110,9 кг молока жирністю 4,2%.

Характеристика конституції тварини

Характеристика показника

грубий, ніжний, щільний, рихлий, міцний, перерозвинений

тілобудова пропорційна, тілобудова непропорційна; сильно розвинені перед, зад, середня частина тулуба

нормальний, грубий, легкий, перерозвинений

м’язи розвинені добре, погано; м’язи сухі, рихлі

живий, флегматичний, злобний