спосіб життя бобрів
У світі існує лише два види бобрів — європейський і канадський. Їхній спосіб життя – напівводяний. Живуть сім'ями, в так званих хатках з гілок і стовбурів дерев. Вхід в боброву хатку завжди знаходиться під водою, не дивлячись на те, що сама хатка розташована вище її поверхні.7 квіт. 2023 р.
Як бобер будує житло?
Боброва хатка будується з купи хмизу, який скріплюється мулом і землею. Стіни свого житла бобри ретельно обмазують мулом і глиною. Таким чином, хатка бобра перетворюється в міцну фортецю, а через отвір у стелі надходить повітря. Усередині хатки є ходи в воду і платформа, яка знаходиться над рівнем води.
Як народжуються бобри?
Бобри створюють пари на все життя. Дорослий самець і самка зазвичай живуть в невеликій сімейні групі з дітьми з виводів за два попередні роки. Кожна бобряча сім'я займає невелику окрему територію навколо своєї хатки або нори. Парування відбувається взимку, в січні-лютому, а в квітні-червні народжуються їхні малюки. Кеш
Де живуть бобри?
Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важлива наявність на берегах водойми дерево-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складової їх раціону. Живуть бобри поодинці або сім'ями.
Бобер тварина. Спосіб життя і середовище ... - in Спосіб життя і середовище проживання бобра Про бобрів завжди говорять трохи захоплено: ці дивовижні тварини вражають працьовитістю, серйозністю і втілюють порядок і відданість. Чоловік зробив звірка позитивним героєм казок і байок про …Спосіб життя бобрів
Бобер за споживанням водної рослинності
Ареал та середовище існування бобра
Ареал виду займає помітно великий обшир. Від Норвегії та Данії та північно-західному кутку Європи він простягається через Німеччину до озера Байкал та Монголії в Центральній Азії, від Скандинавії на півночі до Альп на півдні. Бобер провадить навколоводний спосіб життя, оселяючись на тихих струмках, річка, озерах та низових болотах. Зазвичай, він надає перевагу прісноводним біотопам оточеним лісом, хоча іноді трапляється на с\г угіддях та навіть урбанізованих територіях.
Бобер європейський (Castor fiber)
Довжина тіла: 80 - 120 см
Довжина хвоста: 25 - 50 см
Вага: 30 кг
Будучи найбільшим грузином на світі, бобер відомий також як найбільш активний ссавець-будівельник. Звір просто створений інженером водно-болотних угідь, адже наділений широким станом та широкорозведеними куцоватими ногами, ідеальними для зведення гребель та гострі зуби-різці для ефективного розгризання деревини потрібної для його будівель. Передні лами бобра маленькі, вправні, наділені добре розвиненими пазурями, в той час як задні лапи призначені для плавання.
Крім цього бобер має ще ряд пристосувань до навколоводного способу життя. Широкий хвіст, покритий лускуватою чорною шкіркою, яка є стостосованою формою шерсті, нагадує весло і використовується як кермо при плаванні. Густа підшерстка та довгі, шорсткі захисні волосини не тільки захищають тварину від холоду, але також забезпечують захист "шубки" бобра від води. Особливі залози бобра виробляють жир для змазки хутра, який бобер розмазує по тілу під час того, як чепуриться. Ця ж олія, з притаманним їй виразним мусускним запахом, слугує для спілкування між особинами протилежної статі.
Бобер здатен також затуляти ніс та вуха, знаходячись під водою, для захисту зору під водою в нього на очах є спеціальна мембрана. Більше того, для розкризання деревини під водою, щоб запобігти потраплянню воду в рот, в бобер наділений внутрішніми губами одразу за зубами.
Хатка бобра
Побудова гребель та хаток, мабуть, найвідоміші сторони поведінки бобра. Греблі він зводить для створеня закутків зі стоячою, глибокою водою, відносно захищених від суходільних хижаків, і як місце для побудови "хатки". Гребля також забезпечує місце для збереження будівельких матеріалів і харчів, звідки їх не змиє потік води. Гребля зводится з гілок, які бобер зріає своїми зубами-різцями з повалених ним же дерев та перетягує шматками на потрібне йому місце. Більшість гребель 22 метра завдовжки, хоча траплялись і велетнські споруди до 600 метрів.
Хатку бобер зводить з колод, гілок та гіллячок, ущільнених грязюкою та камінням, для отримання товстих, добре ізольованих стін. Хатка завширшки досягає 11 м, і 2 м заввишки, і складається з центральної камери над рівнем води, і одним або кількома тунелями під водою, а також вертиальним вентиляційним отвором для регулювання внутрішньої температури.
Іноді, бобер європейський риє нори, замість побудови хатки. Довжина нір може досягти 10 м, а вхід розташовано на рівні води чи під водою.
Бобер переважно нічна тварина: будівельні справи як і пошук поживи він провадить здебільшого вночі, хоч іноді може бути активний і в день. Споживає бобер кору, гіллячки та листя листяних дерев та кущів, таких як верба, вільха, береза, осика, а також водну рослинність. До зими звір створює запаси-склади гілляк та колодок в підводних купах. Ці запаси забезпечують бобру виживання в зимові місяці, коли його активність падає.
Завдяки своїй ролі в підтримці структури екосистем, бобер розглядається як "ключовий вид". Зводячи греблі, бобер створює нові ставки та загати, даючи змогу багатьом іншим тваринам та рослинам отримати потрібний їм біотоп на нових територіях.
Пара бобрів
Бобри створюють пари на все життя. Дорослий самець і самка зазвичай живуть в невеликій сімейні групі з дітьми з виводів за два попередні роки. Кожна бобряча сім'я займає невелику окрему територію навколо своєї хатки або нори.
Парування відбувається взимку, в січні-лютому, а в квітні-червні народжуються їхні малюки. На рік в бобрів один виводок, чисельністю від 1 до 9 дитинчат, які перебувають під турботою матері близько трьох місяців, а загалом в з батьками до двох років, коли стають статевозрілими і створюють власну сім'ю.
Бобер з малятами в хатці
Загрози існуванню бобра
Протягом ХІХ-поч.ХХ століття бобра зник в багатьох країнах Європи через надмірне полювання та знищення водно-болотних угідь. На бобра полювали заради м'яса, хутра та "бобрової струї". Нащастя завдяки реінтродукції та охороні бобер відновився в більшості частин свого колишнього ареалу.
Нині бобру загрожує браконьєрство, свідоме винищення людиною через вигадану "загрозу лісовому господарству", забрудення водойм та знищення водно-болотних угідь. У Фінляндії та північно-західних регіонах Росії європейському бобру загрожує конкуренція з боку інтродукованого канадського бобра (Castor canadensis).
Бобер випливає з підводного входу в хатку
Для збереження виду необхідна охорона водно-болотних угідь від забрудення та припинення так зв. "меліорації", інформування населення про ключову роль бобра для здоров'я екосистем, обмеження на полювання.
Бобер
Бобер або бібр (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким пласким хвостом і густим, водонепроникним хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).
Зміст
Особливості біології [ ред. | ред. код ]
Бобер — великий гризун, пристосований до напівводного способу життя: великі легені і печінка забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніші передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо — на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний — ним бобер розчісує хутро. Хвіст веслоподібний, сильно сплющений зверху вниз; його довжина — до 30 см, ширина — 10-13 см. Волосся на хвості є лише біля його основи. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкі, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступають над хутром. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. [1]
Зуби [ ред. | ред. код ]
Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Передній бік різців бобра має помаранчевий колір (золотий) через те, що їхня емаль містить значну кількість сполук заліза. Це захищає зуби як від механічних, так і від хімічних пошкоджень [2] .
Поширення [ ред. | ред. код ]
У ранній історичний період бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразії, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундри, а на південь — до напівпустель.
У наш час водиться у Канаді та США, у лісовій зоні Євразії, у заплавних лісах лісостепової і степової зон.
Найпоширеніший в Україні вид тварини – бобер європейський. [3]
Спосіб життя [ ред. | ред. код ]
Бобри воліють селитися по берегах повільних рівнинних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важлива наявність на берегах водойми дерево-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складової їх раціону.
Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів — приплоду минулого і поточного років. Сімейна ділянка іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більших водоймах довжина сімейної ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко віддаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від наявності кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть змикатись і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз — бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці бобер голосно вдаряє хвостом по воді і пірнає. Хлопок служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.
Бобри зводять 4 види типових будівель:
- Нори. Їх риють в обривистих берегах, високих і міцних. Вхід — на глибині 1-2 м під водою.
- Хатки з гілок і землі. Будують їх, якщо береги пологі і для нір не годяться. Висота хатки іноді досягає 3 м, а окружність — 16 м.
- Канали.
- Греблі.
Бобри використовують для своїх загат головним чином вільху, осику та вербу.
Підгризаючи дерево, ці гризуни діють так, щоб воно впало в потрібному напрямку. Потім звірі обгризають гілки і обробляють стовбур на шматки, які перетягують до місця майбутньої греблі. Одні шматки дерева бобер встромляє загостреним кінцем у дно, інші закріплює між ними, щоб не віднесло течією. Працює при цьому і зубами, і лапами, і головою.
Для надійності гризуни підпирають греблю з боків спеціальними поперечками і рогульками. Проміжки в конструкції законопачують гілками, мулом, листям і глиною, приносячи весь цей матеріал до місця будівництва в передніх лапах. В одному з кінців греблі облаштовують стік, щоб паводком не зруйнувало всю споруду.
Систематика [ ред. | ред. код ]
Бобер — єдиний рід з родини бобрових (Castoridae, Hemprich, 1820), яка є однією з трьох родин підряду бобровидних (Castorimorpha). Рід представлений у сучасній фауні двома видами. Види бобрів добре розрізняються за особливостями будови черепа і числом хромосом [4] .
Рід Castor включає два сучасних види і один вимерлий:
Промисел бобрів [ ред. | ред. код ]
У результаті хижацького промислу (цінне хутро) був до 1920 р. майже винищений у Росії, нині поголів'я відновлюється.
В Україні завжди був об'єктом промислу. Тепер відбувається помітне зростання чисельності і розширення ареалу бобрів. Відновлення бобрів у багатьох країнах пов'язано зі зменшенням попиту на хутро.
Великої шкоди популяції завдають не так легальне мисливство, як браконьєрство – 0,2% і 5-7% популяції відповідно станом на 2011 рік. [3]
Етимологія назви [ ред. | ред. код ]
Назва тварини походить від псл. bobrъ, від іє. *bhebhru- є результатом неповного подвоєння кореня *bher-, який зберігається в укр. бурий, лит. beras «бурий» та ін. [5]
У культурі [ ред. | ред. код ]
- 2013 року у виникла ідея поставити пам’ятник бобру у Поліському заповіднику за його внесок у відновлення екосистеми. [3]
- У місті Бібрка є пам'ятник бобру
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑Бобер: вид, який викреслили із Червоної книги. Network Vinnytsya LG (ua) . Процитовано 4 червня 2023 .
- ↑ Gordon L. M. et al. (2015). Amorphous intergranular phases control the properties of rodent tooth enamel. Science347 (6223): 746–750. Bibcode:2015Sci. 347..746G. PMID25678658. doi:10.1126/science.1258950. Архів оригіналу за 23 серпня 2019 . Процитовано 11 лютого 2020 .
- ↑ абвБобер на Житомирщині: річка, пожежі та всеукраїнський рекорд - zhytomyr.name (укр.) . 24 жовтня 2022 . Процитовано 24 жовтня 2022 .
- ↑Hoffmann R. S., Smith A. T.Mammal Species of the World / D. E. Wilson, D. M. Reeder (eds). — 3rd edition. — Johns Hopkins University Press, 2005. — ISBN 0-801-88221-4.
- ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 216.
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Бобри повернулись у Галичину![Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Рід Бобер (Castor)[Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005)
- Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України[Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ: Вид-во АН Української РСР, 1961. — 84 с. (Розділ «Бобер» — с. 30-35).
- Сайт про бобрів Боброва Змова
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |