Какие существуют виды роз?

Классификация роз

• Штамбовые розы ...
• Плетистые розы (вьющиеся). ...
• Парковые розы (шрабы, солитёры). ...
• Английские розы (романтические, ностальгические, старинные). ...
• Чайно-гибридные розы (благородные, крупноцветные). ...
• Флорибунда розы (обильноцветущие, клумбовые, пейзажные). ...
• Патио розы (ландшафтные, рабатковые).

Какой сорт роз самый лучший?

Топ-10 лучших сортов роз: цветут все лето и устойчивы к болезням

• Августа Луиза (Augusta Luise).
• Глория Дэй (Gloria Dei). Фредерик Мистраль (Frederic Mistral). Мона Лиза (Mona Lisa). ...
• Кордес Юбилей (Kordes' Jubilee). Жан Кокто (Jean Cocteau).
• Аспирин Роз (Aspirin Rose). Хансештадт Росток (Hansestadt Rostock).

Топ-10 сортів троянд, які довго тримають квітку: опис та фото

Чайно-гібридні троянди – найбільш популярні сорти серед садівників, адже відрізняються безперервним цвітінням, стійкістю до холодів та хвороб. Серед величезної кількості різних сортів троянд цього класу є лідери за стійкістю квітки. Саме про них розповідає «Дім і сад».

Осирія (Osiria)

Осирія – чемпіон за стійкістю квітки серед троянд. Витончений келих оксамитово-бордового кольору зі сріблясто-білим реверсом найкращим чином підходить для прикрашання садових клумб та зрізки. На пагоні розвивається один бутон, тому троянди завжди вражають своєю величиною. Квітка стійка до впливу ультрафіолету: пелюстки не блякнуть на сонці. Під час дощу гарно зберігає форму, не розпадається. Кожна квітка залишається свіжою протягом 2 тижнів.

Блек Баккара (Black Baccara)

Відтінок цієї троянди максимально наближений до чорного, усередині пелюсток переливається червоний пурпур. Існують нескладні вимоги до вирощування, при дотриманні яких троянда максимально виявляє сортові ознаки: вирощування в півтіні та кислий ґрунт. Діаметр квітки може легко досягати 10 см.

Дольче Віта (Dolce Vita)

Ефектна троянда з поодинокими квітками на струнких квітконосах (іноді на пагонах розвивається до 3 бутонів). Колір пелюсток варіюється від лососевого до рожевого відтінку. Наприкінці цвітіння троянда набуває стійкого рожевого забарвлення. Кількість пелюсток – до 40 штук. Сорт стійкий до борошнистої роси. Навіть сильний дощ не може сильно нашкодити трояндам, що вже встигли розпуститися.

Черрі Бренді (Cherry Brandy)

Квітка має діаметр від 8 до 10 см. Особливістю цього сорту є його багатобарвність – спочатку троянда забарвлена у рожево-лососевий тон, у подальшому квіти стають червоними. Зовнішні і внутрішні пелюстки відрізняються за відтінком. Сортові ознаки краще виявляються під час висаджування на сонячних ділянках. Підходить для вирощування на зрізку, але і в клумбі ця троянда виглядає дуже ефектно.

Чорна магія (Black Magic)

Дивовижна троянда насичено-червоного відтінку у центрі квітки, крайні пелюстки забарвлені у темно-бордові тони. Кущ високорослий, потужний, може досягати 2 м. Форма троянди дуже витончена, пелюстки відігнуті донизу. На квітконосі формується від 1 до 4 бутонів. Сорт рекомендується для вирощування в спекотних кліматичних умовах – насичене чорно-червоне забарвлення не страждає від надлишку ультрафіолету. Після зрізки троянди зберігають свіжість не менше, ніж 2 тижні.

Едді Мітчел (Eddy Mitchell)

Пелюстки філігранно відігнуті, келих вузький, стрункий. Діаметр квітки – приблизно 10 см, келих складається з 30 пелюсток. На початку цвітіння пелюстки мають оксамитово-червоне забарвлення із золотисто-жовтим виворотом, наприкінці відтінок основного кольору стає темнішим. Сорт стійкий до грибкових інфекцій, легко витримує випадання опадів. Відмінний сорт для зрізки та прикрашання садових композицій.

Супер Грін (Super Green)

Ефектний сорт зі щільно-махровими квітами біло-зеленого забарвлення, які мають до 129 пелюсток. Під кінець цвітіння пелюстки стають бежевими. Дуже довго зберігає декоративність, стійкість до захворювань висока. Особливістю цієї троянди є поодинокі квіти. Попелиця обходить цей сорт стороною.

Ельдорадо (Eldorado)

Забарвлення цієї троянди варіюється від золотисто-жовтого до помаранчевого. Розкішна квітка найбільш гармонійно виглядає у стані повного розкриття пелюсток. Стебла мають шипи лише у нижній частині. Зазвичай на одному стеблі формується від 1 до 3 бутонів. Сорт реагує на спеку зміною забарвлення. Квіти, що розпустилися, довго прикрашають кущі.

Еліна (Elina)

Витончена форма бутону, відігнуті пелюстки, приємне забарвлення від біло-лимонного до кремового відтінку – особливості цього сорту. У спекотному кліматі сортові ознаки виявляються на повну міру. Квіти величезні, діаметр троянди наближається до 15 см. Кожен пагін несе тільки 1 квітку. Кущ високорослий, розлогий, квіти приємно контрастують із соковитим листям. Сорт підходить для зрізки. Квіти довго зберігають свіжість.

Дабл Делайт (Double Delight)

Великі квіти забарвлені у два тони, нижні пелюстки – темно-малинові, у центрі – кремова пляма. Контрастність забарвлення проявляється в міру розкриття бутону, старі квіти мають більший відсоток малинових пелюсток. Пелюсток у квітці – приблизно 30 шт. Яскравий глибокий аромат супроводжує цвітіння. Кущ високий, листя щільне, шкірясте, насичено-зелене.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Класифікація троянд за групами

У результаті багатовікового селекційного процесу вони настільки відхилилися від вихідних форм, що робити висновки про їх видову приналежність дуже важко.

Фахівці намагаються це робити, для чого і створюють різні класифікації – ділять сорти на садові групи. В основу підрозділу береться походження сортів, а також їх декоративні та біологічні особливості. Це дає можливість судити про переваги того чи іншого сорту, варіанти його використання, особливості агротехніки. Класифікацій багато, що пов’язано з різницею завдань, що стоять при їх складанні. Але фахівці вважають, що орієнтуватися треба насамперед на офіційну міжнародну класифікацію.

За цією класифікацією все розмаїття троянд ділиться насамперед на три розділи – дикорослі, старі та сучасні садові з підрозділом на групи:

I. Дикорослі, або видові троянди (Wild Roses, або Species). Поділяються на плетисті і неплетисті, після чого йдуть самі види. Це троянди з одноразовим, але тривалим цвітінням.

ІІ. Старі садові троянди (Old Garden Roses). Це групи: Альба, Айрширські, Бурбонські, Бурсолт, Центифольні, Дамаські, Китайські (Бенгальські), Галльські, Ремонтантні, Семпервіренс, Мохові, Нуазетові, Чайні – Tea та деякі інші. Всі вони культивувалися до виведення в 1867 першого сорту чайно-гібридної троянди Ля Франс.

ІІІ. Сучасні садові троянди (Modern Garden Roses). Сюди відносяться всі групи, що з'явилися після виведення сорту Ля Франс – гібриду між ремонтантним (Мадам Віктор Вердьє) та чайним (Мадам Браві) сортами, який відкрив принципово нову групу чайно-гібридних троянд. Успіх цих сортів виявився воістину надзвичайно гучним, і вони незабаром потіснили всі сорти, що існували до них.

Як гібриди між ремонтантними, тобто повторно квітучими і неперевершеними за колористикою чайними трояндами, сорти цієї групи поєднують у собі найвищі характеристики квітки – форму, розмір, махровість, запах, розмаїття забарвлення, є навіть зелені), з дійсно безперервним цвітінням.

Виведені наприкінці ХIХ століття від схрещування троянди багатоквіткової з китайською. Це низькорослі сильно розгалужені чагарники. Квітки дрібні, іноді запашні, від немахрових до сильномахрових, рожевого та червоного, рідше білого кольору. Цвітіння їх дуже рясне і продовжується до пізньої осені. Ці троянди більш зимостійкі, ніж чайно-гібридні, вони стійкі до грибкових захворювань. Зазвичай використовуються в інтер'єрах приміщень в культурі вирощування у горщиках.

Гибриди поліантових і чайно-гібридних сортів. Характеризуються розмаїттям барв, за яскравістю яких іноді перевершують навіть чайно-гібридні сорти. Квітки їх дрібніші, ніж у чайно-гібридних, але зате кожен пагін закінчується не однією квіткою, а цілим букетом, та і цвітіння у них рясніше і більш довготривале. Виділяються зимостійкостю і стійкістю до хвороб. Дуже різноманітні за висотою: від низьких, типу бордюрних сортів (40 см) до високих (100 см). В озелененні їм належить перше місце.

• Троянди Шраб (Shrub, скор. S), або Модерн Шраб (Modern Shrub, Roses).

• Міні-флора, або Патио (Mini Flora, або Patio).

Офіційно цю групу визнано порівняно недавно. Густі, компактні, низькорослі кущики висотою 45-55 см займають проміжне положення між мініатюрними та трояндами флорибунда. Цвітуть рясно і майже безперервно. Використовуються для бордюрів та культури вирощування у горщиках.

Це відносно нова група троянд. З’явилася дана група лише у другій половині 20-го століття і вже встигла полюбитись квітникарам з усього світу. Також їх називають патіо-трояндами. Група спрей відокремилася від групи троянд флорибунда. Вони представлені невисокими компактними кущиками. Середня висота — близько 50 см. Хоча можуть виростати і до 90 см. На одній гілці може розкриватися близько 15 бутонів. Самі квіти можуть бути як великими, так і не дуже.

З’явилися у нас порівняно недавно. Вони, як і плетисті троянди, утворюють довгі пагони, але використовуються як ґрунтопокривні рослини. У них дрібні (2-5 см у діаметрі) махрові або немахрові квітки, зібрані в кисті. Є багато різних сортів висотою від 60 до 100 см. Дана група троянд, що відзначається підвищеною стійкістю до несприятливих умов зростання і високою здатністю до пагоноутворення. Кущі дуже густі, проте не потребують щорічної обрізки. Цвітіння тривале, у деяких сортів безперервне.

Класифікація троянд досить складне завдання, дуже важко одночасно врахувати різні характеристики троянд: походження, зовнішній вигляд усієї рослини, характер цвітіння та особливості догляду. Іноді у різних джерелах один і той же сорт можна зустріти у різних групах. Це залежить від того, яку характеристику взяли за основу класифікації даного сорту.

Тут наведено найпопулярнішу класифікацію троянд, яка допоможе визначити, який саме клас троянд підійде Вам для втілення Ваших ідей!