Залежно від місця знаходження товарів розрізняють асортимент_

Залежно від місця знаходження товарів розрізняють асортимент_

Залежно від місця знаходження товарів розрізняють асортимент:

Яким може бути асортимент?

Простий асортимент – набір товарів з невеликою кількістю груп, видів і найменувань. Складний асортимент – набір товарів, представлений значною кількістю груп, видів і найменувань. Груповий асортимент – набір однорідних товарів, об'єднаних спільними властивостями, що задовольняють аналогічні потреби.

Що входить до асортиментної групи?

Асортиментна група — сукупність асортиментних позицій товарів даного функціонального призначення.

Як називається показник асортименту товарів що визначається кількістю груп та підгруп що входять до нього?

Широта асортименту — різноманітність товару в асортименті (або кількість асортиментних груп).

Класифікація товарних складів, Ознаки класифікації товарних …

Тема 5. Асортимент товарів

1. Поняття асортименту товарів та товарної номенклатури

Однією з найважливіших товарознавчих характеристик товарів є асортиментна характеристика, яка визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань .
Асортимент товарів – набір товарів, об'єднаних за якою - небудь ознакою або сукупністю ознак.
Термін пішов від французького слова «assortiment», що означає підбір різних видів і сортів товарів.
У вітчизняній і зарубіжній практиці використовується також поняття «товарна номенклатура».
Товарна номенклатура – перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.
Таким чином, наведені вище поняття близькі між собою. Їх об'єднує те, що вони обидва є переліками товарів. Відмінності полягають у призначенні: асортимент товарів призначений для задоволення потреб споживачів, товарна номенклатура може мати інше призначення - для регламентації певної професійної діяльності або іншої сфери застосування.
Асортимент кількісно характеризується такими основними показниками: структурою, широтою, повнотою, стійкістю і мірою оновлення.
Професійна діяльність товарознавців пов'язана в основному з асортиментом товарів, тому надалі розглядаються питання, що стосуються саме цього поняття.
Суть планування, формування і управління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які б, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, якнайповніше задовольняли вимоги певних категорій покупців.

Сукупність товарів, які задовольняють узагальнені групи потреб

Сукупність товарів, які задовольняють групи потреб, що мають певні відмінності

Сукупність товарів, які задовольняють специфічні групи потреб, что обумовлено особливостями сировини, матеріалів, конструкції

Сукупність товарів, які мають з групою основне призначення, але відрізняються від товарів інших підгруп тільки їм властивими ознаками

Сукупність товарів, які відрізняються індивідуальним призначенням та ідентифікаційними ознаками і мають власну назву

Туфлі, черевики, напівчеревики, чобітки та ін.

Сукупність товарів одного виду, які відрізняються за окремими ознаками

2. Класифікація асортименту товарів

Асортимент споживчих товарів поділяється на групи – за місцезнаходженням, на підгрупи – за широтою і глибиною охоплення товарів, на види – за мірою задоволення потреб, на різновиді – за характером потреб.
За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент промисловий і торговий.
Промисловий асортимент – асортимент товарів, що виробляється окремою галуззю промисловості або окремим промисловим підприємством.
Класифікація асортименту товарів представлена в табл. 1.

Класифікація асортименту товарів

Місце знаходження товарів

Широта і глибина охоплення

Торговий асортимент – асортимент товарів, представлений у торговій мережі.
На відміну від промислового асортименту, торговий асортимент включає, як правило, товари різних виробників. Виняток становлять фірмові магазини організацій-виробників, стратегія яких ґрунтується на збуті товарів тільки цієї фірми.
Широта охоплення товарів, що входять в асортимент, визначається кількістю груп, підгруп, видів, різновидів, марок, типів і найменувань.
Залежно від широти охоплення товарів розрізняють такі види асортименту: простий, складний, розгорнутий, укрупнений, супутній, змішаний.
Простий асортимент товарів – асортимент товарів, представлений такими видами, які класифікуються не більш ніж за трьома ознаками.
Такий асортимент представлений невеликою кількістю груп, видів і найменувань товарів, які задовольняють обмежену кількість потреб.
Простий асортимент характерний для магазинів, що реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями.
Складний асортимент товарів – асортимент товарів, представлений такими видами, які класифікуються більш ніж за трьома ознаками.
Цей асортимент характеризується значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань товарів, які задовольняють різноманітні потреби в товарах.
Складний асортимент властивий оптовим базам і роздрібним торговим організаціям типу супермаркетів, мінімаркетів або універмагів, що орієнтуються на покупців з різним попитом.
Розгорнутий асортимент товарів – асортимент товарів, який включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, найменувань, у тому числі марочних торгових артикулів, що належать до групи однорідних товарів, але відрізняються індивідуальними ознаками.
Такий асортимент, як правило, зустрічається в спеціалізованих магазинах, причому кількість груп однорідних товарів може бути порівняно невеликою.
Наприклад, до торгового асортименту магазинів, що спеціалізуються на продажі аудіо- і відеотехніки, входять три-чотири групи однорідних товарів (телевізори, магнітофони, відеомагнітофони), але вони представлені великою кількістю товарів різних класів складності і торгових марок.
Укрупнений асортимент товарів – асортимент товарів, об'єднаний за загальними ознаками в певній сукупності товарів.
Сукупністю є клас, підгрупа, вид товарів. У торгівлі укрупнений асортимент зазвичай належить до роду (наприклад продовольчих або непродовольчих товарів), а також до групи або підгрупи однорідних товарів (наприклад одягово-взуттєві або молочні товари). Набір одного виду, але різних найменувань або торгових марок визначатиме марочний асортимент.
Товари укрупненого асортименту задовольняють ті самі потреби, що і товари розгорнутого асортименту. Найчастіше загальною ознакою виступає функціональне або соціальне призначення.
Наприклад, хлібобулочні, плодоовочеві, молочні, взуттєві, одягові та інші групи товарів, об'єднані за ознакою функціонального призначення, а товари для дітей, молоді, для відпочинку – соціального.
Укрупнений асортимент покладений в основу організаційної структури багатьох торгових підприємств. Так, на непродовольчих оптових базах склади розрізняються укрупненим асортиментом. За тією самою ознакою в універмагах створюються різні секції (одягові, взуттєві, галантерейні і т. п.).
Видовий асортимент – набір товарів різних видів, різновидів і найменувань, що задовольняють аналогічні потреби. Він є складовою частиною асортименту. Наприклад, асортимент молока – пастеризоване, стерилізоване та ін. – частина асортименту молочних товарів.
Марочний асортимент – набір товарів одного виду, але різних торгових м арок. Такі товари разом із задоволенням фізіологічних потреб значною мірою націлені на задоволення соціальних і психічних потреб. Ці потреби задовольняються престижними марками автомобілів, одягу, взуття, парфумів , марочних вин та ін.
Супутній асортимент – набір товарів, які виконують допоміжні функції і не належать до основних для цієї організації.
Товари супутнього асортименту, наприклад у взуттєвому магазині – це предмети догляду за взуттям, а в продовольчому магазині – мило, сірники, деякі інші господарські товари.
Змішаний асортимент – набір товарів різних груп, видів, найменувань, що відрізняються великою різноманітністю функціонального призначення. Такий асортимент характерний для магазинів, що торгують одночасно непродовольчими і продовольчими товарами, наприклад для гіпермаркетів.
За мірою задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент.
Раціональний асортимент – набір товарів, який забезпечує достатню міру задоволеності споживачів і досягнення цілей організації.
Формування раціонального асортименту вимагає урахування великої кількості факторів і показників, більшість з яких досить мінливі. До таких факторів, перш за все належать реальні потреби, які залежать від рівня життя населення, досягнень науково-технічного прогресу та інших особливостей зовнішнього середовища. У свою чергу більшість цих факторів безпосередньо впливають на зміни раціонального асортименту. Наприклад, досягнення науково-технічного прогресу стимулюють розроблення нових товарів і формують нові потреби. Це виразно проявляється при формуванні раціонального асортименту побутової техніки.
Критерії оцінювання раціонального асортименту у споживачів, продавців і виробників неоднакові. Для споживачів такими критеріями є міра задоволеності набором необхідних товарів, можливість придбати потрібні товари в одному місці, достатність широти і глибини асортименту.
Для виробників і продавців важливіші такі критерії, як рентабельність, можливість своєчасної і безперебійної доставки товарів, об'єми продажів у певні періоди, відповідність набору товарів наявній матеріально-технічній базі виробництва, зберігання і реалізації. Міра задоволеності споживачів раціональним асортиментом товарів, що реалізуються, розцінюється виробником і продавцем як один з результатів забезпечення конкурентоспроможності своєї організації.
Оптимальний асортимент – набір товарів, що задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача або організації при раціональних витратах на їх придбання і споживання (реалізацію). Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.
Оптимальний асортимент можна розглядати з позицій споживачів товарів і організацій, що формують асортимент.
Критерієм для віднесення товарів до оптимального асортименту може служити коефіцієнт оптимальності Коп, який розраховується для конкретного товару шляхом відношення корисного ефекту від придбання і споживання товару при використанні його споживачем за призначенням до витрат на проектування, розроблення, виробництво, доведення до споживача цього товару. Корисний ефект є вигодою, яку може отримати споживач при правильному використанні товару.
Наведена формула розрахунку враховує в основному функціональне призначення товарів і економічний ефект від споживання, але при цьому не береться до уваги соціальний ефект.
Цей розрахунок застосовний в основному для непродовольчих товарів і неприйнятний для харчових продуктів, оскільки неможливо розрахувати в грошовому вираженні вигоди для здоров'я, що отримуються споживачем.
Для споживача оптимальний асортимент характеризується значною кількістю товарів з високим коефіцієнтом оптимальності.
При цьому даний асортимент для різних сегментів споживачів міститиме неоднаковий набір товарів.
Так, для забезпечених споживачів найбільшу значущість мають високоякісні товари престижного попиту, що значною мірою і обумовлює для них корисний ефект споживання цих товарів. Для соціально незабезпечених споживачів важливіші витрати на придбання у формі цін реалізації товарів. Тому оптимальний асортимент магазинів типу економ-класу (дискаунтів) формуватиметься за рахунок переважання товарів з помірними цінами і належної якості. Дорогі товари престижних марок у таких магазинах відсутні.
Для організацій оптимальний асортимент визначається переважанням високорентабельних товарів, що забезпечують отримання запланованого прибутку. У той же час у такому асортименті мають бути присутніми в необхідній кількості малорентабельні, але соціально значущі товари, що мають стійкий попит. Це дозволить організації притягнути і утримати свій сегмент споживачів, а також виконати свою місію задоволення потреб цього сегмента і за рахунок цього отримати запланований прибуток.
Оптимальний асортимент торгових організацій визначається їх видом і типом. Так, оптимальний асортимент гіпермаркетів і супермаркетів характеризується великою широтою і повнотою товарів різнорідних груп з прийнятними для певних сегментів споживачів цінами. Оптимальний асортимент магазинів «пішохідної доступності» формується в основному за рахунок товарів простого асортименту повсякденного і стійкого попиту.
Критерієм оцінювання оптимального асортименту для споживачів служить корисний ефект від придбання товарів, який умовно може бути розрахований як середня вартість одної покупки, що здійснюється усередненим споживачем. Умовність цього оцінювання обумовлена тим, що передбачуваний корисний ефект викликаний задоволеністю зовнішнім виглядом і ціною товару.
У результаті оцінювання цих показників споживач приймає рішення про покупку. У невеликих продовольчих магазинах середня вартість покупки коливається в межах 50-150 грн, а в гіпермаркетах – 900-2500 грн. Проте витрати споживачів у першому випадку будуть незначними і виражаються в основному часом, який потрібний для того, щоб дійти до магазину і зробити покупку.
Витрати ж на придбання товарів у гіпермаркетах вище і викликані транспортними витратами, значним часом на проїзд до магазину, підбором необхідних товарів і їх оплату.
Витрати торгових організацій оцінюються за витратами обігу, обумовлених закупівлею, доставкою, зберіганням і реалізацією товарів оптимального асортименту, а корисний ефект – за чистим прибутком.
Залежно від характеру потреб асортимент може бути реальним і прогнозованим.
Реальний асортимент – дійсний набір товарів, наявний у конкретній організації виробника або продавця.
Прогнозований асортимент – набір товарів, який повинен задовольняти передбачувані потреби.

3. Властивості і показники асортименту

Властивість асортименту – особливість асортименту, що проявляється при його формуванні і реалізації.
Показник асортименту – кількісне і/або якісне вираження властивостей асортименту; при цьому вимірюванню підлягає кількість груп, підгруп, видів і найменувань товарів.
Одиницею вимірювання показників асортименту є найменування товару або товарний артикул, який може включати назву виду і/або торгової марки. Наприклад, сік апельсиновий (вид); «Садочок» (торгова марка).
При формуванні асортименту здійснюється регулювання комплексу його властивостей і показників, що вимагає урозуміння їх суті і знання номенклатури властивостей і показників асортименту (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Властивості і показники асортименту

Властивості асортименту

Показники асортименту

3.4. Контроль якості товарів

які регламентують вимоги до якості. Контроль якості є найважливішою функцією управління якістю.

Найважливіші задачі контролю наступні:

• огородження споживача від недоброякісних товарів;

•зниження до мінімуму частки бракованих і низькосортних товарів;

•забезпечення інформацією про якість вихідних матеріалів, напівфабрикатів, які комплектують вироби і готові товари. Контроль якості підрозділяється на державний і громадський;

державний, у свою чергу, поділяється на позавідомчий і відомчий. Позавідомчий - функції Держстандарту. Відомчий проводять міністерства, відомства, а на підприємствах - відділи технічного контролю (ВТК), заводські лабораторії, на мало- чисельних підприємствах - окремі посадові особи з відповідною підготовкою. Їх ціль - запобігти виходу з підприємства неякісного товару. У будь-якому торговому підприємстві повинен проводитися приймальний контроль кожної партії товару, який надходить. Він може бути суцільним чи вибірковим в залежності від умов договору постачання. Результати поширюються на всю партію.

3.5. Основні поняття та класифікація асортименту товарів

Асортимент товарів це набір товарів, сформований за певними ознаками, задовольняє різноманітні, аналогічні й індивідуальні потреби. Термін походить від французького assortiment, що означає добір різних видів і сортів товарів. У товарознавстві прийнятий набір товарів обмежувати їх найменуваннями, а сорту як градації якості товарів одного виду і найменування відносити до сортаменту.

Товарна номенклатура - перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення. Так, товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності /ТН ЗЕД/ - це перелік товарів, призначений для експортно-імпортних операцій. Обидва поняття близькі між собою, але професійна діяльність товарознавця пов'язана в основному з асортиментом товарів, тому вивчають саме це поняття.

Схематично розглянемо класифікацію асортименту (рис.2), який поділяють на групи - за місцем знаходження, на підгрупи - за широтою охоплення товарів, на види - за ступенем задоволення споживачів, за різновидом - за характером потреб.

За місцем знаходження товарів розрізняють промисловий і торговий асортимент.

Промисловий /виробничий/ асортимент - набір товарів, який випускається виготовлювачем, виходячи з його виробничих можливостей. Товари непродовольчої групи, які мають безпосереднє відношення в своєму асортименті до дітей, обов’язково погоджуються з Міністерством охорони здоров’я через велику кількість нових видів хімічних волокон, препаратів, штучних тканин, які не завжди позитивно сприймаються у дитячому віці, але високо продуктивні у виробництві. Як правило, виробники у таких випадках проводять випробування за діючими інструкціями і не допускають порушень.

Рис 2. Класифікація асортименту товарів

Торговий асортимент - набір товарів, сформований організацією торгівлі чи громадського харчування з урахуванням його спеціалізації споживного попиту і матеріально-технічної бази (оптові бази, роздрібні підприємства). На відміну від промислового, торговий включає товари різних виготовлювачів, у тому числі імпортні.

Широта охоплення товарів, які входять в асортимент, визначається кількістю груп, підгруп, видів, різновидів, марок, типів, найменувань. У залежності від широти охоплення товарів розрізняють види асортименту: простий, складний, груповий, розгорнутий, супутній, змішаний.

Простий асортимент характерний для магазинів, які реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями. Складний асортимент - набір товарів, представлений значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань, які задовольняють різноманітні потреби в товарах (оптові бази і великі універмаги). Груповий асортимент - набір однорідних товарів, об’єднаних спільністю ознак, які задовольняють аналогічні потреби /одяг, взуття, іграшки тощо/. Видовий асортимент - набір товарів різних видів і найменувань, є основною частиною групового асортименту. Наприклад, асортимент молока - пастеризоване, стерилізоване й ін. - частина асортименту молочної продукції. Марочний асортимент - набір товарів одного виду, марочних найменувань /престижні марки автомобілів, одягу, взуття, парфумів, спортивних товарів тощо/.

Розгорнутий асортимент - набір товарів, який включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, найменувань, які відносяться до групи однорідних, але різняться індивідуальними ознаками. У спеціалізованих магазинах, наприклад, аудіо і відеотехніка представлена 3-4-а групами однорідних товарів /телевізори, магнітофони, відеомагнітофони/, але різної складності і різних торгових марок.

Супутній асортимент - набір товарів, який виконує допоміжні функції (для взуття - це крем, у продовольчому магазині - це сірники, мило і т.ін.). Змішаний асортимент - це набір товарів різних груп, видів, найменувань, які відрізняються великою розмаїтістю функціонального призначення (для магазинів продовольчих і непродовольчих товарів).

За ступенем задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент. Раціональний асортимент - набір товарів, який найповніше задовольняє реально обґрунтовані потреби, що забезпечують максимальну якість життя при певному розвитку науки, техніки і технології. Оптимальний асортимент - це товар, який задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача при мінімальних витратах на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживача. Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентноздатністю.

Критерієм оцінки віднесення товару до оптимального асортименту є коефіцієнт оптимальності /Коп/

Е к - корисний ефект від споживання товару при використанні його споживачем за призначенням, грн.

З - витрати на проектування, розробку, виробництво, доведення до споживача, грн.

В залежності від характеру потреб асортимент може бути реальним, прогнозованим і навчальним.

Реальний асортимент - дійсний набір товарів, наявний у конкретній організації виробника чи продавця.

Прогнозований асортимент - набір товарів, що повинен буде задовольняти передбачувані потреби.

Навчальний асортимент - це перелік товарів, систематизований за визначеними науково обґрунтованими ознаками для досягнення навчальних цілей.


Подібні статті

  • Залежно від місця знаходження товарів розрізняють асортимент
  • Чи можна взяти довідку з місця проживання в МФЦ
  • Скільки діє довідка з місця навчання
  • Звідки взялася снігова риба
  • купити засіб від харчової молі
  • На яку відстань розпилюють воду газонні розбризкувачі
  • Чим відома епоха Відродження
  • Як відрізнити африканського їжака від звичайного
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії