силосування це

силосування це

Силосування це

Як виготовляють силос?

Для отримання силосу (корму) використовують очищені та подрібнені соковиті рослини та коренеплоди, які закладаються у силосні ями та добре трамбуються, щоб виключити доступ повітря. При цьому в силосі створюються сприятливі умови для розвитку молочнокислих бактерій.

Яка вологість силосу?

Важливим чинником для отримання високоякісного силосу є вологість маси, яку силосують. Залежно від виду рослин цей показник коливається у межах 65 — 75 %. За такої вологості оптимально розвиваються гомоферментативні молочнокислі бактерії за низьких втрат поживних речовин у газоподібному стані (угар) — 10 — 12 %. Кеш

Яка поживність силосу?

Поживність одного кілограма силосу, заготовленого з кукурудзи в молочно-восковій і восковій стиглості при вологості 65-70%, складає 0,2-0,25 кормової одиниці та містить 12-14 г перетравного протеїну. А в 1 кг сухої речовини вміст обмінної енергії може сягати 11,5 МДж, що дозволяє порівнювати цей корм із зерном ячменю.

Силос — Вікіпедія Си́лос (ісп. silos, множина від silo — «силос», «підземне зерносховище», що походить від лат. sirus) — соковитий корм для сільськогосподарських тварин, який отримують з деяких видів рослин методом силосування (спосіб консервації кормів ). Також силосом називають великий … See more

Словник української мови

СИЛОСУВ А ́ ННЯ, я, сер. Дія за значенням силосувати. Дуже добрі наслідки дає силосування подрібненої сирої або запареної чи вареної картоплі в облицьованих ямах і траншеях (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 483) ; При силосуванні бобів у фазі молочної стиглості одержують дуже цінний силос, багатий на білок (Зернові бобові культури, 1956, 182) ; При силосуванні кукурудзи у фазі викидання волоті вологість силосної маси буває близько 80 процентів (Хлібороб України, 5, 1968, 18) ; Силосування кормів.

Силос

Си́лос (ісп. silos, множина від silo — «силос», «підземне зерносховище», що походить від лат. sirus) [1] — соковитий корм для сільськогосподарських тварин, який отримують з деяких видів рослин методом силосування (спосіб консервації кормів [2] ).

Також силосом називають великий резервуар або підземне сховище.

Зміст

Приготування [ ред. | ред. код ]

Для отримання силосу (корму) використовують очищені та подрібнені соковиті рослини та коренеплоди, які закладаються у силосні ями та добре трамбуються, щоб виключити доступ повітря. При цьому в силосі створюються сприятливі умови для розвитку молочнокислих бактерій. Під впливом цих мікроорганізмів починається процес молочнокислого бродіння, в результаті чого частина вуглеводів та білків зеленої маси розпадається з утворенням молочної кислоти, яка є консервантом та дозволяє зберігати силос протягом декількох років. Рослини, що йдуть на приготування силосу, повинні бути соковитими, та містити у собі достатню кількість цукрів, які утворюють при зброджуванні молочну кислоту. При зниженні pH до 4,2 за рахунок виділення цієї кислоти, припиняється розвиток гнилісних бактерій, та грибів що викликають плісняву. Швидкість достигання силосу залежить від ступеня подрібнення сировини. Чим краще подрібнюється рослинна біомаса, тим швидше виділяється з неї сік та швидше починається бродіння.

Для прискорення процесу до сировини можуть додавати рослини, що містять багато цукрів — кавун, гарбуз, моркву та ін. Якісний силос відрізняється зберіганням структури стебла та листя рослин, має жовтуватий колір та приємний запах житнього хліба або кислої капусти.

Силос має високу поживну цінність, зберігає вітаміни та містить органічні кислоти, які покращують апетит тварин, тому є дуже цінним кормом, особливо у зимовий період.

Для заготівлі кормових рослин, які використовуються для силосування, користуються силосозбиральними (кормозбиральними) комбайнами.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. ↑ Растительный белок/Пер. с фр. В. Г. Долгополова; Под ред. Т. П. Микулович. — М.: Агропромиздат, 1991. — 684 с.: ил. ISBN 5-10-001276-5 (СССР) ISBN 2-85206-239-9 (Франция) (с.:26)

Література [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

  • Сильос // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1726. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Подібні статті

  • Які бувають породи каменю
  • Навіщо їдять голубів
  • Що за губка для квітів
  • Чому в будинку заводяться сонечка
  • атени це
  • Де народилася фігуристка загитова
  • Скільки коштує білий леопард
  • Що додавати у воду для курчат
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії