Як правильно Афіни чи Атени?

Тепер пишемо також через Ґ: Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер тощо, поряд із попередніми формами через Г. Пишемо також через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен та ін., поряд із формами через Ф (дифірамб, ефір, міф, Афіни, Демосфен).

Чому Атени?

В українській мові є м'які і тверді склади з "и", а в російській "ы" утворює лише тверді склади, а "и" – лише м'які. Така особливість української мови неабияк дратувала російських мовознавців, тому, в деяких словах, замінювали "и" літерою "і", оскільки вважалося, що "и" утворює лише тверді склади, а "і" – лише м'які. Кеш

Чому инший а не інший?

Слів англійського походження це не стосується. Згідно з новим правописом, краще використовувати літеру і. Але перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання. Як приклад: инший та інший, иноді та іноді.

Атеней (Давній Рим)

Атене́й, також Атене́ум, Афіне́й, Афіне́ум, (від дав.-гр. Ἀθηναῖον , лат. Athenaeum) — навчальний заклад (ludus), заснований у Римі імператором Адріаном. Назва походить від назви міста Афін, як інтелектуального та освітнього центру античного світу або ж від імені Афіна, богині мудрості та знань [1] . Знаходився біля Капітолію, рештки будівель були відкриті у 2009 році, коли будувалась лінія С римського метро, посеред площі, що зараз відома як П'яцца Венеція [2] [3] .

У школі був постійний штат викладачів. Наприклад, при Феодосії II було три оратори, десять граматиків, п’ять софістів, один філософ, два юристи чи юрисконсульти. Окрім роботи цих магістрів наук, тут також виступали поети, оратори та критики.

Атеней міг існувати до шостого століття. Про деталі навчання відомо мало, але в конституції 370 року є деякі правила, що стосуються студентів у Римі, з яких виходить, що Атеней був важливою та великою установою.

Після переїзду столиці до Мілана та Константинополя подібні школи були відкриті і в цих містах, а також в інших головних містах Імперії, наприклад у Карфагені.

У сучасний період слово «атеней» використовують у назвах шкіл, музеїв, культурних центрів і загалом для означення культурних та освітніх інституцій, які виконують функції схожі до тих, що були у давньоримській школі.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Sherk (14 липня 1988). The Roman Empire: Augustus to Hadrian. Cambridge University Press. с. 181–. ISBN978-0-521-33887-5. Архів оригіналу за 9 серпня 2020 . Процитовано 15 липня 2020 .
2. ↑ Carlo Alberto Bucci. "Roma, riaffiora l'ateneo di Adriano Ritrovata la scuola dei filosofi. La sala rettangolare è venuto alla luce durante gli scavi per il metrò I lavori non si fermano, spostata di pochi metri l'uscita della linea C." La Repubblica9 October 2009[Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
3. ↑ Antonio López García (2015). Los Auditoria de Adriano y el Athenaeum de Roma. Firenze University Press. ISBN978-88-6655-934-4. Архів оригіналу за 10 серпня 2020 . Процитовано 15 липня 2020 .

Відома мовонознавиця порівняла новий правопис з кримінальним кодексом

«Маємо суцільні мовні битви, вони не припиняться», - Фаріон

Новий український правопис відрізняється від попереднього варіативністю написання багатьох слів. У новому виданні допускаються такі варіанти як «архієпископ»/«архиєпископ», «павза»/«пауза».

Відома мовознавиця Ірина Фаріон вважає таку варіативність недопустимою і демонструє, до чого могла б привести така неоднозначність на прикладі з кримінальним кодексом. «Якщо би у нашому кримінальному кодексі було записано «можна красти» і «можна не красти», в якій би державі ми з вами жили? Якщо би в нашому Адміністративному кодексі було написано можна чинити так чи по-інакше… ми уже маємо Статтю 10 Конституції, де в першій частині написано, що українська мова є державною, а у другій частині написано, що ми захищаємо російську мову, мову окупанта. І що ми маємо в державі? Маємо суцільні мовні битви, вони не припиняться», - каже Фаріон в інтерв’ю для «Главкома».

Мовознавиця пояснює такі неоднозначні нововведення у правопис амбівалентністю мислення та роздвоєністю свідомості, що пов’язане з тривалою колоніальною спадщиною.

Також Фаріон наголошує на тому, що допускати варіант Афіни/Атени – це допускати український варіант і російський варіант. «Прекрасно! У нас російська мова допущена навіть хваленим мовним законом, який нещодавно взяли до уваги», - каже вона.

Фаріон запевняє, що варіативність, як явище, стало причиною військових конфліктів в Україні. «Не може бути варіантності. Інакше допускаємо варіантність у Кримінальному кодексі, допускаємо варіантність у нашій Конституції, допускаємо варіантність в парафії імпічменту президента, допускаємо двох президентів, дві мови. Ми через це все маємо війну», - наголошує мовознавиця.

Нагадаємо, 3 червня на сайті Міністерства освіти та науки була опублікована остаточна версія змін нової редакції «Українського правопису», який було схвалено Кабінетом міністрів України 22 травня 2019 року.