Яку функцію виконує Серцевинне проміння?

Так, наприклад серцевинні промені утворені із основної тканини і забезпечують горизонтальне переміщення поживних речовин.

Яка функція серцевих променів?

Ці елементи запобігають втраті форми та скручуванню полотна. Нанесення поперечних повздовжніх розрізів. Під час перепадів рівня вологи деревина може збільшуватися та зменшуватися в розмірах. Кеш

Що таке серцевинні промені?

Серцевина Складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин . Ряд таких клітин, який починається від серцевини і проходить у вигляді променя через деревину до кори, називають серцевинним променем. Кеш

Вегетативні органи - Karazin (серцевинні промені - стояча і лежача паренхіма) • Деревина (вторинна деревина) - з групи елементів: • Провідні - трахеї + трахеїди • Механічні - склеренхіма …

Стебло - вісь пагона, функції стебла, галуження пагона та крона, внутрішня будова, річні кільця, використання стебла

СТЕБЛО – осьовий орган пагона, який з'єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки).

Функції стебла.

• Провідна (висхідний рух мінеральних розчинів від кореня до листків, низхідний рух органічних речовин від листків до всіх органів, горизонтальне переміщення поживних речовин).

• Сочевички стебла забезпечують газообмін та випаровування.

• Зелені стебла здійснюють фотосинтез.

• Орган вегетативного розмноження.

• Опорна (підтримує в певному положенні інші надземні частини рослини: бруньки, листки, квітки).

• Забезпечує сприятливе для фотосинтезу розташування листків.

• У стеблі накопичуються запасні поживні речовини, а в деяких видів посушливих місцезростань – вода.

Пагони за спрямованістю росту: прямостоячі, повзучі, лежачі, виткі, чіпкі тощо.

Стебла за твердістю: трав'янисті і дерев'янисті.

Стебла за своєю поверхнею: опушені або гладенькі, ребристі або шипуваті, тригранні (осока) або чотиригранні (м’ята, кропива), округлі або гранчасті, крилаті або колючі тощо.

Стебла за середовищем зростання: надземні, підземні й водні.

ГАЛУЖЕННЯ СТЕБЛА – утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів.

Значення галуження стебла: визначає зовнішній вигляд рослини (формує крону), дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.

Крона – сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура.

Високо над поверхнею ґрунту

Біля самої поверхні ґрунту

Кущіння трав'янистих рослин

Найнижчі бічні бруньки стебла чи навіть підзем­ної частини пагона

ВНУТРІШНЯ БУДОВА СТЕБЛА.

У стеблі деревної рослини розрізняють такі послідовні шари: кору (шкірка, корок, луб), камбій, деревина та серцевина.

У молодому стеблі розрізняють такі послідовні шари: шкірочка, центральний циліндр з кількох провідних пучків (луб зі зовнішньої сторони, деревина з внутрішньої сторони), серцевина.

Шкірка - покривна тканина з живих клітин, може містити хлоропласти, тому молоде стебло зелене, у деревних рослин наприкінці першого року замінюється корком.

На поверхні розміщені невеликі горбки з пухко розташованими клітинами – сочевички розміром від часток міліметра до 1 см.

Захищає від пошкоджень. Сочевички забезпечують газообмін, випаровування

Корок – покривна тканина з шарів відмерлих клітин.

Утворюється корковим камбієм

Ситоподібні трубки провідної тканини.

Луб’яні волокна механічної тканини.

Основна тканина (паренхіма).

Низхідний рух органічних речовин від листків до інших органів.

Луб’яні волокна надають міцності та опір до зламування, деколи ребристості.

В основній тканині запасаються поживні речовини.

Бічна твірна тканина, унаслідок поділу клітин ззовні формується луб, зі середини – деревина.

Судини провідної тканини з мертвими клітинами з товстими стінками. Відмерлі, видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна.

У молодій рослині частка деревини мала, тому стебла гнучкі.

Висхідний рух мінеральних розчинів від кореня до листків.

Деревні волокна та стінки судин підвищують міцність стебла, надають опору.

Центральна частина стебла з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин запасаючої основної тканини.

Починаються горизонтальні ряди клітин основної тканини до кори – серцевинні промені.

Запасаються поживні речовини (крохмаль, жири тощо).

Серцевинні промені забезпечують переміщення різних речовин у горизонтальному напрямку між різними шарами стебла.

РІЧНІ КІЛЬЦЯ – помітні концентричні шари у ділянці деревини, які щорічно з'являється зі світлою та темною ділянками, що зумовлено сезонною активністю камбію.

Утворення річних кілець.

Навесні клітини камбію активно діляться й утворюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками (світла частина річного кільця зі середини стебла), улітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини та клітини механічної тканини (темна частина кільця зовні стебла), узимку клітини камбію не діляться. Наступної весни діяльність камбію відновлюється, і починає формуватися нове річне кільце.

За кількістю річних кілець стовбура, можна визначити вік пагона.

За шириною кільця можна дізнатися про умови життя рослини (ширші кільця в теплі й вологі роки, кожне кільце ширше з боку прогрівання сонцем).

ВИКОРИСТАННЯ СТЕБЛА.

• Пробку для пляшок одержують із корка дуба коркового, бархата амурського та баобаба.

• Щільний шар корка коркового дуба використовують для поплавків, рятувальних жилетів, використовують у будівництві.

• Із лубу молодої липи здавна виготовляли лико для постолів, цупких тканин, мотузок.

• Деревину використовують як будівельний матеріал, пальне, служить сировиною для виготовлення паперу, штучного волокна.

• Деревину бальсового дерева (у 5 разів легша за воду) використовують у конструкціях літаків, планерів, дошках для серфінгу.

• З твердої деревини бука, горіха, дуба виготовляють меблі.

• Легку в переробці деревину сосни і ялини використовують під час будівництва.

• З м'якої деревини липи виготовляють посуд.

• Дупла старих баобабів місцеві жителі використовують як побутові приміщення.