сакси це

Сакси це

Де були сакси?

Ареал розселення З II століття охоплює приблизно Східні Нідерланди, сьогоднішні німецькі землі Вестфалія (Westfalen), Нижня Саксонія (Niedersachsen) (без територій, заселених племенами фризів (Friesen), Гольштейн, Мекленбург і північ Саксонії-Ангальт (Sachsen-Anhalt).

Хто такі саксонці?

Saxon — англійський хеві-метал гурт, створений у 1977 році в Барнслі. Як одні з лідерів нової хвилі британського хеві-металу (NWOBHM), у 1980-х роках вони випустили чотири альбоми, які потрапили в першу десятку з продажу у Великій Британії, з них два потрапили в першу п'ятірку.

Що означає англосакси?

У наш час під назвою «англосакси» розширено розуміють усіх автохтонних жителів Англії, а також переносять поняття і на англомовне протестантське біле населення Північної Америки.

Сакси — Вікіпедія Са́кси ( лат. Saxones, давн-англ. Seaxe, старосаксонськ. Sahson, ниж.-нім. Sassen, нід. Saksen, англ. Saxons, нім. Sachsen ) — одне з давніх германських племен. Зміст 1 Історія 2 Ареал розселення 3 Мова 4 Політичний устрій 5 Племена в складі саксів 5.1 Вестфали 5.2 Остфали 5.3 Енгри … See more

Англосакси

Англоса́кси — загальна назва германських племен: англів, саксів, до яких примкнули також юти, фризи та низові франки (нім. Niederfranken), що в епоху «великого переселення народів» (V—VII століття н. е.), яка почалась із кінцем панування Риму в Європі, переселилися з Північної Німеччини (сьогоднішній район Шлезвіг-Гольштейну та нижньої Ельби) на Британські острови

Раніше помилково вважалося, що внесок прибульців з континенту порівняно з місцевим населенням незначний і що англосакси Британії — це германізоване кельтське населення. Посилалися при цьому на наявність там, як тоді вважалося, "кельтської" Y-гаплогрупи R1b. Однак правда полягає в тому, що Y-гаплогрупа R1b-U106 (відома також як R-S21) на рівні з I1 зустрічається в Скандинавії бронзового віку та в усіх пізніших чисто германських культурах, отже вона є чисто германським різновидом гаплогрупи R1b. Серед усіх германських країн кельтський різновид R1b було виявлено лише у Норвегії.

Простіше кажучи R1b не є лише кельтською гаплогрупою. Окрім кельтського, існує ще принаймні германський різновид. Населення з гаплогрупою R-L21 було витіснено населенням з гаплогрупою R-S21 з території Британії на територію Уельс і Бретань. Отже інформація про те що нібито південні німці та англійці це германізовані кельти не відповідає дійсності. Вони є нащадками саме германських племен.

Після колонізації островів виникло кілька королівств, які поступово злилися в сім найбільших: Мерсію, Нортумбрію, Сх. Англію, Кент, Сассекс, Вессекс, Ессекс. Час існування цих держав має назву Гептархія. Спершу серед королівств домінувала Нортумбрія, потім Ессекс. На початку IX століття виникло об'єднання на чолі з Ессексом.

Англосакси були навернені до християнства в результаті місіонерської діяльності Святого Августина Кентерберійського.

Вторгнення норманів (вікінгів) 1066 року поклало кінець династіям англосаксонських князівств. Вони всі тепер були підкорені норманам.

Топоніми, що залишилися з тієї пори (Ессекс, Суссекс, Вессекс та Мідлсекс) є скороченням від назви цих германських племен: East-Saxon (нім. Ost-Sachsen), South-Saxon (нім. Süd-Sachsen), West-Saxon (нім. West-Sachsen) та Middle-Saxon (нім. Mitlere-Sachsen).

Російська державна та суспільна пропаганда «англосаксами» називає народи США та Великої Британії, що нібито «тисячоліттями намагаються знищити Росію» [1] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Це незавершена стаття з історії Німеччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Це незавершена стаття з історії Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Саксы

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 4 сентября 2022 года; проверки требуют 8 правок.

Са́ксы (Саксо́ны, лат. Saxones , нем. Sachsen , др.-англ. Seaxan , др.-сакс. Sahson , н.-нем. Sassen , нидерл. Saksen ) — древнегерманское племя, разделившееся в III—V веках на две части: одни пошли на юг — в Германию, а другие — на запад. От названия саксов произошло название исторической области в Германии — Саксония, названия некоторых исторических государств и территорий, а также названия трёх современных германских земель: Нижняя Саксония, Саксония-Анхальт и Свободное государство Саксония. На острове Британия, совместно с англами и ютами, саксы участвовали в формировании английского этноса, что зафиксировано в названиях графств в местах их расселения — Мидлсекс, Суссекс и Эссекс, а также королевства Уэссекс, превратившегося в 927 году в королевство Англия.

Этимология [ править | править код ]

Этимология слова «саксы» ещё не до конца изучена. Вероятно, самоназвание саксов было иное, а античные авторы, впервые использовавшие это слово, произвели его от названия боевого ножа сакс — типичного оружия саксов.

Ареал [ править | править код ]

Со II века охватывает приблизительно Восточные Нидерланды, сегодняшние немецкие земли Вестфалия, Нижняя Саксония (исключая территории, заселённые племенами фризов), Хольштейн, Мекленбург и север Саксонии-Анхальт. [ источник не указан 4034 дня ]

В римских источниках, начиная с III века, встречаются жалобы на морской разбой и пиратство со стороны саксов.

В период от III до V века часть саксов, наряду с англами, фризами и ютами, переселилась в южную часть острова Британия. Вследствие силового захвата земель и слияния с англами они превратились в общность англосаксов, которая стала политически и лингвистически доминирующей в Англии.

Язык [ править | править код ]

Язык саксов стал основой англосаксонского языка, из которого развился современный английский язык. Отсюда в ирландском и других кельтских языках наименование племени саксов употребляется для обозначения современных англичан: в ирландском — «Sasana» (Англия) и «Sasanach» (англичане), в гэльском — «Sasunn» (Англия) и «Sasunnach» (английский); хотя в других языках эти названия ведутся от племени англов.

Нынешнее обобщённое название страны — Англия — происходит от наименования племени англов, а название таких территорий, как Уэссекс (др.-англ. Westseaxe ), Эссекс (др.-англ. Ēastseaxe ), Суссекс (др.-англ. Sūþsēaxe ) и Мидлсекс (др.-англ. Middelseaxe ) указывает на их происхождение от саксонских поселенцев.

В эстонском и финском языках название саксов послужило основой для обозначения современных немцев и Германии: в эстонском «Saksamaa» (Германия) и «sakslased» (немцы); в финском «Saksa» (Германия) и «saksalaiset» (немцы).

Политический строй [ править | править код ]

Вплоть до подчинения и обращения в христианство Карлом Великим континентальные саксы сохраняли свой древний племенной устав и не имели короля, а все важные вопросы решали на ежегодном собрании старейшин племени, которое называлось «Тинг» (ср. нем. «Ding» или англ. «Thing»). Герцоги (военачальники) принимали предводительство над народом только на время военных конфликтов.

Племена в составе саксов [ править | править код ]

Вестфалы [ править | править код ]

Вестфалы жили преимущественно между Рейном и Везером, их имя означало «западные люди», то есть западные саксы.

Остфалы [ править | править код ]

Остфалы, «восточные люди», жили между Везером и Эльбой.

Энгры [ править | править код ]

Энгры занимали среди саксов центральное положение, как в географическом, так и в культурно-общественном отношении. В их землях на Везере находилось Маркло, место ежегодных собраний.

История [ править | править код ]

Решающим моментом в истории саксов была эпоха Карла Великого, которому пришлось воевать с ними тридцать три года (с 772 по 804 год). Сколько раз ни побеждал Карл саксов, они восставали против его владычества, как только он уходил из страны, убивали франкских купцов и миссионеров и снова вынуждали его к карательной экспедиции. Разрушив священный Ирминсуль, «поддерживающий вселенную», Карл вызвал месть саксов за их поруганную святыню.

Один из саксонских старейшин (эделингов), Витекинд, стал национальным героем в этой борьбе с франками. После страшных поражений, понесенных саксами в 783 и 784 годах, Витекинд явился к Карлу с изъявлением покорности; он и многие влиятельные эделинги приняли крещение, и с тех пор начался среди саксов раскол, приведший к образованию двух течений: одного — старозаветного, язычески-национального, и другого — нового, тяготевшего к франкам и к христианству.

Борьба с Карлом продолжалась еще 20 лет: он десятками тысяч выселял саксов в Галлию, а франков селил в земле саксов и этой насильственной колонизационной перетасовкой достиг, наконец, прочного владычества над своими неукротимыми врагами. Саксы были верны не только Карлу (в последние десять лет его жизни), но и сыну его Людовику Благочестивому: это они доказали во время смут и междоусобий, предшествовавших Верденскому трактату, когда они всеми силами поддерживали императора против его сыновей. Когда Людовик Благочестивый умер, саксы пытались восстать против франков: это была последняя попытка такого рода. Людовик Немецкий в 842 году усмирил их, а в 843 году саксы вместе с восточно-франкской монархией достались ему в удел по Верденскому договору. С тех пор они слились в своих исторических судьбах с остальной Германией.

В Х веке саксы выдвинули из своей среды императорскую династию (Саксонская династия); тогда же они нашли себе апологета в лице историка Видукинда Корвейского, прославлявшего их национальные доблести.

Литература [ править | править код ]

Значения в Викисловаре
Цитаты в Викицитатнике
Медиафайлы на Викискладе

Тарле Е. В.Саксы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. , 1890—1907.
Видукинд Корвейский .Деяния саксов = Res Gestae Saxonicarum . — М. : Наука, 1975. — (Памятники средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы).
Шор Т. У. Глава II. Саксы и их племена // Происхождение англо-саксонской расы = Origin of the Anglo-Saxon Race: A Study of the Settlement of England and the Tribal Origin of the Old English People. — Лондон, 1906. — С. 18-33.
Шэрон Тёрнер. История англо-саксов с древнейших времён до нормандского завоевания. Книга Вторая. Глава I. Происхождение саксов.(рус.)
Sachsen // Lexikon des Mittelalters