рівнодійна сила
Рівнодійна - це сила, якою можна замінити усі інші сили, які діють на тіло. Рівнодійна позначається латинською літерою «R». Оскільки рівнодійна - це сила, то одиниця вимірювання рівнодійної - це ньютон. Рівнодійна визначається як векторна (геометрична) сума сил, які діють на тіло.
Що називається рівнодійна сила?
Сила, яка спрямовує на тіло таку ж дію, як кілька одночасно діючих сил, називається рівнодійною цих сил. Кеш
Чому дорівнює рівнодійна?
Якщо на тіло одночасно діє декілька сил, тоді стан тіла або його рух визначає рівнодійна сил — сума всіх сил, тобто сила, яка діє на тіло так, як декілька сил одночасно. Якщо сили діють в одному напрямку, рівнодійна сил дорівнює сумі сил. Кеш
Як напрямлена рівнодійна сил?
Якщо на тіло діють одночасно кілька сил вздовж прямої в один бік, то рівнодійна цих сил напрямлена в той самий бік, а її модуль дорівнює сумі складових сил.
Рівнодійна сила - Статика - Механіка4. Рівнодійна сил
Сила, яка спрямовує на тіло таку ж дію, як кілька одночасно діючих сил, називається рівнодійною цих сил .
Проведемо такий дослід:
до динамометра підвісимо один під одним два вантажі вагою \(2\) \(Н\) та \(4\) \(Н\).
Зафіксуємо довжину, на яку розтягнулася пружина.
Замінимо ці два вантажі одним, який розтягує пружину динамометра до тієї ж позначки.
Вага цього вантажу \(6\) \(Н\).


З досліду слідує: рівнодійна сил, напрямлених по одній прямій в одну сторону, напрямлена в ту ж сторону, а її модуль дорівнює сумі модулів сил.

Якщо на тіло діють сили по одній прямій, але напрямлені в різні боки, тоді рівнодійна сил, напрямлених по одній прямій в протилежні сторони, напрямлена в бік більшої за модулем сили, а її модуль дорівнює різниці модулів сил.

Тіло під дією двох рівних і протилежно напрямлених сил буде перебувати в спокої або рухатися рівномірно і прямолінійно.
Рівнодійна сил
Рівнодійна сила — сила, еквівалентна всім силам, що існують та діють на тіло. Рівнодійна дорівнює векторній сумі окремих сил:
Сили, що утворюють рівнодійну називаються складовими силами [1] .
Використання поняття рівнодійна сила виправдане лише у випадку, коли тіло є матеріальною точкою, або ж усі сили прикладені до однієї точки протяжного тіла. Тоді заміна кількох сил на одну нічого не змінює з точки зору рівняння руху (у тому числі і обертального руху, у випадку протяжного тіла).
У випадку, якщо сили прикладені до різних точок тіла, вони не можуть бути складені. У цьому випадку потрібно говорити про пару сил, що розкручують тіло, змінюючи його момент імпульсу. Дія пари сил не може бути зведена до дії однієї сили [2] .
Паралелограм сил [ ред. | ред. код ]
Популярним простим способом знаходження рівнодійної є паралелограм сил — побудова, що є геометричним вираженням правил додавання векторів [3] .
Правило паралелограма сил полягає в тому, що вектором рівнодійної сили є діагональ паралелограма, побудованого на векторах двох складових сил як на сторонах. Це виконується через те, що вектором рівнодійної сили є сума векторів сил, що додаються, а сума двох векторів є діагоналлю паралелограма, побудованого на цих векторах.
Цей спосіб був описаний П'єром Варіньоном [4] у 1687 році.
Така побудова працює тільки у класичній механіці, при русі зі швидкістю, значно меншою за швидкість світла.
У випадку складання більш ніж двох сил, можна скористатися багатокутником сил — більш складною побудовою, при якій кілька векторів вишикуються в ламану лінію таким чином, щоб кожен наступний починався там, де закінчується попередній [5] . Результуючий вектор буде проходити від початку першого, до кінця останнього. При цьому потрібно враховувати, що, у загальному випадку, три вектори можуть не лежати у одній площині.
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑Додавання сил. Рівнодійна. Графічне зображення сил
- ↑What are Couples? (англ.)
- ↑ Паралелограм сил // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 145. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- ↑Momentenstelling van Varignon. www.mechanismen.be . Процитовано 6 листопада 2017 .
- ↑многоугольник сил (рос.)
Джерела [ ред. | ред. код ]
- І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т.. — Київ: Техніка, 2006.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |