Як азот впливає на рослини?

Азот є основним елементом, що забезпечує синтез амінокислот, ліпоїдів, білків та нуклеїнових кислот. Для рослин вкрай важливо те, що азот є учасником процесу утворення зеленого пігменту (хлорофілу) та особливих сполук, контролюючих ріст рослин. Кеш

Яка форма азоту більш доступна для рослин?

Форми азоту в ґрунті Нітроген у будь-якій формі, потрапляючи в ґрунт, з часом перетворюється у нітратну форму, і саме ця форма доступна для живлення рослин.

Для чого потрібен азот?

Азот необхідний для синтезу ДНК, РНК і білків, які необхідні для обмінних процесів, а також відповідають за формування, ріст і розвиток рослин.

Азот в оптимізації живлення рослин

Основні елементи живлення і їх роль для рослин

Крім сонячного світла, вуглекислого газу, кисню і води, розглядають тринадцять важливих елементів живлення для росту рослин.

Макро- і мезоелементи необхідні рослинам в найбільшій кількості, оскільки вони являються складовими багатьох компонентів рослин, включаючи білки, нуклеїнові кислоти і хлорофіл, та важливі для таких фізіологічних процесів, як дихання, підтримка осмотичного тиску.

Головна роль мікроелементів в рослинах полягає в тому, що вони входять в склад ферментів, які являються каталізаторами біохімічних процесів, підвищуючи їх активність. Нестача мікроелементів призводить не тільки до зниження урожаю, викликає ряд захворювань у рослин, а інколи і їх загибель, але й знижує якісь продуктів харчування людини і тварин. Мікроелементи стимулюють ріст рослин і прискорюють їх розвиток; позитивно впливають на стійкість рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища; грають важливу роль в боротьбі з деякими захворюваннями рослин.

Якщо в ґрунті чи в атмосфері один із елементів, що бере участь в живленні рослин, знаходиться в недостатній кількості чи недостатньо засвоюється, рослина не розвивається або ж розвивається погано. Елемент, що повністю відсутній чи мінімально присутній, перешкоджає іншим поживним сполукам ефективно впливати на рослину, чи, в крайньому, зменшує їх дію. При внесенні в ґрунт відсутнього елементу чи того, що надходить в недостатній кількості, чи забезпечуючи перехід його із нерозчинного стану в розчинний, відбувається відновлення ефективності інших елементів.

N Азот

Азот – поживний елемент, що найбільше впливає на урожайність рослин.

Якщо азот надходить в невеликій кількості, це проявляється візуально: рослина чахла, блідніє колір листків, починаючи з найбільш старих.

Урожайність може значно зменшитися, якщо дефіцит азоту супроводжує весь вегетаційний період. Зрозуміло, це відображається і на якості продукції, в основному на порушенні білкових з‘єднань при формуванні зерна. Потреба в азоті є різною для різних сільськогосподарських культур.

Рослини споживають азот, розчинений у воді. Тому погодні умови протягом сезону відіграють важливу роль в цьому відношенні. В сухих умовах рослини не можуть вбирати азот – як і будь-які інші поживні речовини – навіть якщо вони знаходяться в ґрунті. З іншого боку, рясні дощі і зрошення можуть призвести до вимивання азоту, особливо на легких ґрунтах. Впливає і щільність ґрунтів на ріст коренів, тому рослинам стає важко вбирати азот та інші поживні речовини на таких ґрунтах.

Фосфор здійснює суттєвий вплив на фізіологію культури, оскільки відіграє вирішальну роль в розподілі енергії рослини. Потреба в фосфорі особливо велика на початку сезону для формування коренів, а також пізніше в період цвітіння і зав’язування плодів. Симптоми дефіциту фосфору проявляються на старих листках, коли їх краї і кінчики стають темними чи пурпуровими.

Фосфор гарно утримується частинками ґрунту і тому не являється рухомим елементом, навпаки, він один із найбільш нерухомих. Його розчинність, тобто доступність, в основному залежить від температури ґрунту і фактора рН. Оптимальне значення рН 6-7.

Велика частина фосфору, що споживається рослинами, надходить із ґрунтових запасів, включаючи добрива, які застосовувалися в попередні роки. Лише невелика частина надходить із фосфору, що застосовувався протягом сезону. В результаті такої складної схеми рекомендується використовувати приблизно однакову кількість фосфору для кожної культури. Таким чином, можна довго зберігати родючість ґрунту.

К Калій

Для фізіології сільськогосподарських культур калій відіграє найважливішу роль, беручи участь в розподілі води і в ферментативних процесах. Достатня наявна кількість калію може полегшити стрес, що переносять рослини в період спеки, холоду чи посухи. Калій є елементом, що впливає на урожайність багатьох культур, особливо таких як: картопля, овочі і плодові дерева. Для цих культур калій необхідний особливо на стадії формування бульб чи зав’язі плодів, при цьому він також впливає на колір плодів, їх смак і якість зберігання.

Для багатьох овочевих культур потреба в калії набагато більша, ніж в азоті, із розрахунку кг/га. Наприклад, 1 тонна бульб картоплі зазвичай потребує 6-7 кг К2О.

Глинисті ґрунти первинно містять велику кількість калію, на відміну від легких ґрунтів, тому для легких ґрунтів необхідна більша кількість калію. З іншого боку, калій схильний до вилуговування, тому для овочів і інших культур з довгим вегетаційним періодом і великою потребою в калії рекомендується поетапне живлення цим елементом.

S Сірка

Сірка така ж важлива для культур, як і фосфор. Вона являється компонентом деяких амінокислот. У пшениці кількість сірки впливає на якість клейковини. Культури не можуть поглинати азот без достатньої кількості сірки. Були зареєстровані деякі важливі співвідношення азоту і сірки, наприклад, для зерна пшениці співвідношення N:S не повинно перевищувати 4-8:1, а для злакових трав – 12-14:1.

Ca Кальцій

Кальцій являється компонентом, необхідним для формування клітинних стінок. Якщо клітинні стінки товсті, рослини можуть ефективно протистояти захворюванням і механічному впливу. Це особливо важливо при вирощуванні овочів та плодово-ягідних рослин. В більшості випадків дефіцит кальцію не помітний, але, наприклад, у випадку томатів цей недолік проявляється в гнитті плодів.

Більшість типів ґрунтів містять достатньо кальцію, а при недостачі можна застосувати вапнякові матеріали. Багато культур, яким необіхдний кальцій, позитивно реагують на його додаткове застосування, навіть якщо в ґрунті міститься достатня кількість цього елемента. Це пояснюється тим, що рослини можуть вбирати кальцій тільки кінчиками коренів, а ґрунт може не надавати достатню кількість. Наприклад, для картоплі рекомендується застосування добрив з кальцієм на стадії формування бульб в поєднанні з підгортанням і додатковим зрошенням.

Mg Магній

Магній бере участь в основному процесі росту рослин, а саме в фотосинтезі. Таким чином, дефіцит магнію можна легко помітити на листкових пластинках, які втрачають колір між основними жилками. Потреба в магнії для фізіології рослини не така важлива, як потреба в інших поживних речовинах – кальції і сірці – але він відіграє вирішальну роль, і при помітному дефіциті листкове підживлення являється найшвидшим способом вирішення проблеми.

Азот: першочерговий і важливий

Існує суттєва відмінність між живленням рослини й удобренням ґрунту. Живлення рослини, звісно, мало ефективне, якщо невідома структура ґрунту. Саме лише внесення добрива не гарантує, що рослина обов’язково його поглине.

Є ряд важливих елементів для рослин. Такі як вуглець, водень і кисень переважно отримуються з повітря й води. За іншими, такими як азот, фосфор, калій, кальцій та магній, а також мікроелементами, зокрема: бором, міддю, залізом, марганцем і цинком слід ретельно слідкувати.

У будь-якому випадку, першочергово слід зважати на азот, тому що з ним найважче впоратись. Крім цього, найважче вивести правильну рекомендацію щодо удобрення саме ним. Азот необхідний для росту рослин і є частиною кожної живої клітини. Існує три основні форми ґрунтового азоту. Органічний азот є частиною органічної речовини, або гумусу, і він не є легкодоступним. Він становить від 97 до 98% загального ґрунтового азоту, і міститься там у формі, яку рослина не здатна поглинути. Коли ми досліджуємо гній, то визначаємо органічний азот. Визначивши вміст органічного азоту в гноєві, варто розділити його кількість наполовину, перш ніж розраховувати дозу азоту, необхідну культурі на рік. Амонійний азот є ще однією формою азоту в ґрунті, що утримується ґрунтовими колоїдами. NH₄ приєднується до частинок глини і є менш доступним, ніж нітрат. Менш ніж 1% загального ґрунтового азоту присутній в природному середовищі, як правило, у вигляді аміаку. Нітратний азот та інші розчинні сполуки також доступні в ґрунті й становлять від 1 до 2% від загального вмісту азоту в ґрунті.

У середньому рослина містить від 2 до 6% азоту. Отримати велику кількість азоту можна від утворення бульбочок на бобових культурах. В ідеальній ситуації 70% азоту надходить від мікробів. У відносно сприятливих умовах вирощування отримаємо близько 50% від цього джерела. За поганих умов можна отримати лише 25%. Однак чим краще ми впливаємо на хімію і фізичну структуру ґрунту, тим ефективніша діяльність мікробів. За нормальних погодних умов і збалансованого ґрунту мікроби зможуть гарно виконувати свою «роботу». Культури, які не відносяться до бобових, поглинають з ґрунту NO₃ (нітратний азот) і NH₄ (іони амонію). Цей азот використовується для утворення хлорофілу, білків, амінокислот і нуклеїнових кислот. Зокрема, це потрібно для зелені. Якщо зелений колір рослини недостатньо насичений, фермери та виробники схиляються до висновку, що не вистачає азоту.

Важливим фактором для вирощування хорошого врожаю є вміст кальцію в ґрунті в межах 60%. Якщо ґрунтовий колоїд не має належного рівня кальцію, азот не забезпечить високого врожаю. Після балансування основ (від 60 до 70% кальцію, від 10 до 20% магнію), тоді, і тільки тоді можна розглядати азот як фактор високої врожайності.

Вся інформація про мінеральні добрива

Визначення вмісту азоту є і складним, і потрібним. Складно, оскільки нітрати легко вимиваються у нижні шари ґрунту. Азот з гною – в основному у формі аміаку. Він переходить від аміаку до нітриту або до нітрату. Перейшовши до нітратної форми, він вимивається з водою. Нітратний азот здатний швидко перетворюватись на газ, однак це форма, яку рослині найлегше поглинути. Нітритний азот є аніоном. Нітрит і нітрат мають негативний заряд і притягує позитивний. З точки зору фізики ґрунту, така сполука не приєднається до глинистих частинок. Те ж саме стосується сульфатів і бору.

Говорячи про азот, неодмінно виникає питання також щодо проведення аналізу тканини рослини. Такий аналіз покаже, чи отримує рослина достатню кількість азоту, а також допоможе визначити, коли потрібно його вносити. Багато залежить від показників аналізу тканини і досвіду особи, яка проводить тест. Потреби сільськогосподарської культури і стадія її росту є визначальними факторами.

На думку Ніла Кінсі, автора книги «Практична агрономія Ніла Кінсі», легше оцінити потреби в азоті на основі аналізу ґрунту, ніж – тканини рослини. Головне правило неймовірно просте. Внесення азоту з іншими необхідними поживними речовинами в потрібний час за однакової кількості води може подвоїти врожай, наприклад, кукурудзи.

Кожен ґрунт особливий. Щоразу потрібно аналізувати, що може трапитися з кількома поживними речовинами. Аналізуючи ґрунт, варто пам'ятати, якщо певна програма удобрення працює на одному ґрунті, це не означає, що вона працюватиме на іншому. Щоразу цифри змінюються, з'являються нові обставини, нові можливості та потенційні проблеми, усе потрібно враховувати, вивчати та працювати заради максимальних результатів.

Зареєструватись на конференцію

Про збалансування поживних речовин у ґрунті та їхнє внесення задля забезпечення високої продуктивності різноманітних культур більш детально розповість відомий у світі ґрунтознавець та агроном Ніл Кінсі під час науково-практичної конференції «Точне ґрунтознавство та управління зональністю полів», яка пройде в Києві 17-20 грудня. Долучайтесь!

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.