Як описати рану?

М'які тканини розсікаються і утворюється різана рана. Вона має лінійну форму, рівні, гладенькі, нездерті, слабосинюшні краї і гострі кінці. Довжина рани, як правило, за розмірами перевищує глибину. При витяганні гострого предмета з рани біля одного з її країв нерідко утворюються подряпини.

Що є клінічними ознаками рани?

Основними клінічними ознаками ран є біль, кровотеча й зяяння. У кожному випадку їхня виразність залежить від локалізації рани, механізму ушкодження, об'єму та глибини ураження, а також загального стану пацієнта. Кеш

Що таке рана які бувають рани?

Раною називається пошкодження шкіри, слизової оболонки чи глибокої тканини, що супроводжується болем та кровотечею і має вигляд зяючого отвору. Рани бувають: вогнепальні, різані, рубані, колоті, вдарені, рвані, вкушені, розтрощені. Вогнепальні рани виникають внаслідок кульового або осколкового поранення.

Забита рана

Забита рана (лат. vulnus contusum) — рана, яка є наслідком дії великої механічної сили при зіткненні тканин тіла з тупими предметами. У місці травмування відбуваються розрив шкіри, сильний забій м'яких тканин, інколи з переломом кісток. Таке поранення за змістом поєднує забій тканин та наявність рани.

Забиті тканини просякають кров'ю, позбавлені кровопостачання і іннервації, являють собою добре живильне середовище для мікробів і сприяють розвитку інфекції. Кровотеча при таких ранах незначна або відсутня. Виниклий в момент травмування сильний біль незабаром слабшає, тому що нервові закінчення тимчасово втрачають здатність проводити імпульси (рановий ступор).

Після удару необхідно шкіру навколо рани протерти антисептиком (наприклад спиртовий розчин йоду), поверхню самої рани промити перекисом водню 3 % чи розчином фурациліну (1:5000), осушити обережно «промакальними» рухами марлею. Прикласти марлеву серветку або в кілька шарів стерильний бинт, зверху — холод (гумову грілку або пластикову пляшку, наповнену холодною водою; можна скористатися замороженим шматком м'яса, замороженими овочами з морозильника). Потримайте його на місці удару 20-30 хвилин.

Лід та інші охолоджуючі предмети ніколи не накладайте безпосередньо на рану, завжди потрібно загортати його у гідроізоляційні матеріали (наприклад поліетиленовий пакет), а зверху рушник, полотняна серветка чи хустка. Також, не тримайте холод на рані більше 2 годин, особливо дітям.

Процес загоєння такої рани складний та залежить від багатьох факторів. Наприклад, якщо є синець (який у своєму розвитку проходить кілька етапів — змінюється його колір: на початку, коли кров в тканинах ще «свіжа», — синець темно-червоний, та з часом, коли кров поступово руйнується, — він стає синім, надалі, жовтим), зміна його кольору може підказати прогрес загоєння.

Забиті рани голови завжди повинен оглядати спеціаліст — зокрема, щоб виявити можливі внутрішні пошкодження.

Забиті рани набагато частіше інфікуються, що сповільнює процес загоєння та одужання пацієнта.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6. (с.181)
• Кіт О. М. та інш. Хірургія.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 644 с. ISBN 966-673-063-4(с.267)

Розтрощена рана

Розтрощена рана (лат. Vulnus conquassatum) — рана, яка характеризуються складною формою, нерівними краями, просякнута кров'ю, омертвленими (некротизованими) тканинами на значному протязі, в них створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Забиті, рвані і розтрощені рани виникають при грубому механічному впливі, часто супроводжуються відшаруванням шматків шкіри, ушкодженням сухожиль, м'язів і судин, піддаються сильному забрудненню.

За будь-яких видах травм основну загрозу становить зараження рани і, як наслідок, крові, тобто попадання різних інфекцій. Мікроби і віруси потрапляють не тільки з предметів, які заподіяли поранення, а й з шкіри і одягу хворого, а також і того, хто надає допомогу.

Зміст

Допомога [ ред. | ред. код ]

Відповідно необхідно виконати такі дії:

• Промити не тільки рану, а й шкіру навколо неї спеціальними засобами для дезінфекції.
• Обробити рану спиртом, перекисом, йодом, хлоргексидином.
• Рану необхідно перев'язати.
• У тому випадку, якщо у хворого сильна кровотеча, або велика рана з розтрощеними краями, то необхідно викликати «Швидку допомогу».

Травматичний токсикоз [ ред. | ред. код ]

При великих катастрофах і землетрусах люди можуть опинитися в завалах. В умовах тривалого здавлювання м'яких тканин окремих частин тіла, нижніх або верхніх кінцівок може розвинутися дуже важке ураження, що отримало назву синдрому тривалого здавлювання кінцівок або травматичного токсикозу. Воно обумовлене всмоктуванням в кров токсичних речовин, що є продуктами розпаду розтрощених м'яких тканин.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]