Чого навчає нас притча про загублену вівцю?

На притчу про загублену вівцю є дуже багато тлумачень, але суть одна, кожен із нас може у будь-який момент покаятися та прийняти Христа у своє серце, а головне, Христос – Пастир, готовий завжди прийняти нас. Кеш

Чого навчає нас притча про загублену драхму?

Ця притча нас навчає тому, що людська душа відчуває благодать Божу у церкві, отримуючи спасіння та вічне життя через Господа Ісуса Христа. Неможливо уявити життя людського без Церкви Христової. Життя без неї є втратою смислу морального і духовного життя.

Кого символізує жінка у притчі про загублену драхму?

Притча підкреслює радість Божу про кожного знайденого грішника, що кається, повертається додому. Жінка – це Бог. Драхма – це ми. Бог шукає загублених людей.

Притча про загублену вівцю

Одного разу до Ісуса прийшло багато митників і грішників, щоб послухати Його. Й були там фарисеї та книжники, які дорікали Ісусові, що Він приймає грішників, спілкується з ними та споживає з ними їжу (Лк. 15. 1 – 2).

А Ісус тоді розказав їм оцю притчу.

“Як вам здається, – питає Ісус Христос, – коли якийсь чоловік має сотню овець і якоїсь миті одна з цих овець заблудить. То чи не покине цей чоловік 99 овець отари в горах чи у пустині й чи не піде шукати цю вівцю, що заблудила, аж поки не знайде її?

А коли йому пощастить знайти заблуджу

вівцю, то він бере її та несе і радіє. По правді кажу вам, що радітиме він за неї більше, аніж за 99 не заблудлих овець” (Мт. 18.

“А коли прийде додому, то з радості скликає своїх друзів і сусідів, розповідає їм всі обставини й каже їм: “Радійте разом зі мною, бо я знайшов свою вівцю – ту, що загубив” (Лк. 15. 6).

“Говорю вам, що так же й на небі радітимуть більше за одного грішника, що кається, аніж за 99 праведників, що не потребують покаяння!…” (Лк. 15. 7). “Так і Отець ваш Небесний не хоче, щоб загинув хоч хтось один із цих малих дітей” (Мт. 18.

Ці останні слова, що записані святим

євангелістом Матвієм, наголошують, що “ці малі” особливо цінні для Бога. Отець Небесний стосовно цієї “маленької овечки” (“грішника”) чинить так як вівчар, котрий шукає заблукалу овечку, аж поки не знайде її, себто Господь бажає, щоб ніхто з нас людей не загинув у пеклі, поринувши у своїх земних гріхах. Ось чому всі ми повинні бути вольовими і оберігати себе від всяких земних спокус, які заставляють нас порушувати Заповіді Божі й грішити.

У цій притчі про загублену вівцю прямо говориться про ту безмежну радість, яка буває на небі тоді коли кається грішник. Ісус не говорить у цій притчі, що решту 99 овець не мають жодної цінності. Вони бажані, потрібні, за них радіють, їх люблять. Але тут підкреслюється надзвичайне значення тієї однієї заблукалої овечки, що відбилася від отари.

Ця овечка символізує грішника – людину асоціальну, котра не дотримується ні законів Божих, ні законів, за якими живе суспільство.

А щодо 99 овець, які символізують праведників, то треба сказати, що праведник від праведника відрізняється. Адже фарисеї, книжники й інші мужі вважали себе праведниками і вважали, що покаяння їх не стосується. А чи це, справді, так? Адже фарисеї та книжники перші не сприйняли Ісуса Христа, й перші коїли гріхи.

Ось чому й ця притча стосується всього народу взагалі, а грішників, фарисеїв та книжників зокрема.

"Притча про загублену вівцю", - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус сказав своїм учням: “Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих”.

Відгуки

Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.

Як потрібно проповідувати: нструкція для апостолів, - коментар Євангелія дня

Того часу Ісус покликав Дванадцятьох і дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб. І послав Він їх про­повідувати Боже Царство й оздоровляти недужих. І сказав Він їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні гро­шей, ні двох одежин не майте. І в який лише дім увійдете, там за­лишайтеся й звідти відходьте. А як хто не прийме вас, то, виходя­чи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них». Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.

Послання з Меджугорʼя та брати Ісуса Христа, - коментар Євангелія дня

У той час прийшли ж до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять осторонь і бажають побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати — це ті, котрі слухають Слово Боже й виконують».

Ісус - світло світу, - коментар Євангелія дня

Ісус сказав до натовпу: “Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло. Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться. Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього”.

Воскресіння сина вдови з Наїну, - коментар Євангелія дня

Після цього Ісус пішов до міста, яке зветься Наїн. І сталося, що з Ним ішли Його учні та багато людей. Коли Він наблизився до міської брами, виносили мертвого — єдиного сина у матері, яка була вдовою; було з нею багато людей з міста. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач!»

Зцілення слуги сотника, - коментар Євангелія дня

Коли Ісус закінчив усі cвої слова до людей, які слухали Його, то пішов у Капернаум. Раб одного сотника, яким той дорожив, тяжко занедужав і вмирав. Коли сотник почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і врятував його раба.