Як поливати розсаду тютюну?

Поливають тютюн нечасто, серед тютюнників навіть є негласне правило: краще недолити води, ніж занадто часто поливати рослину. Потрібно полити розсаду відразу після висадки в землю: якщо з цим затягувати, рослини починають гинути. Через тиждень з невеликим (залежить від сухості грунту і погоди) тютюн поливають знову.

Як підготувати насіння тютюну до посіву?

Висівати насіння потрібно в перших числах березня. Перед посівом поверхню парників старанно вирівнюють, злегка ущільнюють дощаною трамбівкою та поливають водою (20-250 С) до повного насичення. Насіння тютюну змішують із сухим піском і висівають.

Скільки коштує розсада тютюну?

Вартість Розсада тютюну

Назва	Ціна
Розсада Тютюн Вірджинія Голд 40 шт (касета)	399.99 грн
Розсада Тютюн Герцеговина Флор 1 шт (горщик)	29.99 грн
Розсада Тютюн Герцеговина Флор 160 шт (касета)	799.99 грн
Розсада Тютюн Герцеговина Флор 40 шт (касета)	399.99 грн

Запашний тютюн: вирощування з насіння, посадка й догляд, к…

Сучасна технологія вирощування тютюну

Морфологічні ознаки і біологічні особливості тютюну

Цвітіння тютюну. Тютюн — це теплолюбна рослина, для отримання насіння якої потрібно багато часу, тому в помірному кліматі його вирощують розсадним способом

Культурний тютюн (Nicotiana tabacum L.) належить до родини пасльонових (Solanaceae). Це однорічна рослина з прямостоячим округлим або ребристим стеблом висотою до 1,2-1,5м. Листки сидячі або короткочерешкові, овальної, яйцеподібної або еліптичної форми, на верхівці загострені, однорідні або зморшкуваті. Суцвіття — щільне, квітки двостатеві, рожевого або червоного забарвлення. Зав’язь верхня, як правило, двогнізда .

Тютюн — рослина, що самостійно запилюється, але у разі жаркої погоди можливе перехресне запилення. Цвітіння триває протягом 25-40 днів залежно від погодних умов.

Плід багатонасінний, у формі овальної коробочки , бурого або коричневого забарвлення. Насіння темно-коричневе, овальне, дрібне (маса 1000 насінин від 0,06 до 0,25 г).

Тютюн — одна з найважливіших культур у світовому землеробстві, його вирощують не тільки в південних країнах, але й в регіонах з помірним кліматом. На фото — високоякісний сорт тютюну

Вимоги тютюну до тепла

Тютюн — дуже теплолюбна культура. Насіння після набрякання у воді можуть проростати за температури 10-12 ° С, але для одночасного і швидкого проростання потрібно 25-27 ° С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин тютюну 18-24 ° С, температура вище 35 ° С нерідко згубна, особливо для сходів, вона затримує й зростання дорослих рослин. Тютюн може витримати осінні заморозки до 2-3 ° С. Загальна сума тепла для тютюну в період вегетації становить 2500- 3100 °.

Оскільки тютюн — південна, теплолюбна культура з тривалим вегетаційним періодом, то в умовах помірного клімату, його вирощують за допомогою розсади. У південних країнах його сіють й насінням в грунт.

Вимоги тютюну до світла

Тютюн-світлолюбна рослина довгого дня (за винятком деяких сортів: Трапезонди та ін. — короткоденні). У разі недостатнього освітлення подовжується вегетаційний період, погіршується загальний розвиток рослин і знижується якість сировини.

Вимоги тютюну до вологи

Тютюн — помірно вологолюбна культура. У разі нестачі вологи в грунті різко знижується врожай, а в разі надлишку- сповільнюється розвиток і посилюються грибні хвороби. Найбільш сприятлива вологість ґрунту 60- 70% польової вологоємності.

Кращі грунти для вирощування тютюну легкі , пухкі, гальково-щебневі структурні, а також окультурені підзолисті і сірі опідзолені та сіроземні грунти Середньої Азії з невисоким вмістом гумусу.

Сорти тютюну

У світовому тютюнництві прийнято ділити тютюн на два типи — цигарковий і сигарний. Цигарковий тютюн, в свою чергу, ділиться на дві підгрупи — східний і американський. У нашій країні вирощують переважно сорти цигаркового тютюну. Найбільшого поширення серед черешково-листового тютюну мають Трапезонди і Самсуни; серед сидячо-листового — Дюбеки і Американи. За якістю сорти цигаркового тютюну поділяють на ароматичні та скелетні.

Місце тютюну в сівозміні

Добрими попередниками тютюну є злакові культури.

Гіршими, але можливими попередниками будуть: багаторічні трави, цукрові буряки.

Не рекомендується розміщувати тютюн після широколистих рослин: з родини пасльонових, соняшнику та інших культур, які мають спільних з ним шкідників і хвороби, а також не можна висівати його повторно на тому ж місці.

У сівозміні краще повертати його на старе місце не раніше ніж через 4-5 років, мінімально — через 2-3 роки, чергуючи з зерновими культурами. Тютюн, в свою чергу, є добрим попередником для злакових культур.

Обробка грунту під тютюн

Обробка грунту під тютюн залежить від грунтово-кліматичних умов, попередника та засміченості поля. В основних районах обробітку тютюну кращі результати дає оранка.

Оранка поля під тютюн — основний обробіток грунту

Глибина оранки 25-27 см, а для боротьби з вовчком періодично (через 4-5 років) орють на глибину 50 см і більше. Навесні поле боронують і 2-3 рази культивують до висадки розсади, іноді культивацію замінюють неглибоким переорюванням на 10-12 см лущильниками або чизелюванням на глибину до 16-18 см з одночасним боронуванням.

Живлення тютюну

Тютюн споживає велику кількість поживних речовин з ґрунту. Якщо врожай тютюну скелетного типу склав 25 ц з 1 га, з грунту виноситься 150 кг азоту, 40 кг фосфору та 96 кг калію.

Якість тютюну значною мірою залежить від співвідношення NРК. У разі нестачі азоту в грунті затримується ріст і розвиток рослин, а якість одержаної сировини помітно знижується. Але у разі надлишку азоту тютюн рясно зростає і якість сировини також знижується. Гірший вплив на якість тютюну має хлор, надлишок якого знижується горючість і якість курильних виробів. Фосфорні та калійні добрива за умови правильного їх застосування (в оптимальних дозах) прискорюють розвиток тютюну і покращують якість курильної сировини.

Під зяблеву оранку вносять 18-20 т органічних, 5-60 кг (діючої речовини) фосфорних і 60- 3 кг калійних добрив на 1 га. Навесні перед культивацією використовують азотні добрива (20-30 кг діючої речовини на 1 га).

Ефективним є внесення добрив під час садіння тютюну разом з поливною водою: N-10-15 кг, Р2О5-15 кг і K2O- 12 — 15 кг на 1 га. Хороші результати дає підживлення. Його проводять у разі першої або другої міжрядної обробки з розрахунку N-10-15 кг, Р2О5 К2О — по 15-20 кг на 1 га. Під час другого підживлення застосовують фосфорно-калійні добрива в таких саме дозах, які вказані вище. Для підживлення можна використовувати гнойову рідину (на 1 га 4-6 т рідини, розведеної водою) і пташиний послід (4-6 ц на 1 га). Рідкі добрива вносять спеціальними культиваторами або за допомогою машин для Side Dressing.

Ґрунтове підживлення тютюну рідкими добривами — найбільш ефективний метод живлення тютюну

Зазвичай використовують культиватори з вузькими ножицеподібними сошниками, і вносять добрива на глибину 10-12 см і на 8-12 см від рядка рослин, під час другого підживлення — в середину міжрядь.

Вирощування і висадка розсади тютюну в грунт

Тютюн зазвичай вирощують розсадним способом в плівкових тунелях, парниках або в теплицях, а в південному кліматі — й на відкритих грядках. Сіють тютюн на розсаду взимку або ранньою весною сухим або пророщеним насінням.

Розсада тютюну

Розсада тютюну, висаджена в мульчу зі спанбонду в плівковій теплиці. У холодному кліматі тютюн можна з успіхом вирощувати в теплиці

В період від посіву до сходів необхідна температура 22-26 ° С, від сходів до висадки 18-20 ° С. Посіви треба своєчасно поливати, проріджувати, підживлювати(мінеральними або органічними добривами).

Висадка розсада тютюну в грунт

Розсаду висаджують розсадосадильними машинами в фазі 5-6 справжніх листків за температури верхнього шару грунту 10-12 ° С. Густота розсади залежить від сортових особливостей та умов вирощування. Для крупнолистових сортів тютюну в богарних умовах прийнята схема посадки 60 х 35 см (44 тис. рослин на 1 га), в районах зрошуваного тютюнництва — 70 х 30 см (48 тис. рослин на 1 га). Середньостиглі сорти в богарних районах висаджують дещо густіше , з площею живлення 60 х 18 см (92 тис. рослин на 1 га), в поливних районах — 60 х 20 см і 70 х 20 см (83-71 тис. рослин на 1 га) . Дрібнолистові сорти в богарних умовах висаджують за схемою 60х15 см, в зрошених — 70 х 15 см; в Середній Азії — 70 х 13-см або 70 х 15 см.

Догляд за тютюном

На сучасних промислових посівах тютюну зазвичай застосовують механізовані та хімічні методи боротьби з бур’янами або їхнє поєднання

На тютюнових плантаціях проводять протягом літа 3-4 міжрядні обробки: першу — через 10 — 12 днів після посадки на глибину 6-8 см; другу — через 12-14 днів після першої на 10-12 см; третю — через 10-12 днів після другої на 10-12 см. з підгортанням; четверту (в разі потреби ) -на глибину 5-6 см. Подальший догляд полягає в боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами, видаленні нижніх листків для прискорення дозрівання тютюну (перед другою або третьою міжрядної обробкою).

Підземне крапельне зрошення — найбільш вигідний метод зрошення тютюну

У районах зрошуваного тютюнництва проводять від 2 до 6 поливів протягом літа з нормою витрати води 500-800 куб. м. Перший полив проводять перед посадкою, другий — перед міжрядною обробкою, наступні поливи — в період інтенсивного росту (через 30-35 днів після посадки) і до цвітіння. Починаючи з моменту цвітіння витрати води рослинами тютюну різпро скорочуються.

В умовах жаркого клімату, дуже вигідно вирощувати тютюн в теплицях з спанбонду, оскільки в такому випадку зменшується негативний вплив спеки. Також на сухих і бідних грунтах в таких умовах зменшуються витрати води на полив. У такому разі зазвичай також використовують крапельне зрошення і фертигацію

Важливими заходами догляду є вершкування (видалення суцвіть і верхніх листків), пасинкування (видалення бічних пагонів) тютюну. Ці заходи сприяють пересуванню поживних речовин до основних ярусів листя, внаслідок чого підвищуються врожайність і якість тютюнової сировини.

Пасинкування тютюну

Пасинки — це бічні пагони тютюну. Видаляти пасинки з тютюну потрібно обов’язково — це необхідний і важливий агрозахід. Ця процедура значно збільшує врожайність рослин. Хорошого товарного листя в такому разі виходить більше.

Пасинкування тютюну — досить проста операція. Різні сорти тютюну дають різну кількість пасинків. Деякі сучасні сорти тютюну можна й не пасинкувати взагалі, оскільки вони практично не утворюють пасинків.

Пасинки ростуть між листям. Як правило, між кожним листочком росте пасинок. Видаляти їх треба тоді, коли вони виростуть приблизно на 1,5-2,0 сантиметра. Якщо зробити цю процедуру раніше, то є велика ймовірність, що вони виростуть заново. Робити подвійну роботу ні до чого, особливо, якщо було посаджено багато рослин.

Вершкування тютюну

Вершкування тютюну — це видалення квіток ще на стадії бутонів. Ця процедура також робиться для того, щоб отримати більше товарного листа. Через вершкування листки тютюну стають набагато міцніші, вміст нікотину в них збільшується. Видаляти квітконоси потрібно на ранній стадії бутонізації. Вершкування та пасинкування тютюну дуже взаємопов’язані між собою. Після вершкування рослини починають дуже активно пускати пасинки, які потрібно буде видаляти.

Хвороби, шкідники та бур’яни в посівах тютюну

Листя тютюну, уражені хворобами. Як й в інших пасльонових культур, на тютюні спостерігається багато хвороб і шкідників. Тому їх своєчасна діагностика дуже важлива. Великої шкоди тютюну наносять попелиця, трипси, а з хвороб — тютюнова мозаїка

Під час вирощування тютюну найбільшої шкоди завдають бур’яни, тому захист від бур’янів — це першочергове завдання для вирощування тютюну

Прибирання тютюну

Збирають тютюн в фазі технічної стиглості. Листки в цей час покриваються смолистим нальотом, стають крихкими, зі світлим матовим забарвленням, по краях з’являється жовтизна. Дозрівають листки нерівномірно, протягом 40-45 днів; нижні дозрівають раніше, через 40-48 днів після посадки, верхні — через 40-50 днів після дозрівання нижніх листків.

Збирання проводять у міру дозрівання листя, в декілька заходів — 5-6 разів. Основну масу врожаю (40-45%) отримують з третього ярусу листя і до 25% врожаю — з четвертого ярусу, що складається з 5-6 листків кожен. Спочатку прибирають нижнє листя, потім у міру дозрівання — інші яруси.

Прибирання тютюну за допомогою спеціального невеликого комбайна,що зрізає окремі листки з рослини

Існує кілька методів збирання тютюну:

• повністю механізований — за допомогою спеціального комбайна, що зрізає рослини і відокремлює листя (інші частини рослини тютюну не використовуються в такому разі )
• повністю механізований — за допомогою спеціального комбайна, що зрізає окремі листки з рослини
• напівмеханізований — за допомогою спеціальних машин в поєднанні з ручною працею
• використання ручної праці

Ручне збирання листя тютюну. Дає хороші результати, але коштує дуже дорого, тому що доводиться використовувати ручну працю. Тому практикується загалом на невеликих, приватних плантаціях

Збирають листки вручну вранці, після спаду роси, або ввечері, коли вони стають пружними. Після обламування листя відразу сортують і сушать. Починають прибирання з нижнього листя

Сушка листя тютюну

Існує два види сушіння: томління і фіксація (власне сушіння). Томління проводять за температури 25-30 ° С і вологості повітря 75-90%. В процесі томління відбуваються біохімічні процеси, в результаті яких розпадаються білки, крохмаль перетворюється на цукор, руйнується хлорофіл, знижується вміст нікотину, вологи (на 6-7%), сухих речовин (на 10-15%), а кількість ароматичних речовин збільшується. Томлять тютюн протягом 3-4 днів в спеціальних сушильних сараях, де листя нанизують на шнури і висушують. Після томління листя має жовте забарвлення.

Фіксацію тютюну проводять на сонці або в спеціальних сушарках, при початковій температурі 41-45 ° С і кінцевій 45-50 ° С. Після закінчення фіксації листя сортують за стандартом на п’ять товарних сортів, упаковують в кіпи або тюки і продають на переробні заводи.

Сушіння листя тютюну під навісом — найнадійніший метод

Листя тютюну сушать зазвичай декількома методами:

• в полі — на стаціонарних конструкціях
• в полі — на пересувних конструкціях, які в разі дощу завозяться під навіс
• під навісами
• за допомогою спеціальних сушарок

Для того, щоб тютюн вийшов якісним, потрібно строго дотримуватися регламентів сушіння його листя

Сушіння листя тютюну під навісом

Сушіння тютюну в полі, на стаціонарних конструкціях — це найпоширеніший і простий метод, але він має і свої недоліки — оскільки в разі дощу урожай може намокнути і загнити

Сушіння листя тютюну в полі — на пересувних конструкціях (возах), які в разі дощу завозяться під навіс. Зазвичай після того як листя тютюну пов’яне, його перевозять з поля під навіс

Сушіння листя тютюну під навісом без попереднього підв’ялювання в полі — поширений метод у вологому кліматі

Сушіння листя тютюну в спеціальних сушарках, які працюють на газі — найнадійніший метод промислового сушіння тютюну, особливо виправдовує себе у вологому кліматі

Курильний тютюн: вирощування з насіння, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Опубліковано: 19 серпня 2017 Перевидано: 19 лютого 2019 Дрібні правки: 15 серпня 2023 🕒 12 хвилин 👀 40048 разів 💬 1 коментар

Тютюн справжній (лат. Nicotiana tabacum), або тютюн віргінський є видом трав'янистих рослин роду Тютюн родини Пасльонові. У промислових масштабах цей вид тютюну вирощують заради листя, з якого виготовляють тютюнові вироби для куріння.

Батьківщиною тютюну є Перу та Бразилія. Перший опис тютюну та способів його використання дав Бернардіно де Саагун у XVI столітті в «Загальній історії справ Нової Іспанії». Спирався науковець на відомості, отримані від ацтеків, які називали тютюн травою пісітель і використовували для лікування головного болю, гнійних ран, застуди, нежиті, пухлин, здуття живота та інших хвороб. Тютюн отримав свою наукову назву на честь французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1560 році прислав насіння цієї рослини в Париж.

Сьогодні тютюн вирощують для виготовлення сигар, сигарет, цигарок, самокруток та інших виробів для куріння, а нікотинову кислоту широко використовують для лікування таких хвороб, як діарея, дерматит, глосит, стоматит і інших захворювань. Однак слід пам'ятати, що нікотин дуже токсичний, а деякі речовини, що містяться в тютюні, канцерогенні.

Посадка й догляд за тютюном

• Цвітіння: упродовж 25-40 днів із середини літа.
• Посадка: посів тютюну на розсаду – у кінці лютого або на початку березня, висадка сіянців у ґрунт – із кінця квітня до кінця травня.
• Освітлення: яскраве сонячне світло.
• Ґрунт: легкий, повітропроникний і добре дренований.
• Полив: регулярний у міру висихання верхнього шару ґрунту.
• Підживлення: через кілька днів після висадки сіянців, потім ще двічі з проміжком 2-3 тижні. У якості добрив використовують розчин комплексного мінерального добрива або курячого посліду (1:10).
• Вершкування і пасинкування: половину квітконосів слід виламувати: цей захід підвищує якість тютюну. Пагони, що інтенсивно утворюються після вершкування (виламування квітконосів), теж слід видаляти.
• Розмноження: насіннєве.
• Шкідники: персикова попелиця, тютюнові трипси та дротяні черви.
• Хвороби: чорна коренева гниль, суха коренева гниль, чорна ніжка (розсадна гниль), борошниста роса, несправжня борошниста роса (пероноспороз), біла суха плямистість (альтернаріоз), рябуха та вірусні захворювання – тютюнова, або звичайна мозаїка, огіркова мозаїка, бронзовість (верхівковий хлороз) і біла плямистість.

Курильний тютюн – опис

Тютюн є однорічною трав'янистою рослиною, яка сягає у висоту 3 м. Стебло у тютюну майже не галузиться. Чергові цільні листки у різних сортів тютюну віргінського можуть бути за формою як вузько-ланцетоподібними, так і широко-яйцеподібними, а їхня кількість на одній рослині може коливатися від 16 до 60. Нижнє листя спадаюче, основа листка напівчерешкова, поверхня смолиста, ворсиста. Червонуваті або рожеві лійкоподібні квіти тютюну зібрані у вузькі верхівкові волотисті суцвіття. Головними господарсько-цінними ознаками тютюну є розмір поверхні й товщина листової пластини. Обробляють тютюн у 84 країнах світу.

Вирощування курильного тютюну

Посів насіння курильного тютюну на розсаду

Насіння курильного тютюну має гарну прорісність, яка зберігається роками. Слід знати, що махорка (сільський тютюн) може рости в умовах середньої смуги та навіть у районах із більш прохолодним кліматом, але тютюн – рослина теплолюбна. Як виростити тютюн для куріння з насіння? Для цього використовують як розсадний, так і безрозсадний спосіб. Розсадний спосіб застосовують для вирощування тютюну в прохолодних регіонах, а в місцевості з теплим кліматом насіння сіють просто в ґрунт.

Посів тютюну на розсаду проводиться в кінці лютого або на початку березня. Посівний матеріал потрібно попередньо потримати добу у вологій серветці до набубнявіння, додавши у воду для замочування тканини кілька крапель винної кислоти або кристаликів калійної селітри. Цей захід прискорить появу сходів на тиждень. Набубнявіле насіння промивають, просушують, кладуть на вологу тканину в емальований або керамічний посуд і поміщають на пророщування в тепле місце, весь час підтримуючи тканину у вологому стані. На третій-четвертий день на насінні з'являються маленькі паростки. Не чекайте, поки паростки на насінні стануть занадто довгими, тому що вони легко обламуються. Коли проросте 2/3 насіння, його підсушують, обережно змішують зі знезараженим сухим піском і сіють по поверхні добре зволоженого ґрунту з перегною (три частини) і піску (одна частина), а зверху присипають шаром цього ж субстрату. Товщина покривного шару для махорки має бути 3-5, а для тютюну – 7-8 мм. Бажано сіяти насіння в окремі посудини – скляночки, торф'яні горщики або касети, оскільки тютюн, як і інші пасльонові культури, не любить пересадки, а значить, і пікірування. Після посіву поверхню поливають через густе сито, щоб не розмити покривний шар субстрату. Потім посіви накривають плівкою і поміщають у світле місце, куди не потрапляють прямі сонячні промені.

Догляд за тютюном у розсадний період

Тримають посудину з посівами при температурі 23-28 ºC. Догляд складається з майже щоденних мізерних поливань і обов'язкового дворазового провітрювання. Коли сіянці проклюнуться, і в них розвинеться перша пара справжніх листочків, температуру знижують до 20 ºC, а витрату води при поливі збільшують. У стадії розвитку 3-4 листків, якщо ви здійснювали посадку в ящик або контейнер, розсаду пікірують у велику посудину. Надалі під сіянці 2-3 рази підсипають родючу землю. Підживлюють розсаду тютюну розчином 30 г аміачної селітри і 20 г сірчанокислого або хлористого калію в 10 л води. З органічних добрив краще використовувати розчин курячого посліду: 1 кг добрива заливають відром води, дають побродити 10-12 днів, час від часу помішуючи, після чого проціджують настій і додають до нього 4-5 обсягів води.

До висадки у відкритий ґрунт розсада буде готова у віці 40-45 днів, коли сіянці сягнуть у висоту 14-16 см, набудуть 5-6 справжніх листків, стебло у них стане завтовшки 3-5 мм, а коренева система досить розвинеться. Однак за 7-10 днів до посадки сіянці необхідно піддати загартовуванню, для чого їх потрібно щодня виносити на деякий час на відкрите повітря, поступово збільшуючи тривалість сеансів. За 2-3 дні до висадки полив розсади припиняють, а за 2-3 години до посадки здійснюють рясне зволоження сіянців.

Посадка розсади тютюну у відкритий ґрунт

Коли минуть поворотні заморозки, а ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10 ºC, можна висадити сіянці на грядку. Зазвичай необхідні умови складаються в період із 20 квітня по 25 травня. Ділянка для тютюну має бути сонячною, а ґрунт на ній – легким і повітропроникним. Попередньо потрібно внести в ґрунт під перекопування золу або коров'як.

У ямки, розташовані на відстані 50 см одна від одної, перед посадкою потрібно вилити по півлітра води. Коли вода вбереться, зробіть у ямці кілочком поглиблення, помістіть у нього сіянець і присипте його коріння спочатку вологим ґрунтом, а зверху – сухою землею, щоб волога з ґрунту не так швидко випаровувалася.

Догляд за тютюном на грядках

Як виростити курильний тютюн

Вирощування курильного тютюну процес нескладний, але певні тонкощі в ньому є. Догляд за тютюном полягає в регулярних поливаннях, розпушуванні ґрунту навколо кущів, видаленні бур'янів і своєчасних підживленнях, яких в ідеалі має бути не менше трьох. Уперше тютюн підживлюють через кілька днів після висадки розсади в ґрунт, потім через 2-3 тижні має відбутися друге підживлення, а через 2-3 тижні після другого – третє. У якості добрив використовують розчин курячого посліду (1:10) або розчин комплексного мінерального добрива, приготованого за інструкцією.

Для отримання більш якісного курильного тютюну кущі слід вершкувати, тобто виламувати у них приблизно половину квіткових стрілок. Після цієї процедури тютюн почне активно формувати пасинки, які теж потрібно видаляти.

Шкідники і хвороби курильного тютюну

Хвороби курильного тютюну

Тютюн може захворіти на такі грибкові хвороби, як чорна коренева гниль, суха коренева гниль, чорна ніжка (розсадна гниль), борошниста роса, несправжня борошниста роса (пероноспороз), біла суха плямистість (альтернаріоз). Уражають тютюн також бактеріальна рябуха і вірусні захворювання – тютюнова, або звичайна мозаїка, огіркова мозаїка, бронзовість (верхівковий хлороз) і біла пістриця.

Заходи боротьби з хворобами. Що стосується вірусних інфекцій, то боротися з ними марно: потрібно просто видалити і спалити хворі рослини. Проти кореневих гнилей застосовують п'ятдесятивідсотковий порошок Бенлату, що змочується. А проти бактеріальної рябухи, пероноспорозу, борошнистої роси й інших грибкових хвороб ефективні профілактичні обприскування розсади суспензією Цинеба або Полікарбацину. Узагалі ж найнадійніший захист – це профілактична обробка ґрунту і насіння перед посівом. Від грибкових і бактеріальних хвороб насіння тютюну обробляють упродовж 15 хвилин розчином формаліну: 20 см³ сорокавідсоткового формаліну розчиняють в 1 л води. Два літри такого розчину витрачають на 1 кг насіння. Ґрунт також проливають розчином формаліну.

Шкідники курильного тютюну

Зі шкідників для тютюну становлять небезпеку персикова попелиця (тля), тютюновий трипс і дротяний хробак.

Персикова попелиця, що дає за сезон до 18 поколінь, висмоктує з тютюнового листя сік і залишає в ньому свої екскременти, шкурки після линьки та трупи. Окрім того, вона є рознощиком таких небезпечних невиліковних хвороб, як біла пістриця й огіркова мозаїка. Попелиця виснажує рослину, уповільнює її розвиток, знижує врожайність і погіршує смакові якості тютюну. Боротьба з тлею ведеться препаратами Рогор і Метатіон, а в профілактичних цілях дуже важливі регулярні та ґрунтовні прополювання грядок і щоденний огляд листя тютюну.

Тютюновий трипс – такий же невеликий, як і тля, шкідник, що дає за літо до 7 поколінь. Трипс прокушує листки тютюну і висмоктує з них сік, від чого якість сировини й врожайність тютюну різко знижуються: уражене листя погано ферментується, нерівномірно висихає і стає після сушки ламким. До того ж трипси, як і тля, переносять вірусні хвороби. Заражений трипсами тютюн слід обробляти інсектицидами.

Дротові черви, або кістянки – це тверді на дотик жовто-бурі личинки жука-лускуна. Вони живуть у землі, пошкоджують коріння, проробляють ходи в стеблах молодих рослин і виїдають у них серцевину. З ними дуже важко боротися, тому потрібно постаратися не дати їм з'явитися в ґрунті. Якщо ви виявили на ділянці дротяників, то за два тижні до висадки тютюну обробіть ґрунт під перекопування дванадцятивідсотковим дустом гексахлорану, а на наступний день до вечора присипте ґрунт дустом Метафосв і заборонуйте ділянку на глибину 3-4 см.

Збір курильного тютюну і зберігання

Тютюн для куріння на дачі вирощується в середньому від 15 до 17 тижнів. Коли листя тютюну перестає рости, починають його збір. У цей час листя набуває найбільшої щільності. Стиглі листки тютюну відрізняються світлішим забарвленням. Збирання проводять вечорами, починаючи з нижніх і найбільших листків. Потім, коли дозріють середні листки, знімають і їх.

Зібране листя піддають сушінню, витримуючи в темному, добре провітрюваному приміщенні при температурі 25-30 ºC. У процесі сушіння відбувається ферментація тютюну. Багато хто ферментує вже висушений тютюн в електричній духовці при температурі 50 ºC. Не бійтеся витрати електрики: вона мінімальна.

Що таке ферментація тютюну і для чого вона потрібна? Ферментація – це процес зміни фізичних властивостей за рахунок біологічних або хімічних впливів. Природна ферментація листя тютюну досягається його тривалим зберіганням. Домініканський тютюн, наприклад, ферментують упродовж 5 років при зберіганні в тюках або в дубових бочках. При штучному способі ферментація значно прискорюється. Аби ферментувати вирощений тютюн у домашніх умовах, ви маєте діяти за таким порядком:

• сухе листя тютюну без слідів зелені (якщо на листках є зелені плями, їх потрібно вирізати, тому що ділянки з хлорофілом не ферментуються) зволожують з обох сторін із пульверизатора, складають стопкою один над одним і накривають поліетиленом;
• через добу з кожного листка видаляють середню жилку, перевіряючи ступінь вологості листя, від якої залежить якість ферментації: готовий для подальшої обробки листок не повинен бути сирим і водночас не повинен ламатися на вигині. Він має бути сухим і еластичним, як тонка ганчірочка. Занадто вологі листки доведеться підсушити, а сухі – зволожити та ще якийсь час потримати в стопках під поліетиленом;
• готове для ферментації листя ріжуть на смужки. Добре й швидко з цим справляється локшинорізка. Подрібнений тютюн складають у скляні банки, заповнюючи їх не більше ніж на 2/3, щоб потім перемішувати тютюн струшуванням. Банки закривають кришками «твіст», поміщають у духовку й виставляють у ній температуру 50 ºC. Процес ферментації триває від 5 до 7 днів. Не забувайте час від часу струшувати тютюн у банках, щоб він в’ялився рівномірно. На стінках банок не має бути конденсату, а якщо він з'явився, тютюн потрібно висипати і підсушити, після чого процес ферментації відновлюють. На другий чи третій день процесу тютюн починає видавати аромат меду або фруктів, і це певна ознака того, що ферментація проходить успішно;
• готовий тютюн висипають на рівну поверхню, злегка підсушують, після чого поміщають на зберігання в будь-яку посудину, що герметично закривається.

Сорти курильного тютюну

Сортів тютюну безліч, і робота селекціонерів із виведення все нових сортів триває. Найбільш затребуваними в домашньому господарстві є такі сорти:

• Голд Вірджинія – тютюн із фруктовим ароматом і ніжним солодкуватим смаком. Цей сорт є основою для багатьох курильних сумішей;
• Кентуккі Барлі – цей сорт із приємним горіховим ароматом не містить цукру, тому не потребує ферментації. Тобто його висушене листя розпарюють і відразу ж нарізають для куріння;
• Меріленд – легкий, світлий тютюн повітряної сушки з прекрасним ароматом і смаком, відомий із 1828 року. Це високоврожайний сорт раннього терміну дозрівання;
• Волкерз Бродліф – один із найбільш ранніх сортів, який можна вирощувати навіть у північних регіонах;
• Емерікен – ранньостиглий напівароматичний, стійкий до хвороб тютюн, використовуваний як для цигарокі сигар, так і в якості люлькового тютюну;
• Дукат Кримський – ароматичний тютюн, що легко ферментується, з листям завдовжки до півметра;
• Турецький Трапезонд – ароматний сорт для цигарок і люльок, легко ферментується і стійкий до несприятливих умов. Назву сорт отримав за ім'ям міста Трабзон (колишня назва Трапезунд);
• Герцеговина Флор – тютюн із неповторним смаком і ароматом родом із колишньої Югославії. У народі цей сорт називають тютюном Сталіна;
• Вірджинія 202 – ранньостиглий міцний і ароматний тютюн, стійкий до багатьох захворювань, який практично не вимагає поливу при вирощуванні. Сорт вирізняється надійністю і невибагливістю;
• Барлі Оріджінел – міцний тютюн, який є основою для більшої частини курильних сумішей;
• Орієнтал Самсун – ароматний тютюн із низьким умістом нікотину. Найбільш запашний при вирощуванні на сухих ґрунтах. Із поливом він втрачає смак і аромат, зате його врожайність збільшується;
• Радянський великолистий – цей стійкий до захворювань сорт вирізняється продуктивністю і високими курильними чеснотами східних тютюнів;
• Сілк Ліф – універсальний великолистий ароматний сорт, який використовується як для цигаркових і люлькових сумішей, так і для виробництва сигар;
• Дюбек – турецький сорт, який вважають найкращим ароматичним тютюном у світі. Це тютюн для справжніх поціновувачів;
• Перик – ароматичний орієнтальний тютюн, відомий курцям у всьому світі. Після просушування листя цього сорту квасять у бочках, як капусту, щоб воно набуло своїх незабутніх гостроти й аромату.

Окремої розповіді заслуговує сільський тютюнець, або махорка. Завезений цей тютюн із Північної Америки до Європи був одночасно з тютюном курильним і відрізняється від нього невисоким зростом (100-120 см), зеленим стеблом із ребристою поверхнею, зеленувато-жовтими квітками та ще дрібнішим насінням. Але головна відмінність між курильним тютюном і махоркою в тому, що в ній міститься вдвічі більше нікотину, та й запах у махорки сильніший і різкіший. Зате махорка куди менш вибаглива і не така теплолюбна, як тютюн для куріння. Сорти махорки поділяються на дві групи за кольором – зелені і жовті. Жовті махорки мають вищі курильні чесноти, тому і цінуються вище. Махорку можна вирощувати не тільки в середній смузі, а й на Уралі, і навіть у Сибіру, причому сіють її просто в ґрунт. Вирощують махорку і в домашніх умовах.

Література

1. Тютюн (рослина)
2. Рослини родини Пасльонові
3. Додаткова інформація на World Flora Online
4. вирощування
5. Посадка рослин (рос.)