повітряні корені приклади
Повітряні кореніКорені мають здатність поглинати вологу з повітря (наприклад, тропічні орхідеї). Корені-причіпки Виконують функцію закріплення рослини на певній опорі (наприклад, плющ, фікус).18 груд. 2021 р.
Що таке повітряні корені?
Повітряні корені - додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони характерні для рослин тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи, тому вони притаманні тропічним рослинам – орхідеям.
Яка рослина має повітряні корені?
повітряні — розташовані у повітрі, не досягаючи ґрунту, характерні для рослин-епіфітів (тропічні орхідеї); гаусторії або корені-присоски — з їх допомогою паразити та напівпаразити всмоктують поживні речовини з рослини-хазяїна (повитиця, омела).
Хто має дихальні корені?
Дихальні корені утворюються в рослин, які зростають: а) на піщаних грунтах; б) на болотах; в) на стовбурах дерев. Кеш
Види коренів та їх видозміна - Біологія. 6 клас. Остапченко Приклади різних кореневих систем: 1 - стрижнева, 2 - мичкувата Мал. 105. 1. Підгортання. 2. Пікірування Так, для посилення розвитку додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту, де більше поживних речовин, рослини підгортають, …Біологія 6 клас
Ви дізнаєтеся про кореневі системи рослин та їх функції, про те, які наслідки має виконання коренями незвичних для них функція.
Корені потрібні, щоб поглинати речовини. А ще для чого?
Коренева система — це вся сукупність коренів рослини. Зовнішній вигляд кореневих систем залежить від того, в яких умовах зростає рослина і як вона до цих умов пристосовується (мал. 77).

Мал. 77. Різноманітні кореневі системи трав’янистих (а — стрижнева, б—мичкувата) та деревних (а, г, д) рослин

Мал. 78. Кореневі бульби жоржини
Деяким рослинам властиві корені, розташовані лише у поверхневому шарі ґрунту, завтовшки у кілька сантиметрів (мал. 71, д). Так, поверхневі корені певних видав кактусів сягають 80 м завдовжки. Вони здатні швидко збирати росу з великої площі, адже в пустелі вода, що випадає в ранішні часи, не проникає; глибоко у ґрунт і швидко випаровується.
У дерев вологого тропічного лісу поверхневі корені встигають вловити мінеральні речовини, які утворюються під час дуже швидкого розкладання відмерлих частин рослин. Проте зазвичай корені сягають більшої глибини. Так, у ячменю і озимого рапсу вони заглиблюються майже на 3 м, а виноградної лози — до 16 м. Деякі пустельні рослини, аби досягти водоносних горизонтів ґрунту, заглиблюють корені на 30-50 м.
Видозміни кореня — це явище зміни будови кореня, що забезпечує пристосування рослини до умов існування. Прикладами видозмін є кореневі бульби, корені-присоски, повітряні, дихальні, опорні корені.
Кореневі бульби (кореневі шишки) утворюються в результаті накопичення поживних речовин у бічних коренях. Вони короткі, сильно потовщені, кулястої або витягнутої форми. Такі корені дають змогу рослині пережити несприятливий для росту період. Вони є, наприклад, у пшінки, жоржини (мал. 78).
Корені-присоски характерні для рослин, які пристосувалися всмоктувати поживні речовини з інших рослин. Деякі з них в паразитами — повністю забезпечують свою життєдіяльність за рахунок рослини-хазяїна і не здатні до фотосинтезу (повитиця, мал. 79). Напівпаразити (наприклад, омела) за рахунок рослини-хазяїна лише частково задовольняють свої потреби у воді, зберігаючи зелений колір і здатність до фотосинтезу (мал. 80).

Мал. 79. Повитиця на пагоні рослини (а), корені-присоски повитиці (б)

Мал. 60. Омела на гілці дерева

Мал. 81. Повітряні корені тропічної орхідеї

Мал. 82. Дихальні корені: а — болотяного кипариса; б — тропічних дерев на болотах Африки
Повітряні корені пристосовані до існування в повітрі. Вони характерні для більшості орхідей та інших мешканців вологих тропічних лісів (мал. 81), а з кімнатних рослин — для монстери. Повітряні корені поглинають воду під час опадів не кореневими волосками, а особливою губчастою тканиною.
Дихальні корені (мал. 82) розвиваються у рослин перезволожених місць зростання, де у ґрунті недостатньо повітря для забезпечення дихання кореневої системи. У таких рослин частина коренів виступає над поверхнею і забезпечує газообмін. Наприклад, у болотяного кипариса дихальні корені мають вигляд конусів понад 1 м заввишки. Опорні корені (мал. 83) розвиваються
При основі стовбурів високих рослин там, де треба забезпечити стійкість рослини. Так, завдяки дошкоподібним опорним кореням не падають велетенські тропічні дерева, у яких кореневі системи поверхневі. На наших полях опорні корені можна побачити у кукурудзи.
Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення і накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини — головному корені, підсім'ядольному коліні і основі головного пагона. Коренеплоди дозволяють рослині вижити у несприятливі для росту сезони. Люди здавна використовували коренеплоди в їжу і вивели багато різних культурних сортів: буряка, моркви, петрушки, селери, редьки та редиски.

Мал. 83. Опорні корені тропічного дерева (а) та кукурудзи (б)

Мал. 64. Схема утворення коренеплоду та його частини
Ознакою кореневої частини коренеплоду є розміщені рядами бічні корінці. Шийка, утворена потовщеним підсім’ядольним коліном, має гладеньку поверхню. А на головці коренеплоду (потовщеній основі головного пагона) наявні рубці відмерлих листків (мал. 84).
Всі три частини майже однаково розвинені у коренеплоду селери (мал. 85, а). А от у моркви (мал. 85, б) та петрушки коренеплід має дуже маленьку головку, гладенька шийка видається над поверхнею ґрунту, а основна частина утворена потовщеним коренем. У редиски (мал. 85, в) майже весь її гладенький коренеплід — це потовщене підсім’ядольне коліно. Тому насінини редиски не можна висівати надто глибоко — урожай буде неякісний.
1. Корені рослини утворюють кореневу систему, будова якої залежить від умов зростання рослини.
2. Виконання коренем певної специфічної функції призводить до його видозміни.

Мал. 85. Коренеплоди селери (а), моркви (б) та редиски (в)
3. Видозмінений корінь може бути складовою частиною коренеплоду, в утворенні якого також беруть участь під сім’ядольне коліно та головний пагін.
Коренева система, видозміни кореня, кореневі бульби, корені-присоски, повітряні корені, дихальні корені, опорні корені, коренеплід.
1. Що таке коренева система?
2. Що таке видозміна кореня?
3. Які видозміни кореня ви знаете, чим вони відрізняються від типових коренів рослин за будовою і функціями?
4. Чим коренеплід відрізняється від кореневої бульби?
Упорядкуйте таблицю: встановіть відповідність між назвами рослин, видозмінами кореня, які їм властиві, та їх функціями. Ряди з трьох цифр запишіть у зошиті.
Біологія 6 клас
Пригадайте, які речовини необхідні для живлення рослин. Які функції кореня?
Ми вже згадували, що важливою функцією кореня є утримання рослини в ґрунті.
Які є види коренів? На малюнку 103 зображено різні види коренів: головний, бічні та додаткові.
Головний корінь глибоко проникає у ґрунт і надійно втримує надземну частину рослини. Він завжди один. Додаткові корені утворюються на будь-якій частині рослини (на стеблі, листках), але не на головному корені. Завдяки галуженню від головного та додаткових коренів послідовно відходять бічні корені першого, другого, третього і т. д. порядків.
Які є типи кореневих систем?
Численні розгалуження коренів разом з головним утворюють кореневу систему, яка міцно закріплює рослину в ґрунті. Кореневі системи бувають стрижневі та мичкуваті (мал. 104).
У стрижневій кореневій системі найкраще розвинений головний корінь (мал. 104, 1). Він помітно вирізняється серед інших за розмірами. Прикладом стрижневої кореневої системи є корені кульбаби, люпину, люцерни, щавлю, квасолі тощо.
Якщо головного кореня немає або він малопомітний серед численних додаткових і бічних коренів, то таку кореневу систему називають мичкуватою (мал. 104, 2). Вона розвинена в пшениці, жита, кукурудзи, цибулі, часнику тощо.

Мал. 103. Зовнішня будова кореня:
1 - головний корінь; 2 - бічні корені; 3 - додаткові корені

Мал. 104. Приклади різних кореневих систем: 1 - стрижнева; 2 - мичкувата
Так, для посилення розвитку додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту, де більше поживних речовин, рослини підгортають, присипаючи основу рослини ґрунтом (мал. 105,1). Під час висаджування розсади овочевих і декоративних рослин у відкритий ґрунт у проростка відщипують кінчик головного кореня. Це посилює галуження кореневої системи за рахунок утворення та розростання бічних коренів (мал. 105, 2). Такий спосіб висаджування називають пікіруванням.
У садівництві, квітникарстві та овочівництві застосовують різні прийоми для формування потужної кореневої системи.
Люди висаджують рослини з потужними кореневими системами (акацію білу, сосну звичайну, гледичію, терен, шипшину, глід та ін.) для закріплення пісків, ярів, стрімких берегів водойм.
Крім основних (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корінь може виконувати й додаткові функції. Так виникають його видозміни.
Які бувають видозміни підземних коренів? У деяких рослин у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини. Ці частини рослини потовщуються та перетворюються на коренеплід. Таку видозміну кореня разом з основою пагона можна спостерігати в добре відомих вам рослин: буряка (мал. 106, 1), моркви, редьки.
У жоржин, батату запасні поживні речовини відкладаються в потовщених бічних або додаткових коренях, які набувають бульбоподібної форми. Такі видозміни кореня називають бульбокоренями, або кореневими бульбами (мал. 106, 2).

Мал. 105. 1. Підгортання. 2. Пікірування

1 - коренеплід буряка; 2 - бульбокорені батату; 3 - дихальні корені болотяного кипариса; 4 - опорні корені кукурудзи
Дихальні корені (як-от у болотяного кипариса) характерні для рослин, що зростають на болотах і надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню (мал. 106, 3). Вони забезпечують постачання кисню безпосередньо з повітря до клітин кореневої системи для їхнього дихання.
У рослин з високим стеблом можуть утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок. Це так звані опорні корені, притаманні, наприклад, кукурудзі (мал. 106, 4).
У рослин, які оселяються на стовбурах дерев, можуть виникати повітряні корені. Це додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони характерні для рослин тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи. Повітряні корені притаманні тропічним орхідеям (мал. 107), чиї яскраві квітки здатні задовольнити вишуканий смак будь-якої людини.
У деяких рослин (як-от у вишні чи сливи) на коренях закладаються додаткові бруньки. З них розвиваються кореневі проростки, що дають початок новим рослинам.

Мал. 107. Повітряні корені орхідеї
Яке значення видозмін коренів у житті рослин і господарстві людини? Видозміни коренів є пристосуванням рослин до певних умов зростання. Так, коренеплоди розвиваються в багатьох дворічних (морква, петрушка, буряк) та деяких багаторічних (хрін) рослин. Протягом першого року життя над ґрунтом на вкороченому стеблі формуються лише листки. Утворені в них органічні речовини поступово накопичуються в головному корені, який при цьому потовщується. Восени листки відмирають, а коренеплоди зимують у ґрунті. Наступного року завдяки накопиченим у коренеплоді поживним речовинам ці рослини утворюють квітки та плоди. Таку саму роль у житті рослин відіграють і бульбокорені. Отже, коренеплоди та бульбокорені дають змогу рослинам переживати несприятливі періоди.
Людина вживає коренеплоди в їжу (морква, буряк, ріпа, редька, пастернак, петрушка, хрін, селера), використовує як корм для тварин (кормовий буряк, ріпа, турнепс), як сировину для харчової промисловості (цукровий буряк). З найдавніших часів видозміни кореня застосовують для лікування багатьох хвороб. Не одне тисячоліття для цього слугують людям солодка гола та багато інших рослин.
- Існують різні види коренів: головний, бічні та додаткові. Від головного та додаткових коренів можуть відгалужуватися бічні.
- Сукупність усіх коренів рослини становить її кореневу систему.
- Корені рослин здатні виконувати додаткові функції, що є пристосуванням до певних умов зростання. При цьому їхня будова змінюється і виникають їхні видозміни: коренеплоди, бульбокорені, дихальні корені, опорні, повітряні корені тощо.
Поповніть свій біологічний словник: головний, додаткові та бічні корені, стрижнева та мичкувата коренева система, видозміни коренів.
Виберіть одну правильну відповідь
1. Позначте рослину, у якої стрижнева коренева система: а) пшениця; б) кукурудза; в) цибуля; г) кульбаба.
2. Позначте видозміну кореня в буряка, моркви, редьки: а) бульбокорені;
б) коренеплоди; в) опорні корені; г) дихальні корені.
3. Позначте видозміну кореня в тропічних орхідей: а) опорні корені; б) повітряні корені; в) коренеплоди; г) бульбокорені.
Дайте відповідь на запитання
1. Які бувають види коренів?
2. Як людина може впливати на формування кореневої системи?
3. Які бувають видозміни кореня?
Як людина використовує у своєму господарстві видозміни коренів?
Завдання (виконуйте в групах). Користуючись додатковими джерелами інформації, наведіть приклади рослин з такими видозмінами коренів: бульбокорінь, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні.
Поміркуйте! Які видозмінені корені ви вживаєте в їжу?