Яка пташка найважча в світі?

Страус вважається найбільшим птахом у світі в наш час. Його зріст досягає 2,1 метрів, а вага – 156 кілограмів. Не дивно, що він не вміє літати, з такою-то масою тіла. Зате страус може розігнатися до 70 кілометрів на годину. Хоча крила у цих птахів недорозвинені, але їх розмах досягає 2 метрів.

Як виглядає жовта плиска?

У молодого птаха верх оливково-бурий; низ вохристо-білий, на шиї і волі темні плями. Від гірської плиски відрізняється оливково-зеленим (дорослий самець) або оливково-бурим (доросла самка та молодий птах) кольором верху і коротшим хвостом, а дорослий самець — також відсутністю чорної плями на горлі.

Який найбільший птах у світі?

Африканський страус Самці африканського страуса можуть досягати величезного зросту — 275 см. Ці птахи, котрі не літають, — неймовірні бігуни і можуть розвивати швидкість 70 км/год.

Плиска пташка

Біла плиска гніздиться майже у всіх районах Європи і на значній частині Азії, в межах помірного поясу. Велика частина популяції належить до перелітних птахів, хоча окремі групи плисок можуть зимувати в місцях гніздування. Птахи, що гніздяться на півночі Європи, відлітають на зимівлю в південну і західну частину континенту, де зими м'якіші. Частина плисок зимує на півдні Азії. Гнізда ці птахи в'ють, зазвичай, на відкритих просторах. Живуть плиски і в горах. Птахи воліють селиться поряд з водоймами, а полювати на нерозораних полях, луках та на берегах річок. Птах ніколи не селиться в лісі, і майже ніколи - на рідколіссі. В Україні плиска біла представлена на всій території як гніздовий, перелітний птах.

Довжина тіла – 18 см
Розмах крил – 25-30 см
Вага – 25-32 г

Самець у шлюбному вбранні: верх сірий; лоб, щоки, покривні пера вух, боки шиї, груди і черево білі; тім’я, потилиця, задня частина шиї, горло і воло чорні; верхні покривні пера крил чорні; махові пера темно-бурі; хвіст чорний, на крайніх стернових перах біла барва; дзьоб і ноги чорні.

Самець у позашлюбному вбранні: тім’я, потилиця і задня частина шиї сірі; горло біле; на волі широка чорна смуга.

Самка у шлюбному вбранні: тім’я і потилиця чорні, з домішкою сірого кольору; межа між чорним і сірим кольорами на задній частині шиї нечітка. У позашлюбному оперенні самка така, як і позашлюбний самець. Молодий птах схожий на позашлюбного дорослого птаха.

Плиска регулярно облітає свою ділянку, охороняючи її від родичів і вистежуючи здобич. Основною їжею плиски слугують комахи, рідше вона поїдає інших дрібних безхребетних. Птах полює, стрімко пересуваючись поверхнею землі. Проковтнувши жертву, вона не переслідує інших комах, що кидаються врозтіч. Плиска перебігає в інше місце для продовження полювання, проте коли налякані комахи заспокоюються і вибираються з прихистків, їх може чекати неприємна зустріч з мисливицею, що повернулась на «рибне» місце. Якщо на території плиски з'являється родич, господар прагне якомога швидше витіснити непрошеного гостя зі своєї ділянки. Особливо старанно птах охороняє ділянку в періоди браку поживи. Якщо територія рясніє комахами, плиска може допустити на неї іншого птаха; в цьому випадку гість бігає слідом за господарем і намагається ловити сполоханих ним комах. Взимку плиски, які не володіють власними ділянками, об'єднуються в зграї і полюють гуртом. Іноді, у випадках нестачі їжі, до них приєднуються і господарі мисливських угідь. Якщо кількість комах в околицях збільшується, останні повертаються в свої володіння. Свій раціон плиска доповнює насінням і м'якими фрагментами рослин.

На місцях гніздування плиски з'являються в кінці березня або початку квітня. Гніздо в'ють в дуплах, серед скель або в шпаківнях, недалеко від води. Не менш охоче птахи гніздяться в старих кам'яних огорожах, попід стріхами, в сухих канавах, під мостами, в штабелях дров або купах будівельного каменю. У період розмноження пір'я самця набуває шлюбного забарвлення, і контраст між білим і чорним кольором стає більш виразним. Самка відкладає, зазвичай, п'ять-шість світло-сірих з темними цятками яєць, які насиджує протягом 12-14 днів. Партнер в цей період приносить їй частину своєї здобичі. Пташенятами опікуються обидва батьків. Маленькі плиски залишаються в гнізді протягом 13-16 днів, після чого ще деякий час перебувають під опікою батьків, набуваючи навичок полювання. До осені молоді птахи стають повністю самостійними. На зимівлю плиски білі відлітають у жовтні-листопаді.

Життя плисок пов’язане як з водно-болотними угіддями, вологими луками, пасовищами, так і агроценозами. Для збереження виду необхідний ретельний захист водно-болотних угідь, охорона луків та пасовищ неподалік від водойм (особливо від перепрофілювання з метою забудови чи нецільового використання), впровадження природовідповідних методів сільського господарства. Писка біла перебуває під захистом Бернської конвенції.

Плиска (рід)

Пли́ска (Motacilla) — рід горобцеподібних птахів родини плискових (Motacillidae).

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Назва роду плиска походить від прасл. *pliska, *plišьka , пов'язаного з plisk-/plesk- («шум, плеск»). Назва, очевидно, зумовлена криком цього птаха (що передається як «піс-піс»), або ще ймовірніше тим, що плиски люблять держатися біля води [1] . Інші назви трясогузка [2] , трясихвістка [3] , трясидупа [4] дані за характерну особливість птаха — довгий рухливий хвіст.

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Невеликі за розміром птахи. На відміну від інших представників родини плискових, хвіст довгий, вузький, прямо обрізаний; два середніх пера дещо довші за крайні стернові; 1-ше махове перо коротше за 2-ге і 3-тє; слабко вигнутий кіготь заднього пальця коротший за сам палець.

На відміну від більшості інших дрібних птахів, по землі пересуваються не стрибками, а кроками.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Поширені у Старому Світі. Серед 15 видів, що відноситься до роду, більшість зустрічається в Європі, де найбільш поширеними є плиска біла і плиска жовта. Ці два види мають обширний ареал у межах Євразії, внаслідок чого виділяють велику кількість їх підвидів. Жовтоголова плиска протягом останніх десятиліть розширює свій ареал на захід.

Річний цикл [ ред. | ред. код ]

Більшість видів плисок є перелітними. Проте навіть різні географічні популяції одного виду можуть проявляти різний ступінь зв'язку з гніздовою територією. Наприклад, гірська плиска в Західній Європі — осілий вид, у Центральній Європі — ближній мігрант, у Східній Європі — дальній мігрант.

Гнізда влаштовують в різноманітних укриттях (біла плиска, гірська плиска), або розміщують на землі серед трави (жовта плиска, жовтоголова плиска). Кладка один або двічі на рік. Найчастіше вона складається з 5-6 строкатих яєць, у забарвленні яких переважають сірий і жовтий, а також чорний і білі кольори.

Живлення [ ред. | ред. код ]

Подібно до інших представників родини плискових, живляться виключно комахами. Основним способом пошуку їжі є швидке пересування по землі зі скльовуванням здобичі з поверхні. Можуть також ловити здобич у польоті.

Систематика [ ред. | ред. код ]

Систематика роду є дискусійною. Окремі автори надають деяким підвидам ранг видів. Зазвичай виділяють 12-13 видів, з яких 5 відносяться до фауни України [5] :

• Плиска жовта (Motacilla flava Linnaeus, 1758) — в Україні гніздовий, перелітний
• Плиска чорноголова (Motacilla feldegg) (нерідко розглядають як підвид жовтої плиски) — в Україні гніздовий, перелітний
• Плиска аляскинська (Motacilla tschutschensis Gmelin, 1789)
• Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pallas, 1776) — в Україні гніздовий, перелітний
• Плиска капська (Motacilla capensis Linnaeus, 1766)
• Плиска мадагаскарська (Motacilla flaviventris Hartlaub, 1860)
• Плиска гірська (Motacilla cinerea Tunstall, 1771) — в Україні гніздовий, перелітний, зимуючий
• Плиска ефіопська (Motacilla clara Sharpe, 1908)
• Плиска біла (Motacilla alba Linnaeus, 1758) — в Україні гніздовий, перелітний
• Плиска строката (Motacilla aguimp Dumont, 1821)
• Плиска лаоська (Motacilla samveasnae J.W. Duck, 2001)
• Плиска японська (Motacilla grandis Sharpe, 1885)
• Плиска білоброва (Motacilla maderaspatensis J. F. Gmelin, 1789)
• Плиска сан-томейська (Motacilla bocagii Sharpe, 1892)

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
2. ↑Трясогузка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. ↑Трясихвістка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
4. ↑Трясидупа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. —
5. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
6. ↑Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с.
• Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.