Яка рослинність в степах?

В українських степах переважають тонколисті та сухолюбні рослини. Це ковила, типчак, півонія тонколиста, шавлія тощо.

Як рослини пристосувалися до життя в умовах степу?

Рослини, характерні для степових ландшафтів, пристосувалися до певного дефіциту вологи. Вони як правило, більшість своєї біомаси тримають під землею у довгих коре - нях, бульбах і цибулинах. Щільна коренева система і відмерлі рештки рослин утворюють дернину. Через це нерідко степ називають «лісом догори ногами».

Як рослини степу пристосувалися до життя у період росту і достигання?

Вони пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Ці рослини мають довге коріння, що дозволяє діставати воду з глибини. Листя в них жорстке або вузьке й опушене, тому вологи випаровується мало. Тварини теж пристосувалися до умов життя в степу. Кеш

Природня зона "Степ"

На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія — степова зона, що займає трохи менше половини території країни.

З усіх природних зон України степ отримує найбільше сонячного світла і тепла; опадів випадає мало. Літо довге й спекотне; зима коротка, холодна і малосніжна. Весна рання. Навесні і влітку часто дмуть гарячі сухі вітри — суховії, які зумовлюють посухи.

Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.

Степовою зоною до морів течуть великі річки України. Біля берегів Дунаю багато прісних озер, а на узбережжі Чорного моря — солоних озер-лиманів. На Дніпрі побудовано каскад штучних водойм — водосховищ. Чимало степових річок улітку повністю або частково пересихають. Степова зона найменше забезпечена прісною водою.

Зона степу багата на паливні (кам’яне і буре вугілля, нафту й газ), рудні (залізні і марганцеві руди) та нерудні (сіль, глину, вапняк) корисні копалини.

Степ славиться найродючішим ґрунтом — чорноземом.

Зустрічаються також і неродючі ґрунти — солончаки .

У степовій зоні ростуть переважно трав’янисті рослини. Дерева і кущі (терен, вишня, шип шина, мигдаль, калина, верба та ін.) трапляються лише там, де їм вистачає вологи: на берегах водойм і в балках.

Трав’янисті рослини по-різному пристосувалися до життя в степу. Одні з’являються рано навесні, коли в ґрунті ще достатньо вологи. Це півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки вони відцвітають, дають насіння і їх надземні частини відмирають. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, з яких рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Інші рослини з’являються і зацвітають у степу пізніше: наприклад, полин, типчак, ковила. Вони пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Ці рослини мають довге коріння, що дозволяє діставати воду з глибини. Листя в них жорстке або вузьке й опушене, тому вологи випаровується мало.

Тварини теж пристосувалися до умов життя в степу. Оси, джмелі і бджоли завдяки жовто-сірому забарвленню тіла ледь помітні серед пожовклої трави. Тільки метелики та деякі жуки вражають яскравими кольорами. У траві ховаються коники, богомоли, сарана.

Багато тварин риють нори, де ховаються від ворогів і несприятливої погоди, народжують малят, запасають корми на зиму або впадають у зимову сплячку. Найбільше в степу гризунів, які живляться рослинами. Це бабаки, ховрахи, хом’яки, тушканчики, миші, сліпаки, полівки.

Півонія вузьколиста Типчак Бабаки

Зустрічаються в степу заєць, козуля й кабан. З-поміж хижих звірів водяться лисиці, тхори, вовки й ласки.

Степові птахи — жайворонок, дрохва, перепілка, куріпка, степовий журавель — гніздяться на землі, живляться рослинами и комахами. Біля озер і річок можна побачити качок. Ширяючи високо в небі, видивляються здобич (гризунів та дрібних птахів) степовий орел і лунь степовий.

У норах дрібних звірів оселяються плазуни: гадюка степова, черепаха степова, ящірка прудка.

Зроби підсумки

Степова зона розташована на півдні України. Тут тепліше, ніж у зоні лісостепу, опадів випадає менше. Поверхня степів рівнинна. Ґрунти — переважно родючі чорноземи. У степу є річки, солоні й прісні озера, а також штучні водойми. Степова зона багата на рудні, паливні та нерудні корисні копалини. Рослини й тварини степу пристосувалися до спеки і нестачі вологи.

Поняття про степову рослинність

Для природного рослинного покриву степової зони характерне абсолютне панування трав`янистої рослинності, пристосованої до посушливого клімату. Основу травостою складають багаторічні дерновинні злаки(ковила, типчак) і меншою мірою - кореневищні. Різнотрав`я відіграє другорядну роль, його кількість і різноманітність різко зменшуються з півночі на південь.

Через жарке літо, невелику кількість опадів і нерівномірне випадання їх протягом літа, сильне випаровування, у степу часто бувають посухи й жорсткі суховії - чорні бурі. Цілинний степ стійко витримує таку негоду. Протистояти вітру степовим травам вдається завдяки цупким і розгалуженим кореням у одних видів і довгим, міцним - у інших. Також рослини мають низку пристосувань для перенесення спеки: густе опушення, шар воску або іншої речовини, що вкриває рослину; зменшення поверхні листків, вертикальне положення листків тощо. У степах не рідко зустрічаються ефемероїди(рослини, що розвиваються у весняний період, з настанням спеки в них достигають плоди, наземна частина відмирає, а підземна - залишається до наступної весни). На півдні степу ростуть однорічники.

У найпівнічніших районах степу зустрічаються лучні степи, для яких характерна не лише степова, але й лучна рослинність. Дерновинних злаків мало, переважають кореневищні широколисті.

Справжній степ - осередок вузьколистих дерновинних злаків. Ці степи поділяють на різнотравно - типчаково-ковилові і типчаково - ковилові.

Далі на південь лежать пустельні степи з розрідженим травостоєм, до складу якого входять, окрім дерновинних злаків, ще й посухостійкі чагарники. Солончаки займають великі ділянки на крайньому півдні степової зони [23].

Серед переважаючих життєвих форм рослин степу виділяються злаки, стебла яких скупчені в дерновини - дерновинні злаки. Кореневищні злаки, не утворюють дерновин, з поодинокими стеблами на повзучих підземних кореневищах ширше поширені в північних степах на відміну від дерновинних злаків, роль яких у Північній півкулі зростає до півдня.

Серед дводольних трав'янистих рослин виділяються дві групи - північне барвисте різнотрав'я і південне безкольорове. Для барвистого різнотрав'я характерний мезофільні вигляд і великі яскраві квіти або суцвіття, для південного, безкольорового різнотрав'я - більш ксерофільний вигляд - опушені стебла в листя, часто листя вузьке або мілкорозсічене, квіти малопомітні, неяскраві.

Для степу характерні чагарники, часто зростаючі групами, іноді -поодинокі. До них відносяться спіреї, карагани, степові вишні, степовий мигдаль, іноді деякі види ялівцю. Плоди багатьох чагарників з'їдаються тваринами. На поверхні грунту ростуть ксерофільні мохи, кущисті і накипні лишайники, іноді синьо-зелені водорості з роду Носток. На літній сухий період вони засихають, після дощів оживають і асимілюють.

Деревна рослинність у степах представлена тільки байрачними і заплавними лісами. Серед кущів часто трапляється мигдаль степовий, терен, шипшина.

Протягом вегетаційного періоду степ змінює свій вигляд: залежно від цвітіння тих чи інших рослин він то голубий, то жовтий, то білий з різними відтінками. Така мінливість - пристосування рослин до метеорологічних умов - цвітіння в різний час [7].

Аспекти цвітіння. У квітні в степах починають квітнути степові ефемероїди: гадюча цибулька, тюльпан Шренка, півники карликові, горицвіт весняний, воронець, або півонія тонколиста. Скупчення гадючої цибульки створює яскраво-сині плямки. Листки вузенькі, видовжені. Рослина декоративна, через це її вирощують у садах.

Півники карликові: висота їх 12-- 15 см. За формою вони подібні до садових півників.

У травні в степах починають колоситися злаки і серед них ковила. Остюк сприяє поширенню плодів ковили. Він підтримує зернівку, коли її несе вітер, і та падає на землю завжди гострим кінцем. У сухому повітрі нижній голий кінець остюка закручується, а у вологому розкручується і таким чином «загвинчує» зернівку в ґрунт на певну глибину. В Україні зустрічається 14 видів ковили.

Наприкінці травня і а червні степ виділяється яскраво-білими квітками з приємним запахом свіжого меду катран

У червні добре спостерігати цвітіння шавлії пониклої. Шавлія -- медоносна і лікарська рослина.

У липні яскравість степів різко зменшується. Більшість степових рослин відцвітає вже в середині місяця. Панують рослини типу перекоти поля. До них належать кермек, лещиця, миколайчики. У всіх цих рослин міцна коренева система, заглиблена у ґрунт; вони добре пристосовані до нестачі вологи. На початку осені, коли визрівають плоди, у всіх рослин перекоти-поля стебла загинаються так, що рослини набувають майже кулястої форми. Вітер відриває висохле стебло і котить його степом, розсіваючи насіння. Про це цікаве пристосування треба розповісти старшим дошкільникам.

У другу половину літа, коли рослинність степу майже вигорає, увагу можуть привернути безсмертки однорічні [11].